Постанова

від 07.10.2021 по справі 925/1371/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. Справа№ 925/1371/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 07.10.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 (повний текст рішення складено 15.06.2021)

у справі №925/1371/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр

про стягнення 81 351,11 грн заборгованості по орендній платі за землю,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр

до Черкаської міської ради

за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Героїв Дніпра, 61

2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Героїв Дніпра, 63

про визнання додаткової угоди від 16.06.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 10.10.2007 недійсною,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року Черкаська міська рада (далі - позивач, відповідач за зустрічним позовом) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр (далі - ТОВ Мітгар-Центр , відповідач, позивач за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 10.10.2007 в розмірі 81 351,11 грн, та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.10.2007 між Черкаською міською радою та Багатогалузевим об`єднанням Інтербуд Української спілки ветеранів Афганістану укладено договір оренди земельної ділянки. 16.06.2020 між Черкаською міською радою та ТОВ Мітгар-Центр укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою передбачено, що у зв`язку з переходом до відповідача права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на спірних земельних ділянках, замінити сторону за договором оренди землі з Багатогалузевого об`єднання Інтербуд Української спілки ветеранів Афганістану на ТОВ Мітгар-Центр .

Позивач вказував, що відповідач всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням орендної плати за землю не сплачував.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що спірна земельна ділянка охоплює чотири ОСББ, та міська рада не мала права передавати в оренду прибудинкову територію в комерційне використання відповідачу.

Також, у грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр звернулося до Господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до Черкаської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 16.06.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 10.10.2007.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки на спірній земельній ділянці розташовані багатоквартирні житлові будинки, то така земельна ділянка може передаватися у власність або у користування лише підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Позивач за зустрічним позовом вважав, що платником орендної плати за землю в даному випадку має бути особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території. Вказував, що він не є особою, яка здійснює управління багатоквартирним будинком.

Заперечуючи проти зустрічного позову, Черкаська міська рада у своєму відзиві вказала, що при виникненні в особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону, без припинення в цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр на користь міського бюджету міста Черкаси 81 351,11 грн орендної плати за землю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради 2 102,00 грн судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що саме відповідач ухилився від внесення плати за договором оренди землі, стороною якого він є після підписання додаткової угоди за зверненням відповідача. Суд відхилив доводи відповідача стосовно його помилки при укладанні договору оренди землі, оскільки заміна сторони в договорі проведена саме за зверненням відповідача. Місцевий господарський суд зауважив, що відповідач мав проявляти розумну обачність при зверненні до власника землі з клопотанням про заміну сторони у договорі оренди землі та при укладанні додаткової угоди.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що умови договору є виконаними, волевиявлення сторін були направлені на настання певних юридичних наслідків, позивач за зустрічним позовом розумів ризики господарської діяльності, а мета зустрічного позову направлена на ухилення ТОВ Мітгар-Центр від виконання грошового зобов`язання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову Черкаської міської ради та задовольнити зустрічний позов ТОВ Мітгар-Центр , визнавши недійсною Додаткову угоду від 16.06.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 10.10.2017, укладеною між Черкаською міською радою та ТОВ Мітгар-Центр .

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спірна додаткова угода суперечить Земельному кодексу України та порушує права ТОВ Мітгар-Центр , оскільки призводить до необхідності сплати орендної плати за всю земельну ділянку, яка розташована під багатоквартирними будинками, замість ОСББ, як то передбачено чинним законодавством, та призвело до звернення міської ради з позовом про стягнення коштів саме з ТОВ Мітгар-Центр .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/1371/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20 залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Надано строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці з 16.08.2021 по 30.08.2021, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 07.10.2021. Зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20 до закінчення його перегляду у апеляційному порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу, Черкаська міська рада заперечила проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а рішення місцевого господарського суду від 08.06.2021 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання 07.10.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання 07.10.20201 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники третіх осіб, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників що не з`явились у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Черкаської міської ради, а зустрічний позов ТОВ Мітгар-Центр задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, Черкаська міська рада своїм рішенням №4-72 від 04.10.2007 надала в користування (в оренду) Багатогалузевому об`єднанню Інтербуд Української Спілки ветеранів Афганістану земельну ділянку комунальної власності площею 5898 кв.м. під будівництво та експлуатацію 6-секційного багатоповерхового блоку житлових будинків МЖК з вбудовано-прибудованими приміщення соціально-побутового обслуговування - в м. Черкаси, по вул. Героїв Дніпра, 61, 63 - за рахунок земель Черкаської міської ради. Строк оренди визначений в 49 років.

За цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови.

Договір оренди землі між сторонами укладено 10.10.2007 та зареєстровано в Черкаській філії ДЗК 12.10.2007.

ТОВ Мітгар-Центр придбало об`єкт незавершеного будівництва на спірній ділянці за договором купівлі-продажу №520 від 19.03.2020. Право власності було зареєстровано в державному реєстрі речових прав.

Набувач майна (відповідач) письмово звернувся до позивача з клопотанням про передачу йому земельної ділянки під об`єктом.

16.06.2020 між Черкаською міською радою (орендодавець) та ТОВ Мітгар-Центр (новий орендар) підписано додаткову угоду про заміну сторони - Об`єднання Інтербуд на ТОВ Мітгар-Центр . Новому орендареві передані в користування земельні ділянки:

- площею 0,3285 га кадастровий номер 7110136400:01:005:0057;

- площею 0,2613 га кадастровий номер 7110136400:01:005:0058 - по вул. Героїв Дніпра 61, 63 в м. Черкаси під незавершене будівництво вбудовано-прибудованого приміщення соціально-побутового обслуговування.

Цільове призначення ділянки - код 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури .

Станом на 2020 рік нормативно-грошова оцінка становить 3 624 800 грн (площа 0,3285 га), 2 883 288,72 грн (площа 0,2613 га).

Ставка річної орендної плати встановлена з 19.03.2020 в розмірі 3% від нормативної оцінки. Щомісячний платіж за дві ділянки складає 16 270,22 грн - до 31.08.2020.

Пунктом 6 додаткової угоди сторони погодили, що орендна плата за землю вноситься новим орендарем з 19.03.2020 щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний позивачем.

Всього відповідачеві нараховано 81 351,11 грн орендної плати за період з 01.04.2020 до 31.08.2020.

Відповідач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення первісного позову, посилаючись на те, що оскільки на земельній ділянці розташовані багатоквартирні будинки, які обслуговуються ОСББ, то він як особа, яка не здійснює управління багатоквартирними будинками, не є суб`єктом сплати орендної плати за землю.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Так, в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, чинне законодавство України передбачає, що використання земель в Україні є платним, що підтверджується приписами Конституції України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України. Користувач землі зобов`язаний своєчасно вносити плату за неї.

Звертаючись до суду з первісним позовом, Черкаська міська рада посилалася на укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди від 16.06.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 10.10.2007, якою замінено сторону за договором оренди землі з Багатогалузевого об`єднання Інтербуд Української спілки ветеранів Афганістану на ТОВ Мітгар-Центр .

З матеріалів справи вбачається, що заміна сторони у договорі оренди землі відбулася з ініціативи відповідача. Так, ТОВ Мітгар-Центр до Черкаської міської ради було подано відповідне клопотання, в якому відповідач просив замінити сторону у договорі оренди земельної ділянки площею 0,3285 га та 0,2613 га (кадастрові №№ 7110136400:01:005:0057 та 7110136400:01:005:0058) та перевести до ТОВ Мітгар-Центр всі права та обов`язки за договором оренди землі.

Колегія суддів вважає, що відповідач, заявляючи вказане клопотання та підписуючи спірну додаткову угоду, в якій сторонами погоджено, що на відповідача як нового орендаря покладено обов`язок сплачувати орендну плату за землю та погоджено її розмір, мав знати юридичні наслідки укладання додаткової угоди та мав бути обізнаним зі своїми зобов`язаннями за договором оренди земельної ділянки.

Колегією суддів відхиляються твердження скаржника про те, що спірна додаткова угода є недійсною в силу положень Цивільного кодексу України як така, що суперечить Земельному кодексу України.

Так, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Звертаючись із зустрічним позовом, ТОВ Мітгар-Центр зазначає, що спірна додаткова угода суперечить ст. 42 Земельного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умови договору є виконаними, волевиявлення сторін були направлені на настання певних юридичних наслідків, відповідач розумів ризики господарської діяльності, позов ТОВ Мітгар-Центр фактично заявлений з метою ухилення від виконання грошового зобов`язання, а тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що надання або ненадання земельних ділянок в користування третім особам не є предметом цього спору та не змінює умови спірної додаткової угоди.

Також, на переконання колегії суддів, твердження відповідача про те, що укладення спірної додаткової угоди порушує права відповідача, є безпідставним, оскільки саме відповідач ініціював її укладення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову. Відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було спростовано належними та допустимими доказами обов`язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою на підставі та на умовах, визначених додатковою угодою від 16.06.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 10.10.2007.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову та доказів на підтвердження зустрічних позовних вимог. Судова колегія звертає увагу, що доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 08.06.2021, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Мітгар-Центр .

4. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі №925/1371/20.

5. Матеріали справи №925/1371/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 02.11.2021.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала