У х в а л а
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 369/11031/17-ц
провадження № 61-16871 ск 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув заяви суддів: Гулько Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом , ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ :
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом ,
ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А від 02 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 22 листопада 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом від 11 вересня 2017 року № 16-К про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера по роботі з клієнтами з 11 вересня 2017 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України
Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера по роботі з клієнтами
у товаристві з обмеженою відповідальністю Управління комфортом .
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2017 року і по 15 вересня 2021 року у сумі 230 579,67 грн.
з вирахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.
У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
13 жовтня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зав`язку представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу (надійшла 18 жовтня 2021 року), у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2021 року зазначена касаційна скарга передана для розгляду колегії суддів: Гульку Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспенику Д. Д.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без руху для усунення недоліків, запропоновано надати докази доплати судового здору, у встановлених порядку та розмірі.Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
08 листопада 2021 року судді Верховного Суду: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом прийнято постанову від 02 червня 2021 року (провадження
№ 61-15302св20), у якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.
Заяви про самовідвід підлягають задоволенню.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді
у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Судді Верховного Суду: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д. раніше брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції та висловлювали свою правову позицію щодо спірних правовідносин, тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності суддів, заяви про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду зробила висновок про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про самовідвід суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.
Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Луспеника Дмитра Дмитровича задовольнити.
Відвести суддів Верховного Суду: Гулька Бориса ІвановичаКоломієць Ганну Василівну, Луспеника Дмитра Дмитровича за їхньою заявою від участі
у розгляді касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду
від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Управління комфортом , ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокуу зазначеній справі № 369/11031/17-ц передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2021 |
Оприлюднено | 09.11.2021 |
Номер документу | 100884939 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулько Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні