Рішення

від 08.11.2021 по справі 716/1697/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 р. м. Чернівці справа № 716/1697/19

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом СФГ "Урожай" до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернівецькій області про оскарження рішення,-

В С Т А Н О В И В:

СФГ «Урожай» (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Маніліча В.М. №5/19/1024/6.3/1505/19 від 27.08.2019 р., згідно якого СФГ "Урожай" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 72252,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 14.08.2019 р.

В обґрунтування поданого позову позивач вказує, що посадовими особами відповідача не враховано, що ДБН А.3.2-2-2009 є чинним на даний час, а при зазначенні ДБН В.1.1-7-2016 допущено описку в році його випуску, яка ніяким чином не вплинула на достовірність вказаної інформації в повідомленні. Також позивач вказував, що в Загальній пояснювальній записці Том 1 розроблені "Протипожежні заходи" Розділ VI, "Охорона праці" Розділ V, "Енергозбереження" Розділ VII, "Забезпечення надійності та безпеки" Розділ VІІІ, що вказано на арк. Зміст "Текстові документи та відомості", а на сторінці 15 робочого проекту Проект організації виробництва "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочищі Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради" проект організації будівництва містяться заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Таким чином, відповідач формально поставився до належного вивчення всіх робочих проектів та генерального плану наданого позивачем, у зв`язку з чим прийнято протиправні рішення, які підлягають скасуванню.

На адресу суду від Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для перевірки слугувало подане позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26.07.2019 р. Оскільки за результатами перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що СФГ «Урожай» вказано недостовірні дані в повідомлені про початок виконання будівельних робіт, в частині проектної документації, позивача було притягнуто до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Таким чином, відповідач діяв у межах наданих повноважень, підстави для визнання незаконною оскаржувані постанову та припис відсутні.

03.09.2021 р. розпорядженням керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду №50-р адміністративна справа №716/1697/19 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №716/1697/19 визначено суддю Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В.

Ухвалою суду від 08.09.2021 р. прийняти справу №716/1697/19 до свого провадження, поновлено провадження в справі та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 23 вересня 2021 року о 14 год. 00 хв.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Ухвалою суду від 08.11.2021 р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

26.07.2019 р. замовником будівництва СФГ "Урожай" подано до відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочищі "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради в с. Кадубівці, Заставнівського району, Чернівецької області".

З метою перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради" за адресою: с. Кадубівці, Заставнівський район, Чернівецька область посадовими особами відповідача в період з 30.07.2019 р. по 14.08.2019 р. проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої 14.08.2019 р. складено акт №196/19.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, що СФГ "Урожай" вказані недостовірні дані в повідомленні про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 26.07.2019 р. №1024-1.20/2890 в частині проектної документації, а саме:

- розділ проектної документації том 1 загальна пояснювальна записка "Електротехнічні рішення" в частині "Організація будівництва" розроблявся за ДБН А.3.2-2-2009 який втратив чинність 01.01.2017 р.;

- розділ "6" "Пожежна безпека, блискавкозахист, заземлення" в частині "Протипожежні заходи" розроблявся за ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" який втратив чинність 01.06.2017 р.;

- в робочому проекті у складі загальної пояснюючої записки не розроблено розподіл, що містить заходи щодо охорони навколишнього середовища, вибухобезпеки (ГОСТ 12.1.010), пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004 та інші) і охорони праці, чим порушено вимоги ДБН В.2.2-8-98 "Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна".

З метою усунення виявлених порушень, відповідачем 14.08.2019 р. винесено припис, яким зобов`язано позивача вжити заходів для усунення порушень містобудівного законодавства на "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами с. Кадубівці, Заставнівський район, Чернівецька область. Термін виконання до 13.09.2019 р.

27.08.2019 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Чернівецькій області розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, керуючись Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" прийнято постанову №5/19/1024-6.3/1505/19, яким визнано СФГ "Урожай" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 72252,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України "Про архітектурну діяльність", ст. 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3038-VI) .

Згідно ч. 1 ст. 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку здіснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частиною 1 якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Тобто, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, який наділений владними повноваженнями, уповноважений здійснювати управління у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно із частинами першою - третьою статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1, 4 п. 2 Постанови № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Абзацом 6 п. 2 Постанови № 466 визначено, що реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Згідно з п. 5 Постанови №466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з п. 8 Постанови №466 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 10 Постанови №466 визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 13 Постанови №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно з п. 14 Постанови №466 у разі зміни генерального підрядника чи підрядника (якщо підготовчі або будівельні роботи здійснюються без залучення субпідрядників), у разі зміни/присвоєння адреси об`єкта будівництва під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна замовник (його уповноважена особа) повідомляє органу державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет.

З огляду на вищезазначені норми, відповідач наділений повноваженнями на проведення контролю під час розгляду документів щодо виконання підготовчих і будівельних робіт. При цьому в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, недостовірні дані - це інформація, яка не відповідає певним фактам та обставинам.

Тобто, обов`язок скасування повідомлення про початок будівельних робіт у органу державного архітектурно-будівельного контролю виникає лише після встановлення недостовірності даних, неналежно затвердженого проекту та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи за результатами здійснення відповідного контрольного заходу.

Як встановлено судом, СФГ "Урожай" подало до Управління державної архітектурно будівельної інспекції у Чернівецькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) стосовно об`єкта "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради" місце розташування: с. Кадубівці, Застанівський район, Чернівецька область, Кадубовецька сільська рада урочище Кадіб за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 7321585200:03:004:0166.

У повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказано проектну документацію, яка розроблена товариством з обмеженою відповідальністю "ВР" Вентсол", яка затверджена 03.06.2019 р.

Так, судом встановлено, що 25.06.2018 р. між позивачем та ТОВ "ВР" Вентсол" укладено договір виконання проектних робіт №25/06/18/5 від 26.06.2018 р. про виконання робіт з проектування на об`єкті "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради".

На виконання вказаного договору ТОВ "ВР" Вентсол" було розроблено:

- робочий проект "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради", Проект організації будівництва 15-18-ПОБ, які включають в себе: пояснювальну записку та графічні матеріали.

- робочий проект (том 2), генеральний плат 15-18 - ГП, технологічні рішення 15-18-ТХ.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зафіксовані наступні порушення, а саме що в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочище "Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради" за адресою: с. Кадубівці, Заставнівський район, Чернівецька область суб`єктом містобудування наведені недостовірні дані в частині проектної документації, яка не затверджена у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 8 ст.36 Закону №3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до п. 11 Порядку № 466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається із оскаржуваної постанови недостовірність даних, які вказані позивачем в проектній документації полягали в наступному:

- розділ проектної документації том 1 загальна пояснювальна записка "Електротехнічні рішення" в частині "Організація будівництва" розроблявся за ДБН А.3.2-2-2009 який втратив чинність 01.01.2017 р.;

- розділ "6" "Пожежна безпека, блискавкозахист, заземлення" в частині "Протипожежні заходи" розроблявся за ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" який втратив чинність 01.06.2017 р.;

- в робочому проекті у складі загальної пояснюючої записки не розроблено розподіл, що містить заходи щодо охорони навколишнього середовища, вибухобезпеки (ГОСТ 12.1.010), пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004 та інші) і охорони праці, чим порушено вимоги ДБН В.2.2-8-98 "Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна".

Щодо твердження відповідача, що позивачем проектна документація розроблена на підставі ДБН А.3.2-2-2009 "Організація будівництва" та ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва , норми яких не підлягали застосуванню у зв`язку з вступом в силу інших ДБН.

Пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 р. (далі - Порядок №45) передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пункт 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначає, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

За приписами п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Так, згідно п. 15.5 Порядку №45 визначено, що проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

Судом встановлено, що ДБН А.3.2-2-2009, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №45 від 27.01.2009 р. "Про затвердження будівельних норм" є чинним та даний час та відповідно був чинним на момент розроблення позивачем проектної документації.

Окрім того, суд роз`яснює, що надану відповідачем виписку з офіційного веб-порталу розміщення державних будівельних норм dbn.co.ua та online.budstandart.com, суд не бере до уваги, оскільки вона стосується ДБН А.3-1-5-2009, а не ДБН А.3.2-2-2009 та вказує на втрату чинності саме ДБН А.3-1-5-2009, який не використовувався позивачем при розробці проектної документації.

Стосовно використання позивачем, під час розробки проектної документації ДБН В.1.1-7-2002, судом встановлено, що при виготовленні проектної документації проектантом допущено технічну описку в році видачі ДБН, а саме замість "2016" вказано "2002".

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що на сторінці 1 робочого проекту (том 2), генеральний план 15-18 ГП, технологічні рішення 15-18 ТХ в графі "відомості документів на які посилаються" вказано ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єкті будівництва", який по даний час є чинним.

Твердження відповідача, що позивачем в робочому проекті у складі загальної пояснюючої записки не розроблено розподіл, що містить заходи щодо охорони навколишнього середовища, вибухобезпеки (ГОСТ 12.1.010), пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004 та інші) і охорони праці, чим порушено вимоги ДБН В.2.2-8-98 "Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна", суд також не бере до уваги з огляду на наступне.

Так із матеріалів справи, вбачається, що в Загальній пояснювальній записці Том 1 розроблені "Протипожежні заходи" Розділ VI, "Охорона праці" Розділ V, "Енергозбереження" Розділ VII, "Забезпечення надійності та безпеки" Розділ VІІІ, що вказано на арк. Зміст "Текстові документи та відомості".

Також на сторінці 15 робочого проекту Проект організації виробництва "Будівництво силосів для зберігання зерна в урочищі Кадіб" за межами населеного пункту на території Кадубовецької сільської ради" проект організації будівництва містяться заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Суд звертає увагу, що будь-якої іншої недостовірної інформації, вказаної у повідомленні від 26.07.2019 р., відповідачем під час здійснення перевірки не встановлено.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК) визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку в одному примірнику.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт, в якій враховано зміни, здійснюється за результатами подання заявником відповідної заяви, у разі отримання відомостей про виявлення недостовірних даних від Держархбудінспекції, або самостійного виявлення технічної помилки в зареєстрованому повідомленні. При цьому, у разі виявлення Держархбудінспекцією у повідомленні про початок виконання будівельних робіт технічної помилки (описки) законодавець передбачає надання трьохденного строку для її усунення цього недоліку замовником.

Таким чином, суд дійшов висновку, якщо технічна помилка не дає підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, то підставою для застосування до замовника штрафу є неподання останнім в установлений Держархбудінспекцією строк особисто або шляхом надсилання рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет заяви за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 466 та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до Порядку № 466 в одному примірнику.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 823/1231/16, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи те, що сторони не надали, а суд не здобув доказів, які би підтверджували те, що позивач здійснює самочинне будівництво, а недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо дати винесення ДБН стосуються лише технічної помилки (описки), суд дійшов висновку, що відповідач, не надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків передчасно застосував до останнього штрафні санкції не у спосіб визначений Законами № 3038-VI, № 208/94-ВР та Порядком № 466. Слід відмітити, що на час розгляду справи судом позивачем усунено зазначену помилку.

З огляду на встановлені судом обставини, у сукупності, суд дійшов висновку, що припис Управління державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2019 року та постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області №5/19/1024-6.3/1505/19 від 27.08.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними та належать до скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Водночас відповідач як суб`єкт владних повноважень у поданому до суду відзиві на позовну заяву не довів законність оскаржуваних дій.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №216 від 04.12.2019 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області №5/19/1024/6.3/1505/19 від 27.08.2019 р. щодо накладення штрафу на СФГ "Урожай" у сумі 72252,00 грн;

3. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 14.08.2019 р.

4. Стягнути на користь СФГ "Урожай" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) у сумі 1921,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - СФГ "Урожай" (с. Кадубівці, Заставнівський район, Чернівецька обл., 59421, код ЄДРПОУ 22832847);

Відповідач - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області (вул. П.Целана, 11, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 37471912).

Суддя І.В. Маренич