Ухвала

від 30.10.2019 по справі 716/1697/19

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1697/19

Ухвала

про передачу справи до окружного

адміністративного суду за предметною підсудністю

30.10.2019 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вікторівської Д.Я.,

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Івасюк Т.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Урожай до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Селянське (фермерське) господарство Урожай , в особі голови Гандабури І.В., звернулося до суду з вказаною вище позовною заявою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 27.08.2019 та припису від 14.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані постанова та припис є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки вони винесені із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області надійшло клопотання про передачу даної справи за предметною підсудністю Чернівецькому окружному адміністративному суду, яке в судовому засіданні підтримала представник відповідача та просила його задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти направлення справи за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду та пояснила, що аналогічні справи розглядаються місцевими загальними судами, як адміністративними судами, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов слід передати для розгляду Чернівецькому окружному адміністративному суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Водночас, ст. 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Зокрема, згідно вимог п.1 ч.1 та ч.2 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

В свою чергу, частинами 1,2 та 3 статті 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

У Рішенні від 30 травня 2001 року №7-рп/2001 у справі про відповідальність юридичних осіб Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на те, що за чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення суб`єктами адміністративної відповідальності є фізичні особи, у частині третій статті 2 цього Кодексу під словосполученням законодавством, ще не включеним до Кодексу слід розуміти закони, що встановлюють відповідальність фізичних осіб за вчинення адміністративних правопорушень, які ще не включені в установленому порядку до зазначеного Кодексу.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення в будівництві, це зокрема ст.ст.96 та 96-1, 188-42 КУпАП.

Разом з тим, відповідальність у сфері містобудівної діяльності передбачено також і спеціальними законами, зокрема: Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яким встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

І зокрема, згідно ст.1 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Разом із тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 533 (із подальшими змінами), було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 533), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

І відповідно до п.23 Порядку № 533 - органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Тобто, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних правопорушень, передбачена спеціальними законами (ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ), та застосовується у відповідності до визначеного цими Законами порядку на підставі матеріалів перевірок оформлених відповідно до Порядку № 553, а не положень КУпАП.

Тому, враховуючи, що Управлінням Державної архітектурно-будівльної інспекції у Чернівецькій області притягнуто до відповідальності юридичну особу, а також предметом спору у даній справі є постанова, якою позивача притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норм спеціального Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а не за вчинення адміністративного правопорушення, за результатами перевірки, проведеної саме в порядку, регламентованому спеціальними нормами законодавства, а не нормами КУпАП, суд приходить до висновку, дана адміністративна справа не належить до категорії справ з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з наведеним, відповідно до ст.20 КАС України, дана справа підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному, як адміністративному.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметна підсудність має імперативний характер, і порушення правил юрисдикції (підсудності) визначених статтями 20 ,22, 25-28 КАС України, відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Передачу справ з одного суду до іншого суду визначають положення ст. 29 КАС України, згідно п. 3 ч. 1 якої, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки нормами КАС України не врегульовано питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд іншого суду, якщо при поданні позову до суду було порушено предметну юрисдикцію, то суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону і при передачі даної справи до Чернівецького окружного адміністративного суду керуватися нормами ст. 29 КАС України, якою визначено підстави і порядок передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого при порушенні територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене та з метою забезпечення права сторін на доступ до суду, встановленого законом, суд вважає, що дану справу слід передати на розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Урожай до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови - передати на розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно підпункту 15.5 пункту 15 Прикінцевих положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребивуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.Пухарєва