Ухвала

від 25.11.2019 по справі 716/1697/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 716/1697/19

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову СФГ Урожай до Управління Державної архітектурної-будівельної інспекції у Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

СФГ Урожай (позивач) звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Маніліча Володимира Михайловича № 5/19/1024/6.3/1505/19 від 27.08.2019 року, гідно якої СФГ Урожай визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 14.08.2019 року.

11.09.2019 року ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

30.10.2019 року ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського ) господарства Урожай до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови передано на розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду.

За результатами автоматизованого розподілу документообігу справу передано на розгляд головуючому судді Дембіцькому П.Д.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 716/1697/19.

Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту, наказу про призначення, довіреності, посадових обов`язків з визначенням права звертатись до суду з позовом від імені юридичної особи.)

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в порушення наведених вимог у позовній заяві позивач не вказав, адресу електронної пошти, код ЄДРПОУ відповідача.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:

- правовстановлюючі, реєстраційні документи.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1921,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Маніліча В.М. № 5/19/1024/6.3/1505/19 від 27.08.2019 року, згідно якої СФГ Урожай визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;

- визнати протиправним та скасувати припис інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державного архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 14.08.2019 року.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий та майновий.

За вимогу немайнового характеру, розмір судового збору становить 1921,00 грн.

За вимогу майнового характеру, позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 1921,00 грн., (72252,00 грн. х 1,5/100), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 3842,00 грн., (1921,00 грн. + 1921,00 грн.)

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921,00 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 1921,00 грн. (3842,00 грн. - 1921,00 грн.).

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву СФГ Урожай до Управління Державної архітектурної-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів із дня отримання копії ухвали суду.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Д. Дембіцький