Рішення

від 08.11.2021 по справі 318/1488/16-ц

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/1488/16-ц Номер провадження №2/318/8/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: суддя Васильченко В. В.; секретар Борисенко П. В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Курлапова Світлана Володимирівна, до виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування,

за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась суду з позовом до виконавчий комітет Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку 0,2855 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у помер ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 розпорядився своїм майном та склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося заповів дружині - ОСОБА_1 . Спадкове майно складається житлового будинку зі всіма приналежностями та складовими частинами по АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 9,0304 га розташована на території Великознам`янської сільської ради. У встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку частку (пай). Нотаріусом було роз`яснено в мотивувальній Постанові, що свідоцтво про право на спадщину за земельну ділянку біля будинку видане бути не може у зв`язку з тим, що не було видано належних документів, які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 11.10.2000 року подружжя ОСОБА_5 придбали житловий буд. АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом, та який зареєстровано в БТІ. У п.1 договору зазначено, що житловий будинок розташований на приватизованій земельній ділянці. Окремого договору купівлі-продажу земельної ділянки за невідомих обставин укладено не було. ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,2855 га. На підставі ст. 120 ЗК України, зазначає, що із переходом права власності на житловий будинок на підставі договору-купівлі продажу до набувача ОСОБА_4 перейшло і право власності на земельну ділянку, який за життя право власності на неї не оформив, тому у спадкоємця є один лише шлях вирішення питання реалізації прав на спадкування: через визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

05.01.2017 року третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник адвокат Петрова С. М., подано позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача виконавчий комітет Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що є власником земельної ділянки площею 0,42 га в АДРЕСА_1 . Поряд з її ділянкою розташована земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,32 га яка належала ОСОБА_2 .. 04 грудня 2013 р. за розпискою придбала у нього частину цієї земельної ділянки розміром 0,22 га. На розписці підпис ОСОБА_2 04.12.2013 р. було засвідчено секретарем Великознам`янської сільської ради Альошиною І.Т. за реєстровим №330. Їй відомо, що ОСОБА_2 був також власником житлового будинку АДРЕСА_1 , цей будинок було ним продано її батькові, а частину земельної ділянки (зі сторони городу) ОСОБА_2 продав їй, про що написав розписку. Нотаріально вони оформити договір домовилися пізніше за браком на той час коштів та часу на підготовку документів для підтвердження угоди нотаріусом. Оригінали документів ОСОБА_2 передав їй в момент написання ним розписки. Вона земельною ділянкою користується з часу її придбання, сплачує за цю ділянку податки за 2014 та 2015 роки. Її батько, який за життя господарював в домоволодінні , не бажав користуватися всією земельною ділянкою, тому ОСОБА_2 запропонував її мені, на що вона погодилася. Пропозиція полягала в тому, що ОСОБА_2 мав у власності 0,32 га земельної ділянки, з них 0,22 він запропонував продати мені, а 0,10 га залишив для того, щоб пізніше оформити її на батька, яким було придбано у ОСОБА_2 будинок, та для його обслуговування було достатньо 0,10 га. Зазначає, що неодноразово зверталася до ОСОБА_2 з вимогою щоб він самостійно здійснити оформлення придбаної у нього ділянки, чи надав довіреність га якусь особу, яка б могла він його імені поставити підпис при посвідченні угоди в нотаріальній конторі, проте він з різних причин ухилявся від цього.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, після чого вона разом з сестрою та братом звернулися до нотаріуса для оформлення спадкової справи. До суду не збиралася звертатися, оскільки бажала оформити свої права на землю у нотаріуса, проте він мешканців села дізналася, що дружина батька ОСОБА_1 виставила буд. АДРЕСА_1 на продаж, разом з будинком вона пропонує потенційним покупцям земельну ділянку загальною площе. 0,32 га, та звернулася до суду з позовом зоб оформити цю ділянку, чим порушує її майнові права. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є однією зі спадкоємців батька як дружина. Будинок вони купували перебуваючи у шлюбі, однак договору придбання земельної ділянки вони з ОСОБА_2 не укладали. Враховуючи, що вона усно просила ОСОБА_2 з`явитися для оформлення угоди, було домовлено, хто з них які документи буде готувати, вони з ним вирішили це добровільно - поступово все переоформити, проте наявність позову ОСОБА_1 порушує її права, та змусило негайно звернутися до суду з позовом. На підстав ч.2 ст. 220 ЦК України, просить визнати дійсним договір укладений 04.12.2013 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за якою вона ОСОБА_6 придбала на підставі договору купівлі-продажу за загальну суму 1500 грн. на земельну ділянку розміром 0,22 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 надану для ведення особистого підсобного господарства. Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку 0,22 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надану для ведення особистого підсобного господарства.

В провадженні Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області ця цивільна справа перебуває з червня 2016 року.

19.07.2016 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення її та представника третьої особи ОСОБА_7 до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами з додатками, а саме: 3 копії позовної заяви про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку.

25.07.2016 року від ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,32га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 28.07.2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування повернуто, оскільки заявник не є учасником судового процесу по вказаній цивільній справі.

Не погоджуючись з висновком суду ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду Запорізької області з апеляційною скаргою. Ухвалою апеляційного суду від 17.11.2016 року ухвалу Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 28.07.2016 року по даній справі скасовано та направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про розгляд заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_7 подано заяву про відвід судді Петрова В.В. Ухвалою суду від 26.12.2016 року заяву про відвід судді Петрова В.В. задоволено та на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.12.2016 року за № 30 цивільну справу № 318/1488/16-ц провадження №2/318/488/2016 року за позовом ОСОБА_1 до Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування передано на розгляд судді Комишній Н.І.

Ухвалою суду від 30.12.2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 0,32га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено здійснювати реєстрацію дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянку площею 0,32га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 21.08.2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Великознам`янська сільська рада Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку зупинити до вирішення справи № 318/1421/17, номер провадження 2/318/588/2017, від якої залежить вирішення справи.

У відповідності до наказу в.о. голови Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 15 липня 2020 року № 47 суддю ОСОБА_8 відраховано зі складу суду у зв`язку зі смертю та був проведений повторний автоматичний розподіл судової справи, для розгляду якої визначено суддю Васильченка В. В.

Ухвалою судді Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В. від 26.08.2020 року прийнято до провадження цивільну справу, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання учасники процесу не з`явилися. Ухвалою від 13.01.2021 року, судом постановлено залучити до участі у справі як правонаступника Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області - Виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася , про причини неявки суд не повідомила, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , відзиву на позов ОСОБА_3 , до суду не надала, належним чином була повідомлена про розгляд даної справи судом, шляхом направлення судових викликів за адресою її зареєстрованого місця проживання/перебування, яка співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві. Судові поштові відправлення на ім`я позивача повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою . Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Курлапова С.В. в судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву в якій просила їх позовні вимоги задовольнити, позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В судове засідання представник відповідача виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти позовної заяви ОСОБА_1 , відзиву на позов ОСОБА_1 , пояснення на позов ОСОБА_3 , до суду не надав, належним чином було повідомлено про розгляд даної справи судом, шляхом направлення судових викликів за адресою його місця знаходження. Судові поштові відправлення вручені представнику відповідача виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради, про що в матеріалах справи містять розписки.

В судове засідання третя особа без самостійних вимог/відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи, заперечення проти позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , відзиву на позов ОСОБА_3 , пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надав, належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом, шляхом направлення судових викликів, яка співпадає з адресою зазначеною в позовній заяві (а.с.2). Судові поштові відправлення на ім`я відповідача повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася, просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, зазначивши, що на теперішній час її будинок зруйновано, а тому просить у позові відмовити. Щодо свого позову про визнання договору дійним та визнання права власності на земельну ділянку зазначила, що ОСОБА_2 проживає в Росії, прибути для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки не може, а тому просить свій позов задовольнити. Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 - адвокат Петрова С.М. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 16.09.2015 р, серія НОМЕР_1 (а .с. 8, т.1), у зв`язку з чим після його смерті відкрилася спадщина.

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 07.04.2000 р., серія НОМЕР_2 (а.с.7, т.1).

З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Кам`янсько-Дніпровського районного округу Запорізької області Хаяркіна В.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої нотаріусом було відкрито спадкову справу за № 69/2015 (а.с.30, 31, т.1).

Згідно заповіту посвідченого 06 листопада 2013 року ОСОБА_9 , секретарем виконавчого комітету Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, зареєстрований в реєстрі за №295, ОСОБА_4 все належне йому майно заповів ОСОБА_1 (а.с.36 зворот, т.1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 березня 2016 року зареєстрований в реєстрі за №162, яке видано приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного округу Запорізької області Хаяркіним В. В., спадщина на яку видано свідоцтво, складається з права власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку зі всіма приналежностями та складовими частинами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого НечипутренкоГ.Ф., приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області 11 жовтня 2000 року за реєстровим №1616, право власності на житловий будинок за спадкоємцем було зареєстровано ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 20.10.2000 року та записано в реєстрову книгу №3, за реєстровим №718 (а.с.16, т.1).

Крім того, 18 березня 2016 року приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного округу Запорізької області Хаяркіним В.В. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності зареєстроване за № НОМЕР_3 , як пережившій дружині ОСОБА_4 , на 1/2 (одну другу) частки у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, що складається з житлового будинку зі всіма приналежностями та складовими частинами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17, т.1).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку посвідченого ОСОБА_10 , приватним нотаріусом Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області 11 жовтня 2000 року за реєстровим №1616, право власності на житловий будинок за спадкоємцем було зареєстровано ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 20.10.2000 року та записано в реєстрову книгу №3, за реєстровим №718, ОСОБА_4 купив у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , розташований на приватизованій земельній ділянці (а.с.9, т.1)

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1004 від 15 січня 1996 року Великознам`янською сільською радою, що був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Великознам`янської сільської ради 21.11.1995 року за №11, земельна ділянка площею 0,32 га розташована на території Великознам`янської сільської ради для ведення особистого підсобного господарства, належала ОСОБА_2 (а.с. 14 т.1).

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Кам`янсько-Дніпровського районного округу Запорізької області Хаяркіна В.В. від 22.04.2016 року за№216/02-31, ОСОБА_1 звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, місце розташування: АДРЕСА_1 , правовстановлюючого документа не було надано за його відсутністю. Згідно листа Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області №188 від 22.03.2016 року за адресою АДРЕСА_1 значиться земельна ділянка площею 0,32 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , державний акт №1004. У зв`язку з тим, що нотаріусу не було надано належних документів, які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , не надано документів, що підтверджують реєстрацію земельної ділянки, видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом - не вбачається можливим, у зв`язку з чим ОСОБА_11 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цю земельну ділянку (а.с. 15, т.1).

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України , ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За ч.1,2ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтями 321 , 328 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою ст. 377 ЦК України (в редакції Закону N 1702-VI від 05.11.2009 р. ) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції Закону N 1702-VI від 05.11.2009 р.) уразі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Вказані норми встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір присадибної ділянки (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), на отримання якої в містах із земель державної або комунальної власності мають право громадяни України, у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (пункт "г" частини першої статті 121 ЗК України ).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України ).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив судам, що положення статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка перебувала в власності чи користуванні спадкодавця.

Статтею 328 ЦК України передбачено , що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, яку фактично набув у приватну власність спадкодавець ОСОБА_4 під час купівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також волю спадкодавця, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку 0,02855, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (з урахуванням зміни територіального устрою району та перейменування вулиці), оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок позивача (1/2 частини якого успадкована після смерті ОСОБА_4 , та 1/2 частини на який видано свідоцтво на право власності як пережившій дружині), інші будівлі та споруди, а земельна ділянка, площею 0,2855 га, розташована саме під житловим будинком, господарськими будівлями, власником яких є позивач.

Зазначена позиція суду відповідає висновку про застосування норми права висловлену у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року у справі N 675/2372/16-ц, провадження N 61-29813сво18.

Щодо позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання дійсним договору укладеного 04.12.2013 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за якою вона ОСОБА_3 придбала на підставі договору купівлі-продажу за загальну суму 1500 грн. на земельну ділянку розміром 0,22 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 надану для ведення особистого підсобного господарства. Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку 0,22 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , надану для ведення особистого підсобного господарства, суд встановив наступне.

Як встановлено вище, ОСОБА_2 продав 11 жовтня 2000 року житловий будинок, який знаходиться на приватизованій земельній ділянці, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 . В силу приписів частини першою статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону N 1702-VI від 05листопада 2009 року) у зв`язку з набуттям права власності на жилий будинок ОСОБА_4 , припинилося і право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій він розташований, та до ОСОБА_4 , як до особи, яка набула право власності на жилий будинок, перейшло право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення. З цього моменту ОСОБА_2 втратив право розпоряджатися земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .

04 грудня 2013 року ОСОБА_2 склав розписку, відповідно до якої зазначив, що він продав половину своєї земельної ділянки площею 0,22 га (22 сотки), держакт серія ЗА 932 виданий Великознам`янською сільською радою, ОСОБА_3 , суму грошей 1500 (одна тисяча п`ятсот гривень) отримав повністю. Підпис ОСОБА_2 на розписці засвідчено ОСОБА_9 секретарем виконавчого комітету Великознам`янської сільської ради за реєстровим №330 (а.с.187, т.1).

За змістом ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.4 цієї статті дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст.203 ЦК України. Зокрема, ч.ч.1-5 вказаної статті закріплено наступне.

З міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Так, відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За змістом ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з вимогами ч.2 цієї статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 336/679/17-ц, провадження № 61-24753св18, однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч.2 ст. 220 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідчення, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210 , 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 658 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Враховуючі зазначені положення закону договір купівлі-продажу земельної ділянки в силу ст. 657 ЦК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, підлягав і нотаріальному посвідченню, та згідно ст. 658 ЦК України право продажу майна належить його власнику, тому не може бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України , і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку.

Крім того, судом враховано, що однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину, чого судом у справі встановлено не було, а зазначення третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_3 твердження про те, що на час укладення договору були відсутні кошти, бажання оформити документи поступово, та те що ОСОБА_2 давно не приїжджав бо проживає в Росії, не може бути підставою для визнання договору дійсним.

Таким чином, підсумовуючи викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку не підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України .

На підставі ст. 15 , 16 , 321 , 328 , 1217 , 1218 , 1261 , 1268 , 1270 ЦК України , керуючись ст. 3-15 , 76 , 82 , 258 , 259 , 263 , 265 , 268 , 273 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Курлапова Світлана Володимирівна, до виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,2855 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, про визнання договору дійсним, визнання права власності на земельну ділянку, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Курлапова Світлана Володимирівна, 71304, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Щаслива, 91-А.

Відповідач: Виконавчий комітет Кам`янсько-Дніпровської міської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, адреса: 71304, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Каховська, буд. 98.

Третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .

Третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 .

Представник третьої особи з самостійними вимогами: адвокат Петрова Світлана Миколаївна, 71304, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Щаслива, буд.102, каб. 13.

Суддя: В. В. Васильченко