Ухвала

від 08.11.2021 по справі 483/1854/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1854/21

Провадження 1-кс/483/399/2021

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2021 року м. Очаків

Слідчий суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представників власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И Л А :

01 листопада 2021 року прокурор Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївській області з клопотанням про арешт майна.

Своє клопотання обґрунтувала тим, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152100000307 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 КК України, вчинених за наступних обставин.

30 жовтня 2021 року об 11 год. 54 хв. зі служби «102» до ч/ч ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 30 жовтня 2021 року об 11 год. 54 хв. за адресою: Миколаївська область Миколаївський район за межами с. Парутине невстановлені особи за допомогою спецтехніки незаконно видобувають верхній шар ґрунту.

Крім того, 01 листопада 2021 року зареєстровано повідомлення від начальника Державної екологічної інспекції Південно-західного округу ОСОБА_7 про те, що 27 жовтня 2021 року працівниками держустанови на підставі звернення громадянина щодо вивозу піску проведено обстеження території в межах Очаківської об`єднаної територіальної громади с. Парутине. Під час обстеження земельної ділянки встановлено факт незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення (глини).

В ході досудового розслідування проведено огляд місця події - встановлено ділянку місцевості, розташовану поза межами с. Парутине Миколаївського району на відстані 0,6 км від вул. Садової у вищезазначеному населеному пункті. На вказаній ділянці місцевості виявлено втручання у верхній шар грунту. Крім того, біля вказаної ділянки виявлено спеціальну техніку, а саме: екскаватор марки CAT М 316D жовтого кольору без реєстраційних номерів із опущеним ковшем; вантажний самоскид марки «MAN», ТБФ 33.350 білого кольору, р/н: НОМЕР_1 ; вантажний самоскид марки «MAN», ТБФ 33.350 білого кольору, р/н: НОМЕР_2 ; вантажний самоскид марки «Renault», білого кольору, р/н: НОМЕР_3 ; вантажний самоскид марки «DAF», 85.360, білого кольору, р/н: НОМЕР_4 , вантажний самоскид марки «MAN», білого кольору, р/н: НОМЕР_5 . У вантажних відділення вказаних транспортних засобів виявлено речовину жовто-коричневого кольору. Вказані транспортні засоби знаходились із вимкненими двигунами. Техніка вилучена та передана на відповідальне зберігання ОСОБА_8 ..

Посилаючись на те, що виявлена техніка є знаряддям вчинення злочину, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні та є ризик того, що вилучена техніка може бути використана для продовження вчинення кримінального правопорушення, прокурор просила накласти арешт на перелічені транспортні засоби.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Представник ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що вказана техніка дійсно перебуває у користуванні Товариства та була направлена на вказану прокурором ділянку місцевості поблизу села Парутине на підставі трьохсторонньої угоди, укладеної 20 вересня 2021 року між Куцурубською сільською радою ОТГ, ТОВ «Південно-українська вітроелектростанція» та ТзДВ «Миколаївбудмеханізація». Предметом договору є виконання робіт з благоустрою та розчищення території несанкціанованого сміттєзвалища орієнтовною площею 2 гектари, а також робіт з влаштування безпечних укосів в межах Парутинського старостинського округу Куцурубської сільської ради. Про вказаний договір органу досудового розслідування було відомо, оскільки його копія долучена до клопотання разом із приписом Державної екологічної інспекції південно-західного округу №280 від 30 чевня 2021 року, яким від голови Куцурубської сільської ради у пункті 15 вимагається забезпечити ліквідацію несанкціонованих звалищ відходів, в тому числі, в селі Куцуруб площею 2 гектари.

Представник ТОВ «Корпорація «Промстан» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що накладення арешту на перелічену техніку не відповідає критеріям розумності та співмірності, має на слідки невиконання цивільно-правових обов`язків господарюючими суб`єктами та не є необхідним заходом для досудового розслідування. Так, зразки грунту були відібрані під час огляду місця події ще 30 жовтня 2021 року, а тому необхідності арештовувати всю техніку немає. Крім того, просила не брати до уваги розрахунок завданих збитків, оскільки органом досудового розслідування так і не встановлено вид грунту, а сам розрахунок містить суперечливі дані, зокрема про те, що спеціалістом проводилося вимірювання піску. Також, розрахунок, долучений до клопотання, не є надійним джерелом доказування, оскільки особа, яка його склала, не несе жодної відповідальності за надані відомості.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши документи, що додані до клопотання, слідчий суддя дійшла такого.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За змістом ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, при цьому завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Виходячи з правової природи заходів забезпечення кримінального провадження, їх застосування має бути безпосередньо пов`язано з обставинами, які підлягають доказуванню у конкретному кримінальному провадженні.

Як вбачається з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 239-1 та ч. 2 ст. 240 КК України.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня та 01 листопада 2021 року.

Разом із тим, органом досудового розслідування так і не було здобуто доказів того, що предметом кримінального правопорушення є саме ґрунтовий покрив і що незаконне заволодіння ним призвело до наслідків, що охоплюються об`єктивною стороною складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 239-1 КК України. Крім того, відсутні докази, які б вказували на об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

З матеріалів справи, а саме протоколу огляду місцевості від 30 жовтня 2021 року, вбачається, що земельна ділянка, на якій виявлено працюючу техніку, нагадує пагорб, що виключає твердження про те, що знищується ґрунтовий покрив, тобто поверхневий шар як природне середовище мікроорганізмів та флори.

Клопотання прокурора не містить обґрунтування обставин, що пов`язують між собою правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.239-1КК України та ч. 2 ст. 240 КК України, з майном, яке вказано в клопотанні, та про арешт якого ставить питання прокурор.

Таким чином, для даного кримінального провадження, зазначене в клопотанні прокурора майно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частина 3 ст.132КПК України встановлено, що застосування заходів кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, та що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого.

В силу ч. 4 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, під час вирішення клопотання про арешт майна слідчий суддя зобов`язаний враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор при зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на техніку не обґрунтував належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в цьому кримінальному провадженні, не містять матеріали провадження й будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи власника майна, про який ідеться в клопотанні прокурора, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Слідчий суддя вважає, що існує можливість без накладення арешту на техніку провести всі слідчі дії під час досудового слідства та судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, станом на 08 листопада 2021 року органом досудового розслідування так і не призначено жодного експертного дослідження, що свідчить про зволікання у розслідуванні і загрозу надмірної тривалості обмеження прав власників майна у разі задоволення клопотання.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, про яке ставиться питання у клопотанні прокурора, слідчий суддя враховує і усталену прецедентну практику Європейського суду з прав людини на предмет відповідності втручання у право на мирне володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою підлягають оцінці три основні критерії, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно легітимну мету; 3) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, хоча втручання держави у право на мирне володіння майном у даному кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, й здійснено на підставі кримінального процесуального закону, однак без достатніх на те підстав та у спосіб, що суттєво обмежує правомірну підприємницьку (господарську) діяльність, а тому таке втручання не є пропорційним.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором наявності обставин для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна та відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 167, 170, 172, 173 КПК України, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотання прокурора Очаківського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя: