УХВАЛА
08 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/17399/20
адміністративне провадження № К/9901/39316/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства "Маркон" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Маркон" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019 рік від 08.10.2019 № 4984/86-19, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 3,0;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві видати Приватному підприємству Маркон Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019 рік, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф - 2,0;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2020 рік від 12.05.2020 № 3784/86-20, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф - 3,0;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві видати Приватному підприємству Маркон Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2020 рік, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050 яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф - 2,0.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.10.2019 № 4984/86-19, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 3,0.
Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо формування та видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.05.2020 № 3784/86-20, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050, яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16 та знаходиться у користуванні Приватного підприємства Маркон відповідно до договору оренди від 05.01.2015 № 13011, із зазначенням Кф - 3,0.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 69, ідентифікаційний код - 39802366) вжити заходи щодо внесення змін до відомостей у Державному земельному кадастрі в частині коефіцієнту, який характеризує функціональне призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м Київ, вул. Андріївський Узвіз, 14-16, кадастровий номер 8000000000:85:425:0050 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
29.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Кива від 05.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №640/17399/20.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.
Предметом оскарження у вказаній справі є розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки і застосування при формуванні та видачі витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки із значенням "3,0".
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, справа, предметом оскарження в якій є відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, в силу пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і будь-які обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Кива від 05.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №640/17399/20 за позовом Приватного підприємства "Маркон" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2021 |
Оприлюднено | 09.11.2021 |
Номер документу | 100904289 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні