Постанова

від 07.10.2021 по справі 309/90/14-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/90/14-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 жовтня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Мацунича М.В., Куштана Б.П.

з участю секретаря судового засідання: Кекерчень М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Кеміня В.Д., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 15.09.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1070 в сумі 64810, 00 гривень. Відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком №1. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав кредит у сумі 64810,00 грн. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно кредитного договору належним чином не виконує, у зв`язку з чим на час звернення до суду з даним позовом, станом на 01.12.2013 р. за відповідачкою рахується заборгованість в розмірі 109 577,67 грн., з яких заборгованість за кредитом - 59 132,89 грн., по відсотках - 42 591,38 грн., пеня - 7 853,40 грн. 17.12.2012 р. між ПАТ АК Промінвестбанк та ТОВ Кредитні ініціативи був укладений договір про відступлення прав вимоги. Відповідно до п.2.2 внаслідок передачі кредитного портфеля за цим договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, правом на звернення стягнення за зобов`язаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення. 17.12.2012 р. між ПАТ АК Промінвестбанк та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення. Відповідно до п.3.1 даного договору, у зв`язку з передачею (відступленням) кредитного портфелю за договором відступлення цедент, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає цесіонарію права, що передаються, та зобов`язується передати цесіонарію договори забезпечення, а цесіонарій приймає та набуває права, що передаються, та зобов`язується прийняти договори забезпечення. Права, що передаються, вважаються переданими (відступленими) цедентом цесіонарію в дату набрання чинності. Договір підписано сторонами та посвідчено приватним нотаріусом Київського МНО Кирик О.А. 17.12.2012 р. за реєстровим №1423. Відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 109 577, 67 гривень та судові витрати.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні Ініціативи заборгованість за кредитним договором №1070 від 15.09.2008 року в розмірі 109 577 (сто дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 67 копійок та 1095,78 гривень судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким у заявленому позові відмовити, посилаючись на рушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем було передано для реалізації автомобіль, для придбання якого надано кредит, і який був реалізований, однак кошти від продажу автомобіля не зараховані в рахунок погашення кредиту; судом не звернуто на увагу, що за укладеним договором процентна ставка встановлена у розмірі 18% річних, а заборгованість за договором неправомірно нарахована, виходячи із 23% річних; суд залишив поза увагою, що до поданого позову позивачем не долучено належних та допустимих доказів відступлення прав за укладеним кредитним договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлена. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності.

З такими висновками не може погодитись апеляційний суд, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 ЦК України та ч.2. ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Матеріалами справи встановлено, що 15.09.2008 року Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі безбалансового відділення №7 філії Відділення Промінвестбанку в м. Рахів Закарпатської області та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1070, за яким банк надав позичальникові кредит в сумі 83 320 грн. із щомісячним погашенням кредиту та процентів за ним відповідно до графіку (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього Договору, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 14 вересня 2015 року. Кредит надано позичальнику на придбання автомобіля Dacia Logan.

Відповідно до п.2.2. Договору за користування кредитом протягом 30 календариних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 18,0% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду, відповідно до умов п.3.9 даного Договору. У випадку якщо банк не повідомив позичальника про зміну процентної ставки на наступний місяць строку кредитування, в порядку передбаченому п.3.9 даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

17.12.2012 р. між ПАТ АК Промінвестбанк та ТОВ Кредитні ініціативи був укладений договір про відступлення прав вимоги. Відповідно до п.2.2 внаслідок передачі кредитного портфеля за цим договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань, правом на звернення стягнення за зобов`язаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення. 17.12.2012 р. між ПАТ АК Промінвестбанк та ТОВ Кредитні ініціативи було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення.

Згідно із складеним позивачем письмовим розрахунком за відповідачем станом на 01.12.2013 року рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 109 557,67 гривень, з яких : заборгованість за кредитом - 59 132,89 гривень, по відсотках - 42 591,38 гривень, пеня - 7 853,40 гривень.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України)

Згідно з приписами ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Апелянт ОСОБА_1 заперечила наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором і зазначила, що в рахунок погашення заборгованості за договором нею 20.02.2010 року передано автомобіль Dacia Logan 2008 р.в., держномер НОМЕР_1 , разом з ключами, технічним паспортом та сервісною книжкою, який придбаний нею за кредитні кошті, що підтверджено Актом огляду та затримання транспортного засобу від 20.02.2010 року. (а.с. 102 т.1.)

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2010 року завідуючим Рахівським БВ Філії Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Ужгород направлено головному кредитному комітету ПАТ Промінвестбанку пакет документів для надання дозволу на реалізацію даного автомобіля за ціною 79,9 тис.грн., та який надав дозвіл на його реалізацію за ціною не менше 60 123 грн. (а.с.96-98 т.1).

Вказаний автомобіль з метою його подальшого продажу та погашення кредитної заборгованості був знятий з обліку і в послідуючому був реалізований, та 09.11.2011 року Львівським МРЕВ зареєстрований за іншою особою - ОСОБА_3 (а.с.148-152 т.2).

Таким чином матеріалами справи доведено, що дійсно 20.02.2010 року, тобто ще до укладення 17.12.2012 року договору відступлення, первісному кредитору в рахунок погашення заборгованості за укладеним з відповідачем кредитним договором був переданий та в послідуючому реалізований належний відповідачці автомобіль, про те відсутні дані про суму, яка отримана стягувачем від реалізації автомобіля. Тобто, відповідачка підтвердила свої заперечення щодо заявленого розрахунку заборгованості та неправильності суми заборгованості, яка вказана в даному розрахунку, оскільки в ньому не відображено кошти отримані позивачем від реалізації автомобіля.

Натомість, позивачем, не подано жодних доказів, які б підтверджували отримання грошових коштів, їх розміру від реалізації автомобіля. З доданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором вбачається, що в ньому взагалі не відображено отримання коштів за реалізований автомобіль, і вказано, що станом на 01.12.2013 року заборгованість становить в сумі 109 557,67 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 59 132,89 гривень, по відсотках - 42 591,38 гривень, пеня - 7 853,40 гривень.

З даного розрахунку заборгованості також вбачається, що заборгованість за кредитним договором нарахована, виходячи з відсоткової ставки за користування кредитом з 06.08.2012 року в розмірі 23% річних.

Однак, у п. 2.2. Договору вказано, що за користування кредитом протягом 30 календариних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 18,0% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду, відповідно до умов п.3.9 даного Договору. У випадку якщо банк не повідомив позичальника про зміну процентної ставки на наступний місяць строку кредитування, в порядку передбаченому п.3.9 даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Згідно з пунктом 3.9. Договору банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із заначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованного листа за адресою позичальника.

Позивачем суду не подано доказів і не доведено, що відповідачку, відповідно до вказаних умов договору, було повідомлено про збільшення відсоткової ставки до 23 % річних, а тому визначення відсоткої ставки у розмірі 23% річних та нарахування заборгованості, виходячи із такої відсоткової ставки, є неправомірним.

За вказаних обставин розрахунок заборгованості станом на 01.12.2013 року , який надано позивачем в обґрунтування заявленого позову не може бути належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, який підтверджує розмір заборгованості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З врахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено заборгованість відповідачки за кредитним договором та наявність підстав для стягнення з неї заявленої суми, а тому в позові слід відмовити за недоведеністю.

Суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, не врахував вищенаведених фактичних обставин справи та вимог закону, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки, та необґрунтовано задовольнив заявлений позов.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в заявленому позові з вищенаведених підстав.

Згідно з ст. 141 ЦПК України на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1643,67 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 1643,67 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Головуючий:

Судді: