Ухвала

від 04.11.2021 по справі 757/53803/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

4 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 757/53803/19-ц

провадження № 61-16975ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, повний текст якої складено 20 вересня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, від 4 липня 2018 року у справі № 569/1221/16-ц, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 134/1743/17, у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 11 квітня 2017 року

у справі № 21-1458а16, від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14

(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови саме Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

Тому посилання заявника на незастосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях ухвал Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року у справі № 826/19487/14, від 25 лютого 2016 року у справі № 822/862/15, від 12 листопада 2015 року у справі № К/800/19745/15касаційним судом не приймаються.

Крім того, підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження.

До касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року - без змін.

Ураховуючи зміст рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року, про зупинення виконання якого просить заявник, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, тому підстав для зупинення його виконання немає.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року .

Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 757/53803/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення та витребування майна.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження .

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук