Рішення

від 28.10.2021 по справі 820/4185/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року № 820/4185/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

за участі

секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,

представника позивача Ясинецького Д.В.,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0002432201 від 01.09.2014, яке прийнято на підставі висновків акту перевірки №901/13-50-22-01-17/37123376 від 18.08.2014;

- зобов`язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов`язань ТОВ «Влада Ойл» (код ЄДРПОУ 37123376) в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки №901/13-50-22-01-17/37123376 від 18.08.2014.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Влада Ойл» фактично виходить з мотивів наявності у відношенні ТОВ "Праус", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" певних висновків, викладених у актах перевірки інших податкових інспекцій. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року по справі № 820/4185/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.09.2014 №0002432201. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 37123376, поштовий індекс 61001, м. Харків, пр. Московський, буд. 97) у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 апеляційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 р. по справі № 820/4185/16 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 21 травня 2021 року касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скасовано в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2014 року № 0002432201. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року Адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2014 року № 0002432201 прийнято до розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року замінено відповідача Галицьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Влада Ойл до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Відповідач, Головне управління ДПС у Львівській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позовної заяви заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ОЙЛ" зареєстровано як юридична особа, на час спірних правовідносин перебувало на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), на теперішній час перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.107).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом економічної діяльності ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" є роздрібна торгівля пальним (т.1 а.с.108-109).

ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Праус" та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за квітень 2014 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки складений акт від 18.08.2014 №901/13-50-22-01-17/37123376 (т.1 а.с.20-40), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 2237193 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 01.09.2014 №0002432201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3355790 грн., в т.ч. за основним платежем - 2237193 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 118597 грн. (т.1 а. с.19).

Позивач, вважаючи зазначене рішення протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, в редакції що діяла на час спірних правовідносин, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи наведенні правові норми, суд приходить до висновку, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Відповідно до положень п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п. 7.5.7 зазначеної Інструкції, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пунктом 7.5.8 зазначеної інструкції, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" (покупець) та ТОВ "Праус" (постачальник), укладено декілька договорів поставки нафтопродуктів: від 01.04.2014 №01/6, №01/49; від 05.04.2014 №05/10; від 10.04.2014 №10/12; від 15.04.2014 №15/1, №15/7; від 22.04.2014 №22/35 (т.2 а.с. 59-62,67-69,75-77, 83-85,91-95,100-103, 108-110).

Згідно п. 1.1 вказаних договорів поставки нафтопродуктів, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується їх прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Також п.п..4.2 вказаних договорів поставки нафтопродуктів визначено, що товар постачається покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (Інкотермс-2010).

На виконання умов вказаних договорів поставки позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду ІІ класу D) та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів, платіжними дорученнями (т.2 а.с.63-65,70-73,78-81,86-89, 96-98,104-106,111-113), а ТОВ ТОВ ТОВ "Праус" виписана податкова накладну (т.2 а.с.66,74,82,90,99,107,114).

Для забезпечення виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів між ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) укладено договір зберігання від 02.08.2010 №0208/10-22 (т.2 а.с.229-131). Відповідно до п.1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов`язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

На підтвердження здійснення господарської операції між позивачем ПАТ "Дніпронафтопродукт" стосовно зберігання придбаного товару у ТОВ "Праус" позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні (т.2 а.с.123-136).

При цьому, фізичне переміщення придбаного товару позивачем у ТОВ "Праус" не здійснювалося, оскільки придбаний позивачем у його контрагентів товар фізично вже знаходився на складі ПАТ "Дніпронафтопродукт", з яким позивач уклав договір збереження.

Також, між ТОВ "ВЛАДА ОЙЛ" (покупець) та ТОВ "Київ Ліквід Петроліум" (постачальник), укладено декілька договорів поставки: від 27.03.2014 №5/14-П; від 13.04.2014 №72/14-П; від 22.04.2014 №103/14-П (т.2 а.с.115-117,120-122,124-125).

Відповідно до п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ, надалі по договору - товар. Одиниця виміру товару - метрична тонна. також відповідно до п.п.3.1 вказаних договорів поставки - умови поставки - склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місця поставки для кожної партії товару узгоджується за домовленістю сторін.

На виконання умов договорів поставки позивачем прийнято товар - газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ та сплачено за нього, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів, (т. 2 а.с.118,123,126), оборотно-сальдовими відомостями, а ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" виписані податкові накладні (т.2 а.с.119,127,128).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ на АЗС позивачем надано договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2014 №01/03/14, укладеного між позивачем та ТОВ "Форлана" (т.2 а.с.137-138). Також надано відповідні податкові накладні, акти наданих послуг, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.139-250, т. 3 а.с.1-85).

Також на підтвердження оприбуткування придбаних нафтопродуктів позивачем до матеріалів справи надано обігово-сальдові відомості (т.3 а.с.98-154).

На підтвердження якості придбаних ПММ позивачем до матеріалів справи надано сертифікати відповідності (т.3 а.с.86-88).

При цьому, до суду надано договори оренди АЗС, акти приймання-передачі та протоколи угоджених цін за оренду тощо (т.1 а.с.110-250, т.2 а.с.1-58, т.4 а.с.111-250, т.5-7, т.8 а.с.1-46).

Також позивачем на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару шляхом оптової торгівлі надано до матеріалів справи відповідний договір купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні (т.3 а.с.89-94).

Верховний Суд у постанові від 21 травня 2021 року по даній справі прийшов до висновку, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Вказано, що реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. Також, зазначено, що варто встановити, ким приймалися придбані в Товариства з обмеженою відповідальністю Праус нафтопродукти зі встановленням посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі, а також перевірити обставини щодо дотримання платником порядку приймання нафтопродуктів від зазначеного контрагента з урахуванням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155. Вказано, що не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю Праус та Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Ліквід Петролеум виконати спірні поставки з урахуванням їхніх фактичних господарських ресурсів, понесення витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати).

Враховуючи висновки Верховного Суду, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у даній справі встановив, що наявних в матеріалах справи документів не достатньо для підтвердження реальності правовідносин позивача з контрагентами.

Після отримання даної справи на новий розгляд, інших документів, крім тих яким надано оцінку Верховним Судом до суду не надано та судовим розглядом не встановлено.

При цьому, пояснення позивача не можуть слугувати документом для встановлення обставин зазначених Верховним Судом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись висновками Верховного Суду у даній справі, суд приходить до висновку, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв правомірно.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» (просп. Московський, буд. 97,м. Харків,61001) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 08.11.2021 року.