Вирок

від 09.11.2021 по справі 450/3444/20

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3444/20 Провадження № 1-кп/450/207/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12020140270000633 від 02.06.2020 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Львова, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні 3 (трьох) малолітніх дітей, не працює, не навчається, не інвалід, не депутат, не адвокат, не військовозобов"язаний, не військовослужбовець, безпартійний, на психіатричному і наркологічному обліках не перебуває, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в:

Органом обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується згідно обвинувального акту від 09.10.2020 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, що він 22.05.2020 р. близько 21 год. 00 хв., перебуваючи на території ТзОВ "Вектор Плюс 5", яке розташоване за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Наварія, вул.Львівська, 8, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вийшов з приміщення боксу СТО на територію подвір"я, де переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, підняв із землі біля дверей входу у приміщення боксу діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., де будучи викритим на місці вчинення злочину свідком ОСОБА_7 , на зауваження останнього про припинення неправомірної поведінки не відреагував та із викраденим майном покинув територію ТзОВ "Вектор Плюс 5".

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому не визнав та у відповідності до його прав і обов"язків, ст.63 Конституції України, показання надати відмовився. Просив його виправдати. Цивільний позов повністю заперечив.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 , який попереджувався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що він є працівником ТзОВ "Вектор Плюс 5", а саме заступником директора. 22.05.2020 р. йому на мобільний телефон подзвонив працівник ТзОВ "Вектор Плюс 5", а саме електрик - свідок ОСОБА_7 , який повідомив, що візуально знайома йому особа викрала сканер, який лежав на землі за межами приміщення боксу, однак був ввімкнутий в розетку у боксі. Також свідок ОСОБА_7 пояснив, що ходив по місцю проживання візуально знайомої йому особи, однак двері помешкання ніхто не відкрив. Свідок ОСОБА_7 дав йому номер мобільного телефону візуально знайомої особи, після чого він дзвонив такій особі декілька днів підряд і просив повернути прилад. Ця особа повідомила йому що має претензіїї до свідка ОСОБА_7 , який належним чином не відремонтував автомобіль. Вказаний прилад (сканер) належить на праві власності свідку ОСОБА_7 , який використовував такий у своїй роботі і крім нього таким ніхто не користувавася. Протягом його роботи на ТзОВ "Вектор Плюс 5" він жодного разу не бачив документів на цей прилад (сканер). ТзОВ "Вектор Плюс 5", яке розташоване за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Наварія, вул.Львівська, 8, орендує офісне приміщення та два гаражних бокси. Земельна ділянка знаходиться у власності фізичної особи ОСОБА_8 , який будь-яких договорів оренди щодо такої з ТзОВ "Вектор Плюс 5" не укладав. Через декілька днів, а саме 02.06.2020 р., він звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до працівників поліції, у якій попереджався про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України. До вказаної заяви ним було долучено договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. Зазначені документи ним були складені та оформлені значно пізніше 22.05.2020 р., однак задніми числами, оскільки необхідність таких вимагали працівники поліції. Станом до 21 год. 00 хв. 22.05.2020 р. у володінні ТзОВ "Вектор Плюс 5" договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. були відсутні. Модель приладу (сканера) в договір оренди та акт прийому-передачі він вписував зі слів свідка ОСОБА_7 , оскільки в таких не розбирається. Документи на прилад (сканер) і відеозапис з камер спостереження, де не видно ні комп"ютера, ні сканера, працівникам поліції надавав свідок ОСОБА_7 . Зміни кольору на відеозаписі з камер спостереження пояснив технічним збоєм системи. Станом на даний час свідок ОСОБА_7 звільнений з ТзОВ "Вектор Плюс 5" і кошти за прилад йому не повернуті. Поданий ним цивільний позов від 13.01.2021 р. до обвинуваченого підтримує повністю та просить задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , який попереджувався про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, пояснив, що обвинувачений ремонтував на ТзОВ "Вектор Плюс 5" свій автомобіль марки "Пежо" білого кольору у майстра ОСОБА_9 , який офіційно на вказаному підприємстві не працює. Він повинен був подзвонити обвинуваченому коли ОСОБА_10 привезе запчастину до автомобіля марки "Пежо" білого кольору. Цю запчастину купили вживану на автозломі та поміняли. Автомобіль марки "Пежо" білого кольору знаходився на ТзОВ "Вектор Плюс 5" близько 2 (двох) тижнів. 22.05.2020 р. близько 21 год. 00 хв. приїхав обвинувачений на автомобілі марки "Форд". Автомобіль марки "Пежо" білого кольору в цей час знаходився на вулиці. Зайшовши у приміщення боксу обвинувачений був знервований і сказав що гроші за ремонт не заплатить. Після цього обвинувачений взяв з стола ключі від чужого автомобіля, а вийшовши на вулицю підняв з землі прилад (сканер), який був ввімкнутий через комп"ютер в розетку у боксі. Із вказаним майном він здійснив посадку в автомобіль марки "Форд" і поїхав, не реагуючи на зауваження повернути таке. Під час цих подій в приміщенні боксу знаходився свідок ОСОБА_11 . Він разом з свідком ОСОБА_11 здійснили посадку в автомобіль марки "Пежо" білого кольору і поїхали до місця проживання обвинуваченого, однак там їм ніхто не відкрив. Після цього вони повернулись на підприємство. Про ці події мобільним телефоном він повідомив заступника директора ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 . Надалі, в цей же вечір, автомобіль марки "Пежо" білого кольору та ключі від нього були повернуті обвинуваченому. Йому дзвонив інший майстер ТзОВ "Вектор Плюс 5", який повідомив, що обвинувачений жалівся з приводу неналежного ремонту автомобіля. Жодного відношення до ремонту автомобіля обвинуваченого він не має, а чи проведено розрахунок з ОСОБА_12 невідомо. Ключі від чужого автомобіля обвинувачений повернув власнику, а прилад (сканер) йому не повернув. На ТзОВ "Вектор Плюс 5" він працює близько 12 років і під час працевлаштування прилад (сканер) у нього вже був наявний. Його він використовував у роботі, придбав у невідомої особи приблизно за 800 доларів США, є його особистим майном, однак доказів купівлі-продажу немає. В наявності у нього є оригінал документа на прилад (сканер), який він надав працівникам поліції. Будь-які інші документи на прилад (сканер) у нього відсутні. 02.06.2020 р., представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до працівників поліції. У вказаній заяві вартість приладу (сканера) була вказана з його слів, а саме він повідомив представнику ОСОБА_6 суму 46000,00 грн., як нового обладнання, а не вживаного. З оглянутої в судовому засіданні копії фотокартки із сервісної книжки діагностичного сканера марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р, яка згідно супровідного листа Вих. №7448 42/08-20 від 21.07.2020 р. скерована експерту та покладена у вартість експертного висновку №16/759 від 06.08.2020 р., пояснив, що зображений на такому письмовому доказі пристрій є не його. Коли представники ТзОВ "Вектор Плюс 5", а саме ОСОБА_6 , звертались із заявою в поліцію, то дали підписати договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. Зазначені документи були складені та оформлені значно пізніше 22.05.2020 р., однак задніми числами, оскільки необхідність таких вимагали працівники поліції. Хто ці документи складав йому невідомо, однак ним підписувались. Станом до 21 год. 00 хв. 22.05.2020 р. у володінні ТзОВ "Вектор Плюс 5" договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. були відсутні. На вимогу працівників поліції він надав відеозапис з камер спостереження, оскільки мав до них доступ, де не видно ні комп"ютера, ні сканера. Вказані камери відеоспостереження встановлювались власником ТзОВ "Вектор Плюс 5".

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який попереджувався про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, пояснив, що 22.05.2020 р. близько 21 год. 00 хв. знаходився в приміщенні гаражного боксу ТзОВ "Вектор Плюс 5". Він приїхав до свого колеги ОСОБА_7 . В цей час до вказаного приміщення зайшов невідомий чоловік, який розпочав з ними сварку. Під час сварки невідомий чоловік взяв з стола ключі від чужого автомобіля та вийшов на вулицю, а за ним пішов ОСОБА_7 . Як невідомий мужчина забрав із собою прилад (сканер) та чи такий був підключений до комп"ютера він не бачив. Про ці обставини йому повідомив ОСОБА_7 коли повернувся. Після цього на особистому автомобілі він з ОСОБА_7 двіччі їздили до невідомого мужчини додому. Діагностичний сканер "Bosch" належав ОСОБА_7 і на ньому ніби було маркування з буквами і цифрами КТS550. Діагностичні сканери марки "Bosch" із маркуванням з буквами і цифрами КТS530, КТS550, КТS570 є різними між собою, однак візуально не відрізняються.

В обгрунтування обвинувачення прокурором надано суду докази, які на його думку свідчать про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме:

-витяг з ЄРДР щодо реєстрації кримінального провадження №12020140270000633 від 02.06.2020 р. за заявою представника потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 ;

-протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.06.2020 р. за підписом представника потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 ;

-копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо особи потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5";

-копії договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акту прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р., які підписані свідком ОСОБА_7 і директором ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_8 ;

-висновок експерта №16/759 від 06.08.2020 р., згідно якого вартість діагностичного сканера торговельної марки "Bosch" моделі "КТS530" станом на 22.05.2020 р. становить 16150,00 грн.;

-постанова про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів досудового розслідування від 03.06.2020 р., протокол огляду ДВД-диску із відеозаписом від 03.06.2020 р., доручення від 02.06.2020 р., рапорт від 02.06.2020 р., ДВД-диск, які стосуються отримання запису з камер відеоспостереження;

-довідка про процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 653,80 грн.;

-копія статуту потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5";

-копія фотокартки із сервісної книжки з зображенням приладу "Bosch" моделі "КТS570";

-супровідний лист Вих. №7448 42/08-20 від 21.07.2020 р., згідно якого копія фотокартки із сервісної книжки скерована експерту для дослідження працівником поліції Б.Петрів.;

-опис матеріалів кримінального провадження №12020140270000633 від 02.06.2020 р.

В обгрунтування невинуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 надано суду докази, а саме копія відповіді представника потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 , згідно якої чеки на придбання викраденого сканера марки "КТС-530" не збереглися, а його вартість заявлена по середній риночній ціні сканера даної марки, взятої з інтернет мережі; наказ (розпорядження) №7 від 17.03.2020 р. про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду електромеханіка; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 16.09.2020 р. за підписом прокурора ОСОБА_13 .

Крім цього, захисником ОСОБА_5 подано клопотання в порядку ст.89 КПК України про визнання доказів недопустимими, зокрема ДВД-диск із відеозаписом за 22.05.2020 р., який отриманий органом досудового розслідування у непередбачуваний КПК України спосіб, наявна на ньому інформація є копією, а не оригіналом, відеозапис змінюється з кольорового на чорно-білий і може бути змонтованим, будь-які експертні висновки щодо такого доказу відсутні.

Надані суду докази отримані під час досудового розслідування та відкривались сторонам кримінального провадження, в тому числі в суді.

Будь-які інші докази у прокурора, обвинуваченого із захисником, потерпілого та його представника відсутні.

Дослідивши подані письмові докази, заслухавши позицію сторони захисту, допитавши представника потерпілого та свідків, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності всі зібрані докази, з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, приходить до висновку про ухвалення виправдувального вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до абзацу 2 ч.1 ст.373 КПК України та відповідно до пункту 1 ч.1 ст.284 КПК України, а саме судом встановлена відсутність події кримінального правопорушення, виходячи з наступного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, є нетяжким злочином у відповідності до ч.4 ст.12 КК України.

В силу ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов"язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст.55 КПК України потерпілим укримінальному провадженніможе бутифізична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданоморальної,фізичної абомайнової шкоди,юридична особа,якій кримінальнимправопорушенням завданомайнової шкоди. Права і обов"язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручаєтьсяпам"яткапро процесуальніправа таобов"язкиособою,яка прийнялазаяву провчинення кримінальногоправопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв"язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної участині першійцієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під чассудового розглядупрокурор можезмінити обвинувачення,висунути додатковеобвинувачення,відмовитися відпідтримання державногообвинувачення,розпочати провадженнящодо юридичноїособи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається з обвинувального акту від 09.10.2020 р., обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, щодо потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5", якому заподіяв матеріальних збитків на суму 16150,00 грн.

Однак, як встановлено судом, діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., не належить потерпілому ТзОВ "Вектор Плюс 5".

Допитом представника потерпілого в суді встановлено, що 02.06.2020 р. представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до працівників поліції, у якій попереджався про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України. До вказаної заяви ним було долучено договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. Зазначені документи ним були складені та оформлені значно пізніше 22.05.2020 р., однак задніми числами. Станом до 21 год. 00 хв. 22.05.2020 р. у володінні ТзОВ "Вектор Плюс 5" договір оренди обладнання від 18.03.2020 р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. були відсутні. Модель приладу (сканера) в договір оренди та акт прийому-передачі представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 вписував зі слів свідка ОСОБА_7 , оскільки в таких не розбирається.

Аналогічні показання в цій частині надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 .

Окрім цього, допитом свідка ОСОБА_7 в суді встановлено, що у потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" не було в наявності станом на 21 год. 00 хв. 22.05.2020 р. жодного приладу (сканера). Копія фотокартки із сервісної книжки із зображенням об"єкту, який покладено в основу обвинувачення як діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., йому не належить. Такого документу, який ним оглянуто в судовому засіданні, працівникам поліції він не надавав, а на фото зображений інший прилад, ніж йому належав.

Як встановлено судом із загальнодоступної мережі Інтернет діагностичні сканери торговельної марки "Bosch" моделей "КТS-530", "КТS540", "КТS570" візуально не відрізняються.

Походження копії фотокартки із сервісної книжки з зображенням приладу "Bosch" моделі "КТS570", яка скерована судовому експерту для оцінки об"єкту, не зміг пояснити представник органу обвинувачення.

В судовому засіданні 05.05.2021 р. зобов"язано сторін кримінального провадження надати для огляду оригінал сервісної книжки з зображенням приладу "Bosch" моделі "КТS570", докази належності земельної ділянки потерпілому ТзОВ "Вектор Плюс 5" та оригінали договору оренди обладнання від 18.03.2020 р. і акту прийому-передачі від 20.03.2020 р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020 р., однак такі проігноровані та для огляду суду не надані.

Показання свідка органу обвинувачення ОСОБА_11 жодним чином не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.186 КК України.

На стадії підготовчого судового засідання 17.11.2020 р. подано клопотання прокурором ОСОБА_13 про відвід головуючого, від якого в подальшому такий відмовився і така відмова у цей же день прийнята судом.

17.11.2020 р. захисником ОСОБА_5 подано клопотання про відвід прокурора ОСОБА_13 , від якого у підготовчому судовому засіданні 23.04.2021 р. такий відмовився і така відмова у цей же день прийнята судом.

13.11.2020 р. представником потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 за мотивами якого просив стягнути з останнього 16150,00 грн. завданої майнової шкоди.

В задоволенні такого цивільного позову слід відмовити відповідно до ч.2 ст.129 КПК України, якою передбачено, що у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Суд критично ставиться до клопотання представника потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 від 07.10.2021 р. про необхідність укладення угоди із адвокатом і вважає таке як спосіб затягування розгляду справи, оскільки в судове засідання 08.10.2021 р., 22.10.2021 р. та 05.11.2021 р. вказаний представник документів про укладення угоди із захисником не надав, а на його участі не наполягав.

Подана 05.11.2021 р. заява свідка ОСОБА_7 , який не з"явився в судове засідання, про визнання його по справі потерпілим, розцінена судом як спосіб затягування розгляду справи, в задоволенні такої відмовлено, оскільки після дослідження усіх письмових доказів, допиту потерпілого та свідків, не могла бути задоволена на даній стадії. Крім цього, в період з 22.05.2020 р. по 05.11.2021 р. свідок ОСОБА_7 не звертався в органи поліції про визнання його потерпілим, а органи досудового розслідування та обвинувачення не вживали з цього приводу жодних процесуальних дій.

Аналогічним чином судом розцінено як зловживання представником органу обвинувачення процесуальними правами, які спрямовані на затягування розгляду справи, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи для повторного виклику свідка ОСОБА_7 , оголошення перерви для зміни обвинувачення, оголошення перерви для підготовки до судових дебатів.

Органу обвинувачення відомо про дослідження усіх письмових доказів, допиту потерпілого та свідків, а отже фактичного завершення розгляду справи 05.05.2021 р.

Проте, з 05.05.2021 р. по 05.11.2021 р., протягом 6 (шести) місяців в які призначались 5 (п"ять) судових засідань, жодних дій ним вчинено не було.

У відповідності до вимог ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст.91 КПК України, і такими є зокрема винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.92 КПК України обов"язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стаття 94КПК Українипередбачає,що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В силу норм ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Бербера, Мессере и Хабардо проти Іспанії" (Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain) від 06 грудня 1998 p. (п.146) Європейский Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов"язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, а обов"язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 р. у справі "Федорченко та Лозенко проти України"). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄС від 11.07.2013 р. у справі "Вєренцов проти України").

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов"язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз"яснень, даних у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 р. "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" недопустимим є обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов"язаний постановити виправдувальний вирок.

У відповідності до абзацу 2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі встановлення судом підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої пунктом 1 ч.1 ст.284 КПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Аналізуючи всі докази в сукупності з наведеними вище обставинами, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність "обгрунтованої підозри" у вчинені правопорушення передбачає "наявність фактів або інформації, які б могли переконати об"єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин", суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід виправдати, оскільки судом встановлена відсутність події кримінального правопорушення, яка інкримінується органом обвинувачення обвинуваченому за ч.1 ст.186 КК України в частині вчинення злочину щодо потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5".

Враховуючи підставу виправдання, суд не вдається до оцінки доказів відповідно до ст.ст.84-90 КПК України.

Запобіжні заходи відсутні, а процесуальні витрати за проведення судової експертизи не підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Речовий доказ, а саме ДВД-диск із відеозаписом, слід залишити на зберіганні при матеріалах справи.

Крім цього, за вказаних вище обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи, передбачені ч.2 ст.369, ст.372 КПК України, і винести ухвалу щодо наведених вище протиправних дій та грубого порушення вимог закону представником потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_6 , який надав неправдиву інформацію працівникам поліції.

З врахуванням викладеного вище, судом повно та всебічно досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази, які з власної ініціативи суду здобувати заборонено вимогами КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України, визнати невинуватим та виправдати за відсутністю події кримінального правопорушення.

Речовий доказ, а саме ДВД-диск із відеозаписом, - залишити на зберіганні при матеріалах справи.

В задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс 5" - відмовити.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1