Постанова

від 10.11.2021 по справі 522/13099/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/13099/20 Головуючий першої інстанції Донцов Д.Ю.

Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 21.06.2021р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 02.06.2020р. №232-ДК/0121По/08/01/-20 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки), накладення на нього штрафу у сумі 850грн.

В обґрунтування позову зазначено, що дії державних інспекторів щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення є протиправними та постанова підлягає скасуванню, оскільки відсутні докази використання саме ФГ Агрофатторія земельних ділянок без наявності правовстановлюючих документів та вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2020р. у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що ФГ Агрофатторія фактично використовуються земельні ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на право користування, що свідчить про скоєння її керівником (позивачем) адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на перевірку відповідачем господарської діяльності ФГ Агрофаторія на конкретних земельних ділянках з порушенням порядку проведення таких перевірок, тобто в порушення та без застосування Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020р. №№232-ДК, 235-ДК, 236-ДК, 239-ДК відповідно до Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про охорону земель , призначено проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, які розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з кадастровими номерами: 5123981100:01:002:0317 площею 7,9493га, 5123981100:01:002:0296 площею 1,0319га, 5123981100:01:002:0295 площею 28,1443га, 5123981100:01:002:0293 площею 14,4665га, 5123981100:01:002:0290 площею 22,3271га, державної форми власності. /т.1 а.с.178-179, 143-144, 160-161, 180-181/

07.05.2020р. старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020р. №№232-ДК, 235-ДК, 236-ДК, 239-ДК, проведено обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123981100:01:002:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, за результатом чого встановлено, що земельні ділянки не огороджені, доступ на їх території вільний, на момент проведення обстеження засіяні озимою культурою (пшеницею), горохом, про що складено акти №№232-ДК/144/АО/10/01/-20, 235-ДК/147/АО/10/01/-20, 236-ДК/148/АО/10/01/-20, 239-ДК/151/АО/10/01/-20. /т.1 а.с.138-142, 151-153, 170-172, 190-192/

13.05.2020р. старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, відповідно до ст.ст.6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020р. №№232-ДК, 235-ДК, 236-ДК, 239-ДК, проведені перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, які розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з кадастровими номерами: 5123981100:01:002:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, за результатами яких складені акти від 13.05.2020р. №№239-ДК/0130П/07/01/-20, 236-ДК/0131П/07/01/-20, 232-ДК/0132П/07/01/-20, 235-ДК/0133П/07/01/-20.

Перевірками встановлено, що рішення щодо передачі будь-кому, в тому числі і ФГ Агрофатторія земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123981100:01:002:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 Головним управління Держгеокадастру в Одеській області не приймалося, а тому в діях ФГ Агрофатторія в особі керівника ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст.53-1 КУпАП. /т.1 а.с.130-134, 154-157, 166-169, 186-189/

20.05.2020р. та 21.05.2020р. старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області складено протоколи №№239-ДК/0130П/07/01/-20, 236-ДК/0131П/07/01/-20, 232-ДК/0132П/07/01/-20, 235-ДК/0133П/07/01/-20 про адміністративне правопорушення керівником ФГ Агрофатторія Вороновим О.Г., передбачене ст.53-1 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи відбудеться 27.05.2020р. о 10:00 у приміщенні управління. /т.1 а.с.135-138, 147-150, 162-165, 182-185/

Постановою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.06.2020р. №232-ДК/0121По/08/01/-20 визнано винним керівника ФГ Агрофатторія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850грн. /а.с.12-18/

Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Частиною 1 ст.188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ч. 2 ст. 5 цього Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, положеннями ст.9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Водночас, ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об`єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб, складати акти та приписи, за результатами таких перевірок.

В свою чергу, відповідно до ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Системний аналіз наведених правових норм надає підстави для висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Крім того, з наведених правових норм вбачається, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у тому числі, шляхом проведення перевірок.

При цьому, після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013р. №104 та від 12.07.2012р. №424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Як зазначено в актах перевірки, суть виявленого порушення полягає у використанні земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123981100:01:002:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 ФГ Агрофатторія керівником якого є Воронов О.Г., як суб`єктом господарювання.

Отже, за даних обставинах земельні ділянки не могли бути самостійним предметом перевірки. Предметом перевірки не є земельна ділянка, а господарська діяльність позивача з використанням вказаних земельних ділянок.

Так, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.07.2018р. у справі №818/1511/17, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватись відповідно до Закону.

Разом з цим порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007р. №877-V (надалі - Закон України №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 Закону України №877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у ст.6 Закону України №877-V. При цьому, в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч.4 ст.2 цього Закону.

Так, за правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Отже, аналізованими нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, позапланових, в тому числі й тих, що проводяться на підставі судового рішення. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ч.5 ст.7 Закону України №877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2019р. у справі №823/922/17.

Так, накази Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020р. №№232-ДК, 235-ДК, 236-ДК, 239-ДК не містять посилань на зазначення підстав, передбачених ст.ст.5, 6 Закону України №877-V.

Перед початком проведення відповідних перевірок, посадовими особами відповідача не пред`являлися та не вручалися керівнику ФГ Агрофатторія Воронову О.Г. посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).

Крім того, акти від 13.05.2020р. №№239-ДК/0130П/07/01/-20, 236-ДК/0131П/07/01/-20, 232-ДК/0132П/07/01/-20, 235-ДК/0133П/07/01/-20 не вручалися керівнику ФГ Агрофатторія Воронову О.Г. в останній день заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, вказані перевірки проведені з грубим порушенням Закону України №877-V, що свідчить про їх незаконність та відсутність правових наслідків.

Крім того, за приписами ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 742/3757/16-а, від 31.01.2019р. у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019р. у справі № 686/21230/16-а, від 30.09.2019р. у справі №486/92/17, від 14.11.2019р. у справі № 815/1570/16, від 06.12.2019р. у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019р. у справі № 360/403/19.

Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Такий обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 813/3415/18, від 30.01.2020р. у справі №482/9/17.

Так, згідно протоколів №№239-ДК/0130П/07/01/-20, 236-ДК/0131П/07/01/-20, 232-ДК/0132П/07/01/-20, 235-ДК/0133П/07/01/-20 про адміністративне правопорушення розгляд справи відбудеться 27.05.2020р. о 10:00 у приміщенні управління. Вищезазначені протоколи отримано позивачем того ж дня. /т.1 а.с.135-138, 147-150, 162-165, 182-185/

Однак, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена - 02.06.2020р., за відсутності позивача.

При цьому, належних та допустимих доказів повідомлення позивача про перенесення розгляду справи до суду не надано.

Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, а відтак оскаржувана постанова про притягнення до відповідальності підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2021 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.06.2020р. №232-ДК/0121По/08/01/-20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, накладення на нього штрафу у сумі 850грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.