Рішення

від 16.06.2021 по справі 522/13099/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13099/20

Провадження № 2-а/522/82/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання - Смоковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №232-ДК/0121По/08/01/-20 від 02 червня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 10.08.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнкґ Володимира Євгеновича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №232-ДК/0121По/08/01/-20 від 02 червня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020 р. №232-ДК, №235-ДК, №236-ДК, №239-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності розпочато перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, які розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317 площею 7,9493 га, 5123981100:01:002:0296 площею 1,0319 га, 5123981100:01:002:0295 площею 28,1443 га, 5123981100:01:002:0293 площею 14,4665 га, 5123981100:01:002:0290 площею 22,3271 га. За результатами даних перевірок було складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 13.05.2020 року №239-ДК/145/АП/09/-1/-20, №236-ДК/142/АП/09/01/-20, №232-ДК/138/АП/09/01/-20, №235-ДК/141/АП/09/01/-20. Службовими особами Держгеокадастру в Одеській області у відношенні голови ФГ АГРОФАТТОРІЯ були складені протоколи, якими зафіксовані порушення природоохоронного законодавства від 20.05.2020 року №239-ДК/0130П/07/01/-20, від 20.05.2020 року №236-ДК/0131П/07/01/-20, від 21.05.2020 року №232-ДК/0132П/07/01/-20, від 21.05.2020 року №235-ДК/0133П/07/01/-20. Заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнко В.Є. за результатами розгляду зазначених протоколів про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу №232-ДК/0121По/08/01/-20 за ст. 53 КУпАП. Позивач вважає, що дії державних інспекторів щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення є протиправними та постанова підлягає скасуванню. Відповідачем не надано ніяких доказів про те, що на момент перевірки саме ФГ АГРОФАТТОРІЯ використовувало вказані земельні ділянки без наявності правовстановлюючих документів. Будь-яких об`єктивних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до адміністративної відповідальності, свідків, висновків експерта, речових доказів, відеозаписів, фото-таблиць тощо) до протоколів про адміністративне правопорушення або до оскаржуваної постанови відповідачем не було додано. Перевірка, за результатами якої відповідачем складено оскаржувану постанову, проведена за відсутності позивача, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права надати будь які пояснення та заперечення, чим допущено порушення ст. 254 КУпАП України. Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення складені з порушенням передбаченого ст. 254 КУпАП України строку, у протоколах не вказано місце, час вчинення правопорушення. Протоколи про адміністративне правопорушення №232-ДК/0132П/07/01/-20 та №235-ДК/0133П/07/01/-20 містять виправлення, а саме дату складення протоколів виправлено з 20.05.2020 р. на 21.05.2020 р. Відповідач порушив вимоги ст. 276 КУпАП України оскільки справа розглядалась не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а за місцезнаходженням Управління контролю Держгеокадастру в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, каб. 522. Справа була розглянута 02.06.2020 року, однак рішення за результатами розгляду не було оголошено негайно після закінчення розгляду справи, оскаржувану постанову відповідач надіслав позивачеві 23.07.2020 року, позивач отримав оскаржувану постанову поштовим відправленням 29.07.2020 року. У порушення вимог ст. 283 КУпАП України відповідач не правильно вказав дату народження особи, стосовно якої розглядається справа, а саме в постанові вказано 23.08.1996 року, тоді як дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.08.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11.09.2020 року від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у якості співвідповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

11.09.2020 року від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

11.09.2020 року справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді на Спільних зборах суддів місцевих загальних судів Одеської області згідно наказу №9-вд/тм/с від 10.09.2020 року.

26.11.2020 року від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

У судове засідання 26.11.2020 року сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2020 року задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, замінено первісного відповідача - Заступника Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнко Володимира Євгеновича на належного відповідача Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

04.01.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем не дотримано вимог, визначених у ст. 7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та не складено направлення на проведення перевірки, не повідомлено суб`єкта господарювання у належній формі про час проведення перевірки, перевірку проведено за відсутності представника суб`єкта господарювання, не ознайомлено суб`єкта господарювання з актом перевірки тощо. Відповідач здійснив перевірку із суттєвим порушенням встановленої ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності процедури, наслідком чого є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, тобто скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №232-ДК/0121По/08/01/-20 від 02 червня 2020 року. Сума сплачених позивачем коштів за користування земельними ділянками та сума сплачених податків є значно більшою ніж розрахована відповідачем шкода, що спростовує посилання відповідача на спричинення позивачем шкоди державі під час здійснення ФГ АГРОФАТТОРІЯ господарської діяльності на вказаних земельних ділянках. Позивачем надані документи факту відкритого та оплатного користування земельними ділянками за їх цільовим призначенням з дозволу Гаївської сільської ради. Позивач вважає, що фактично має місце неналежне (неповне) оформлення позивачем права користування земельними ділянками, а не факт самовільного користування ними.

У судове засідання 18.02.2021 року сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

25.03.2021 року справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

У судове засідання 13.05.2021 року сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 16.06.2021 року сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2020 року №232-ДК, №235-ДК, №236-ДК, №239-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності розпочато перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, які розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317 площею 7,9493 га, 5123981100:01:002:0296 площею 1,0319 га, 5123981100:01:002:0295 площею 28,1443 га, 5123981100:01:002:0293 площею 14,4665 га, 5123981100:01:002:0290 площею 22,3271 га.

Актами обстеження земельних ділянок від 07.05.2020 року №236-ДК/148/АО/10/01/-20, від 07.05.2020 року №239-ДК/151/АО/10/01/-20, від 07.05.2020 року №232-ДК/144/АО/10/01/-20, від 07.05.2020 року №235-ДК/147/АО/10/01/-20 встановлено, що земельні ділянки щодо яких проводиться перевірка не огороджені, доступ на їх територію вільний, на момент проведення обстеження засіяні озимою культурою. Об`єкти будівництва відсутні, будь-які особи або техніка відсутні.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 державної форми власності зареєстровані в Державному земельному кадастрі 23.06.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розробленого ФОП ОСОБА_2 на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 27.12.2012 року №121/А-2012.

Гаївською сільською радою Роздільнянського району Одеської області надано інформацію, що вищезазначені земельні ділянки перебувають в оренді у Фермерського господарства АГРОФАТТОРІЯ на підставі тимчасових угод оренди землі від 15.09.2019 року № 21 та №22, укладених з Гаївською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення Гаївської сільської ради від 15.09.2019 року №356-VII Про укладання тимчасових угод оренди землі .

Перевіркою встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 знаходяться у межах земельних ділянок, зазначених у тимчасових договорах оренди землі від 15.09.2019 року №21 та №22.

ФГ АГРОФАТТОРІЯ здійснювалась систематична сплата за фактичне користування земельними ділянками та земельний податок.

Рішення щодо передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування не приймались.

У зв`язку із виявленим порушенням вимог земельного законодавства державним інспектором щодо директора ФГ АГРОФАТТОРІЯ складено протоколи про адміністративне правопорушення від 20.05.2020 року №239-ДК/0130П/07/01/-20, від 20.05.2020 року №236-ДК/0131П/07/01/-20, від 21.05.2020 року №232-ДК/0132П/07/01/-20, від 21.05.2020 року №235-ДК/0133П/07/01/-20.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2020 року №232-ДК/0121По/08/01/-20 директора ФГ АГРОФАТТОРІЯ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до частини першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з положеннями статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

З аналізу норм статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України слідує висновок, що власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають у особи з моменту державної реєстрації цих прав.

Зазначений правовий висновок висловлений Верховним судом України у постанові від 13 червня 2016 року у справі за N 6-643цс16.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, будучи директором ФГ АГРОФАТТОРІЯ користується земельними ділянками з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, що розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Однак, жодного доказу перебування у власності позивача, на праві постійного користування чи праві оренди зазначених земельних ділянок на момент здійснення перевірки позивачем не надано та відповідно матеріали справи не містять.

Посилання ж позивача на те, використання ним земельних ділянок з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, що розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області здійснюється на підставі тимчасових угод оренди землі від 15.09.2019 року № 21 та №22, укладених з Гаївською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення Гаївської сільської ради від 15.09.2019 року №356-VII Про укладання тимчасових угод оренди землі , судом до уваги не приймаються, оскільки як зазначено вище право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають у особи з виключно з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Однак, ні рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) позивачу або ж ФГ АГРОФАТТОРІЯ земельних ділянок з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290 або вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок, позивачем не надано та відповідно до матеріали справи не містять.

Натомість, суд звертає увагу на те, що фактично позивачем визнається факт використання земельних ділянок з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, що розташовані на території Гаївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, однак на його думку фактично має місце неналежне (неповне) оформлення позивачем права користування земельними ділянками, а не факт самовільного користування ними.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що Головного управління Держгеокадастру у Одеській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 N 333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 р. за N 1391/29521 посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідачем в межах повноважень та спосіб встановлений законом винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 53-КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є самовільним заняттям земельної ділянки.

Позивачем не спростовано відсутність правовстановлюючих документів та державної реєстрації права користування (оренди) ФГ АГРОФАТТОРІЯ на момент перевірки земельними ділянками з кадастровими номерами 5123981100:01:001:0317, 5123981100:01:002:0296, 5123981100:01:002:0295, 5123981100:01:002:0293, 5123981100:01:002:0290, а отже жодним чином не спростовано факту самовільного використання земельних ділянок.

Відповідно до частиною першою статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, а згідно із статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

В постанові Верховного Суду по справі від 20.02.2020 року №1940/1655/18 викладена правова позиція, що фактичне використання земельної ділянки до завершення процедури її передачі у приватну власність чи користування є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252), встановити наявність обставин, що пом`якшують (ст. 34) чи обтяжують (ст. 35) відповідальність, з`ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку що позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності використання земельної ділянки, натомість рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає нормам чинного законодавства.

Положеннями частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №232-ДК/0121По/08/01/-20 від 02 червня 2020 року слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 8-10, 17, 71, 73-78, 241-246, 255, 271, 286 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №232-ДК/0121По/08/01/-20 від 02 червня 2020 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 червня 2021 року.

Суддя Д.Ю. Донцов