Постанова

від 08.11.2021 по справі 373/118/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 373/118/20

Апеляційне провадження 22-ц/824/11946/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Махлай Л.Д.,

суддів Немировської О.В., Ящук Т.І.

при секретарі Гойденко Д.В.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через представника ОСОБА_3 , на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонний суду Київської областівід 31 травня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Реви О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна Світлана Михайлівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . За життя вона склала заповіт, посвідчений 08.11.2017 секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, реєстр № 52. Відповідно до цього заповіту спадкодавець заповіла їйземельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,5662 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046), що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. У заповіті зазначено її дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , яке змінено на ОСОБА_1 10.11.2019 у зв`язку з укладенням шлюбу.

За відомостями інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 59144640 від 24.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М. 23.05.2019 заведена спадкова справа № 3/2019 після смерті ОСОБА_5

21.01.2020 вона звернулась до приватного нотаріуса Кочергіної С.М. щодо оформлення спадщини, але нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті заяви, в зв`язку з пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини.

Строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено нею з поважної причини, оскільки вона була вагітною та в зв`язку із загрозою переривання вагітності перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджено відповідними довідками медичних закладів. За медичними показаннями мала діагноз загроза переривання вагітності , що супроводжується протипоказаннями до рухів, ходьби, бігу, та передбачає обов`язковий постільний режим, спокій, значні обмеження у психоемоційних навантаженнях та рухливості. Загальний період вагітності станом на 24.01.2020 становив 22 - 23 тижні, тобто початок вагітності припадав приблизно на 23.08.2019. На час звернення до суду вона продовжує перебувати у закладі охорони здоров`я під наглядом та обстеженням лікарів.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонний суду Київської областівід 3 1.05.2021 позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , терміном два місяці від дня набрання чинності цим рішенням.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідачка через представника подалаапеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не звернув уваги на те, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини сплив 30.09.2019, а відповідно до довідки позивачка перебувала на лікуванні в амбулаторних умовах з 16 вересня по 18 жовтня, не вказано якого року. Тобто протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачка не перебувала на лікуванні, або перебувала 2 тижні. Істотних труднощів для своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка не мала. Крім того, після закриття підготовчого судового засідання позивачка змінила підстави позову, вказавши, що про смерть спадкодавиці вона дізналася лише у грудні 2019 року, та подала заяву про виклик свідків. Судом вирішено ці питання без постановлення відповідної ухвали. Позивачкою також не надано відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, що є самостійною підставою для відмови у позові. Позивачка також не надала доказів про те, що не знала про існування заповіту.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_8 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на його законність та обгрунтованість. При цьому зазначила, що в апеляційній скарзі викладена неправдива інформація про те, що позивачка не знала про смерть спадкодавці. Позивачка не знала про існування заповіту на її ім`я до грудня 2019 року, але про смерть спадкодавиці знала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає, задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Єрківці Переяслав-Хмельницького району Київської області померла ОСОБА_5 , про що 02.04.2019 за № 26 зроблено відповідний запис виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02.04.2019 виконавчим комітетом Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, що посвідчений 08.11.2017 секретарем Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, реєстр № 52, за яким заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,5662 га (кадастровий номер 3223383200:03:003:0046), яка розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Відповідно до свідоцтва про шлюб 10.11.2019 ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 звернулась її племінниця ОСОБА_2 та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М. заведено спадкову справу № 3/2019. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергіною С.М. листом № 10/02-14 від 21.01.2020 відмовлено у прийнятті заяви позивачки про прийняття спадщини, у зв`язку з пропуском нею встановленого законом строку, та рекомендовано звернутись до спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо подачі письмової заяви про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, або звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На момент спливу строку для прийняття спадщини, який закінчився 30.09.2019, позивачка була вагітна та у зв`язку з загрозою переривання вагітності перебувала на амбулаторному лікуванні у комунальному закладі КОР Київська обласна лікарня № 2 у період з 16.09.2019 по 18.10.2019.

У період з 20.11.2019 по 09.01.2020 позивачка повторно знаходилась на амбулаторному лікуванні. Упродовж лікування їй постійно призначались медичні процедури та відібрання аналізів. Діагноз загроза переривання вагітності класифікується як вагітність з високим ризиком та супроводжується за медичними протипоказаннями до рухів, ходьби, бігу, передбачає обов`язковий постільний режим, спокій, значні обмеження у психоемоційних навантаженнях та рухливості. Початок вагітності позивачки припав приблизно на 23.08.2019.

На час звернення до суду позивачка продовжувала перебувати у закладі охорони здоров`я під наглядом та обстеженням лікарів, а 02.06.2020 народила дитину.

ОСОБА_1 за її згодою була допитана як свідок, та показала суду, що спадкодавець ОСОБА_5 доводиться їй троюрідною тіткою. Тітка проживала в с. Єрковці Переяслав-Хмельницького району Київської області. У цьому ж селі проживали її батьки, які доглядали за тіткою. Сама ж вона більше восьми років проживає у місті Києві. Їй відомо, що ОСОБА_5 мала намір скласти заповіт на її батьків. Про існування заповіту на своє ім`я не знала ні вона, ні її батьки. Їй стало відомо про заповіт від секретаря сільської ради у грудні 2019 року. В цей час вона уже була вагітна. Вагітність проходила важко, була загроза її переривання, а тому вона постійно проходила лікування, була під постійним наглядом лікарів.

Свідок ОСОБА_10 , який є чоловіком позивачки, у судовому засіданні дав показання про те, що вони живуть разом три роки, з них півтора роки вони у зареєстрованому шлюбі. Про існування заповіту його дружина не знала.

Свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю позивачки вказала, що її дочка з 2019 року проживає у місті Києві у найманій квартирі. Спадкодавиця ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою її чоловіка. Вона часто приходила до них додому, вони їй допомагали продуктами харчування. За життя ОСОБА_5 , її чоловік та син зловживали спиртними напоями. Якось вона натякала про складання заповіту на їх користь. Про те, що вона склала заповіт на ім`я її дочки вона не знала, не знала про це також і дочка. Про існування такого заповіту вони дізнались у грудні 2019 року.

Свідок ОСОБА_12 , яка є сусідкою позивачки пояснила, що вагітність позивачки була важкою. Вона майже увесь час дотримувалась постільного режиму, а вона їй допомагала по господарству. В такому стані позивачка перебувала протягом усієї вагітності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску позивачкою строку для подачі заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій по прийняттю спадщини, а саме загроза переривання вагітності, тривале амбулаторне лікування, медичні протипоказання до руху, обмеження у психоемоційних навантаженнях, постійні консультації з лікарем, призначення медичних процедур та аналізів. Крім того, позивачка не знала про існування заповіту до грудня 2019 року. Спадкова справа заведена за заявою про прийняття спадщини відповідачки, та нотаріусом не здійснена перевірка наявності заповіту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відтак визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе за умови, що у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку можуть бути тривала хвороба спадкоємців, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини неможливим.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За правилами ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який не проживав разом із спадкодавцем має подати заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Тобто особа, яка бажає прийняти спадщину може розраховувати на те, що матиме право на спадщину, навіть якщо подасть заяву про прийняття спадщини в останній день строку на подачу такої заяви.

Так само особа не може передбачити тих обставин, які не прогнозовані та які об`єктивно можуть стати перешкодою для звернення із заявою про прийняття спадщини.

За обставинами справи встановлено, що у шестимісячний строк для прийняття спадщини позивачка завагітніла та лікарі встановили загрозу переривання вагітності.

У зв`язку з загрозою переривання вагітності позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні у комунальному закладі КОР Київська обласна лікарня № 2 у період з 16.09.2019 по 18.10.2019 та відповідно до консультативного заключення постійно мала знаходитися під наглядом лікаря.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що до закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини у позивачки склалися обставини, які стали об`єктивною перешкодою для вчинення нею таких дій у строк до 30.09.2019.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка могла направити заяву про прийняття спадщини поштою не спростовують висновків суду. Діагноз загроза переривання вагітності класифікується як вагітність з високим ризиком та супроводжується за медичними протипоказаннями до рухів, ходьби, бігу, передбачає обов`язковий постільний режим, спокій, значні обмеження у психоемоційних навантаженнях та рухливості.

У даному випадку суд правильно врахував психоемоційний стан жінки, яка дізнавшись про діагноз загроза переривання вагітності спрямовує всі сили на уникнення можливості переривання вагітності та у цей час неспроможна аналізувати наслідки не вчинення нею дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги про те, що у довідці про перебування позивачки на амбулаторному лікування з 16 вересня по 18 жовтня не зазначено рік колегія суддів не може визнати обгрунтованими, оскільки в інших консультативних висновках зазначено 2019 рік та відповідно до свідоцтва про народження позивачка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку.

Доводи апеляційної скарги про те, що не надання позивачкою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії є самостійною підставою для відмови у позові суперечать вимогам закону.

Так, у разі пропуску строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що не прийняв її.

Закон передбачає можливість прийняття спадщини навіть після пропуску такого строку, якщо інші спадкоємці надали письмову згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини або за рішенням суду про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо судом буде встановлено наявність поважних причин неподання такої заяви у визначений законом строк.

Відповідачка письмової згоди на прийняття спадщини позивачкою не надала.

Оскільки пропустивши строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачка вважається такою, що не прийняла спадщину, звернення до нотаріальної контори та отримання відмови у вчиненні нотаріальної дії, не є обов`язковим.

Частина 3 ст. 1272 ЦК України передбачає право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, незалежно від звернення до нотаріальної контори.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка змінила підстави доказування, вказавши, що не знала про існування заповіту не впливають на рішення суду, оскільки колегія суддів погодилася з висновками суду про те, що до закінчення строку для подачі заяви про прийняття спадщини у позивачки виникли об`єктивні перешкоди для вчинення таких дій у зв`язку з загрозою переривання вагітності.

Ці поважні причини є самостійною підставою для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонний суду Київської області від 31 травня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 09.11.2021.

Головуючий Л. Д. Махлай

Судді О. В. Немировська

Т. І. Ящук