Рішення

від 02.11.2021 по справі 472/888/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/888/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2021 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.

за участю секретаря Фігурської К.М.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа: Друга державна нотаріальна контора Миколаївського нотаріального округу про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на 1/2 частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину видане ОСОБА_4 за померлою ОСОБА_5 , видане Другою нотаріальною конторою м. Миколаєва щодо успадкування земельної ділянки площею 7.38 га.

26 липня 2021 року від позивача надійшла нова редакція позовної заява зі збільшеними позовними вимогами, в якій вона просить визнати частково недійним свідоцтва про право на спадщину видане ОСОБА_4 за померлою ОСОБА_5 , видане Другою нотаріальною конторою м. Миколаєва в частині успадкування нею за померлою ОСОБА_5 Ѕ частини земельної ділянки площею 7.38 га. А також визнання за позивачем ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 7.38 га.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис №24 Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 7,38 га, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області , посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії МК №1263, виданий 02 січня 2001 року Ставківською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №120.

За життя спадкодавець заповіту не склала, а тому право на спадкування після її смерті отримали спадкоємці за законом, а саме діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

На момент смерті матері, остання була зареєстрована у належному позивачу домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , тому виходячи з вимог ст.ст. 1268-1269 ЦК України вважаються такою, що автоматично прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини: спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У 2020 році ОСОБА_3 дізналася, що її сестра ОСОБА_8 отримала свідоцтво на спадщину на вказану земельну ділянку, де єдиним спадкоємцем вказана тільки ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області померла ОСОБА_8 , про що 19 вересня 2020 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис №325 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя спадкодавець заповіту не склала, а тому право на спадкування після її смерті отримали спадкоємці за законом, а саме діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що ОСОБА_8 незаконно заволоділа спірним майном, просила визнати видане на ім`я останньої свідоцтво про право на спадщину частково недійним та визнати за нею право власності на 1/2 частину вищезазначеної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 25 вересня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання. Крім того, вказаною ухвалою суду від Другої державної нотаріальної контори витребувано інформаційну довідку про наявність/відсутність спадкової справи, заведеної за фактом смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року зупинено провадження у справі в межах строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року витребувано від Южноукраїнської державної нотаріальної контори інформаційну довідку про наявність/відсутність спадкової справи, заведеної за фактом смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Ухвалою суду від 12 травня 2021 року залучити до участі у справі , правонаступника відповідача (ОСОБА_8 ) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_9 до зали судового засідання не з`явилися, надали до суду заяву в якій просили розглядати справу їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги, просили відмовити в задоволенні позову.

Представник Другої державної нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Токіой І.В. в судове засідання не з`явилася, надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_8 , яка зазначила в заяві про інших спадкоємців за законом: дочки померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надіслали заяви про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_8 . ОСОБА_3 із заявою до нотаріальної контори в передбачений законодавством строк не зверталась. За даними ОСОБА_8 ОСОБА_3 зареєстрована за місцем відкриття спадщини. Для встановлення факту прийняття спадщини та перевірки факту реєстрації місця проживання ОСОБА_3 з померлою особою на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. №578/02-14 було надано запит про надання інформації про останнє місце проживання спадкодавця ОСОБА_5 та про проживання (реєстрацію) разом з нею на час відкриття спадщини інших осіб. 13.04.2018 року №19.02.02.10/2811/18 надійшла відповідь Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 та зняття її з реєстрації в зв`язку зі смертю. Про реєстрацію інших осіб за вказаною адресою інформація відсутня. Таким чином свідоцтво про право на спадщину були видані відповідно до чинного законодавства та порядку оформлення спадщини, передбаченого Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Після видачі свідоцтва про право на спадщину до другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області звернулась ОСОБА_3 , в паспорті якої є штамп про реєстрацію місця її проживання з померлою особою на день відкриття спадщини. Тобто нотаріальною конторою не заперечується факт порушення прав спадкоємця на отримання частки в спадщині, але такі порушення сталися не з вини нотаріуса, а тому відсутні процедури для скасування чи відміни таких свідоцтв в нотаріальному порядку. Щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 7,38 га в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 погодитись не може, оскільки позивачем не враховані відмови від прийняття спадщини на користь ОСОБА_8 спадкоємців за законом відповідно до ст. 1274 ЦК України, а тому частка позивача є не більшою за ј частки спадкового майна.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її мати ОСОБА_5 з 1996 року проживала в с. Бугському, останні 6 років мати проживала з ОСОБА_8 , з ОСОБА_3 вона проживала не довгий проміжок часу приблизно 1,5 року.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що її мати ОСОБА_5 з 1996-2009 рр. проживала в с. Бугському, з 2009 р. ОСОБА_3 маму прописала в своєму будинку. Деякий проміжок часу мати проживала з ОСОБА_10 , а з 2010 року проживала по день смерті з ОСОБА_8 .

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області померла ОСОБА_5 , про що 17.01.2017 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис №24 та видано свідоцтво про смерть.

На момент смерті ОСОБА_5 залишилось майно у вигляді земельної ділянки розміром загальною площею 7,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, про що свідчить Державний акт на право приватної власності на землю серії МК №1263, виданий 02 січня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №120, виданий на ім`я ОСОБА_5 . В свою чергу земельна ділянка площею 7,38 га складається із 3-х окремих земельних ділянок: Ріллі, Пасовища, Саду.

За життя спадкодавець ОСОБА_5 заповіту не склала, тому право на спадкування за законом відповідно до ст.ст. 1223, 1261 ЦК України у першу чергу отримав її доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_11 (рос.мов.), виданого 21.12.1953 року серія НОМЕР_2 , в графі батько зазначено ОСОБА_12 (рос.мов.) в графі мати зазначено ОСОБА_13 (рос. мов.). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_11 (рос.мов.) уклала шлюб з ОСОБА_14 (рос.мов.) та після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_15 . Виходячи з наведено підтверджується родинний зв`язок: мати ОСОБА_5 - донька ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_16 (рос.мов.), виданого 22.03.1976 року серія НОМЕР_4 , в графі батько зазначено ОСОБА_12 (рос.мов.) в графі мати зазначено ОСОБА_13 (рос. мов.). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , ОСОБА_16 (рос.мов.) уклала шлюб з гр. ОСОБА_17 ) та після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_18 (рос. мов.). Виходячи з наведено підтверджується родинний зв`язок: мати ОСОБА_5 - донька ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_19 (рос.мов.), виданого 03.08.1963 року серія НОМЕР_6 , в графі батько зазначено ОСОБА_12 (рос.мов.) в графі мати зазначено ОСОБА_13 (рос. мов.). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , ОСОБА_19 (рос.мов.) уклала шлюб з ОСОБА_20 (рос.мов.) та після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_21 (рос.мов.). Виходячи з наведено підтверджується родинний зв`язок: мати ОСОБА_5 - донька ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_22 (рос.мов.), серії НОМЕР_8 , в графі батько зазначено ОСОБА_12 (рос.мов.) в графі мати зазначено ОСОБА_13 (рос. мов.). Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_9 , ОСОБА_23 уклала шлюб з ОСОБА_24 та після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_25 . Виходячи з наведено підтверджується родинний зв`язок: мати ОСОБА_5 - донька ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_13 , в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали нотаріально завірені заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 .

В свою чергу ОСОБА_8 06.04.2017 року, в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, подала нотаріально завірено заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 .

Згідно спадкової справи №142/2017 померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_5 - її донька ОСОБА_3 не подавала заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері.

15.03.2018 року державний нотаріус Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області направила запит компетентному органу про надання інформації відносно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , 1927 року народження, про останнє місце проживання (реєстрації) та про проживання (реєстрацію) разом з нею на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_14 , інших осіб із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові, родинних чи інших відносин зі спадкодавцем.

Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надано відповідь за №19.02.02.10/2811/18 від 13.04.2018 року на запит державного нотаріуса, згідно відповіді згідно якої - станом на 02.04.2018 року зі відомостями департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 та знято з реєстрації 25.01.2017 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_14 . Відсутня інформація про реєстрацію інших осіб за вказаною адресою.

У зв`язку з даною відповіддю Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області 21.03.2019 року було видано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , свідоцтва про право на спадщину за законом на три земельні ділянки площею 5,3279 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0250, площею 1,3873 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:1082, площею 0,6649 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:1081, які складають загальну земельну ділянку площею 7,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, посвідченого Державним актом на право приватної власності на землю серії МК №1263, виданий 02 січня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №120.

Водночас згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №19.03.03-19Д/2430/20 від 21.02.2020 року виданою Державним реєстратором А. Лісовською - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , за відомостями Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19 травня 2005р. по теперішній час .

Крім того згідно відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 09.07.2021р. №19.01-17/А-772/21 адресованій ОСОБА_26 повідомлялося, що за відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва 25.01.2017 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку зі смертю. Станом на 16.01.2017 за даною адресою, окрім місця проживання ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Таким чином Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на запит державного нотаріуса Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надав недостовірні відомості про реєстрацію осіб на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_14 , за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, буд. 27.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Статтею 68 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно з підпунктами 4.1., 4.11., 4.12., 4.14. пункту 4 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. за №296/5 (із змінами та доповненнями): 4.1. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. 4.11. Для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком. 4.12. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. 4.14. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Дослідивши витребувану спадкову справу №142/2017 заведену за фактом смерті ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 , судом встановлено, що державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області зроблено всі необхідні дії, про те недостовірна інформація надана останньому Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради призвела до того, нотаріусом було частково невірно видані свідоцтва на спадщину в частині долі спадкової маси.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Крім того, ст.ст.1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено матеріалами справи донька спадкодавця - спадкоємець ОСОБА_3 не подавала заяву про відмову від прийняття спадщини, крім того згідно зазначених вище довідок Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та державного реєстратора, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , на момент смерті своєї матері ОСОБА_5 , проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою була зареєстрована на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_5 .

Судом не приймаються твердження відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що їх бабуся ОСОБА_5 весь час проживала в АДРЕСА_2 виходячи з наступного.

Так, згідно Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Статтею 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено терміни, що вживаються в такому значені:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції;

довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - є зокрема паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання.

Відповідно до 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Крім того, як зазначено самими відповідачами та свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їхня мати ОСОБА_5 деякий час проживала в с. Бугському, потім в м. Южноукраїнськ з донькою ОСОБА_8 , потім в м. Миколаїв з донькою ОСОБА_3 , потім знову в м. Южноукраїнськ з донькою ОСОБА_8 , що свідчить про те, що ОСОБА_5 проживала за різними адресами, про те зареєстрована була за адресою АДРЕСА_1 .

Смерть ОСОБА_5 настала в той момент, коли вона фактично проживала в м. Южноукраїнськ, про те це не свідчить, що постійним місцем проживання останньої був саме ОСОБА_27 .

Згідно ст. 6 вказаного Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_3 визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині успадкування Ѕ частки земельної ділянки та визнання за нею право власності на Ѕ частини земельної ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Частиною 1 ст. 1278 ЦК України передбачено, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Як встановлено судом, спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є її доньки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , частки яких у спадщини є рівними та складають по ј кожній.

Водночас ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовились на користь ОСОБА_8 , а отже та частка що б належала ОСОБА_6 (1/4) та ОСОБА_7 (1/4) переходить до ОСОБА_8 та складає загальну частку в розмірі ѕ , яку успадковує остання, в свою чергу ОСОБА_3 належить ј частини спадщини.

Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що свідоцтва на право на спадщину частково невірно видані в частині долі, яка підлягала спадкуванню ОСОБА_8 , а тому в цій частині вказані свідоцтва підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Враховуючи викладене, та не можливістю ОСОБА_3 оформити спадкові права в позасудовому порядку, вказане право підлягає захисту в судовому порядку шляхом часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд не може покласти тягар сплати судового збору на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як їх було залучено як правонаступників своєї матері у даному спорі.

Крім того ні відповідачі, ні їх померла матір ОСОБА_8 , яка була початковим відповідачем, не можуть відповідати за невірно вчиненні нотаріальні дії нотаріусом, що спричинили видачу частково недійних свідоцтв на спадщину, а невірно вчиненні дії нотаріуса були спричинені наданням недостовірної інформації Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на 1/2 частки земельної ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтва про право на спадщину видані 21 березня 2019 року Другою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 успадкованою нею після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельних ділянок: площею 5,3279 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0250, площею 1,3873 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:1082, площею 0,6649 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:1081.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Новий Степ Веселинівського району Миколаївської області, проживаючої за адресою. АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 7,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, право власності якої було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії МК №1263, виданим 02 січня 2001 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №120.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 11.11.2021 року.