Рішення

від 10.11.2021 по справі 160/16148/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Справа № 160/16148/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Днепр Пром Снаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Днепр Пром Снаб" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8777 від 18.05.2021 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватному підприємству "Днепр Пром Снаб";

зобов`язати Державну податкову службу України відновити ПП "Днепр Пром Снаб" в системі електронного адміністрування ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційний ліміт (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), який був станом на 18.05.2021 року, шляхом збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/16148/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення винесено у повній відповідності до вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято Рішення № 8777 від 18.05.2021 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватному підприємству "Днепр Пром Снаб".

Підставою згідно рішення є п.п, г п. 184.1 ст. 184 ПК України є: подання особою, зареєстрованою як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Позивач в позовній заяві зазначив, що у квітні 2021 року ПП "Днепр Пром Снаб" було подано уточнюючі декларації за грудень 2020 року, в якій відображено податковий кредит в розмірі 424567,00 грн., січень 2021 року, в якій відображено податковий кредит в розмірі 424567,00 грн.

Уточнюючі декларації були подані в письмовому вигляді, що підтверджується квитанцією та описом вкладення поштового відправлення, у зв`язку з тим, що суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України були арештовані.

Позивач також зазначив, на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/7820/20 за позовом Приватного підприємства Днепр Пром Снаб до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Так, судом у вищевказаній справі встановлено, що 07 квітня 2020 року Державна податкова служба України отримала супровідний лист Печерського районного суду м.Києва від 30.03.2020 року №757/12849/20-к, яким направлено завірену належним чином копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2020 у справі №757/12849/20-к (провадження №1-кс-15989/20 про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в СЕА ПДВ (ліміт ПДВ) по ПП Днепр Пром Снаб із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. На підставі зазначеної ухвали податковим органом накладено арешт на ліміт ПДВ в СЕА ПДВ (ліміт ПДВ).

10 квітня 2020 року позивачу стало відомо про накладення арешту на грошові кошти останнього в AT Райфайзен Банк Аваль та AT ПриватБанк на підстав ухвал Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2020 у справах №757/12830/20-к та №757/12836/20-к, у зв`язку з чим представник позивача звернувся із запитом до Печерського районного суду м. Києва з питання, чи дійсно 23.03.2020 у справах №757/12830/20-к та №757/12836/20-к було постановлено ухвали про накладення арештів на грошові кошти ПП Днепр Пром Снаб .

В подальшому, ПП Днепр Пром Снаб стало відомо, що ДФС України на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2020 у справі № 757/12857/20-к (провадження №1-кс-15997/20) та у справі №757/12849/20-к (провадження №1-кс-15989/20) було накладено арешт ліміту ПДВ ПП Днепр Пром Снаб в СЕА ПДВ, у зв`язку з чим представником позивача здійснено адвокатський запит до ДФС України та ДПС України.

Листом від 15.05.2020 №16160/6/99-00-08-03-02-06 відповідач-1 Державна податкова служба України повідомила позивача, що питання щодо накладення/скасування арешту на суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не належить до компетенції ДПС, у зв`язку з чим рекомендовано звернутися до Державної фіскальної служби України.

Листом від 19.05.2020 № 1780/6/99-99-03-03-03-15 відповідач-2 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що підставою накладення арешту ліміту ПДВ в СЕА ПДВ є ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2020 у справі №757/12857/20-к (провадження №1-кс-15997/20) та у справі №757/12849/20-к (провадження №1-кс-15989/20), однак надати копії документів відповідач-2 відмовив через відсутність законодавчих підстав та повідомлено позивача про можливість перегляду зазначених документів в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Голова Печерського районного суду м. Києва надав відповідь представнику позивача від 29.05.2020 № 1957/-20, в якій повідомив, що проведеною перевіркою даних комп`ютерної програми Діловодство-3 встановлено, що слідчим суддею ОСОБА_1 за результатами розгляду проваджень №757/12857/20-к та №757/12849/20-к постановлено судові рішення, якими права інтереси та обов`язки ПП Днепр Пром Снаб не вирішувалися. Враховуючи викладені обставини, 29.05.2020 судом було подано заяву про вчинення злочину до Офісу Генерального прокурора з приводу неправомірного використання підробленого судового рішення Печерського районного суду м. Києва.

18 червня 2020 року представник позивача звернувся до Державної податкової служби України щодо скасування арешту ліміту коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування.

Листом від 03.07.2020 №20934/6/99-00-04-01-04-06 Державна податкова служба України зазначила, що наказом ДПС України від 20.05.2020 № 217 затверджено Порядок, що визначає механізм вирішення питань щодо виконання судових рішень стосовно накладення/зняття арешту на активи суми ліміту ПДВ у СЕА ПДВ. Згідно з означеним наказом, механізм вирішення питань щодо виконання судових рішень стосовно накладення/зняття арешту на активи - суми ліміту ПДВ в СЕА ПДВ у ДПС України виник лише 20.05.2020, до цього накладення/зняття арешту на активи - суми ліміту ПДВ в СЕА ПДВ здійснювалося ДФС. ДПС України повідомило позивача, що отримало від ДФС України листи від 17.06.2020 №2611/5/99- 99-04-02-01-16, №2610/5/99-99-04-02-01-16, якими надіслано листи Печерського районного суду міста Києва від 29.05.2020 №1908/20, №1957/20 про те, що слідчим суддею за результатами розгляду проваджень №757/12857/20-к, №757/12849/20-к постановлено судові рішення, якими права, інтереси та обов`язки, зокрема, ПП Днепр Пром Снаб не вирішувалися.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/7820/20 адміністративний позов Приватного підприємства Днепр Пром Снаб (вул. Аеродром, буд. 2, кв. 11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 36207292) до Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Державної фіскальної служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зняття арешту з сум ліміту ПДВ Приватного підприємства Днепр Пром Снаб в системі електронного адміністрування ПДВ. Зобов`язано Державну податкову службу України зняти арешт з сум ліміту ПДВ Приватного підприємства . Днепр Пром Снаб в системі електронного адміністрування ПДВ. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 05 лютого 2021 року.

На виконання судового рішення арешт суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ було скасовано та підприємство відновило господарську діяльність, проте реєстрація платника податку на додану вартість приватному підприємству Днепр Пром Снаб була анульована.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (надалі за текстом - Положення № 1130).

Згідно з п. 5.1 Положення № 1130 передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Відповідно до п.п. г п. 184.1 ст.184 ПК України, який став правовою підставою для винесення оскаржуваного рішення, та пп. г п. 5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Змістом п. 184.2 ст. 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно до п. 5.2 розділу V Положення №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи, постанова від 05.11.2018 в справі №820/2294/16.

Так, в рішенням №8777 встановлено, що платник ПП Днепр Пром Снаб протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що згідно з п.п. "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що підтверджено Довідкою про подання /неподання ТОВ Днепр Пром Снаб декларацій з податку на додану вартість від 07 травня 2021 року № 9437/04-36-18-08.

ПП Днепр Пром Снаб подав податкові декларації з податку на додану вартість з квітня 2020 року по березень 2021 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (пункт 49.5 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктами 49.9, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

У відповідності до пунктів 49.11, 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган не надіслав/не надав позивачу письмової відповіді про відмову у прийнятті його податкових декларацій, а також, не надав суду докази, що підтверджують неотримання контролюючим органом вказаних декларацій, а тому наведені декларації вважаються прийнятими контролюючим органом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 30.10.2018 (справа № 805/4063/17-а), від 30.05.2019 (справа № №826/11485/15).

Так, позивач вказує, що з квітня 2020 року податковим органом накладено арешт на ліміт ПДВ в СЕА ПДВ (ліміт ПДВ) у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати податкові декларації з ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Проте, довідкою про подання/неподання ТОВ Днепр Пром Снаб декларацій з податку на додану вартість від 07 травня 2021 року № 9437/04-36-18-08 встановлено, що ПП Днепр Пром Снаб подав податкові декларації з податку на додану вартість з квітня 2020 року по березень 2021 року.

Таким чином, суд зазначає. що позивач не був позбавлений можливості подати уточнюючі декларації шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення в період дії арешту.

Крім того, позивачем взагалі не надано докази направлення уточнюючих декларацій за грудень 2020 року, за січень 2021 року.

Посилання позивача на лист Укрпошти, як доказ направлення вказаних уточнюючих декларацій судом не приймаються, оскільки вказаний лист не підтверджує саме направлення вищевказаних уточнюючих декларацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова