Постанова

від 10.11.2021 по справі 520/6224/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/6224/2020

адміністративне провадження № К/9901/34645/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року (головуючий суддя: Горшкова О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (колегія суддів: П`янова Я.В., Спаскін О.А., Любчич Л.В.) у справі №520/6224/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стормак до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стормак" (далі - позивач, ТОВ Стормак ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 00000080511 від 13.01.2020 за формою "Р".

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стормак" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

2.1. Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 00000080511 від 13.01.2020 за формою "Р", яким до ТОВ "Стормак" збільшено податок на прибуток у загальному розмірі 9328227 (дев`ять мільйонів триста двадцять вісім тисяч двісті двадцять сім) грн 50 коп (з них за податковим зобов`язанням 7462582 (сім мільйонів чотириста шістдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1865645 (один мільйон вісімсот шістдесят п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн 50 коп.

2.2. Стягнуто на користь ТОВ "Стормак" (вул. Різдвяна, буд. 29-А,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 40548445) сплачену суму судового збору в розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області ( вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43143704).

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

3.1. Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Стормак з питань дотримання вимог податкового законодавства України за взаємовідносинами з ТОВ Піцерія Шева 777 (попередня назва - ТОВ Ситосмачно ) за жовтень та листопад 2018 року, показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності та їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємств, за результатом якої складено акт від 09.01.2020 за № 76/20-40-05-11-10/40548445 (надалі також - акт перевірки) /т.1 а.с.9-153/.

3.2. За висновками акта перевірки, зокрема, встановлено, що ТОВ Стормак порушено вимоги:

- п. 5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід ;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7 462 582,00 грн.

3.3. На підставі складеного акта перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000080511 від 13.01.2020, яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ Стормак за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 7 462 582,00 грн та за штрафними санкціями (штрафами) в сумі 1 865 645,50 грн /т.1 а.с.154/.

3.4. Рішенням ДПС України від 24.04.2020 за № 14403/16/99-00-08-08-07-06 скаргу ТОВ "Стормак" на прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000080511 від 13.01.2020 залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000080511 від 13.01.2020 залишено без змін /т.1 а.с.156-160/.

3.5. Судовим розглядом установлено, що основним видом діяльності ТОВ Стормак за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11), що підтверджується довідкою до акта перевірки /а.с. 129/.

3.6. Між ТОВ Стормак (як постачальником) та ТОВ Ситосмачно (у подальшому перейменованого в ТОВ Піцерія Шева 777 ) (як покупцем) укладено договір поставки № 2018/0110-С від 01.10.2018 (т. 4 а.с. 49), предметом якого є передача товару, кількість вартість, асортимент та номенклатура якого визначається у видаткових накладних (п.п. 1.1., 1.2 договору).

3.7. 02 жовтня 2018 року ТОВ Стормак та ТОВ Піцерія Шева 777 укладено додаткову угоду до договору поставки № 2018/0110-С від 01.10.2018, якою змінено п. 3.1 договору та зазначено, що передача товару покупцю здійснюється на складі покупця згідно з попереднім усним замовленням транспортування товару до складу покупця, яке постачальник здійснює за власний рахунок (т. 4 а.с. 52).

3.8. На підтвердження виконання умов указаного правочину, позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні (т.4 а.с. 58-250, т.5 а.с. 1-174), товарно-транспортні накладні (т. 7 а.с. 1-106, т.6 а.с. 1-249, т. 5 а.с. 175-250, т. 4 а.с. 1-48, т. 3 а.с. 1-250, т. 2 а.с. 37-160, 215-250), платіжні доручення (т.2 а.с. 161-209).

3.9. Перевезення товару здійснювалося ТОВ Стормак на підставі договору на надання послуг перевізника № 2018/40 від 01.02.2018, укладеного з ТОВ "Каштан - 2017", факт отримання послуг якого підтверджується актами надання послуг № 56 від 31.10.2018 та № 63 від 30.11.2018 (т.8 а.с. 12-13).

3.10. На підтвердження наявності в ТОВ Стормак матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу для забезпечення господарської діяльності, позивачем надано до матеріалів справи штатний розпис, договори оренди та суборенди нежитлових приміщень з відповідними актами приймання - передачі приміщень.

3.11. ТОВ Стормак за результатом проведених господарських операцій з ТОВ "Ситосмачно" (наразі перейменованого в ТОВ Піцерія Шева 777 ) сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні та розрахунки корегування (т 8 а.с. 14-250, т. 9 а.с. 1-250, т. 10 а.с. 1-250, т. 11 а.с. 1-250, т. 12 а.с. 1-88).

3.12. Як установлено судами з акта від 09.01.2020 за № 76/20-40-05-11-10/40548445, рішення ГУ ДПС у Харківській області про донарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 7 462 582,00 грн та нарахованих на цю суму штрафних санкцій у сумі 1 865 645,50 грн ґрунтується на висновку про порушення ТОВ Стормак п.5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід , п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7 462 582 грн, у тому числі - за 4 квартал 2018 року у сумі 7 462 582 грн.

4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, при прийнятті рішення у справі виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ Піцерія Шева 777 мають реальний характер, здійснені позивачем із дотриманням норм чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення № 00000080511 від 13.01.2020, яким збільшено грошове зобов`язання ТОВ Стормак за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 7 462 582,00 грн та за штрафними санкціями (штрафами) в сумі 1 865 645,50 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

4.1. Суд, пославшись на висновки Верховного Суду у постановах від 02.04.2019 у справі № 826/14331/13-а, від 10.04.2020 у справі № 823/1389/16 указав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

4.2. Суд установив, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні (накладні на повернення товару), акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні є первинними документами та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону № 996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

4.3. Суд критично оцінив посилання контролюючого органу на наявність недоліків в заповненні товарно-транспортних накладних, як підставу для невизнання реальності господарських операцій, оскільки такі носять оціночний характер, крім того, незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту реалізації позивачем ТМЦ та, відповідно, не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентом.

4.4. Судом зазначено, що відсутність у позивача довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів щодо навантаження-розвантаження товару за спірними операціями, з урахуванням положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", не заперечує факту здійснення господарських операцій з ТОВ Піцерія Шева 777 .

4.5. Судом ураховано наявну в матеріалах справи копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 , в якій останній повідомив, що 27.09.2018 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Ситосмачно (код в ЄДРПОУ 39450124) і протягом періоду перебування на посаді директора ТОВ Ситосмачно ним дійсно укладалися та підписувалися господарські договори із суб`єктами господарювання, у тому числі, із ТОВ Стормак договір поставки № 2018/0110-с від 1 жовтня 2018 року, та здійснювалися господарські операції за ними. Договір поставки № 2018/0110-с від 1 жовтня 2018 року та первинні документи на його виконання підписувалися ним як директором ТОВ Ситосмачно особисто. Зазначив, що його діяльність як керівника ТОВ Ситосмачно була спрямована на досягнення статутної мети діяльності товариства, а саме: досягнення економічного результату та мала на меті отримання прибутку (т. 1 а.с. 160).

4.6. Також суд визнав необґрунтованим посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно контрагента позивача, як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між ТОВ Стормак та ТОВ Піцерія Шева 777 , як-то: відсутність інформації щодо кількості працівників та основних засобів, оскільки така інформація призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і носить виключно інформативний характері, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Головне управління ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5.1. Відповідач на обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на неврахування судами висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, від 26.04.2016 у справі №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 у справі №826/17617/13-а, від 31.01.2020 у справі №0840/3461/18, від 16.04.2020 у справі №826/5012/14, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15 у подібних правовідносинах.

5.2. Указує на те, що первинні документи складені позивачем формально, без реального здійснення господарських операцій.

5.3. Посилається на те, що під час перевірки позивачем не було надано довіреностей на отримання товару, актів прийому-передачі товару, посвідчень якості на товар. Зазначає, що товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог діючого законодавства.

5.4. Зазначає, що до контролюючого органу надійшов протокол допиту свідка від 30.07.2019 відносно гр. ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження від 14.05.2019 за № 32019220000000041 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України про непричетність його до діяльності ТОВ Піцерія Шева 777 .

6. Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу.

7. Верховний Суд ухвалою від 04.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

10. Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

11. Пунктом 44.2 статті 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

12. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

13. За положеннями пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

14. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

15. Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

16. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

17. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

18. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

19. Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

20. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

21. Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі - П(С)БУ 16), затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999.

22. Згідно з п. 5 П(С)БУ 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

23. За п. 7 П(С)БУ 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

24. Відповідно до пунктів 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (надалі також - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

25. Отже, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

26. Колегія суддів уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи за взаємовідносинами із ТОВ "Ситосмачно" (наразі перейменовано в ТОВ Піцерія Шева 777 ) складені у встановленому порядку та підтверджують господарські операції з продажу товарів позивачем.

27. Стосовно доводів відповідача щодо відсутності заявок на перевезення вантажу, відсутності у позивача довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів щодо навантаження-розвантаження товару за спірними операціями, то суди правильно вказали, що за встановлених у даній справі обставин ненадання до перевірки позивачем окремих документів не може бути достатньою та самостійною підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із перевізником та позбавлення платника податку права на формування податкових вигод, оскільки матеріалами справи підтверджується факт надання послуг з перевезення позивачу. Зокрема, із матеріалів справи вбачається факт транспортування товарів та їх отримання ТОВ Піцерія Шева 777 , про що свідчать відмітки отримувачів у товарно-транспортних накладних.

28. Також суди обґрунтовано відхилили посилання відповідача на наявність недоліків в заповненні товарно-транспортних накладних, як на підставу для невизнання реальності господарських операцій, адже такі носять оціночний характер, крім того, незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту реалізації позивачем ТМЦ та, відповідно, не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентом. Транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певні недоліки у заповненні такого документа як товарно-транспортна накладна, не є єдиною та самостійною підставою для позбавлення платника податку права на формування податкових вигод.

29. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання відповідача на наявність кримінального провадження № 32019220000000041 від 14.05.2019 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, у межах якого здійснено допит директора ТОВ Ситосмачно (наразі перейменованого в Піцерія Шева 777 ) ОСОБА_1 та складено протокол від 30.07.2019. Як установлено судами, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за даними якого кримінальне провадження від 14.05.2019 за № 32019220000000041 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, закрито 06.08.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України за встановленої відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (т.7 а.с. 132). Тобто, станом на час розгляду цієї справи у кримінальному провадженні від 14.05.2019 за №32019220000000041 відсутнє будь-яке із рішень, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України. Крім того, у матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заява ОСОБА_1 , в якій останній повідомив, що 27.09.2018 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Ситосмачно (код в ЄДРПОУ 39450124) і протягом періоду перебування на посаді директора ТОВ Ситосмачно ним дійсно укладалися та підписувалися господарські договори із суб`єктами господарювання, у тому числі, із ТОВ Стормак договір поставки № 2018/0110-с від 1 жовтня 2018 року, та здійснювалися господарські операції за ними. Договір поставки № 2018/0110-с від 1 жовтня 2018 року та первинні документи на його виконання підписувалися ним як директором ТОВ Ситосмачно особисто. Зазначив, що його діяльність як керівника ТОВ Ситосмачно була спрямована на досягнення статутної мети діяльності товариства, а саме: досягнення економічного результату та мала на меті отримання прибутку (т. 1 а.с. 160)

30. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт реальності господарських операцій за спірним правочином.

31. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

33. Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

34. Скаржник в поданій касаційній скарзі указує на неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень у справі правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, від 26.04.2016 у справі №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 у справі №826/17617/13-а, від 31.01.2020 у справі №0840/3461/18, від 16.04.2020 у справі №826/5012/14, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15.

35. Водночас, Суд зазначає, що при виборі й застосуванні норми матеріального права до спірних правовідносин судами попередніх інстанцій було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено частиною п`ятою статті 242 КАС України.

36. Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів уважає, що суди правильно застосували норми матеріального права. Висновки судів є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судом здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів. Порушень норм процесуального права, які б не призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи, або ж мали наслідком обов`язкове скасування судового рішення, першим та апеляційним судом не допущено.

37. Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведених скаржником судових рішень дає підстави вважати, що такі рішення були ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами. У зв`язку з викладеним, не можна дійти висновку про невідповідність висновків, наведених у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, висновкам, викладеним у наведених скаржником постановах Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.

38. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

41. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

42. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року залишити без змін.

43. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді Н.Є. Блажівська

О.О. Шишов