Рішення

від 09.11.2021 по справі 904/7693/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7693/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Віс-Майор", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 179 032,82 грн. за договором транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом

Представники:

Від позивача: Штойка Д.С, довіреність б/н від 20.08.2021, адвокат

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості у сумі 179 032,82 грн. за генеральним договором № 320 від 23.02.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, з яких: основний борг- 171200,00 грн., пеня - 6 063,62 грн., 3% річних - 1 170,62 грн., інфляційні втрати - 598,58 грн. та 20 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом.

Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 20.10.2021 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.11.2021.

05.11.2021 від Приватного підприємства "Віс-Майор" надійшло клопотання в порядку ст. 52 ГПК України, в якому воно просить здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши позивача у справі про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості у сумі 179 032,82 грн. за генеральним договором № 320 від 23.02.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, з яких: основний борг - 171 200,00 грн., пеня - 6 063,62 грн., 3% річних - 1 170,62 грн., інфляційні втрати - 598,58 грн. та 20 000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом на Приватне підприємство "Віс-Майор".

Заява обґрунтована тим, що 30.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" у якості первісного кредитора та ПП "Віс Майор" у якості нового кредитора було укладено договір № ТЕК-2/09/21 про відступлення права вимоги. Згідно до положень даного договору новий кредитор отримав всі права вимоги за правочином, на підставі якого виникло зобов`язання та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 320 від 23.0.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш". Також первісний кредитор надає згоду новому кредитору вступити у справу № 904/7693/21 у якості позивача.

Ухвалою суду від 08.11.2021 клопотання Приватного підприємства "Віс-Майор" про здійснення процесуального правонаступництва задоволено. Здійснено заміну позивача у справі № 904/7693/21 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" його правонаступником Приватним підприємством "Віс-Майор". Розгляд справи по суті відкладено на 09.11.2021.

09.11.2021 позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 09.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

23.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" (далі - позивач, експедитор) та відповідачем (далі - відповідач, замовник) укладено договір №320 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - договір).

В межах договору були укладені заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг за маршрутом (а.с. 20, 24, 29, 33, 37, 42, 47, 52, 57, 61, 66, 70).

На підставі укладених заявок позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується:

1.Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000082 від 11.05.2021 на загальну суму 1 900,00 грн.;

2. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000089 від 24.05.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

3. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000091 від 24.05.2021 на загальну суму 23 000,00 грн.

4. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000092 від 27.05.2021 на загальну суму 19 000,00 грн.

5. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000095 від 27.05.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

6. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000097 від 31.05.2021 на загальну суму 4 200,00 грн.

7. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000096 від 01.06.2021 на загальну суму 9 000,00 грн.

8. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000101 від 01.06.2021 на загальну суму 4 400,00 грн.

9. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000102 від 08.06.2021 на загальну суму 3 500,00грн.

10. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000103 від 08.06.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

11. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000104 від 09.06.2021 на загальну суму 2 650,00 грн.

12. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000107 від 22.06.2021 на загальну суму 105 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 204 150,00 грн.

Послуги з транспортно-експедиційного обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом надано належним чином.

Відповідач, в порушення умов договору, оплату вартості наданих транспортно-експедиційних послуг здійснив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 171 200,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 14.05.021 по 27.08.2021 на загальну суму 6 063,62 грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 14.05.2021 по 27.08.2021 на загальну суму 1 170,62 грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 14.05.021 по 27.08.2021 на загальну суму 598,58 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Станом на 09.11.2021 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 94).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт надання послуг перевезення. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС ЛТД" (далі - позивач, експедитор) та відповідачем (далі - відповідач, замовник) 23.02.2017 було укладено договір №320 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - договір).

Предмет договору. Експедитор зобов`язується за дорученням, за плату та за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування), а саме: забезпечення оптимального транспортного обслуговування; пошук перевізника по заявці Замовника; укладення договору перевезення; забезпечення оптимізації руху вантажів з метою мінімального рівня витрат; оформлення, відправка та/або отримання товарно-транспортних та інших документів, необхідних для перевезення вантажів; організація перевезення та перевалки вантажів автомобільним транспортом по території України та міжнародному сполученні; страхування вантажів та відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів та вантажів у відповідності з вимогами нормативно-правових актів; проведення своєчасних розрахунків із залученими транспортними та іншими організаціями з перевезення, перевалки та зберігання зовнішньо-торгівельних вантажів; забезпечення збереженості вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; забезпечення виконання комплексу заходів по відправці вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком у пошкодженій нестандартній упаковці, в упаковці, яка не відповідає вимогам перевізників; оформлення документів та організація робіт згідно митних, карантинних і санітарних вимог (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Відповідно до п. 4.2. Договору, загальна ціна договору прирівнюється до суми всіх актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками.

Строк. Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018. Сторони не звільняються від виконання своїх обов`язків після закінчення строку дії договору в частині врегулювання розрахунків між сторонами та рекламаціями. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії даного договору не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. (п.п. 9.1, 9.2. договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Перевезення вантажу, відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (стаття 909 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору перевезення вантажу, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт надання послуг перевезення.

Відповідно до п. 2.1. договору, експедитор здійснює надання послуг на підставі письмової заявки замовника.

Матеріали справи містять заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом, (а.с. 20, 24, 29, 33, 37, 42, 47, 52, 57, 61, 66, 70).

Згідно п. 2.7. договору, по виконанню заявки експедитор без зволікання надає замовнику акт виконаних робіт.

На підставі укладених заявок позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується:

1.Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000082 від 11.05.2021 на загальну суму 1 900,00 грн.;

2. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000089 від 24.05.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

3. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000091 від 24.05.2021 на загальну суму 23 000,00 грн.

4. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000092 від 27.05.2021 на загальну суму 19 000,00 грн.

5. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000095 від 27.05.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

6. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000097 від 31.05.2021 на загальну суму 4 200,00 грн.

7. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000096 від 01.06.2021 на загальну суму 9 000,00 грн.

8. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000101 від 01.06.2021 на загальну суму 4 400,00 грн.

9. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000102 від 08.06.2021 на загальну суму 3 500,00грн.

10. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000103 від 08.06.2021 на загальну суму 10 500,00 грн.

11. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000104 від 09.06.2021 на загальну суму 2 650,00 грн.

12. Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000107 від 22.06.2021 на загальну суму 105 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 204 150,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.8., 2.9. договору, замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від підписання протягом 3 робочих днів від дати його отримання.

Матеріали справи не містять доказів відмови замовника від підписання вказаних актів.

Надаючи оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При дослідженні матеріалів справи, суд встановив, що, згідно заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг по маршруту, вартість яких становить 4 400,00 грн., замовником та вантажоотримувачем є відповідач, вантажовідправником є ТОВ "Промислова група ЮВП".

Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000101 від 01.06.2021 на загальну суму 4400, 00 грн. встановлено, що позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги по Україні: м. Костянтинівка - м. Дніпро.

Однак, як вбачається з наданої позивачем товарно-транспортної накладної № Р143 від 01.06.2021 (а.с.55-56) замовником послуг є ТОВ "Промислова група ЮВП", вантажовідправник: ТОВ "ВКП "Вогнетривмаш", вантажоотримувач: ТОВ "Промислова група ЮВП".

Таким чином, суд не приймає дані документи, як належні докази виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг перед відповідачем на суму 4 400,00 грн.

Отже загальна вартість виконаних транспортно-експедиційних послуг становить 199 750,00 грн.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Згідно п. 4.6. Договору, платежі за надані послуги здійснюються Замовником протягом 2 банківських днів по факту завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці.

Так, заявками передбачена оплата вартості транспортно-експедиційних послуг 3-5 банківських днів по факту вивантаження і отримання оригіналів документів, окрім заявки на суму 1 900,00 грн.(а.с. 20) та заявки на суму 105 000,00 грн. (а.с. 70).

Виконані послуги за заявкою на суму 1 900,00 грн. сплачуються, згідно п. 4.6. договору, на протязі 2 банківських днів.

Послуги за заявкою на суму 105 000,00 грн. сплачуються наступним чином (п. 12 заявки):

-50 % по факту завантаження протягом 1 банківського дня,

-50 % по факту вивантаження та пред`явлення оригіналів документів протягом 2-5 банківських днів.

Відповідно до п. 4.7. Договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора.

Як зазначає позивач, відповідач вартість наданих послуг сплатив частково, по Акту прийманні-передачі послуг №ОУ-0000091 24.05.2021 на загальну суму 23000,00 грн. в розмірі 2950 грн., 00 коп. Залишок по рахунку становить 20050,00 грн.

Також, відповідач частково сплатив борг 29.06.2021 у сумі 30 000,00 грн. за Актом приймання-передачі послуг №ОУ-0000107 від 22.06.2021.

Таким чином, сума заборгованості за договором становить 166 800,00 грн.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Отже, строк оплати наданих послуг, згідно договору та заявок, є там, що настав.

Доказів оплати боргу відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 171 200,00грн. є доведеними частково та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 166 800,00 грн.

5. Правомірність нарахування пені та трьох процентів річних.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.5.4 Договору, за несплату або несвоєчасну оплату рахунків Експедитора, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у період за який нараховується пеня від суми боргу за кожен день прострочки.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 14.05.2021 по 27.08.2021 на суму 6 063,62 грн.

Відповідач контррозрахунок пені не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його таким, що містить помилку у визначенні дати початку нарахування. Крім того, суд не бере до уваги розрахунок пені згідно Акту приймання передачі послуг № ОУ-0000101 від 01.06.2021, оскільки в позовних вимогах про стягнення основного борг у розмірі 4 400,00 грн. за цим актом відмовлено. Тому вимога є такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 472,61 грн.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 14.05.2021 по 27.08.2021 на суму 1 170,62грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить таку ж помилку, що і при нарахуванні пені. Тому вимога є такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 1061,63 грн.

6. Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з 14.05.2021 по 27.08.2021 на суму 598,58 грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його таким, що містить помилку у визначенні періодів нарахування. Крім того, суд не бере до уваги розрахунок інфляційних втрат згідно Акту приймання передачі послуг № ОУ-0000101 від 01.06.2021, оскільки в позовних вимогах про стягнення основного борг у розмірі 4 400,00 грн. за цим актом відмовлено. Тому вимога є такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 231,76 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Докази надання правової допомоги позивачу.

Між позивачем (далі - позивач, клієнт) та адвокатом Штойка Дмитром Сергійовичем (далі - виконавець, адвокат), (разом іменовані - сторони) укладено договір №ТЕК/08-21 від 20.08.2021 про надання професійної правової допомоги (далі - договір про надання правової допомоги).

Предмет договору. Адвокат, керуючись Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами. (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Розмір гонорару визначено у пункті 3.1.1 договору становить 20 000,00 грн., який сплачується протягом 2-х робочих днів з дати набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області законної сили та підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Строк. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання, та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору (пункт 2.1 договору).

В якості підтвердження факту надання адвокатських послуг позивачем та адвокатом підписано Акт від 01.09.2021 приймання-передачі наданих послуг до договору № ТЕК/08-21 в розмірі 20 000,00 грн.

Правомірний розмір витрат на оплату правової допомоги.

Здійснивши аналіз Акту від 01.09.2021 приймання-передачі наданих послуг до договору № ТЕК/08-21 на суму 20 000,00грн., господарський суд зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, цей спір відноситься до категорії справ незначної складності.

Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося, доказів на підтвердження ступеня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та їх задоволення у розмірі 5 000,00 грн.

3. Розподіл судових витрат (судового збору та витрат на оплату правової допомоги).

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2 603,49грн. та витрати на оплату професійної правової допомоги у розмірі 5000,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Віс-Майор" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості у розмірі 179 032,82 грн. за договором транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом задовольнити частково .

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, Сухий Острів, буд. 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Приватного підприємства "Віс-Майор" (49029, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 31, прим. 1, ідентифікаційний код 31932133) 166 800,00 грн . - основного боргу, 5 472,61 грн. -пені, 1 061,63 грн. - 3% річних, 231,76 грн. - інфляційних втрат, 5 000,00 грн . - витрат на професійну правничу допомогу та 2 603,49 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В частині позовних вимог Приватного підприємства "Віс-Майор" до Акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" про стягнення 4 400,00 грн. - основного боргу, 591,01 грн. - пені, 108,99 грн. - 3% річних, 366,82 грн. - інфляційних втрат, 15 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 82,00 грн. - судового збору - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.11.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко