Постанова

від 07.06.2022 по справі 904/7693/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7693/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 (суддя Назаренко Н.Г.)

у справі №904/7693/21

за позовом Приватного підприємства "Віс-Майор", м.Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 179032,82 грн. за договором транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тек Плюс ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" 179 032,82 грн. з яких: основний борг 171 200,00 грн., пеня 6 063,62 грн., 3% річних 1 170,62 грн., інфляційні втрати 598,58 грн. та 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Приватного підприємства "Віс-Майор" 166 800,00 грн. основного боргу, 5 472,61 грн. пені, 1 061,63 грн. 3% річних, 231,76 грн. інфляційних втрат, 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 603,49 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог Приватного підприємства "Віс-Майор" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 4 400,00 грн. основного боргу, 591,01 грн. пені, 108,99 грн. 3% річних, 366,82 грн. інфляційних втрат, 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 82,00 грн. судового збору відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" не приймало участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи, у зв`язку з об`єктивною неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні. Частина 2 статті 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час та місце судового засідання; та з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Господарським судом порушено приписи ст. 7, 29, 42 Господарського процесуального кодексу в частині забезпечення однієї з основних засад судочинства, а саме рівності прав сторін перед законом та судом та можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі. Не дослідження всіх обставин, не надання їм належної оцінки, призвело до винесення неправильного та необ`єктивного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №904/7693/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (суддя - доповідач) - Подобєд І.М., судді - Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. та для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо, у справі №904/7693/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М., для розгляду справи №904/7693/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Мороза В.Ф., суддів Кузнецова В.О., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2022 колегією прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС ЛТД" (експедитор) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (замовник) 23.02.2017 було укладено договір №320 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору експедитор зобов`язується за дорученням, за плату та за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування), а саме: забезпечення оптимального транспортного обслуговування; пошук перевізника по заявці Замовника; укладення договору перевезення; забезпечення оптимізації руху вантажів з метою мінімального рівня витрат; оформлення, відправка та/або отримання товарно-транспортних та інших документів, необхідних для перевезення вантажів; організація перевезення та перевалки вантажів автомобільним транспортом по території України та міжнародному сполученні; страхування вантажів та відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів та вантажів у відповідності з вимогами нормативно-правових актів; проведення своєчасних розрахунків із залученими транспортними та іншими організаціями з перевезення, перевалки та зберігання зовнішньо-торгівельних вантажів; забезпечення збереженості вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; забезпечення виконання комплексу заходів по відправці вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком у пошкодженій нестандартній упаковці, в упаковці, яка не відповідає вимогам перевізників; оформлення документів та організація робіт згідно митних, карантинних і санітарних вимог (пункт 1.1 договору).

По виконанню заявки експедитор надає замовнику Акт виконаних робіт (п.2.7 Договору).

Замовник зобов`язаний підписати Акт виконаних робіт чи надати вмотивовану відмову від його підписання протягом трьох робочих днів від дати його отримання (п.2.8 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору, загальна ціна договору прирівнюється до суми всіх актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками.

Згідно п. 4.6. Договору, платежі за надані послуги здійснюються Замовником протягом 2 банківських днів по факту завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці.

Відповідно до п.5.5.4 Договору, за несплату або несвоєчасну оплату рахунків Експедитора, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у період за який нараховується пеня від суми боргу за кожен день прострочки.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2018. Сторони не звільняються від виконання своїх обов`язків після закінчення строку дії договору в частині врегулювання розрахунків між сторонами та рекламаціями. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії даного договору не повідомить іншу сторону в письмовому вигляді про його розірвання, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожен наступний календарний рік. (п.п. 9.1, 9.2. договору).

На виконання умов договору, згідно заявок відповідача позивачем було надано транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, про що надано підписані сторонами Акти приймання-передачі послуг №ОУ-0000082 від 11.05.2021 на суму 1 900,00 грн., №ОУ-0000089 від 24.05.2021 на суму 10 500,00 грн., №ОУ-0000091 від 24.05.2021 на суму 23 000,00 грн., №ОУ-0000092 від 27.05.2021 на суму 19 000,00 грн., №ОУ-0000095 від 27.05.2021 на суму 10 500,00 грн., №ОУ-0000097 від 31.05.2021 на суму 4 200,00 грн., №ОУ-0000096 від 01.06.2021 на суму 9 000,00 грн., №ОУ-0000101 від 01.06.2021 на суму 4 400,00 грн., №ОУ-0000102 від 08.06.2021 на суму 3 500,00 грн., №ОУ-0000103 від 08.06.2021 на суму 10 500,00 грн.

Окрім того позивачем надано підписані зі сторони останнього Акти приймання-передачі послуг №ОУ-0000104 від 09.06.2021 на суму 2 650,00 грн., №ОУ-0000107 від 22.06.2021 на суму 105 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг згідно наданих актів складає 204 150,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано первинні документи та рахунки на оплату наданих послуг.

Разом з тим відповідачем не надано доказів щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Несплата відповідачем суми вартості наданих послуг і стала причиною виникнення спору.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічні положення містяться в статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.6. Договору, платежі за надані послуги здійснюються Замовником протягом 2 банківських днів по факту завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці.

Заявками передбачена оплата вартості транспортно-експедиційних послуг 3-5 банківських днів по факту вивантаження і отримання оригіналів документів, окрім заявки на суму 1 900,00 грн. та заявки на суму 105 000,00 грн. Зокрема, за заявкою на суму 1 900,00 грн. послуги сплачуються, згідно п. 4.6. договору, протягом 2 банківських днів. За заявкою на суму 105 000,00 грн. згідно п. 12 заявки послуги сплачуються наступним чином:

-50 % по факту завантаження протягом 1 банківського дня,

-50 % по факту вивантаження та пред`явлення оригіналів документів протягом 2-5 банківських днів.

Відповідачем не надано доказів своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з урахуванням встановлення, що сума вартості наданих послуг складає 199 750,00 грн. Суд не прийняв як належні докази виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг перед відповідачем на суму 4 400,00 грн., оскільки згідно Акту приймання-передачі послуг №ОУ-0000101 від 01.06.2021 на суму 4 400,00 грн позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги по Україні: м. Костянтинівка - м. Дніпро. Проте згідно доданої до акту товарно-транспортної накладної № Р143 від 01.06.2021 замовником послуг є ТОВ "Промислова група ЮВП", вантажовідправник: ТОВ "ВКП "Вогнетривмаш", вантажоотримувач: ТОВ "Промислова група ЮВП".

З огляду на зазначене та з урахуванням часткового погашення суми боргу відповідачем, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 166 800,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №320 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні позивачем було нараховано пеню у розмірі 6 063,62 грн. за період прострочення з 14.05.2021 по 27.08.2021 на суму 6 063,62 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.5.4 Договору, за несплату або несвоєчасну оплату рахунків Експедитора, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у період за який нараховується пеня від суми боргу за кожен день прострочки.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та встановив, що розрахунок містить помилку у визначенні дати початку нарахування. Крім того, суд не взяв до уваги розрахунок пені згідно Акту приймання передачі послуг № ОУ-0000101 від 01.06.2021, оскільки в позовних вимогах про стягнення основного боргу у розмірі 4 400,00 грн. за цим актом відмовлено. Тому суд визнав обґрунтованою суму пені у розмірі 5 472,61 грн.

Окрім того позивачем нараховано 3% річних у розмірі 1 170,62 грн. за період 14.05.2021 по 27.08.2021 та інфляційні втрати у розмірі 598,58 грн. за цей же період.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум господарський суд частково задовольнив позовні вимоги в цій частині та стягнув з відповідач на користь позивача 1061,63 грн. 3% річних та 231,76 грн. втрат від інфляції.

Колегія погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає його правильним та обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги, що АТ «Дніпроважмаш» не приймало участь у судовому засіданні з розгляду справи, у зв`язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні, колегія зазначає наступне.

У статті 196 ГПК України визначено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом частин першої-четвертої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня частина п`ята статті 242 ГПК України).

Частиною шостою статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є: (1) день вручення судового рішення під розписку; (2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; (3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; (4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; (5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, а також у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

Таким чином якщо учасник справи має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7693/21 від 06.09.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Даною ухвалою судом було запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 13.09.2021 відповідач отримав ухвалу суду від 06.09.2021, про що міститься підпис останнього на повідомленні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 з метою повного та всебічного розгляду справи, судом у справі №904/7693/21 для розгляду справи по суті призначено судове засідання на 08.11.2021 та вчергове запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Дану ухвалу було надіслано сторонам засобами поштового зв`язку, яку відповідач отримав 27.10.2021, а також на електронні адреси сторін, що підтверджується роздруківками електронного листування.

У зв`язку з надходженням клопотання ПП «Віс-Майор» в порядку ст. 52 ГПК України про здійснення процесуального правонаступництва, судом було замінено позивача у справі №904/7693/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС ЛТД" на його правонаступника Приватне підприємство "Віс-Майор". Розгляд справи по суті відкладено на 09.11.2021.

Вказана ухвала була надіслана на поштові та електронні адреси сторін.

Разом з тим представник АТ «Дніпроважмаш» відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

З матеріалів справи вбачається, що для належного повідомлення відповідача господарським судом, процесуальні документи надсилалися, у тому числі, на електронну адресу secretar@dtm.dp.ua, яку апелянт зазначив і в апеляційній скарзі.

Отже будучи обізнаним про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, заперечення та контррозрахунок щодо заявлених до стягнення сум та направити уповноваженого представника для участі в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Окрім того колегія звертає увагу, що статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, враховуючи, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, судом було прийнято рішення в межах строку визначеного нормами господарського процесуального кодексу.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія зазначає, що представнику відповідача було відомо про розгляд даної справи та він мав можливість підготувати відзив на позовну заяву, а також подати необхідні докази на підтвердження обставин необґрунтованості позовних вимог, чи викласти заперечення щодо поданих позивачем письмових доказів, однак своїм правом не скористався.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків господарського суду.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/7693/21 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя Л.А.Коваль