ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 923/443/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
прокурора - Косенка Д.В.,
позивача - не з`явились,
відповідача - Кермача А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Гаус"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Бєляновський В.В., Богатир К.В.) та рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020 (суддя Пригуза П.Д.)
у справі №923/443/20
за позовом заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради
до Приватного підприємства "Гаус"
про стягнення 2307194,53 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Гаус" (далі - ПП "Гаус") про стягнення 2307194,53 грн боргу за договором від 16.05.2019 №30, з яких 2116532,60 грн основного боргу та 190661,93 грн пені.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами договору №30 від 16.05.2019 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Херсона, укладеного між ПП "Гаус" та Виконавчим комітетом Херсонської міської ради.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.На офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України 21.08.2018 оприлюднено інформацію, що ПП "Гаус" отримало сертифікат про прийняття в експлуатацію об`єкта серії ХС №162182330581 про готовність до експлуатації І та II черги будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, 117.
2.2.Суди встановили, що в результаті здійсненого прокурором дослідження та витребування відомостей про дотримання сторонами приписів статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та ПП "Гаус" 16.05.2019 укладено договір під №30 про пайову участь ПП "Гаус" у розвитку інфраструктури міста Херсона.
2.3.Відповідно до пункту 2.2. договору ПП "Гаус" зобов`язалось здійснити будівництво об`єкта відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (підпункт 2.2.1) та сплатити (підпункт 2.2.3.) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Херсона в сумі 2136532,60 грн. Сторонами складено графік сплати коштів згідно з додатком, визначено граничний строк сплати за договором до 01.12.2019.
2.4.З дня укладання договору та до квітня місяця 2020 року відповідачем сплачено на виконання умов договору 20000,00грн. Залишок заборгованості на час розгляду справи становить 2116532,6 грн.
2.5.У зв`язку із встановленими порушеннями умов договору відповідачем прокурором направлено 19.02.2020 за вих. №35-2355 вих-20 на адресу позивача запит про повідомлення інформації про вжиті Виконавчим комітетом Херсонської міської ради як стороною договору заходи до стягнення заборгованості, що є джерелом доходів місцевого бюджету.
2.6.Листом від 28.02.2020 за вих. №8-1471-11/12 позивач повідомив, що ним готуються документи для проведення позовної роботи.
2.7.На повторний запит прокурора від 24.03.2020 про надання документально підтвердженої інформації про заходи до стягнення з відповідача заборгованості на адресу прокуратури 08.04.2020 надіслано листа №8-1471-11/12, в якому Виконавчий комітет зазначив, що звернувся з претензією на адресу ПП "Гаус", не вказавши дату надсилання претензії, вказавши, що станом на 06.04.2020 борг не сплачено. Вказав, що Виконавчий комітет збирає інформацію, необхідну для укладання угод з адвокатами на представництво інтересів Виконавчого комітету, просив прокурора сприяти організації захисту прав територіальної громади в судовому порядку та спонукати директора ПП "Гаус" до сплати суми боргу в повному розмірі.
2.8.Зазначаючи про те, що вказані обставини свідчать про неналежне виконання уповноваженими посадовими особами Виконавчого комітету Херсонської міської ради своїх повноважень, що призвело до невжиття заходів до стягнення суми боргу до бюджету, заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з цим позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Херсонської області рішенням від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021, позов задовольнив частково; стягнув з боржника ПП "Гаус" на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради 2116532,60 грн основного боргу з пайової участі у розвитку інфраструктури міста Херсона; відмовив у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 190661,93 грн.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що відповідач своїх зобов`язань зі сплати пайового внеску не виконав у повному обсязі, у зв`язку із чим, наявні підстави для стягнення з нього заборгованості у сумі 2116532,6 грн. Відмовляючи у стягненні пені, суди виходили з того, що умовами договору №30 від 16.05.2019 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Херсона не встановлено відповідальності забудовника у вигляді пені за прострочення строків сплати коштів пайової участі.
Відхиляючи заперечення відповідача стосовно того, що прокурор не мав права на позов, оскільки порушив порядок, не повідомивши позивача про те, що прокурор звертається з цим позовом до суду, суди зазначили, що лист-повідомлення прокурора від 30.04.2020 на ім`я Херсонського міського голови та Управління капітального будівництва Херсонської міської ради про встановлення підстав пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до ПП "Гаус" є належним доказом повідомлення прокурором позивача.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ПП "Гаус" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020 у справі №923/443/20 скасувати і ухвали нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.
4.2.Підставою касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі 819/478/17, від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 21.12.2018 у справі №922/901/17 щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 174, 226 ГПК України.
4.3.Скаржник вказує, що прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради, оскільки останнім вживалися заходи для стягнення з ПП "Гаус" коштів пайової участі за договором, зокрема готувалися документи для проведення позовної роботи (лист Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 28.02.2020 №8-1471-11/12 а.с.29), а також вживалися заходи для закупівлі юридичних послуг, що надаватимуться особам, які мають право на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином відсутні підстави вважати, що Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, як належним позивачем, не здійснювалися або неналежним чином здійснювався захист інтересів держави. Скаржник зауважує, що в порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" прокурор попередньо, до звернення до суду із позовом, не повідомив Виконавчий комітет Херсонської міської ради, як належного позивача, а відтак не мав права на звернення до суду із цим позовом.
4.4.Херсонська обласна прокуратура та Херсонська окружна прокуратура подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
5.2.Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів держави.
5.3.Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.
5.4.Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
5.5.Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у пунктах 38, 40, 43 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
5.6.Як встановлено попередніми судовими інстанціями, прокурор завчасно, до звернення з позовом до суду, повідомив Виконавчий комітет Херсонської міської ради про наявні порушення інтересів держави та умов договору з боку ПП "Гаус" та необхідність вжити заходи, направлені на стягнення з відповідача суми боргу (листи прокурора на адресу Херсонського міського голови щодо інформації про вжиті заходи стосовно боржника від 19.02.2020 та від 24.03.2020 щодо вжиття заходів зі стягнення з ПП "Гаус" коштів за договором).
5.7. 28.02.2020 прокурора поінформовано про те, що у травні 2019 року боржником частково сплачено кошти у розмірі 20000 грн, але інші кошти згідно графіка (додаток до договору) не надходили, тому готуються документи для проведення позовної роботи.
5.8. 08.04.2020 надійшла відповідь на лист прокурора про направлення листа- претензії боржнику, в якому повідомлялось, що боржник належно не відреагував, а також виниклу потребу у закупівлі юридичних послуг для звернення до суду.
5.9.Крім того матеріали справи містять лист-повідомлення прокурора від 30.04.2020 (т.1 а.с.133) на ім`я Херсонського міського голови та Управління капітального будівництва Херсонської міської ради про встановлення підстав пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до ПП "Гаус".
5.10.Отже Виконавчий комітет Херсонської міської ради був обізнаний про недотримання погодженого сторонами графіку сплати коштів пайової участі замовником ПП "Гаус", ненадходження щомісячних платежів до місцевого бюджету упродовж 2019 та 1 кварталу 2020 років, але належних, дієвих заходів для стягнення з відповідача грошових коштів у розумний строк не вживав.
5.11.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає вірними висновки попередніх судових інстанцій про те, що уповноважений орган, будучи наділеним відповідними повноваженнями із захисту інтересів територіальної громади, не вжив відповідних заходів для її захисту, допустивши неналежне виконання покладених на нього функцій.
5.12.Водночас державним інтересом, за захистом якого звернувся прокурор, є забезпечення гарантій розвитку та самостійності місцевого самоврядування і його матеріальна достатність. Невиконання умов договору пайової участі щодо ненадходження коштів завдало матеріальної шкоди інтересам держави, перешкоджало своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету, негативно впливало на стан фінансування видатків бюджету, що спрямовуються на організацію благоустрою території міста Херсон.
5.13.Зазначені обставини свідчать про наявність обґрунтованих підстав, визначених Законом України "Про прокуратуру", для звернення прокурора до суду з позовом у цій справі, а також про виконання прокурором вимог статті 23 указаного Закону.
5.14.Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що в порушення вимог Закону України "Про прокуратуру" прокурор попередньо, до звернення до суду із позовом, не повідомив Виконавчий комітет Херсонської міської ради, як належного позивача, з огляду на те, що за оцінкою попередніх судових інстанцій, наявний у матеріалах справи лист-повідомлення прокурора від 30.04.2020 на ім`я Херсонського міського голови та Управління капітального будівництва Херсонської міської ради про встановлення підстав пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до ПП "Гаус", є належним доказом повідомлення прокурором позивача.
5.15.Водночас доводи касаційної скарги про те, що вказаний доказ є неналежним на підтвердження відповідних обставин зводиться до необхідності здійснення Верховним Судом переоцінки наявних у справі доказів, що згідно статті 300 ГПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
5.16.При цьому обґрунтування зазначених доводів тим, що прокурор не надав доказів направлення вказаного листа одному з його адресатів - міському голові, не може спростовувати підтверджених матеріалами справи обставини повідомлення цим листом його іншого адресата - Управління капітального будівництва Херсонської міської ради, яке будучи створеним міською радою в межах затверджених нею структури і штатів для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міської ради, є підзвітними і підконтрольними вказаній раді та підпорядкованим її виконавчому комітету, а отже повідомлення управління про здійснювані прокурором заходи представництва свідчить і про належне повідомлення позивача у справі. Крім того, за встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами, саме В.о. міського голови, перший заступник міського голови, який відповідно до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" входить до складу Виконавчого комітету Херсонської міської ради, просив прокурора листом від 08.04.2020 №8-1471-11/42 сприяти організації захисту прав останнього в судовому порядку.
5.17.Зазначене вище спростовує доводи скаржника про неврахування попередніми судовими інстанціями висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 21.12.2018 у справі №922/901/17 щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки при розгляді цієї справи №923/443/20 суди з достатньою повнотою оцінили доводи сторін та подані на їх обґрунтування докази щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, установили обставини дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відобразили відповідні висновки у текстах судових рішень.
5.18.Скаржник також вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №819/478/17 за позовом Прокуратури Тернопільської області до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчити дії. У вказаній справі, залишаючи без розгляду позовну заяву прокуратури, підписану заступником прокурора Тернопільської області Галицьким О.В., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заступник прокурора Тернопільської області Галицький О.В. не був уповноважений підписувати позовну заяву від імені прокуратури Тернопільської області. Залишаючи без змін указані судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що Законом України "Про прокуратуру" не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону. Тому, сама лише наявність відповідних повноважень заступника керівника у Регламенті прокуратури Тернопільської області, затвердженому наказом прокурора Тернопільської області від 12 лютого 2014 року №61, не є самостійною підставою для підписання ним позовної заяви від імені регіональної прокуратури, оскільки суперечить нормам статті 11 Закону України "Про прокуратуру".
5.19.Колегія суддів зазначає, що наведена вище Верховним Судом правова позиція стосується виключно правовідносин, у яких заступник керівника регіональної прокуратури, підписуючи позовну заяву, діяв від імені органу прокуратури саме як юридичної особи, а не реалізовував конституційну функцію представництва в суді інтересів держави в особі органу державної влади чи місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим правовідносини у справі №819/478/17 та у цій справі №923/443/20, що розглядається, не є подібними.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
6.4.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гаус" залишити без задоволення.
2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020 у справі №923/443/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
Н.М. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2021 |
Оприлюднено | 12.11.2021 |
Номер документу | 101027539 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бакуліна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні