Постанова

від 04.11.2021 по справі 807/312/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 807/312/15 пров. № А/857/14632/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Обрізка І.М.,

Святецького В.В.,

секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Скраль Т.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород о 16 год. 40 хв. 09 червня 2021 року, повне судове рішення складено 22 червня 2021 року, у справі №807/312/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року №0000022200/1/2200/34197419.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що закон зобов`язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов`язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду. Суд першої інстанції вказав, що кошти, отримані Товариством від учасника як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права, оскільки такі права не можуть виникнути до набрання ними чинності. Суд першої інстанції зазначив, що не може брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки або протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимозі щодо допустимості доказів у адміністративній справі. Суд першої інстанції вказав, що на час здійснення перевірки збільшення статутного капіталу не було зареєстровано в Єдиному держаному реєстрі, а тому отримані кошти правомірно включені до доходів такого платника, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та свідчить про заниження доходів товариством.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішенням Воловецького районного суду у цивільній справі №300/135/15-ц задоволено позов ОСОБА_1 та спірні кошти в сумі 391500 грн., які вносились на банківський рахунок протягом 2006-2008 років у якості поповнення статутного внеску, визнані приватними коштами фізичної особи. Скаржник вказує, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2012 підтверджена відсутність взаємозалежності внесених учасником ОСОБА_1 коштів із корпоративними правами, а отже не встановлена приналежність перерахованих коштів до статутного капіталу, відомості щодо якого підлягали б державній реєстрації у встановленому Законом порядку. Скаржник вказує, що у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток для коштів у сумі 391 500 грн. та зазначає, що помилковими та неправомірними діями державного реєстратора, а не операціями позивача по банківському рахунку, пояснюється наявність з липня 2009 року у Єдиному державному реєстрі інформації про статутний капітал Товариства спочатку в розмірі 2 000 000 грн., а пізніше, після скасування запису у ЄДР у 2011 році - 35 000 грн.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що на момент завершення перевірки, жодних документів на підтвердження правомірності відображення позивачем по бухгалтерському рахунку 40 Статутний капітал операцій по надходженню коштів в сумі 1 851 359,00 грн., контролюючому органу надано не було. Вказує, що до початку проведення перевірки позивачу було відомо, що кошти внесені до статутного фонду понад встановлений розмір статутного фонду 35 000 грн., не можуть вважатися прямою інвестицією в емітовані таким Товариством корпоративні права. Вважає рішення суду першої інстанції правомірним.

В судовому засіданні 04.11.2021 представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та можливість розглянути справу без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, судом апеляційної інстанції відмовлено.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 зареєстровано як юридична особа 21.02.2006, діє на підставі Статуту, серед видів діяльності за КВЕД 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

З 12.12.2014 по 18.12.2014 Cвалявською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Верховина-1030 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 та іншого законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014, за результатами якої складено акт від 25.12.2014 №45/2200/34197419, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення Товариством, зокрема, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.12.1994 року № 334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств із змінами та доповненнями, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, пп.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 400745,00 грн., в т.ч. за 2006 рік в сумі 39375 грн., за 2007 рік в сумі 51750 грн., за 2008 рік в сумі 38225 грн., за 2009 рік в сумі 27630 грн., за 2010 рік в сумі 71250 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 5000 грн., за 2-4 кв.2011 року в сумі 59441 грн., за 2012 рік в сумі 108074 грн.

На підставі акта перевірки №45/2200/34197419 Свалявською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022200/1/2200/34197419 від 17 січня 2015 pоку, яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 209 906,87 грн., з яких 167 789,5 грн. - сума грошового зобов`язання за основним платежем та 42 117,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.10).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 звернулось із позовом до суду.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР, чинний у період, який перевірявся, у відповідній редакції (далі - Закон № 334/94-ВР) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктами 4.1, 4.3 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами; скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий дохід включає, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), відповідно до пункту 134.1 статті 134 якого об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з інших доходів - вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В акті перевірки від 25.12.2014 №45/2200/34197419 зазначено, що за період з 21.02.2006 по 31.12.2013 Товариство задекларувало дохід, що враховується при визначені об`єкта оподаткування, у сумі 2 889 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 21.02.2006 по 31.12.2013, контролюючим органом встановлено заниження на загальну суму 1 851 359 грн., в тому числі за 2006 рік в сумі 157 500 грн., за 2007 рік в сумі 207 000 грн., за 2008 рік в сумі 152 900 грн., за 2009 рік в сумі 110 518 грн., за 2010 рік в сумі 285 000 грн., за 2011 рік в сумі 278 441 грн., за 2012 рік в сумі 660 000 грн.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що відповідно до представлених до перевірки банківських виписок за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 засновниками Товариства зроблено внески до статутного фонду в сумі 1 886 359 грн. На виконання постанови Львівського апеляційного Господарського суду від 02.02.2011 у справі №16/93 державним реєстратором Воловецької райдержадміністрації внесені зміни до статуту Товариства 13.10.2014 за №13121020000000209, відповідно до яких статутний фонд Товариства складає 35 000 грн.

Контролюючим органом вказано, що оскільки збільшення статутного капіталу не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, то отримані грошові кошти (вартість товарно-матеріальні цінностей, визначена на рівні не нижче звичайної цін) вважатимуться для платника податку безповоротною фінансовою допомогою (безоплатно отриманою) та відповідно включаються до доходів такого платника, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Також перевіркою встановлено, що у зв`язку із судовими справами між засновниками ТОВ Верховина-1030 проводилися наступні зміни статуту товариства: 21.02.2006 за № 13121020000000209 ОСОБА_2 - сума внеску 34 300 грн. (98 % статутного фонду) та ОСОБА_1 - сума внеску 700 грн. (2 % статутного фонду); 07.07.2009 за №13121020000000209 ОСОБА_2 - сума внеску 2 000 000 грн. (100 % статутного фонду); 06.06.2011 за № 13121020000000209 ОСОБА_2 - сума внеску 2 000 000 грн. (100 % статутного фонду); 24.09.2012 за № 13121020000000209 (зміна у зв`язку із зміною місцезнаходження) ОСОБА_2 - сума внеску 2 000 000 грн. (100 % статутного фонду); 13.10.2014 за № 13121020000000209 ОСОБА_2 - сума внеску 34 300 грн. (98% статутного фонду) та ОСОБА_1 - сума внеску 700 грн. (2 % статутного фонду).

Відповідно до представлених до перевірки банківських виписок за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 засновниками Товариства зроблено внески до статутного фонду в сумі 1 886 359,00 грн.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 у справі № 16/93 державним реєстратором Воловецької райдержадміністрації були внесені зміни до статуту ТОВ Верховина-1030 від 13.10.2014 за №13121020000000209 відповідно до яких статутний фонд товариства складає 35 000,00 грн.

Верховний Суд, скасовуючи постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у цій справі, вказав, що погоджується із зробленими судами першої та апеляційної інстанції висновками, що закон зобов`язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов`язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду. Однак, суд касаційної інстанції зазначив, що судами залишено без належної оцінки доводи податкового органу, що за період з 21.02.2006 до 01.07.2009 (тобто до держаної реєстрації змін до установчих документів) на рахунок позивача, відповідно до банківських виписок товариства було внесено грошові кошти в сумі 655 618,00 грн. Водночас, зазначив, що суди не надали оцінки висновків податкового органу про заниження позивачем скоригованого доходу за період з 2006 до 01.07.2009.

Як вбачається з акта перевірки за період з лютого 2006 року по липень 2009 року здійснювались поповнення статутного фонду Товариства, в тому числі коштами ОСОБА_1 .

Як зазначено у письмових поясненнях Товариства, а також в апеляційній скарзі, рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.05.2015 у справі №300/135/15-ц, залишеним без змін Апеляційного суду Закарпатської області від 12 травня 2016 року та ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2016 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 про повернення безпідставно набутого майна та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 на користь ОСОБА_1 391 500 (триста дев`яносто одну тисячу п`ятсот) гривень безпідставно внесених коштів.

При цьому, у судовому рішенні зазначено, що перерахування ОСОБА_1 на рахунок ТзОВ Верховина коштів на загальну суму 391 500 грн здійснено у період лютий 2006 року - серпень 2008 року. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2014, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2014, встановлено та не потребує доведення, що вказані кошти позивачем перераховано з призначенням платежу поповнення статутного фонду , однак згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розмір внеску ОСОБА_1 до статутного фонду не збільшився. Судами зроблено висновок, що зобов`язання, які виникли внаслідок перерахування вказаних грошових коштів не пов`язані з корпоративними відносинами, а мають цивільно-правовий характер.

З огляду на зазначене, суд у справі №300/135/15-ц дійшов висновку, що кошти внесені позивачем в сумі 391 500 гривень на рахунок ТзОВ Верховина набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому позов ОСОБА_1 в частині повернення йому вказаних коштів є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Як зазначено Товариством та не спростовано відповідачем, кошти у сумі 391 500 гривень повернені ОСОБА_1 на виконання судового рішення.

Так, відповідно до розрахунку фінансових санкцій з податку на прибуток за порушення податкового законодавства по ТОВ Верховина , який надано контролюючим органом до акта перевірки від 25.12.2014, контролюючим органом виявлено порушення у періоди: 2006 рік, 4 квартал 2011 року, 2012 рік, зокрема, оскільки за 2006 рік не подано податкової декларації, контролюючим органом визначено податкове зобов`язання по даних перевірки на суму 39375 грн.

За встановлених обставин, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факт повернення Товариством ОСОБА_1 коштів в сумі 391 500 гривень, спір по яких існував на момент проведення перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у розрахунок податкових зобов`язань та фінансових санкцій з податку на прибуток за порушення податкового законодавства по ТОВ Верховина , який надано контролюючим органом до акта перевірки від 25.12.2014, необґрунтовано включено податкове зобов`язання за 2006 рік, з врахуванням вище зазначених повернених сум.

Оскільки суд не вправі самостійно здійснювати перерахунок сум грошового зобов`язання платника податків, не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення з зазначених підстав підлягає скасуванню. При цьому, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

В свою чергу, контролюючий орган не позбавлений права на проведення перевірки Товариства для спростування чи підтвердження можливих порушень, виявлених за наслідком проведення перевірки у 2014 році, з врахуванням викладених вище висновків суду апеляційної інстанції.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що зміни до статуту ТОВ Верховина-1030 від 13.10.2014 за № 13121020000000209, відповідно до яких статутний фонд Товариства складає 35000,00 грн., внесені на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 у справі № 16/93, яким рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 змінено, доповнено частину рішення щодо визнання недійсним записів до ЄДРПОУ щодо виключення учасника ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 . В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 залишено без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 №16/93 роз`яснено зміст п.2 резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 наступним чином: визнати незаконними зміни до статуту ТОВ Верховина-1030 від 07.07.2009 щодо виключення учасника ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 та недійсними записи щодо його виключення. При цьому зазначено, що при прийнятті Львівським апеляційним господарським судом у справі №16/93 постанови від 02.02.2011 в її мотивувальній частині, апеляційним судом зазначено про зміну рішення місцевого суду в частині визнання недійсним не всіх записів в ЄДРПОУ на основі змін статуту, а лише змін щодо виключення учасника ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 , решті рішення місцевого суду залишено без змін.

На виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року державним реєстратором 01 червня 2011 року складено акт про виправлення помилки в Єдиному державному реєстрі під час проведення реєстраційних дій і проведено наступні реєстраційні дії: скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок); скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок); внесення судового рішення яке потребує змін атрибутів суб`єкта.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 807/4095/14, яке набрало законної сили 10 травня 2016 року, встановлено, що державний реєстратор Воловецького районного управління юстиції 04 січня 2011 року отримала рішення господарського суду Закарпатської області від 08 грудня 2010 року, що ухвалене у господарській справі за № 16/93 та на його виконання в той же день скасувала наступні реєстраційні дії: реєстраційна дія щодо виключення учасника ОСОБА_1 та збільшення статутного фонду товариства (номер запису 13121050011000209) і реєстраційна дія що стосується зміни керівника товариства (номер запису 13121070011000209). Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21 серпня 2015 року, що сформований і наданий державним реєстратором Беца В.В., а також витяги з ЄДР станом на 03 червня 2011 року і станом на 10 червня 2014 року, Державним реєстратором реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції не проводилися коригувальні дії у зв`язку із виправленням помилок з моменту скасування 04 січня 2011 року у ЄДР всіх записів на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 08 грудня 2010 року. Станом на 03 червня 2015 року у єдиному державному реєстрі містилися відомості, зокрема, про статутний капітал товариства 35000 грн., замість збільшеного до 2000000 грн. статутного капіталу. Записи щодо цих рішень загальних зборів учасників ТзОВ "Верховина-1030" залишилися скасованими в ЄДР, всупереч вимогам резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2011 року. Тобто поновлення (корегування) обох скасованих записів - за №13121050011000209 та за №13121070011000209 - не було здійснено. Отже, рішення Львівського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2011 року виконано невірно, а дії державного реєстратора, пов`язані з неправильним виконанням судового рішення, є протиправними.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, за наведених вище мотивів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06).

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №807/312/15 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-1030 до Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Свалявської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 17 січня 2015 року № 0000022200/1/2200/34197419.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді І. М. Обрізко В. В. Святецький Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 12.11.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України.