Рішення

від 09.06.2021 по справі 807/312/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2021 року м. Ужгород№ 807/312/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030"- представник адвокат Шабан Наталія Василівна,

відповідач : Відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у Закарпатській області - представник Петрова Ольга Миколаївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" до Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 09 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 22 червня 2021 року.

23 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" звернулося до суду з адміністративним позовом до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

21 жовтня 2016 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина - 1030" до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Свалявської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 17 січня 2015 року № 0000022200/1/2200/34197419 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 209906,87 грн. (в тому числі, за основним платежем - 167789,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42117,37 грн.).

14 березня 2017 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі № 807/312/15 без змін.

17 вересня 2020 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено частково. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

19 жовтня 2020 року ухвалою суду прийнято адміністративну справу до провадження та призначено підготовче засідання.

13 листопада 2020 року ухвалою суду замінено відповідача у справі, а саме: Мукачівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області на його правонаступника - Головне управління ДПС України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065).

09 лютого 2021 року ухвалою суду занесеною до протоколу судових засідань, замінено відповідача у справі правонаступником, а саме: Головне управління ДПС України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) на Відокремлений підрозділ Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694).

09 лютого 2021 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що у 2006 році, ІV кварталі 2011 року та 2012 році - періоди, за які було нараховано податок на прибуток і штрафні санкції за його несплату - позивачу поступали кошти, які згідно первинних документів позивача є внесками до статутного капіталу ТОВ "Верховина-1030". Так, учасником товариства ОСОБА_1 здійснено додаткові внески до статутного капіталу ТОВ "Верховина-1030", які ідентифіковані як безповоротна фінансова допомога. У господарській діяльності позивача протягом 2006-2012 років не було жодного випадку, із визначених пп.14.1.257 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України чи пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який би міг стати підставою для ідентифікації отриманих від учасника коштів як безповоротної фінансової допомоги для позивача.

24 березня 2015 року відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі на момент внесення додаткових внесків учасником ОСОБА_1 зміни до установчих документів ТОВ "Верховина-1030" були здійснені та протягом ІV кварталу 2011 року та 2012 року кошти вносились на основі рішення загальних зборів учасників, оскільки, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 року визнано незаконними зміни до статуту ТОВ "Верховина-1030" від 07.07.2009 року та всі записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на основі змін до статуту. З урахуванням наведеного, перевіркою було встановлено заниження доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та, відповідно, заниження податку на прибуток за перевірений період.

08 грудня 2020 року представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що рішенням Воловецького районного суду від 13.05.2015 p., що набрало законної сили, у цивільній справі 300/135/15-ц кошти у сумі 391500,00 грн., які вносилися на банківський рахунок Позивача протягом 2006-2008 p.p., визнані приватними коштами фізичної особи. Отже, грошові кошти у сумі 391500,00 грн., які вносилися на банківський рахунок Позивача протягом 2006-2008 p.p., визнані судом безпідставно набутим позивачем майном в силу приписів ст. 1212 ЦК України і повернуті учаснику ОСОБА_2 як такі, що є його власністю, що виключає одночасну ідентифікацію цих коштів з безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Зважаючи на вищенаведене, у відповідача відсутні правові підстави для визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток для коштів у сумі 391500,00 грн., що надходили від учасника ОСОБА_2 на банківський рахунок позивача протягом 2006-2008 p.p. Інших коштів від інших платників на банківський рахунок позивача за вищезгаданий період не надходило, що доводиться відповідними банківськими виписками, наявними у матеріалах справи. Крім того, відповідачем за результатами перевірки податковому повідомленні-рішенні відсутні суми донарахованих податкових зобов`язань за 2007, 2008, 2009, 2010 роки і 3-й квартали 2011 року, в силу приписів ст.102 ГІКУ. Звертають увагу суду, що при здійсненні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Верховина-1030 відповідач перевірив і проаналізував багато первинних бухгалтерських документів, що підтверджували різні господарські операції Позивача. Однак, серед цих документів не було жодного, на підставі яких Відповідач міг би зробити висновок про таку господарську операцію, як надання Товариству Верховина - 1030 безповоротної фінансової допомоги учасником Товариства за вищезгаданий період.

06 травня 2021 року представником відповідача подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначають, що на момент завершення перевірки жодних документів на підтвердження правомірності відображення позивачем по бухгалтерському рахунку 40 Статутний капітал операцій по надходженню коштів в сумі 1 851 359,0 гри. контролюючому органу надано не було . Окремо звертаємо увагу суду, що документи, на які посилається позивач на підтвердження своєї позиції (рішення Воловецького районного суду від 13.05.2015 року, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року у справі № 807/4095/14), не тільки не були надані під час перевірки, але і взагалі не існували станом на 18.12.2014 року (дата завершення перевірки). Враховуючи наведене, зазначені судові рішення не спростовують правильність висновків перевірки. Статутний фонд товариства, зареєстрований Воловецькою районною державною адміністрацією 21.02.2006 року за № 13121020000000209 па момент створення складав 35 000 грн., однак жодних дій по належному відображенню в бухгалтерському обліку коштів, які не є внесками до статутного капіталу Товариства, позивачем здійснено не було. Натомість, після проведення перевірки, лише 22.12.2014 року (перевірка проводилась з 12.12.2014 по 18.12.2014 року) засновник позивача - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції, в якій просить: 1) визнати дії реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції по скасуванню записів за № 13121070012000209 про призначення генеральним директором ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 і частково - запису № 13121050011000209 про збільшення статутного капіталу ТОВ Верховина-1030 неправомірними; 2) зобов`язати державного реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції привести записи у Єдиному державному реєстрі у відповідність із чинним законодавством та судовим рішенням: постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року через скасування реєстраційних записів за № 13121070012000209 про призначення генеральним директором ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 і частково - запису № 13121050011000209 про збільшення статутного капіталу ГОВ Верховина-1030 .

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені та з урахуванням письмових пояснень позивача від 08.12.2020 року, ( а.с. 65, т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 25 грудня 2014 року Свалявською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області складено акт № 45/2200/34197419 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Верховина-1030 ( код за ЄДРПОУ 34197419) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 та іншого законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 року , (т.1 а.с. 11-38)..

Відповідно до даного акту, під час перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.12.1994 року № 334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств із змінами та доповненнями, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, пп.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 400745,00 грн., в т.ч. за 2006 рік в сумі 39375 грн., за 2007 рік в сумі 51750 грн., за 2008 рік в сумі 38225 грн., за 2009 рік в сумі 27630 грн., за 2010 рік в сумі 71250 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 5000 грн., за 2-4 кв.2011 року в сумі 59441 грн., за 2012 рік в сумі 108074 грн.;

- пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-Ш Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами в частині не подачі декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року та березень 2008 року.

- пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-Ш Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими зондами в частині не подачі декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року, 11 місяців 2006 року, рік 2006, 1 квартал 2007 року, півріччя 2007 року, 3 квартали 2007 року, 11 місяців 2007 року, 3 квартали 2009 року.

На підставі акту перевірки Свалявською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022200/1/2200/34197419 від 17 січня 2015 pоку відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030", яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 209906,87 грн., з яких 167789,5 грн. - сума грошового зобов`язання за основним платежем та 42117,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), (а.с. 10).

Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся із даним позовом до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25 грудня 2014 року Свалявською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області складено акт № 45/2200/34197419 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Верховина-1030 ( код за ЄДРПОУ 34197419) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 та іншого законодавства за період з 21.02.2006 по 01.09.2014 року , (т.1 а.с. 11-38)..

Відповідно до даного акту, під час перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.12.1994 року № 334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств із змінами та доповненнями, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, пп.138.10.2, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 400745,00 грн., в т.ч. за 2006 рік в сумі 39375 грн., за 2007 рік в сумі 51750 грн., за 2008 рік в сумі 38225 грн., за 2009 рік в сумі 27630 грн., за 2010 рік в сумі 71250 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 5000 грн., за 2-4 кв.2011 року в сумі 59441 грн., за 2012 рік в сумі 108074 грн.;

- пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-Ш Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами в частині не подачі декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року та березень 2008 року.

- пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-Ш Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими зондами в частині не подачі декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року, 11 і:сяців 2006 року, рік 2006, 1 квартал 2007 року, півріччя 2007 року, 3 квартали 2007 року, 11 місяців 2007 року, 3 квартали 2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що у зв`язку із судовими справами між засновниками ТОВ "Верховина-1030" проводилися наступні зміни статуту товариства: 21.02.2006 року за № 13121020000000209 ОСОБА_1 - сума внеску 34300 грн. (98 % статутного фонду) та ОСОБА_2 - сума внеску 700 грн. (2 % статутного фонду); 07.07.2009 року за № 13121020000000209 ОСОБА_1 - сума внеску 2000000 грн. (100 % статутного фонду); 06.06.2011 року за № 13121020000000209 ОСОБА_1 сума внеску 2000000 грн. (100 % статутного фонду); 24.09.2012 року за № 13121020000000209 (зміна у зв`язку із зміною місцезнаходження) ОСОБА_1 сума внеску 2000000 грн. (100 % статутного фонду); 13.10.2014 року за № 13121020000000209 ОСОБА_1 - сума внеску 34300 грн. (98 % статутного фонду) та ОСОБА_2 - сума внеску 700 грн. (2 % статутного фонду).

Відповідно до представлених до перевірки банківських виписок за період з 21.02.2006 року по 01.09.2014 року засновниками товариства було зроблено внески до статутного фонду в сумі 1886359,00 грн.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року у справі № 16/93 державним реєстратором Воловецької райдержадміністрації були внесені зміни до статуту ТОВ "Верховина-1030" від 13.10.2014 року за № 13121020000000209 відповідно до яких статутний фонд товариства складає 35000,00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України від 15.05.2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( далі по тексту - Закон № 755-ІV, у редакції на момент здійснення документальної виїзної перевірки) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов`язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону № 755-ІV відомості про юридичну особу включаються до державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі, записи кожного із засновників (учасників), а також дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), та про дату закінчення його формування.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Для визначення об`єкта оподаткування не враховуються суми коштів або вартість майна, надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (підпункт 136.1.3 пункту 136.1 статті 136 ПКУ).

При цьому прямі інвестиції - це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (підпункт б) підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПК України ).

Відповідно до пункту 170.2 статті 170 ПК України придбанням інвестиційного активу вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Враховуючи зазначене, внесок фізичної особи до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв`язку із придбанням інвестиційного активу.

При цьому юридична особа - емітент корпоративних прав виступає податковим агентом лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "178" операції з майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду.

Статутний капітал та фонди господарського товариства визначені статтею 87 Господарського кодексу України, частиною 3 якої встановлено - рішення товариства про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Отже, закон зобов`язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов`язаних з цим, а не факту зміни (у цьому випадку збільшення) статутного фонду. Про це свідчить і порядок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визначений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), який не містить вимоги до юридичної особи щодо надання будь-яких даних про сплату учасниками внесків до статутного фонду при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що кошти, отримані Товариством від учасника як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту), в якому саме і містяться відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду, не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права, оскільки такі права не можуть виникнути до набрання ними чинності.

Верховним Судом у Постанові від 09.02.2021 по справі № 826/813/15 (адміністративне провадження № К/9901 /27931/18) викладено правовий висновок, відповідно до якого передумовою застосування приписів процесуального закону щодо доказування в адміністративних справах по розгляду податкових спорів є перевірка на дотримання норм матеріального закону, якою є, зокрема, стаття 44 ПК України, від чого залежатиме оцінка доказів на їх допустимість для доведення фактів, що є предметом доказування.

Відповідно до приписів статті 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

Платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі ж якщо до закінчений перевірки або у вказаний вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

А отже, приписи статті 44 ПК України визначають обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань, а також визначають наслідки недотримання вимог щодо наявності та надання до контролюючого органу під час перевірки первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак, суд не може брати до уваги документи, надані платником податків на підтвердження доводів про неправомірність прийнятого щодо нього за результатами перевірки рішення, які не були надані під час перевірки або протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, оскільки ці документи не відповідають вимозі щодо допустимості доказів у адміністративній справі.

Відповідний висновок Верховного Суду викладений у Постановах від 02.02.2021 року по справі № 826/13307/17 (адміністративне провадження № К/9901/35636/19), від 12.03.2021 року по справі № 826/373/18 (адміністративне провадження № К/9901/54644/18).

Разом з тим, на момент завершення перевірки жодних документів на підтвердження правомірності відображення позивачем по бухгалтерському рахунку 40 Статутний капітал операцій по надходженню коштів в сумі 1 851 359,0 гри. контролюючому органу надано не було.

У Постанові Верховного суду від 18 вересня 2020 року по даній справі 807/312/15 (а.с.23-27, т.2) колегія суддів зазначає, що судами залишено без належної оцінки доводи податкового органу, що за період з 21.02.2006 до 01.07.2009 (тобто до державної реєстрації змін до установчих документів) на рахунок позивача, відповідно до банківських виписок товариства було внесено грошові кошти в сумі 655618,00 грн.

Зборами учасників Товариства (протокол № 2 від 05.05.2006 року) прийнято рішення про збільшення статутного фонду Товариства до 500 000, 00 грн. Державна реєстрація змін до статуту не проведена, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців розмір статутного фонду не збільшився. За період з 21.02.2006 року по 01.07. 2009 року на рахунок позивача відповідно до банківських виписок було внесено грошові кошти в сумі 655 618, 00 грн., що підтверджується актом перевірки (а.с.14-15, т.1) та не заперечується позивачем.

Отже, висновок податкового органу щодо повноти визначення скоригованого доходу, що враховувався при визначення об`єкта оподаткування де встановлено його заниження на загальну суму 1851359, 00 грн підтверджується матеріалами справи, як і той факт, що підприємством не подано декларації з податку на прибуток за періоди: півріччя, 11 місяців, рік 2006; 1 квартал, півріччя, 3 квартали, 11 місяців 2007 року, 3 квартали 2009 року - не спростовано під час розгляду справи.

Однак, визначальним для суду, є та обставини, що відповідно до представлених до перевірки банківських виписок за період на який вказав Верховний Суд у своїй постанові, грошові кошти сумі 655 618, 00 грн. за своїм характером також є поповненням статутного капіталу.

Оскільки, на час здійснення перевірки збільшення статутного капіталу не було зареєстровано в Єдиному держаному реєстрі, то отримані кошти правомірно включені до доходів такого платника, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та свідчить про заниження доходів товариством. Винесені судові рішення, що мали місце після липня 2009 року, дану обставину жодними чином не спростували.

Слід також відмітити, що 29 квітня 2009 року зборами учасників ТОВ Верховина-1030 від (протокол № 29/04/09) вирішено внести зміни до Статуту товариства: 1. виключити ОСОБА_2 зі складу учасників товариства; 2. збільшити розмір статутного капіталу до 2 000 000,00 грн., який буде сформований протягом одного року від дати реєстрації., (т.1 а.с. 40-41).

На виконання вказаного рішення зборів учасників було внесено відповідні зміни до статуту ТОВ Верховина-1030 та 07.07.2009 року державним реєстратором Воловецької районної державної адміністрації проведено їх державну реєстрацію за № запису 13121050011000209.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 року по справі № 16/93 (з урахуванням змін внесених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року): 1. визнано недійсним рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ Верховина-1030 ; 2. визнано незаконними зміни до статуту ТОВ Верховина від 07.07.2009 року та всі записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на основі змін до статуту та записи щодо виключення учасника ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_2 , (т.1 а.с. 114-120).

Крім того, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.2011 року роз`яснене судове рішення у даній справі, в редакції, встановленій Львівським апеляційним господарським судом - вказано номер запису в Єдиному державному реєстрі, який підлягає скасуванню - № 13121050011000209 (реєстраційна дія державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , дата проведення - 07.07.2009 року), (т.1 а.с. 117).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. № 2а-0770/19/11, яка набрала законної сили 24 квітня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Воловецької РДА Закарпатської області, в т.ч. зобов`язано Державного реєстратора Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області виконати вимоги судового рішення господарського суду Закарпатської області по справі № 16/93 в остаточній редакції, у спосіб, що роз`яснено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.03.2011 року, (т.1 а.с. 44).

А отже, на момент перевірки розмір статутного фонду ТОВ Верховина-1030 становив 35 000,0 грн.

Разом з тим, документи, на які посилається позивач на підтвердження своєї позиції (рішення Воловецького районного суду від 13.05.2015 року, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року у справі № 807/4095/14), не тільки не були надані під час перевірки, але і взагалі не існували станом на 18 грудня 2014 року (дата завершення перевірки).

Враховуючи наведене, зазначені судові рішення не спростовують правильність висновків перевірки.

Натомість, після проведення перевірки, лише 22 грудня 2014 року (перевірка проводилась з 12.12.2014 по 18.12.2014 року) засновник позивача - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції про зобов`язання вчинити певні дії:

- визнати дії реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції по скасуванню записів за № 13121070012000209 про призначення генеральним директором ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 і частково - запису № 13121050011000209 про збільшення статутного капіталу ТОВ Верховина-1030 неправомірними;

- зобов`язати державного реєстратора Державної реєстраційної служби Воловецького районного управління юстиції привести записи у Єдиному державному реєстрі у відповідність із чинним законодавством та судовим рішенням: постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року через скасування реєстраційних записів за № 13121070012000209 про призначення генеральним директором ТОВ Верховина-1030 ОСОБА_1 і частково - запису № 13121050011000209 про збільшення статутного капіталу ТОВ Верховина-1030 .

Відповідно до частин 1-3 статті 18 Закону № 755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 209906,87 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення Свалявської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 0000022200/1/2200/34197419 від 17.01.2015 p. не підлягає скасуванню, як протиправне.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Інші доводи адміністративного позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та достатніх доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі, у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову та у задоволенні якого слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина-1030" до Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль