Ухвала

від 04.11.2021 по справі 363/4506/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" листопада 2021 р. Справа № 363/4506/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Вишгород клопотання старшого слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12021111150000815 від 26.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зі слів офіційно не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду надійшло клопотання слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12021111150000815 від 26.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, з проханням розглянути дане клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що органом досудового розслідування встановлено, що на території міста Вишгорода Київської області та міста Києва постійно мешкає громадянка ОСОБА_7 , яка маючи законне право на отримання посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В» звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна школа «Профі-Драйв»» (далі ТОВ «Автомобільна школа «Профі-Драйв»») з метою проходження навчання у вищевказаному товаристві та підготовці до здачі іспиту на отримання посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В».

В той же час, у вищевказаному товаристві інструктором у ТОВ «Автомобільна школа «Профі-Драйв» працює громадянин ОСОБА_5 , у якого в невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше липня 2021 року, виник злочинний умисел на прохання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовими особами Територіального сервісного центру 8042 Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (далі ТСЦ 8042) щодо виготовлення та видачі посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В» на ім`я ОСОБА_7 , поєднуючи вказане прохання з вимаганням.

Одночасно, за невстановлених досудових розслідування обставин, ОСОБА_5 залучив до своїх протиправних намірів по отриманню неправомірної вигоди третю особу, з яким узгодив свій злочинний план направлений на вимагання та отримання від громадянки ОСОБА_7 неправомірної вигоди, а у разі її відмови план дій щодо настання відносно неї негативних наслідків, що виразяться у не видачі їй посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В».

Так, ОСОБА_5 в один із днів липня 2021 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», реалізуючи свій злочинний намір, зателефонував на особистий номер мобільного телефону ОСОБА_7 , яка в той час перебувала в м. Вишгород, Київської області та повідомив незаконну вимогу надати йому та іншій, не встановленій на теперішній час досудовим розслідуванням особі, неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових кошті у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень за вплив на прийняття посадовими особами одного з ТСЦ міста Києва, щодо виготовлення та видачі посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В» на ім`я ОСОБА_7 , попередивши про негативні наслідки для останньої, що виразяться у не видачі їй посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В».

26.07.2021 ОСОБА_7 не бажаючи настання негативних наслідків для своїх прав та законних інтересів, розуміючи протиправність вимог ОСОБА_5 , звернулись до правоохоронних органів, де добровільно заявила про вимагання з неї неправомірної вигоди.

В подальшому, 22.09.2021 о 13 год 22 хв. перебуваючи в атомобілі марки «Hyndai» модель «Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 22, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний намір до кінця, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи з єдиним злочинним наміром незаконного збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме на ТСЦ 8042, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 , та отримав для себе та для невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, неправомірну вигоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами ТСЦ 8042, які уповноважені на виконання функцій держави, щодо виготовлення та видачі посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «В» на ім`я ОСОБА_7 , поєднуючи своє прохання з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Відповідно до примітки до ст.45 КК України правопорушення передбачене ч.3 ст.369-2 КК України є корупційним, до якого не можуть бути застосовані положення передбачені ст.75 КК України. А відтак наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження які визначені у ст. 2 КПК України.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний може незаконно впливати на свідка, яка надала та може надати органу досудового розслідування беззаперечні показання, що підтверджують причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Свідок у даному кримінальному провадженні, не допитаний безпосередньо в суді та покази її містять істотне значення в даному кримінальному провадженні та підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може умовляннями та/або погрозами переконати останніх давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, зокрема не з`явитись на виклики слідчого, прокурора та суду, іншим чином затягувати здійснення досудового розслідування, вчиняючи всі дії спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності;

З урахуванням вище викладеного, сукупності зібраних під час розслідування доказів, орган досудового розслідування та прокурор, вважають за доведене, те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 369-2 КК України.

Отже, у даному випадку підозрюваному ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст.184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки підозра є необґрунтованою та стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбаченихст. 177 КПК України. Зауважив, що підозрюваний має стримуючі соціальні зв`язки та надав суду заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, пояснив, що з народження проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . за зазначеною адресою проживає разом з цивільною дружиною, матір`ю, братом, сестрою та дідом.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею зазначається наступне.

З матеріалів клопотання встановлено, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження №12021111150000815 від 26.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

30.10.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в зловживанні впливом, одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави , поєднане з вимаганням такої вигоди.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: заявою про притягнення особи до кримінальної відповідальності, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26 липня 2021 року, протоколом додаткового допиту свідка від 20 жовтня 2021 року, протоколом огляду від 20 жовтня 2021 року, протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.09.2021 року, протоколом огляду особи-передавача неправомірної вигоди від 24.09.2021 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 24.09.2020 року, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.10.2021 року, стенограмою проведення НСРД, протоколами обшуку від 30 жовтня 2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно достатті 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідностатті 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені устатті 9 КПК України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Враховуючи наведену вище практику Європейського Суду з прав людини та не вирішуючи питання доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вірність кваліфікації його дій, слідчий суддя вважає, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, підозра в розумінні вимог ст.ст. 177, 178 КПК України є обґрунтованою.

Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1,3,4статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Однак, відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, де на протязі тривалого часу проживає з сім`єю (матір`ю, сестрою, братом, дідом) та цивільною дружиною, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного за місце проживання, а також не доведення стороною обвинувачення недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що сама тільки обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину та тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному,у разівизнання винуватиму вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушення, не може бути підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового засідання. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт у певний період доби забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків, а отже у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178,181,183,184,193,194,309 КПК України,слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12021111150000815 від 26.07.2021 року за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.369-2КК України,стосовно ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 грудня 2021 року включно.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19:00 години по 06:00 годину залишати житло розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , окрім розумного фактичного часу необхідного для прибуття за викликом слідчого, прокурора, суду, перебування в органах досудового слідства, суду й участі в слідчих та процесуальних діях в кримінальному провадженні, судових засіданнях, надання невідкладної медичної допомоги в закладах охорони здоров`я.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду в цьому кримінальному проваджені;

- повідомляти слідчого, прокурора,суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до компетентного органу документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Зобов`язати Вишгородське РУП ГУНП в Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Вишгородське РУП ГУНП в Київській області.

Ухвала діє до 30 грудня 2021 року.

Повний текст ухвали проголошено 09 листопада 2021 о 17 годині 00 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1