Рішення

від 05.10.2021 по справі 349/2081/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 349/2081/19

Провадження № 2/379/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: приватний нотаріус Дзера Мар`яна Любомирівна та ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту та визнання права власності.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько, ОСОБА_4 , якому належали земельні ділянки площею 1,9497 га під кадастровим номером 3224483600:05:005:0015 та площею 0,2343 га під кадастровим номером 3224483600:05:002:0089 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що знаходяться на території Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області.

23 листопада 2017 року ОСОБА_4 було складено заповіт на користь позивача, однак коли 19 листопада 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Дзери М.Я. із заявою про видачу свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом, постановою №1065/02-31 було відмовлено оскільки згідно інформаційної довідки №54054525 від 19.11.2019 виявлено один заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області, 23.11.2017 за реєстровим № 24 об 14:00, від ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_2 , яка також подала заяву на прийняття спадщини по заповіту.

Обидва заповіти посвідчені секретарем виконавчого комітету Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області, 23.11.2017 за реєстровим № 24 об 14:00.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що його дядька ОСОБА_4 сам приніс йому заповіт восени 2017 року, сказав, що їде на батьківщину. Через рік він дізнався, що дядька помер. Відповідачка ОСОБА_2 йому тітка, це жінка померлого. Зв`язок з нею не підтримує. Дядько був у сварці з жінкою, та не казав, що є заповіт і на неї. Після смерті дядька, він передзвонив його жінці, попрохав свідоцтво про смерті, оскільки заповіт на нього, але вона відповіла, що заповіт на неї.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала поданий позов в повному обсязі та прохала його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомляла, повідомлена належним чином. Правом на подання відзиву не скористалася.

Відповідач Таращанська міська рада у судове засідання свого представника не направляла однак направила заяву про розгляд справи у їх відсутність, у вирішенні даного питання покладаються на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Дзера М.Л. надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала. Зазначила, що в неї нема спору з позивачем щодо спадкування майна. Вона подала заяву про прийняття спадщини, бо не знала, що є заповіт.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала секретарем Лук`янівської сільської ради. В листопаді 2017 року до неї прийшов учасник АТО ОСОБА_4 , сказав, що хоче скласти заповіт. Вони залишились вдвох. ОСОБА_4 подав документи та сказав, що хоче скласти заповіт на ОСОБА_2 . Вона набрала заповіт на ОСОБА_2 , роздрукувала. Він розписався у двох примірниках і пішов метушитися з пакетами. Потім він сказав, що змінив думку та хоче скласти заповіт на позивача. В зв`язку з цим вона розірвала заповіт на ОСОБА_2 . Але вона не подивилася, чи знищів ОСОБА_4 свій екземпляр заповіту на ОСОБА_2 . Вона набрала текст заповіту на позивача. В реєстрі не вписується, на чию користь складений заповіт, ставиться лише дата, ПІБ заповідача, РНОКПП та обсяг заповіту. Запис у реєстрі підписав заповідач. На ОСОБА_2 склала заповіт о 14-00. Через хвилину спадкодавець змінив думку. Вона помилилась, та не поставила у заповіті на позивача час 14-01. Останній заповіт був складений на позивача. В реєстр внесений заповіт на позивача. Таким чином ОСОБА_4 було видано два заповіти, виявлені під № 24 від 23.11.2017 року о 14:00 дружині ОСОБА_2 (відмінений ним попередньо) та племіннику ОСОБА_1 (останній оригінал підписаний заповідачем і в реєстрі також зберігся у справах виконавчого комітету).

Суд, заслухавши думку позивача та його представника, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 23.11.2017 було складено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 24, у відповідності до змісту якого земельні ділянки площею 1,9497 га під кадастровим номером 3224483600:05:005:0015 та площею 0,2343 га під кадастровим номером 3224483600:05:002:0089 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що знаходяться на території Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області заповідаються ОСОБА_1 (а.с.13)

ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с.10)

19.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дзери М.Я. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті дядька ОСОБА_4 (а.с.11)

Крім того, 13.11.2018 відповідачка ОСОБА_2 подала заяву на прийняття спадщини за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 (а.с.189)

19.11.2019 постановою №1065/02-31(а.с.28), позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки згідно інформаційної довідки №54054525 (а.с. 196 зворот) виявлено один заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області, 23.11.2017 за реєстровим № 24 об 14:00, від ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_2 .

Як стало відомо зі слів свідка ОСОБА_7 . 23.11.2017 ОСОБА_4 було складено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 24, у відповідності до змісту якого земельні ділянки площею 1,9497 га під кадастровим номером 3224483600:05:005:0015 та площею 0,2343 га під кадастровим номером 3224483600:05:002:0089 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що знаходяться на території Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області заповідаються ОСОБА_2 ,(а.с.12) однак даний заповіт після його підписання та прочитання в слух ОСОБА_4 не знищив примірник заповіту.

Одразу, за волею ОСОБА_4 , секретарем сільради, не проконтролювавши знищення другого примірника, 23.11.2017 було складено заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 24, у відповідності до змісту якого земельні ділянки площею 1,9497 га під кадастровим номером 3224483600:05:005:0015 та площею 0,2343 га під кадастровим номером 3224483600:05:002:0089 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що знаходяться на території Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області заповідаються ОСОБА_1 (а.с.13)

Таким чином ОСОБА_4 вручив одночасно два заповіти виявлені під № 24 від 23.11.2017 року о 14:00 і дружині ОСОБА_2 відмінений ним попередньо та племіннику ОСОБА_1 , останній оригінал та копія якого зберігається у справах виконавчого комітету Лук`яніської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК (в редакції закону 2004 року), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Згідно з частиною другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Діяльність таких осіб регулюється Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затверджено наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1298/20036.

В силу п. 1.1 ІІІ розділу порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти.

Згідно п. 1.2 ІІІ розділу порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування заповіти подаються посадовій особі органу місцевого самоврядування не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах органу місцевого самоврядування.

Виходячи з норм п 1.4 ІІІ розділу порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Відповідно до ст.. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу, заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу, заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.8 ІІІ розділу порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (додаток 16).

Згідно п. 1.10 ІІІ розділу порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"

З норм ст. 1254 ЦК України вбачається заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить, кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним, якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 ст. 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 84, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лук`янівської сільської ради Таращанського району, Київської області, 23.11.2017 за реєстровим № 24 від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке складається із земельної ділянки площею 1,9497 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224483600:05:005:0015, та земельної ділянки площею 0,2343 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3224483600:05:002:0089.

Повне рішення складено 13.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_2 ,

відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, ЄРДПОУ 04054955, вул. Шевченка, 7, м. Тараща.

Головуючий:В. І. Зінкін