Постанова

від 02.11.2021 по справі 904/1671/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 Справа № 904/1671/21

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Загреба В.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Іщенко С.П., довіреність №528/0/2-21 від 15.03.2021, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21 (суддя Манько Г.В.; рішення ухвалене о 15:54 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 03.06.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА", м.Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Новомосковської міської ради, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пільменна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської міської ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 19.11.2021, площею 0,0024 га, розташованої за адресою: м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8 (код КВЦПЗ 03.07), земельна ділянка під торговим рядом, кадастровий номер 1211900000:03:011:0032, зареєстрований у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії "Центр ДЗК" 19.11.2010 за №04:10:111:00099 на п`ять років до 19.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на належне виконання покладених на товариство обов`язків за спірним договором. Як вказує позивач строк дії договору визначено до 19.11.2020 з правом пролонгації. З метою забезпечення свого права на оренду земельної ділянки ТОВ "Пільменна" завчасно, в строк визначений п. 8 спірного договору та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" звернулося до відповідача через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковської міської ради з відповідною заявою, додатковою угодою та документами, необхідними для укладення додаткового договору. В місячний строк від відповідача жодної відповіді не отримали. 26.01.2021 ТОВ "Пільменна" отримало від Виконавчого комітету Новомосковської міської ради лист "Про наміри припинення договору оренди", на який 27.01.2021 ТОВ "Пільменна" було надано відповідь. Також 28.01.2021 на ім`я Новомосковського міського голови було надано запит на публічну інформацію. На цей запит 06.02.2021 ТОВ "Пільменна" отримало відповідь Виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 05.02.2021, до якого залучено проект рішення "Про відмову в поновленні договору оренди". Підставою для не поновлення дії договору зазначено невиконання умов договору оренди земельної ділянки, однак в чому воно проявляється жодних доказів не зазначено. З протоколу засідання постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, комунальної власності та містобудування від 21.01.2021, що вирішила комісія невідомо. З огляду на такі взаємовідносини, ТОВ "Пільменна" й вирішило звернутися з даним позовом до суду задля пролонгації договору оренди землі в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21 в задоволенні позову відмовлено.

Означене рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що відсутність додаткової угоди до договору оренди в матеріалах цієї справи позбавляє суд можливості надання правової оцінки змісту додаткової угоди, зазначеної у описі документів. При цьому суд погодився з відповідачам, що оскільки волевиявлення - рішення Новомосковської міської ради щодо поновлення договору на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, поновлення спірного договору оренди не відбулось. Таким чином, за висновком суду наявні у справі докази є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач (ТОВ "ПІЛЬМЕННА") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21 скасувати повністю, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач вказує, що судом помилково встановлені обставини, що мають суттєве значення для справи, та порушено норми матеріального права, які регулюють правовідносини з оренди землі.

Відповідач (Новомосковська міська рада) у своєму відзиві вказує, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі та підтримує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/20. Просить суд апеляційної інстанції врахувати наявність повідомлення ТОВ "Пільменна" про припинення договору та відсутність волевиявлення власника земельної ділянки.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.09.2021 о 12:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, недопущення обмеження процесуальних прав ТОВ "ПІЛЬМЕННА", для надання можливості визначитись щодо належного представництва його інтересів у цій справі, відкладено апеляційний розгляд справи на 02.11.2021 о 17:30 год.

У судове засідання 02.11.2021 представник ТОВ "ПІЛЬМЕННА" не з`явився.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача (апелянта).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Cудом встановлено, що між Новомосковською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пільменна" підписано договір оренди земельної ділянки 04:10:111:00099 від 19.11.2010 (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець: Новомосковська міська рада на підставі 26 сесії 5 скликання, згідно рішення від 24.09.2009р. №801 надає, а Орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8.

Згідно з п. 2 Договору загальна площа земельної ділянки 0,0024 га, в тому числі: 0,0024 га - забудовані землі.

В п. 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці знаходиться торговий ряд.

Договір укладається на термін 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

В п. 11 Договору зазначено, що розрахунки з внесення орендної плати закінчуються не пізніше 30 числа кожного місяця.

Умовами п. 15 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду під: торговий ряд.

Цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання - роздрібна торгівля комерційні послуги ( п. 16 Договору).

Згідно з п. 18 Договору земельна ділянка передається в оренду здійснюється за технічною документацією. Підставою оформлення прав на земельну ділянку є: рішення міської ради. Витрати пов`язані з оформленням технічної документації із землеустрою, покладаються на орендаря.

Відповідно до п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від її одержав в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розглядається у судовому порядку.

Умовами п. 22 Договору визначено, що здійсненні орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягає відшкодуванню.

Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень та прав третіх осіб на цю земельну ділянку (п. 27 Договору).

За п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 39 Договору сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованих в цьому сторони не пізніше ніж за два місяці до наступної такої необхідності. Будь-які зміни або доповнення до цього Договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору. Сторони попереджаються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочинають переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відбивало початкові наміри сторін. щодо суті зазначеного положення.

19.11.2010 позивачем та відповідачем підписано акт приймання передачі земельної ділянки по договору оренди.

19.11.2010 позивачем та відповідачем підписано акт перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

Також сторонами погоджено розрахунок розміру орендної плати на 2010 рік.

У 2018 році Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто справу №904/9598/17 за позовом ТОВ "ПІЛЬМЕННА" до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2018 встановлено, що відповідно до рішення Новомосковської міської ради №590 від 09.08.2012 міська рада вирішила припинити договір оренди земельної ділянки від 19.11.2012 №04:10:111:00099, за адресою: пл. Перемоги, 8, площею 0,0024 га, цільове призначення - комерційне використання, роздрібна торгівля та комерційні послуги, у зв`язку з суспільною необхідністю.

Відповідно до вказаного рішення позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 23364957) - задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 5 розділу І рішення Новомосковської міської ради №146 від 20.05.2016 "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пільменна" (ідентифікаційний код 23364957). Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 19.11.2010, площею 0,0024 га, розташованої за адресою: м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8 (код КВЦПЗ 03.07), земельна ділянка під торговим рядом, кадастровий №12119000000:03:011:0032, зареєстрований у Новомосковському міському відділі Дніпропетровської регіональної філії "Центр ДЗК" 19.11.2010 за №04:10:111:00099 на п`ять років до 19.11.2020.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.10.2020 про поновлення терміну користування земельною ділянкою. Заяву відповідачем отримано 21.10.2020.

У якості доказу направлення на адресу відповідача додаткової угоди позивач посилається на опис документів, де зазначено: "Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки".

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивачем не долучено до матеріалів справи та не надано для огляду у судовому засіданні вказану додаткову угоду. В описі документів не зазначено дата додаткової угоди, номер договору, до якого вона складена, кадастровий номер земельної ділянки.

У судовому засіданні відповідач заперечував щодо отримання додаткової угоди. Зазначив, що отримав повідомлення про наміри.

В матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази направлення позивачем на адресу відповідача додаткової угоди безпосередньо до спірного договору.

За встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність вказаної додаткової угоди в матеріалах справи позбавляє суд можливості надання правової оцінки змісту додаткової угоди, зазначеної у описі документів. При цьому суд відзначив, що згідно приписів ст. 210 Господарського процесуального кодексу України докази, що не були досліджені в судовому засіданні не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем, в порушення приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", не направлено на адресу відповідача проект договору (додаткової угоди) оформленого у відповідності до приписів ст. 641 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно листа від 16.01.2021 №104/0/2-21 "Про наміри припинення договору оренди" відповідачем зазначено, що Виконавчий комітет Новомосковської міської ради повідомляє, що позивач є користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди укладеного 19.11.2010 та зареєстрованого і №04:10:111:00099, на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:03:011:0032 площею 0,0024 га, розташовану за адресою: м.Новомосковськ, пл. Перемоги, 8. Повідомляє, що статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено підстави припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. В зв`язку із закінченням терміну дії договору на який його було укладено, повідомляє позивача про наміри припинення дії зазначеного договору оренди земельної ділянки. Повідомляє, що відповідно до п. 21 договору оренди, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повідомляє, що після винесення на розгляд чергової сесії міської ради рішення про припинення дії зазначеного договору оренди, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Правомочність щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, в тому числі землею, належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Новомосковська міська рада, яка на час прийняття рішення у справі не приймала рішення щодо продовження дії спірного договору.

При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Новомосковська, як власник спірного об`єкта - земельної ділянки, делегує Новомосковській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише у таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, та оформлюються у формі рішень відповідної ради.

Як вже зазначалось, листом від 16.01.2021 за вихідним №104/0/2-21 Новомосковською міською радою було повідомлено ТОВ "ПІЛЬМЕННА" про намір припинення Договору та необхідність повернення земельної ділянки.

Місцевий господарський суд погодився з відповідачем, що оскільки, волевиявлення - рішення Новомосковської міської ради щодо поновлення Договору на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди, поновлення спірного договору оренди землі не відбулось.

Приймаючи до уваги те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його передбаченої Конституцією України виключної компетенції, а порушені права мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов`язковим дотриманням норм чинного законодавства.

За приписами статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Наявні у справі докази, за висновком суду першої інстанції, є підставою для відмови в позові.

Колегія суддів переглянувши цю справу відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача та за наявними у цій справі доказами, погоджується частково з означеними висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016; в редакції Закону №340-IX від 05.12.2019, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин у жовтні 2020 року) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з урахуванням строку дії договору оренди до 19.11.2020 року, позивач своєчасно (09.10.2020) звернувся із заявою до відповідача про поновлення терміну користування означеною земельною ділянкою, таку заяву отримано відповідачем 21.10.2020. Таким чином, позивач виконав умови пункту 8 Договору та приписи частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомивши відповідача (орендодавця) намір свій намір Орендаря скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

За змістом частин третьої і четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а тому до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає на розгляд орендодавця свій проект договору.

Матеріалами справи підтверджено, що зі своєї сторони відповідач (Орендодавець) надав позивачу відповідь від 16.01.2021, в якій після спливу місячного строку з дня закінчення строку дії висловив намір на припинення договору оренди.

Як зазначив відповідач у своїй відповіді, він повідомляє відповідача про намір припинення дії зазначеного договору оренди земельної ділянки в зв`язку з закінченням терміну дії договору, на який його було укладено.

Таким чином, відповідач (Орендодавець), не розглянувши у місячний строк надісланий позивачем (орендарем) лист-повідомлення з проектом договору оренди, тобто із запізненням повідомив останнього про намір припинити дію зазначеного договору оренди виключно з тих підстав, що термін дії договору, на який його було укладено, закінчився.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в такий спосіб відповідач висловив свою незгоду на продовження вказаного договору оренди з позивачем на будь-яких умовах, в межах компетенції, якою його наділено наведеними вище положеннями Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Щодо правових наслідків пропуску відповідачем, як Орендодавцем, місячного строку для надання відповіді на пропозицію позивача (орендаря) про поновлення вказаного договору оренди, то колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до чинної редакції статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Частина третя статті 126-1 Земельного кодексу України встановлює, що сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

За приписами частини четвертої статті 126-1 Земельного кодексу України у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Разом із цим абзацом 4 розділу ІХ Закону України "Про оренду землі" №161-ХІV від 06.10.1998, згідно із Законом України №340-ІХ від 05.12.2019 встановлено, що "Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюються на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" набрав чинності 16.01.2020 після опублікування в газеті "Голос України" від 15.01.2020 №7.

Відтак до наявних спірних правовідносин сторін положення статті 126-1 Земельного кодексу України наразі не застосовуються.

Відповідно до правил, які були чинними на момент укладення означеного договору оренди землі (на 19.11.2010) та встановлені в статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону №1211-IV від 02.10.2003 з подальшими змінами):

"Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням".

Тобто вищевказаною нормою Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент укладення договору, не передбачалось направлення орендодавцеві ні заяви про поновлення, ні додаткової угоди, яка б могла бути предметом судового врегулювання.

За аргументами позивача (апелянта) 18.12.2019 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2018 у справі №904/9598/17 було зареєстровано за заявою ТОВ "Пільменна" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна №1990863012119. Доказом є відповідний Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 3193652294 від 18.12.2019.

Як зазначено у Витягу строк дії речового права на оренду земельної ділянки кадастровий номер №1211900000:03:011:0032 до 19.11.2020 з правом пролонгації.

З метою забезпечення свого права на поновлення дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки позивач завчасно, в строк визначений пунктом 8 договору оренди та статті 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковської міської ради з відповідною заявою, додатковою угодою та документами, необхідними для укладення додаткового договору. Доказом цього є "Опис документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги" від 16.10.2020 (а.с.28) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ЦНАП 21.10.2010 (а.с.29).

В місячний строк відповідач відповідь на пропозицію позивача про поновлення договору оренди землі не надав, що не заперечується останнім.

За таких обставин позивач вважає наявним у нього право на визнання поновленим вказаного договору оренди землі на п`ять років до 19.11.2025.

Однак колегія суддів відхиляє такі доводи позивача з наступних мотивів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що реалізуючи своє переважне право на поновлення вказаного договору оренди, позивач направив відповідачу пропозицію про укладення його на новий строк.

Однак, звертаючись до господарського суд з позовною заявою про визнання поновленим договір оренди землі від 19.11.2010 на п`ять років до 19.11.2025, позивач відповідної додаткової угоди на розгляд суду не надав (до матеріалів справи не долучив).

Такий доказ був долучений позивачем до апеляційної скарги, а неподання цього доказу суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач не заперечував факт отримання додаткової угоди, а суд першої інстанції не витребував цього доказу від сторін.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до статті 210 Господарського процесуального кодексу України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, а докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні. Не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Однак разом із цим, колегія суддів вважає правильним аргумент позивача, що на суд покладається обов`язок визначити обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрати відповідні докази, здійснити розгляд та вирішити справу на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів (статті 177, 194 Господарського процесуального кодексу України).

Між тим матеріали справи не містять чому суд першої інстанції не з`ясував причини не подання позивачем одного з доказів, на який посилався в позовній заяві, а саме додаткової угоди до вказаного договору оренди.

З урахуванням таких обставин, колегія суддів вважає прийняти від позивача зазначений проект додаткової угоди та вирішити справу з урахуванням цього доказу.

Дослідивши текст такої додаткової угоди, колегія суддів встановила, що за змістом пункту 1 цієї додаткової угоди орендар запропонував: "Поновити договір оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки терміном на __ роки", тобто не визначив будь-який новий термін дії договору оренди.

У пункті 1.1. позивач запропонував "Згідно рішення ХХХVII сесії шостого скликання від 09.07.2013 №855, до пункту 5 договору оренди земельної ділянки внести зміни та зазначити: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається згідно довідки витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, станом на діючий період. Інші умови, до яких не внесені зміни, зберігають чинність".

Відтак додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки містила пропозицію позивача (орендаря) про зміни однієї з суттєвих умов договору (ціни) та водночас не містила пропозиції щодо нового строку дії цього договору.

Визначаючи як надіслання позивачем (Орендарем) відповідачу (Орендодавцю) вказаної додаткової угоди впливає на право позивача звернутися до господарського суду із позовом про визнання договору оренди поновленим на той же строк та на тих самих умовах з огляду на неотримання від відповідача (Орендодавця) відповіді на свою пропозицію у визначений законом одномісячний строк, колегія суддів вважає, що задля пролонгації вказаного договору оренди землі за правилами статті 33 Закону України "Про оренду землі", що діяли на момент його укладення (19.11.2010), позивач також до закінчення строку дії договору мав повідомити відповідача (Орендодавця) в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а відповідач (орендодавець) міг надати щодо цього протягом одного місяця заперечення листом-повідомленням.

Отже запізнення відповідача із відповіддю з запереченнями на вказану пропозицію позивача надає останньому право вимагати в судовому порядку поновленню цього договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом із цим колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку буде вимога про поновлення договору оренди на умовах, які мають бути викладені у відповідній додатковій угоді.

Відповідно до приписів статей 16 та 20 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами права можуть бути, зокрема, визнання права чи зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених випадках.

За частиною другою статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси можуть захищатися поміж інших способів, шляхом визнання наявності або відсутності прав, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання тощо.

Відповідно до частини першої статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальним правилом встановленим статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відтак продовження строку дії договору навіть за відсутності змін решти його умов можна розглядати як зміну строку дії договору, який був первісно визначений сторонами під час його укладення.

Як було обумовлено сторонами в пункті 36 вказаного договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій форі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Як встановлено вище судом, за умовами пункту 37 вказаного договору оренди підставою припинення договору є закінчення його строку.

Будь-якого іншого способу поновлення договору, аніж як в порядку встановленого Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" вказаний договір не містить.

Отже за відсутності в умовах вказаного договору певних вказівок визначення нового строку дії договору має відбуватися шляхом укладення між сторонами в письмовій формі відповідної додаткової угоди.

Проте така додаткова угода на розгляд суду у цій справі позивачем також не надавалась.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не надав суду доказів, які можуть слугувати підставою для задоволення заявлених ним у цій справі позовних вимог.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, не встановивши в рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність переконливих і достатніх доводів для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору в сумі 3405,00 грн., понесені позивачем у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі №904/1671/21 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІЛЬМЕННА".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 15.11.2021.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв