Постанова

від 14.06.2022 по справі 904/1671/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/1671/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пільменна»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 (головуючий суддя Подобєд І. М., судді Чус О. В., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 (суддя Манько Г. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пільменна»

до Новомосковської міської ради

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пільменна» (далі - ТОВ «Пільменна», позивач) та Новомосковська міська рада (далі - Новомосковська міськрада, відповідач) 19.11.2010 уклали договір оренди земельної ділянки 04:10:111:00099 (далі - договір оренди) строком на 5 років. У подальшому договір оренди був продовжений ще на 5 років.

2. До закінчення строку дії договору оренди позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до вказаного договору, однак у місячний строк від Новомосковської міськради відповіді не отримав.

3. ТОВ «Пільменна» стверджує, що наявні підстави для поновлення договору оренди, оскільки позивач належним чином виконує покладені на нього обов`язки за цим договором.

4. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

5. ТОВ «Пільменна» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

6. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У лютому 2021 року ТОВ «Пільменна» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської міськради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 0,0024 га, розташованої за адресою: пл. Перемоги, 8, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, на 5 років до 19.11.2025.

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконує покладені на нього обов`язки за договором оренди, у строк, визначений пунктом 8 договору та статтею 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з відповідною заявою, додатковою угодою та документами, необхідними для укладення додаткової угоди, однак у місячний строк від Новомосковської міськради відповіді не отримав.

9. З урахуванням викладеного ТОВ «Пільменна» вважає, що має право на поновлення договору на 5 років.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Новомосковською міськрадою (орендодавець) та ТОВ «Пільменна» (орендар) укладений договір оренди.

11. Відповідно до пункту 1 договору оренди орендодавець згідно з рішенням 26 сесії 5 скликання від 24.09.2009 № 801 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пл. Перемоги, 8, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область.

12. Загальна площа земельної ділянки 0,0024 га, в тому числі: 0,0024 га - забудовані землі (пункт 2 договору оренди).

13. Згідно з пунктом 3 договору оренди на земельній ділянці знаходиться торговий ряд.

14. Договір укладається на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди).

15. Відповідно до пункту 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

16. У пункті 11 договору оренди зазначено, що розрахунки з внесення орендної плати закінчуються не пізніше 30 числа кожного місяця.

17. Умовами пунктів 15, 16 договору оренди визначено, що земельна ділянка передається в оренду під: торговий ряд, цільове призначення земельної ділянки: комерційне використання - роздрібна торгівля, комерційні послуги.

18. Згідно з пунктом 36 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

19. 19.11.2010 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди.

20. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2018 у справі № 904/9598/17 за позовом ТОВ «Пільменна» до Новомосковської міськради про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 5 розділу І рішення Новомосковської міськради від 20.05.2016 № 146 «Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок» стосовно ТОВ «Пільменна» (ідентифікаційний код 23364957). Визнано поновленим договір оренди на 5 років до 19.11.2020.

21. До закінчення строку дії договору оренди позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.10.2020 про його поновлення. Заяву відповідачем отримано 21.10.2020.

22. Листом від 16.01.2021 за вихідним № 104/0/2-21 Новомосковська міськрада повідомила ТОВ «Пільменна» про намір припинити договір оренди та про необхідність повернення земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

23. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 25.05.2021 у задоволенні позову відмовив.

24. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність додаткової угоди до договору оренди в матеріалах цієї справи позбавляє суд можливості надання правової оцінки змісту додаткової угоди, зазначеної в описі документів. При цьому суд дійшов висновку, що оскільки волевиявлення Новомосковської міськради шляхом прийняття рішення про поновлення договору на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, поновлення спірного договору оренди не відбулось. Отже, наявні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

25. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2021 рішення Дніпропетровської області рішенням від 25.05.2021 залишив без змін.

26. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з матеріалів справи не вбачається, чому суд першої інстанції не з`ясував причини неподання позивачем одного з доказів, на який посилався в позовній заяві, а саме додаткової угоди до вказаного договору оренди.

27. З урахуванням цього суд апеляційної інстанції прийняв від позивача зазначений проект додаткової угоди та вирішив справу з урахуванням цього доказу.

28. Апеляційний господарський суд встановив, що додаткова угода про поновлення договору оренди містить пропозицію позивача (орендаря) про зміни однієї з істотних умов договору (ціни) та водночас не містить пропозиції щодо нового строку дії цього договору.

29. Визначаючи як надіслання позивачем (орендарем) відповідачу (орендодавцю) вказаної додаткової угоди впливає на право позивача звернутися до господарського суду із позовом про визнання договору оренди поновленим на той же строк та на тих самих умовах з огляду на неотримання від відповідача (орендодавця) відповіді на свою пропозицію у визначений законом одномісячний строк, суд апеляційної інстанції зазначив, що для пролонгації вказаного договору оренди землі за правилами статті 33 Закону України «Про оренду землі», що діяли на момент його укладення (19.11.2010), позивач також до закінчення строку дії договору мав повідомити відповідача (орендодавця) в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а відповідач (орендодавець) міг надати заперечення щодо цього протягом одного місяця листом-повідомленням.

30. Отже, запізнення відповідача із відповіддю із запереченнями на вказану пропозицію позивача надає останньому право вимагати в судовому порядку поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

31. Разом з тим суд апеляційної інстанції вказав, що будь-якого іншого способу поновлення договору, аніж як в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», вказаний договір не містить. Отже, за відсутності в умовах вказаного договору певних вказівок щодо визначення нового строку поновлення дії договору має відбуватися шляхом укладення між сторонами в письмовій формі відповідної додаткової угоди. Проте така додаткова угода на розгляд суду у цій справі позивачем також не надавалась.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

32. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Пільменна» (скаржник), в якій скаржник просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційних скарг та заперечень на них

33. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

34. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності затвердження нової додаткової угоди між сторонами, суперечать законодавству, що регулює спірні правовідносини.

35. Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а наявні правові висновки Верховного Суду стосуються виключно правовідносин, що виникли пізніше та стосуються порушеного права за умови надіслання орендодавцю проекту додаткової угоди у строк, визначений законом.

36. При цьому ТОВ «Пільменна», посилаючись на норми статті 32-2 Закону України «Про оренду землі», абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», вважає, що договір оренди підлягає поновленню відповідно до правил, чинних на момент його укладення, визначених статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 19.11.2010).

37. Відповідач правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

38. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

41. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

42. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

43. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

44. Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

45. Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

46. Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

47. Тобто до правовідносин оренди землі підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

48. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункт 8 договору оренди цей договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

49. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2018 у справі № 904/9598/17 визнано поновленим договір оренди на 5 років до 19.11.2020.

50. До закінчення строку дії договору оренди позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.10.2020 про його поновлення.

51. Відповідно до статті 32-2 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.

52. Згідно із частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

53. Разом з тим відповідно до абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» (в редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству») правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

54. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набрав чинності 16.01.2020 після опублікування в газеті «Голос України» від 15.01.2020 № 7.

55. Договір оренди укладено між сторонами 19.11.2010.

56. Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, до спірних правовідносин положення статті 126-1 Земельного кодексу України не застосовуються.

57. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. У частинах першій та четвертій статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

59. Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

60. Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

61. Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення договору) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

62. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради.

63. Таким чином, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

64. Відповідно до правил, які були чинними на момент укладення договору оренди, та встановлені у статті 33 Закону України «Про оренду землі» (станом на 19.11.2010) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

65. Отже, виходячи з того, що діючим законодавством станом на 2010 рік не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

66. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17 та постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 912/1552/13, від 20.11.2012 у справі № 44/69.

67. Суд першої інстанції зазначив, що територіальна громада міста Новомосковська як власник спірного об`єкта - земельної ділянки делегує Новомосковській міськраді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише у таких рішеннях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, та оформлюються у формі рішень відповідної ради.

68. Листом від 16.01.2021 за вихідним № 104/0/2-21 Новомосковською міськрадою було повідомлено ТОВ «Пільменна» про намір припинити договір оренди та про необхідність повернення земельної ділянки.

69. Водночас Новомосковською міськрадою рішення про поновлення договору оренди не приймалося.

70. Звідси місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки волевиявлення Новомосковської міськради шляхом прийняття рішення щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах відсутнє, то за наявності письмового повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди поновлення спірного договору оренди землі не відбулось.

71. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивачем не долучено до матеріалів справи та не надано для огляду у судовому засіданні додаткову угоду, відсутні належні та достовірні докази про направлення позивачем на адресу відповідача додаткової угоди до договору оренди.

72. Разом з тим апеляційний господарський суд прийняв від позивача як доказ проект додаткової угоди та встановив, що додаткова угода про поновлення договору оренди містила пропозицію позивача (орендаря) про зміни однієї з істотних умов договору (ціни) та водночас не містила пропозиції щодо нового строку дії цього договору.

73. Суд апеляційної інстанції зазначив, що для пролонгації вказаного договору оренди за правилами статті 33 Закону України «Про оренду землі», що діяли на момент його укладення, позивач до закінчення строку дії договору мав повідомити відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а відповідач міг надати щодо цього протягом одного місяця заперечення листом-повідомленням.

74. Отже, запізнення відповідача із відповіддю із запереченнями на вказану пропозицію позивача надає останньому право вимагати в судовому порядку поновленню цього договору на той самий строк і на тих самих умовах.

75. При цьому апеляційний господарський суд вказав, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку буде вимога про поновлення договору оренди на умовах, які мають бути викладені у відповідній додатковій угоді, проте така додаткова угода на розгляд суду у цій справі позивачем також не надавалась.

76. Щодо вказаних висновків судів попередніх інстанцій колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

77. Як було зазначено вище, діючим законодавством станом на 2010 рік не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

78. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення Новомосковської міськради щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах відсутнє.

79. Звідси суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності відповідного рішення відповідача поновлення спірного договору оренди землі не відбулося.

80. Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди не може бути підставою для поновлення договору оренди.

81. Згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції як з моменту укладення договору, так і по теперішній час) договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

82. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

83. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) не передбачалось направлення орендодавцеві додаткової угоди до договору оренди, яка б могла бути предметом судового врегулювання.

84. Отже, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі щодо необхідності дослідження умов додаткової угоди до договору оренди, як і висновок суду апеляційної інстанції про те, що за відсутності в умовах вказаного договору певних вказівок щодо визначення нового строку дії договору в іншому порядку, аніж який встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», поновлення договору має відбуватися шляхом укладення між сторонами в письмовій формі відповідної додаткової угоди, є необґрунтованими.

85. Разом з тим помилковість вказаних висновків судів попередніх інстанцій не призвела до неправильного вирішення спору по суті.

86. У касаційній скарзі ТОВ «Пільменна» на обґрунтування підстави касаційного оскарження зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності затвердження нової угоди між сторонами суперечать законодавству, що регулює спірні правовідносини.

87. Вказує, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а наявні правові висновки Верховного Суду стосуються виключно правовідносин, що виникли пізніше та стосуються порушеного права за умови надіслання орендодавцю проекту додаткової угоди у строк, визначений законом.

88. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та підстави для відмови у задоволенні позову, де визначальним для реалізації переважного права на поновлення договору оренди є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, Верховний Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права.

89. За таких обставин наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження.

90. Звідси, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

92. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

93. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ТОВ «Пільменна» слід залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

94. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись частиною четвертою статті 240, статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пільменна» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2021 у справі № 904/1671/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський