Постанова

від 02.11.2021 по справі 912/3600/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року м.Дніпро Справа № 912/3600/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Кривонос А.І., ордер серії КР №124334 від 06.05.2021 р., адвокат;

від відповідача-1: Назаренко Ю.В., ордер серії ВА №1015591 від 03.06.2021 р., адвокат;

від відповідача-2: Назаренко Ю.В., ордер серії ВА №1015597 від 03.06.2021 р., адвокат;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведенян судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Стегарь"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року

та додаткове рішення від 28.04.2021 року (суддя Кабакова В.Г.)

у справі №912/3600/20

за позовом Селянського фермерського господарства "Стегарь", м. Мала Виска

до відповідача-1 Фермерського господарства "Степол Агро", м. Мала Виска

відповідача-2 ОСОБА_1 , м. Мала Виска, Кіровоградська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Маловисківської міської ради (ОТГ), м. Мала Виска

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича, м.Кропивницький

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, визнання незаконними та скасування рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Селянське фермерське господарство "Стегарь" звернувся до Фермерського господарства "Степол Агро" та ОСОБА_1 із позовом про :

- усунення перешкоди з боку Фермерського господарства "Степол Агро" у користуванні земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування;

- визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2020 року за №37422196, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 за Фермерським господарством "Степол Агро"

- усунення перешкоди з боку Фермерського господарства "Степол Агро" у користуванні земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2020 року за № 37420323, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 за Фермерським господарством "Степол Агро";

- усунення перешкоди з боку громадянина ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2018 року за № 28468873, прийняте державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Кавун Оксаною Миколаївною, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, за громадянином ОСОБА_1 .

29.03.2021 позивачем подано клопотання про відмову від частини позовних вимог, а саме: усунення перешкоди з боку громадянина ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування та визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2018 року за № 28468873, прийняте державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Кавун Оксаною Миколаївною, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2021 суд закрив провадження у справі № 912/3600/19 в частині позовних вимог про усунення перешкоди з боку громадянина ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на правах постійного користування та визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2018 року за № 28468873, прийняте державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Кавун Оксаною Миколаївною, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 1,7587 га, кадастровий номер 3523110100:50:018:0001, за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд залишив без розгляду заяву СФГ "Стегарь" від 26.03.2021 про виправлення описки у позовній заяві в частині конкретизації дати та номеру оскаржуваних рішень реєстратора.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року у справі № 912/3600/20 в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2021 року у справі №912/3600/20 клопотання Фермерського господарства "Степол Агро" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 912/3600/20 задоволено.

Cуд стягнув з Селянського фермерського господарства "Стегарь" на користь Фермерського господарства "Степол Агро" 60 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду, позивач - Селянське фермерське господарства "Стегарь" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від у справі № 912/3600/20, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Селянського фермерського господарства "Стегарь" задовольнити повністю, усунути перешкоди з боку Фермерського господарства "Степол Агро" у користуванні земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 за Фермерським господарством "Степол Агро"; усунути перешкоди з боку Фермерського господарства "Степол Агро" у користуванні земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 за Фермерським господарством "Степол Агро".

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права; неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що незважаючи на описки у зазначені номеру оскаржуваного рішення державного реєстратора, допущені позивачем, суд першої інстанції мав можливість встановити факти державної реєстрації права постійного користування спірними земельними ділянками за ФГ Степол Агро на підставі інших відомостей.

Апелянт посилається на помилковість висновків суду про неналежність обраного ним способу захисту, оскільки вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою сумісно з вимогами про скасування реєстрації права постійного користування спірними земельними ділянками за ФГ Степол Агро , поновить порушене право позивача обробляти спірні земельні ділянки, які у відповідності до чинного законодавства з 1995 року перебувають у його постійному користуванні.

Щодо додаткового рішення суду першої інстанції, то апелянт вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано важливі обставини, що мають значення для справи: чи є в дійсності договори про надання правової (правничої) допомоги за №№ 2, З, на підставі яких адвокат Назаренко Ю.В. здійснював представництво інтересів відповідачів: ФГ Степол Агро та ОСОБА_1 в судовому процесі; не встановлені сторони та підписанти даних правочинів; не досліджено їх зміст, зокрема, який об`єм повноважень (обмежень повноважень), встановлений договорами, умови та строки оплати наданих послуг тощо.

Відповідачем та його представником не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (опис робіт, розрахунки, акти виконаних робіт, платіжні документи тощо).

Також апелянт звертає увагу на те, що посилання адвоката Назаренка Ю.В. на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, є недоречним, оскільки в якості підтвердження понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу суду крім договору про надання правової допомоги було також надано акт виконаних робіт та копію відповідної квитанції, які відсутні в даній справі.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року та додаткового рішення від 28.04.2021 року у справі № 912/3600/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року у справі № 912/3600/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства "Стегарь" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року та додаткове рішення від 28.04.2021 року (суддя Кабакова В.Г.) у справі №912/3600/20, призначено до розгляду на 11.08.2021рік.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021року розгляд апеляційної скарги Селянського фермерського господарства "Стегарь" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року та додаткове рішення від 28.04.2021 року (суддя Кабакова В.Г.) у справі №912/3600/20 відкладено на 27.09.2021 року на 10:00 годин.

Відповідачем - Фермерським господарством Степол Агро , надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( а.с.204, т.5).

В судових засідання представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

В судовому засіданні 27.09.2021року було оголошено перерву до 26.10.2021 року .

В судовому засіданні 26.10.2021року було оголошено перерву до 02.11.2021 року .

В судовому засіданні 02.11.2021року оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Маловисківської районної ради народних депутатів від 28.07.1992 № 72 "Про затвердження проектів відведення земель фермерським господарствам" ОСОБА_1 відведено земельну ділянку загальною площею 51,2 га (т. 1 а.с. 19).

14.02.1995 на підставі зазначеного рішення головою Маловисківської районної ради було видано громадянину ОСОБА_1 Державний акт серія та номер КР 74 МВ на право постійного користування землею, згідно з яким останньому у постійне користування видана земельна ділянка площею 50,5 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Маловисківської міської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 124.

Реєстраційною палатою Маловисківської райдержадміністрації 02.12.1995 видано свідоцтво № 23092938 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерське господарство ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 21).

В подальшому ОСОБА_1 , діючи відповідно до ЗУ "Про селянське (фермерське) господарство" від 22.06.1993 та рішення № 72 від 28.07.1992 Маловисківської районної ради народних депутатів, створив Селянське фермерське господарство "Стегарь", код ЄДРПОУ 23092938, дата державної реєстрації - 02.12.1995.

Відповідно до статуту Селянського (фермерського) господарства "Стегарь", на титульному аркуші якого міститься відмітка про його реєстрацію за розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації № 51-р від 29.01.1997, це господарство створюється відповідно до рішення Маловисківської районної ради народних депутатів № 72 від 28.07.1992, головою господарства є ОСОБА_1 (том 1 а.с. 22 - 24).

30.03.2012 ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу передав належну йому частку СФГ "Стегарь" громадянину ОСОБА_2 .

У відповідності до п. 4.4 договору - з моменту державної реєстрації змін до установчих документів фермерське господарство "Стегарь" - відбувається одночасний перехід до покупця всіх прав та обов`язків, що належали продавцю, як засновнику фермерського господарства "Стегарь".

Зазначені зміни до статуту СФГ "Стегарь" було зареєстровано державним реєстратором Маловисківської РДА Руденко В.І. 04.05.2012 номер запису 14311050010000422.

На час звернення до суду, у відповідності до статуту СФГ "Стегарь" від 10.07.2018, засновниками господарства є ОСОБА_2 з часткою 99% та ОСОБА_1 з часткою 1%.

Вищезазначена земельна ділянка загальною площею 50,5 га використовується СФГ "Стегарь" з моменту створення господарства за цільовим призначенням.

Згідно п. 5.3 статуту СФГ "Стегарь" у користуванні господарства відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія КР 74 МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 124 від 14.02.1995, перебуває земельна ділянка площею 50,5 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради.

Згідно даних Публічної кадастрової карти до складу зазначеної земельної ділянки площею 50,5 га, яка надавалась СФГ "Стегарь" входять як окремі частки 9 земельних ділянок.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого станом на 04.11.2020, 16.10.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га за Маловисківською міською радою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 26.09.2018 № 11-6310/14-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" (т. 4 а.с. 156 - 189), та право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі відомостей з ДЗК, державного акта на право постійного користування землею, перенесено з відомостей з ДЗК, серія та номер КР 74МВ, виданий 14.02.1995 (т. 1 а.с. 45 - 46)

09.06.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-9734/14-20-С, відповідно до якого надано згоду ОСОБА_1 на відновлення меж земельної ділянки площею 50,5000га, що перебуває в його постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування серія КР № 74 МВ від 14.02.1995, із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області (том 1 а.с. 204).

Наказом передбачено, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підлягає затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи міститься технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на місцевості ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства площею 5,0848 га та 26,5971 га (т. 1 а.с. 199 - 263).

Як зазначено вище, державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010 проведена у Державному земельному кадастрі 17.07.2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.05.2020 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки статутного капіталу СФГ "Стегарь від 30.07.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зобов`язався передати 1% статутного капіталу СФГ "Стегарь" у власність ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 37 - 39).

Маловисківською міською радою надано реєстраційну справу СФГ "Стегарь", де міститься вказаний договір, протокол зборів засновників СФГ "Стегарь" від 10.07.2018, згідно якого включено до складу засновників СФГ "Стегарь" ОСОБА_1 з часткою 1% та затверджено нову редакції статуту (т. 4 а.с. 34 - 52).

Згідно статуту в редакції 2018 року засновниками господарства є ОСОБА_2 з часткою 99% та ОСОБА_1 з часткою 1% (т. 4 а.с. 43 - 52).

Відповідно до п. 5 п. 5.1, п. 5.3 Статуту, землі господарства складаються із земельної ділянки або водного об`єкту, що перебувають на праві постійного користування у членів або засновників господарства. На підставі п. в) п. 5.1 статуту Господарства у користуванні Господарства відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія КР 74МВ зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 124 від 14.02.1995 перебуває земельна ділянка площею 50,5 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради.

Разом з цим, згідно протоколу № 1 зборів засновників від 15.03.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 вирішено заснувати юридичну особу - фермерське господарство Степол Агро на підставі рішення Маловисківської районної ради № 153 від 30.12.1993 та рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 року (т. 2 а.с. 20, 21).

Протоколом зборів засновників ФГ "Степол Агро" № 1 від 15.03.2020 затверджено Статут ФГ "Степол Агро" (т. 1 а.с. 22 - 27).

Відповідно до пп. г п. 4.1 статуту ФГ "Степол Агро" землі фермерського господарства можуть складатись із земельних ділянок наданих у постійне користування засновникам фермерського господарства, зокрема:

- на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 площею 50,5 га для ведення та створення фермерського господарства (акт на право постійного користування КР74МВ зареєстрований у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 року за № 124).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 02.11.2020, державну реєстрацію Фермерського господарства "Степол Агро" (код 43578247) здійснено 25.03.2020, номер запису 14311020000000986 (т. 1 а.с. 13 - 15).

28.07.2020 між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Степол Агро" в особі голови ОСОБА_3. складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого ОСОБА_1 передає, а ФГ "Степол Агро" приймає наступні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства:

- земельна ділянка площею 5,0848, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за № 124.

- земельна ділянка площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за № 124.

Вказаний акт нотаріально посвідчений. На останній сторінці акта міститься відмітка про його реєстрацію в реєстрі за № 1104, № 1105.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого станом на 04.11.2020, стосовно обох земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010, право власності зареєстровано за Маловисківською міською радою на підставі відомостей з ДЗК; право постійного користування земельними ділянками на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою КР 74 МВ від 14.02.1995 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ОСОБА_1 ; перехід права постійного користування земельними ділянками на підставі акта приймання-передачі земельними ділянками № 1104,1105 від 28.07.2020 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ФГ "Степол Агро" (т. 1 а.с. 161 - 164).

Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького надано копії документів, які зберігаються у реєстраційних справах № № 2128493535231 та 2128366535231, згідно яких вбачається, що право на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, реєструвалось на підставі нотаріально посвідченого Державного акта на право постійного користування землею серія КР 7 МВ, акта приймання-передачі земельних ділянок від 28.07.2020 (т. 1 а.с. 92 - 100).

Також відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького на вимогу суду надано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка О.В., на підставі яких здійснювалась реєстрація права постійного користування за відповідачами.

Так, рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко Олександр Володимирович № 53237895 від 22.07.2020 та № 53237205 від 22.07.2020 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 та 3523110100:02:005:0009 відповідно за суб`єктом ОСОБА_1 .

Відкрито розділи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справ на об`єкт нерухомого майна (том 2 а.с. 87, 89).

Рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко Олександр Володимирович № 53368737 від 30.07.2020 та № 53367331 від 30.07.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 2128366535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 та з реєстраційним номером 2128493535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, за суб`єктом Фермерське господарство "Степол Агро", податковий номер 43578247 (т. 2 а.с. 88, 90).

Звертаючись до Фермерського господарства "Степол Агро" із позовом про усунення перешкоди з боку Фермерського господарства "Степол Агро" у користуванні земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 та земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка перебуває у користуванні Селянського фермерського господарства "Стегарь" на праві постійного користування; визнання незаконним та скасування рішеннь про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2020 року за № 37422196, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010 за Фермерським господарством "Степол Агро" та за № 37420323, прийняте державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенком Олександром Володимировичем, щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 5,0848 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 за Фермерським господарством "Степол Агро", позивач - Селянське фермерське господарство "Стегарь" посилався на те, що здійснення ФГ "Степол Агро" державної реєстрації права постійного користування та подальший обробіток зазначених земельних ділянок позбавило у незаконний спосіб СФГ "Стегарь" права користування земельною ділянкою, відтак порушило його право як законного землекористувача, яке підлягає захисту.

Діяльність СФГ "Стегарь" не припинена, тому використання ОСОБА_1 . Державного акта від 14.02.1995 для створення ще одного фермерського господарства "Степол Агро", і, відповідно, передача новому господарству у користування спірної земельної ділянки, є незаконним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з вимогами про визнання та скасування рішень про державну реєстрацію зазначає не конкретні рішення реєстратора, які наявні в матеріалах справи, а ідентифікатор відомостей, в той час як рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко О.В. проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 2128366535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 та з реєстраційним номером 2128493535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, за суб`єктом Фермерське господарство "Степол Агро" за № 53368737 від 30.07.2020 та № 53367331 від 30.07.2020 (т. 2 а.с. 88, 90). Тобто фактично позивач не оскаржує конкретні рішення реєстратора.

Відмовляючи у задоволенні вимог про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, господарський суд першої інстанції виходив з неефективного та неналежного способу захисту порушеного права, оскільки відсутність вимоги про одночасне визнання права на спірні земельні ділянки за наявністю вимоги про усунення перешкод, не відповідає вимогам зазначеного закону і способу захисту, не конкретизована позивачем та не призведе до відновлення порушеного права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління у сфері державної реєстрації департаменту надання адміністративних послуг Міської ради міста Кропивницького надано копії документів, які зберігаються у реєстраційних справах № № 2128493535231 та 2128366535231, згідно яких вбачається, що право на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, реєструвалось на підставі нотаріально посвідченого Державного акта на право постійного користування землею серія КР 7 МВ, акта приймання-передачі земельних ділянок від 28.07.2020 (т. 1 а.с. 92 - 100).

Відповідно до п. 26, 27, 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 N 1141, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Для внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав зазначається індексний номер рішення.

Під час внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично відображаються відомості про:

прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора;

найменування суб`єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав до Державного реєстру прав відповідним відомостям автоматично присвоюється номер, який є їх ідентифікатором.

Дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

Так, судом встановлено, що рішеннями державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко Олександр Володимирович № 53368737 від 30.07.2020 та № 53367331 від 30.07.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 2128366535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009 та з реєстраційним номером 2128493535231, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, за суб`єктом Фермерське господарство "Степол Агро", податковий номер 43578247 (т. 2 а.с. 88, 90).

Проте, позивач оскаржує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2020 року за № 37420323 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2020 року за №37422196, що фактично не є рішенням реєстратора, а є ідентифікатором відомостей, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи містять два Державних акта.

Так, представником відповідачів надано Державний акт Серія Б № 010493 1992 року, в якому зазначено, що за ОСОБА_1 закріплюється в безстрокове і безплатне користування 50,1 га землі в межах згідно з планом землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 9 (т. 2 а.с. 13 - 19).

Відповідачем надано для огляду оригінал вказаного акта.

Згідно техдокументації підставою є рішення одинадцятої сесії Маловисківської районної ради народних депутатів двадцять першого скликання від 28.07.1992 № 72.

Поряд з тим, позивачем надано Державний акт на право постійного користування землею Серія КР74МВ від 14.02.1995, в якому зазначено, що ОСОБА_1 на підставі рішення ХІ сесії Маловисківської районної ради народних депутатів від 28.07.1992 № 72 надається в постійне користування земельна ділянка площею 50,5 га для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 124 (т. 1 а.с. 145).

Позивачем надано для огляду оригінал вказаного акта.

ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області надано копію Книги записів державних актів на право постійного користування землею, в якій міститься запис за № 124 про реєстрацію вказаного акта (т. 5), чим спростовується позиція відповідача щодо відсутності доказів реєстрації державного акта.

Згідно листа Відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.03.2021 № 42/115-21, опис меж місця розташування земельної ділянки згідно державного акта Б № 010493 відповідає опису меж місця розташування земельної ділянки згідно державного акта Серія КР74МВ. Державний акт на право користування землею (зразка СРСР) Б № 010493 було замінено на державний акт Серія КР 74 МВ (т. 4 а.с. 201).

На титульній сторінці обох актів є відмітка про їх отримання ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 202, 203).

Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що земельні ділянки згідно обох актів є різними.

Враховуючи надану ГУ Держгеокадастру інформацію, схематичне зображення меж земельних ділянок, не спростування сторонами і матеріалами справи того, що це є різні ділянки, суд приходить до висновку, що земельна ділянка згідно обох державних актів, є однією і тією ж ділянкою.

Означене також вбачається з рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 340/1650/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили.

У вказаному рішенні встановлено таке: "У ході розгляду справи суд, співставивши план зовнішніх меж землекористування, доданий до державного акту на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, виданого ОСОБА_1 , з даними Публічної кадастрової карти України, установив, що в межах цієї земельної ділянки площею 50,5 га, розташованої у м. Мала Виска Кіровоградської області, сформовано 9 земельних ділянок, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі за такими кадастровими номерами: 3523110100:02:000:0541 - площею 2,4571 га, 3523110100:02:000:0543 - площею 6, 4555 га, 3523110100:02:000:5311 - площею 1,988 га, 3523110100:02:000:5313 - площею 1,9938 га, 3523110100:02:005:5314 - площею 2 га, 3523110100:02:000:5315 - площею 2 га, 3523110100:50:018:0001 - площею 1,7587 га, 3523110100:02:005:0009 - площею 1,0848 га, 3523110100:02:005:0010 - площею 26, 5951 га. (а.с. 98 - 120).

Як свідчать витяги з Державного земельного кадастру, надані суду відповідачем, державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:000:0541 3523110100:02:000:0543 проведена у Державному земельному кадастрі 17.10.2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 10.10.2013 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:000:5311, 3523110100:02:000:5313 проведена у Державному земельному кадастрі 05.12.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 19.09.2016 року, а форма власності цих земельних ділянок - приватна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:5314, 3523110100:02:000:5315 проведена у Державному земельному кадастрі 05.12.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 19.09.2016 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

Державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 у Державному земельному кадастрі проведена 18.06.2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 04.06.2018 року, а форма власності земельної ділянки - комунальна.

Державна реєстрація земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010 проведена у Державному земельному кадастрі 17.07.2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.05.2020 року, а форма власності цих земельних ділянок - комунальна.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд установив, що власниками цих земельних ділянок комунальної власності є Маловисківська міська рада, а власниками земельних ділянок приватної власності є фізичні особи (а.с. 121 - 147).

Наведене свідчить, що земельна ділянка площею 50,5 га, розташована у м. Мала Виска Кіровоградської області, яка, як стверджує позивач, перебуває у його постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, не належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення, розпорядження якими здійснює ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Територія цієї земельної ділянки поділена на 9 окремих земельних ділянок, 7 з яких перебувають у комунальній власності, а 2 - вже передані у приватну власність, що підтверджується відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тож фактична площа земельної ділянки, якою може володіти та користуватися позивач на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР74МВ від 14.02.1995 року, є меншою від площі, вказаної у цьому акті, а конфігурація (межі) земельної ділянки є іншими".

Вказані обставини щодо поділу земельної ділянки за Державним актом 1995 року також визнаються учасниками справи і матеріали справи містять витяги з технічної документації по інвентаризації 2013 та 2018 років.

На час видачі Державного акта Б № 010493 1992 діяв Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, який у відповідній редакції передбачав наступне регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалась Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (ст. 7).

Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23).

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства. У заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки (частини 1, 2 ст. 51).

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялося, зокрема, у разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (пункт 3 частини 1 ст. 27).

Відповідач зазначає, що після отримання акта в 1992 році ним було створено фермерське господарство.

Станом на грудень 1992 року (дата отримання ОСОБА_1 акта - 24.12.1992) відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 N 2009-XII, який в відповідній редакції передбачав, зокрема наступне.

Селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. Селянське (фермерське) господарство має назву, печатку і штамп (ч. 1, 3, 4, 6 ст. 2 Закону N 2009-XII).

Статтею 5 Закону N 2009-XII було врегульовано Порядок надання земель для ведення селянського (фермерського) господарства. Земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надавались громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцеположенням земельної ділянки заяву, яку підписує голова селянського (фермерського) господарства, що створюється.

У заяві зазначаються: мета використання земельної ділянки, умови одержання, її бажаний розмір і місце розташування, перелічуються члени селянського (фермерського) господарства, повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві, наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду за поданням сільської, селищної Ради народних депутатів розглядає виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств землевпорядній організації розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з землеволодільцями, землевласниками або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подається до районної,

міської Ради народних депутатів.

Рішення про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або про відмову у наданні землі районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Статтею 8 Закону було передбачено порядок реєстрації селянського (фермерського) господарства.

Після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Для державної реєстрації до відповідної Ради народних депутатів селянське (фермерське) господарство подає заяву про реєстрацію цього господарства, список осіб, які виявили бажання створити його, прізвище, ім`я, по батькові голови, документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Станом на 14.02.1995 (дата видачі Державного акта 1995 року), порядок реєстрації фермерського господарства було передбачено статтею 9 Закону № 2009-XII у відповідній редакції.

Так, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Згідно вимог ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 N887-XII, який втратив чинність з 01.01.2004, передбачалось, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 N 276 в редакції чинній станом на 02.12.1995, Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за їх місцезнаходженням (місцем проживання) ( п. 2 положення).

Відповідно до п. 4 Положення для державної реєстрації суб`єкта підприємницької

діяльності - юридичної особи власник (власники) або уповноважена ним (ними) особа (заявник) подає до органу державної реєстрації:

а) установчі документи:

рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб`єкта підприємницької діяльності. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір;

статут (якщо це необхідно для створюваної організаційної форми суб`єкта підприємництва);

б) реєстраційну картку;

в) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

Відповідно до п. 9 положення, орган державної реєстрації не має права вимагати від

заявника подання інших документів або оформлених за іншими вимогами, ніж це визначено у даному Положенні, а також погодження установчих документів з органами державної виконавчої влади та іншими органами.

Відповідно до п. 10 Положення, орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів.

За наявності всіх документів, зазначених у пунктах 4 і 7 цього Положення, орган державної реєстрації протягом п`яти робочих днів з дати надходження цих документів зобов`язаний провести державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво за зразком згідно з додатком.

Пунктом 11 Положення передбачено, що номер свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності повинен відповідати ідентифікаційному кодові, за яким цей суб`єкт включений до Державного реєстру звітних статистичних одиниць.

Свідоцтво про державну реєстрацію є єдиним документом, що дає суб`єктові підприємницької діяльності право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, виготовлення печаток і штампів.

На печатках і штампах повинен зазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.

Так, в матеріалах справи міститься Свідоцтво № 23092938 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Фермерське господарство ОСОБА_1 від 02.12.1995, оригінал якого у позивача відсутній. Поряд з тим це свідоцтво міститься в матеріалах реєстраційної справи (т. 3 а.с. 20).

Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.12.1995 зареєстровано Фермерське господарство "Стегарь", номер запису 14311200000000422, код 23092938, засновником якого і керівником був ОСОБА_1 .

Вищезазначеними положеннями законодавства в редакції чинній станом на час реєстрації Фермерського господарства "Стегарь", не передбачалось обов`язку посадової особи органу державної реєстрації проставлення на титулі установчих документів відмітку про реєстрацію, чим спростовуються доводи відповідачів.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів реєстрації ОСОБА_1 фермерського господарства до грудня 1995 року, що спростовує доводи відповідача щодо створення ним інших фермерських господарств.

Як встановлено матеріалами справи, земельна ділянка за Державним актом КР 74МВ від 14.02.1995 площею 50,5 га на території Маловисківської міської ради надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Стегарь" (ідентифікаційний код 23092938) та отримав свідоцтво про його державну реєстрацію 02.12.1995.

Згідно витягу з ЄДРПОУ та що визнається всіма учасниками справи, ОСОБА_1 був засновником ФГ "Стегарь" та головою вказаного господарства.

Суд враховує, що законодавством, чинним на момент створення ФГ "Стегарь", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ (пункт 43 постанови).

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України. (пункт 55 постанови).

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки (пункт 61 постанови).

Також у цій постанові вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц).

Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

При цьому, як звернуто увагу Верховним Судом в пункті 6.17 постанови від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, право постійного користування земельною ділянкою отриманою засновником фермерського господарства для його створення виникає у такого господарства автоматично після його державної реєстрації саме на підставі норм законодавства та не потребує з боку фермерського господарства та уповноважених органів держави додаткових дій. В такий спосіб зазначене право належить фермерському господарству та може захищатися ним, у тому числі у судовому порядку.

19.06.2003 прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

За наведеним вище Законом можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства також безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Закон № 937-IV передбачає, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. (ст. 19).

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. (ст. 20).

Як вже встановлено, пункт 5.3. статуту ФГ "Стегарь" в редакції від 10.07.2018 містить положення щодо перебування у господарстві відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії КР 74МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 124 земельної ділянки площею 50,5 га, яка розташована на території Маловисківської міської ради.

Положення вказаного статуту не передбачають будь-якого обмеженого періоду щодо користування господарством такою земельною ділянкою.

З 01.01.2020 набрав чинності Земельний кодекс України, який передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. (ст. 92).

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у редакції, яка діяла з 01.01.2002 (момент набрання ним чинності) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення особою, яка за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за такою особою до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 663/1738/16-ц).

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Згідно протоколу № 1 зборів засновників від 15.03.2020 засновниками ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 вирішено заснувати юридичну особу - фермерське господарство на підставі рішення Маловисківської районної ради № 153 від 30.12.1993 та рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 року (т. 2 а.с. 20, 21).

Протоколом зборів засновників ФГ "Степол Агро" № 1 від 15.03.2020 затверджено Статут ФГ "Степол Агро" (т. 1 а.с. 22 - 27).

Відповідно до пп. г п. 4.1 статуту ФГ "Степол Агро" землі фермерського господарства можуть складатись із земельних ділянок наданих у постійне користування засновникам фермерського господарства, зокрема:

- на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 площею 50,5 га для ведення та створення фермерського господарства (акт на право постійного користування КР74МВ зареєстрований у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 року за № 124).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 02.11.2020, державну реєстрацію Фермерського господарства "Степол Агро" (код 43578247) здійснено 25.03.2020, номер запису 14311020000000986 (т. 1 а.с. 13 - 15).

Тобто, ОСОБА_1 на момент створення ФГ "Степол Агро" мав зареєстроване право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:50:018:0001 площею 1,7587 га.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого станом на 04.11.2020, стосовно обох земельних ділянок за кадастровими номерами 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010, право власності зареєстровано за Маловисківською міською радою на підставі відомостей з ДЗК; право постійного користування земельними ділянками на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою КР 74 МВ від 14.02.1995 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ОСОБА_1 ; перехід права постійного користування земельними ділянками на підставі акта приймання-передачі земельними ділянками № 1104,1105 від 28.07.2020 та відомостей з ДЗК зареєстровано за ФГ "Степол Агро" (т. 1 а.с. 161 - 164).

Так, 28.07.2020 між гр. ОСОБА_1 та ФГ "Степол Агро" в особі голови ОСОБА_3. складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого ОСОБА_1 передає, а ФГ "Степол Агро" приймає наступні земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства:

- земельна ділянка площею 5,0848, кадастровий номер 3523110100:02:005:0009, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за № 124. Право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2020 за реєстраційним номером 37420323;

- земельна ділянка площею 26,5951 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0010, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992 і акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за № 124. Право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2020 за реєстраційним номером 37422196 (т. 1 а.с. 96).

Таким чином, вбачається спір між СФГ Стегарь та ФГ Степол Агро щодо права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3523110100:02:005:0009, 523110100:02:005:0010, які на сьогоднішній день існують в межах земельної ділянки площею 50,5 га, виданої на підставі Державного акту серія КР 74 МВ від 14.02.1995.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, розглядаючи відповідний спір, суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, наведені в ст. 152 Земельного кодексу України не є вичерпними. Суд може захистити право на землю іншими способом, встановленим законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до частини 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (з 16.01.2020) способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є, зокрема, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав.

З метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, прагне відновити, своє право постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:005:0009 площею 5,0848 та з кадастровим номером 3523110100:02:005:0010 площею 26,5951, які на сьогоднішній день існують в межах земельної ділянки, виданої на підставі Державного акта Серія КР 74МВ від 14.02.1995.

Матеріалами справи підтверджується фактичне використання відповідачем ФГ "Степол Агро" спірними земельними ділянами на підставі державного акту на право постійного користування землею, серія та номер: КР 74 МВ, виданого 14.02.1995 Маловисківською районною Радою народних депутатів.

Разом з цим, позивач, звертаючись з вимогою про скасування державної реєстрації права користування спірними земельними ділянками за відповідачем, не заявляє вимоги про визнання за ним права постійного користування на вказані земельні ділянки, зміну чи припинення речових прав відповідачів на спірні змельні ділянки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушенного права шляхом усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, не відновить його порушене право та не є ефективним способом захисту.

Щодо не згоди апелянта з додатковим рішенням в частині розподілу витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує наступне.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2020 між Фермерським господарством "Степол Агро" (клієнт) та адвокатським бюро "Юрій Назаренко та партнери" (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №2/1, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. Договору про надання правової допомоги, адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представляє інтереси клієнта в Господарському суді Кіровоградської області у справі №912/3600/20.

Відповідно до п. 4.7., 4.9. Договору про надання правової допомоги гонорар у справі може обчислюватись за нульовою ставкою (розміром) у разі досягнення відповідної домовленості між адвокатом та клієнтом. Сторони домовились про те, що сума гонорару є фіксованою та складає 60 000 грн. Клієнт сплачує зазначену суму гонорару в десятиденний термін з настання певної події, а саме з дня набрання законної сили рішенням суду з результатом, який влаштовує клієнта. За умови негативного результату, гонорар адвоката вираховується за нульовою ставкою відповідно до п. 4.7. Договору.

Відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача 1 адвокатом Назаренком Ю.В. здійснено на підставі ордера серії ВА 101000 від 28.12.20. В той час, як на підтвердження погодженої між сторонами суми гонорару надано Договір №2/1 від 28.12.2020. Зазначені правочини не спростовують один одного та не суперечать між собою.

Сторонами не заперечено наявність договору №3 від 28.12.2020, на підставі якого видано ордер серії ВА 101000 від 28.12.20.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат відповідача1 Назаренко Ю.В. подав суду заяви по суті справи, брав участь у засіданнях суду, надавав на вимогу суду відповідні документи, тобто вчинив дії на виконання умов Договору про надання правової допомоги №2/1 від 28.12.2020.

При цьому, доводи апелянта про недоведеність розміру витрат на правову допомогу з огляду на те, що відповідачем та його представником не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (опис робіт, розрахунки, акти виконаних робіт, платіжні документи тощо, є безпідставними, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а отже є визначеним.

Згідно норм ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позивачем не заявлено клопотання про зменшення заявленого відповідачем1 розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме лише заперечення щодо стягнення таких витрат не надає право суду зменшувати зазначений розмір, враховуючи надані докази, ступінь складності справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн., стосовно якої подано відповідачем 1 заяву про розподіл, відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Стегарь" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 року та додаткове рішення від 28.04.2021 року у справі №912/3600/20 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення суду першої інстанції покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін