Рішення

від 01.11.2021 по справі 920/1268/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.2021м. СумиСправа № 920/1268/20

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Резніченко О.Ю., суддя Джепа Ю.А., за участі секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши матеріали справи № 920/1268/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ", м. Суми,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Суми,

про стягнення 183 668,08 грн.,

та

за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ", м.Суми,

про визнання договору оренди припиненим,

за участю представників сторін:

від позивача, відповідача за зустрічним позовом: не прибув;

від відповідача, позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2;

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 23.12.2020 відкрито провадження у справі № 920/1268/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, сторонам надано строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

Згідно ухвали суду від 27.09.2020 було прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх. №514 від 21.01.2021) про визнання договору оренди №29 від 01.09.2019 припиненим з 30.03.2020 року до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано вимоги за первісним та зустрічним позовами в одне провадження; вирішено справу №920/1268/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочавши зі стадії відкриття провадження.

Ухвалою суду від 06.05.2021 у зв`язку з поданням сторонами додаткових доказів та клопотань було вирішено розгляд справи №920/1268/20 здійснювати колегіально у складі трьох суддів із проведенням підготовчого засідання спочатку.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.05.2021 сформований наступний склад суду: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю., суддя Резніченко О.Ю., суддя Джепа Ю.А.

В судових засіданнях за клопотаннями сторін неодноразово оголошувалися перерви.

Ухвалою суду від 08.07.2021 у справі №920/1268/20 закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті на 11.08.2021.

28.10.2021 через канцелярію суду надійшла заява представника ФОП ОСОБА_2 адвоката Красноноса О.В. (вх. 9076) про відмову представляти інтереси ФОП ОСОБА_2 та бути його представником у справі № 920/1268/20.

Від представника позивача за первісним позовом Кондратьєва Ю.П. 01.11.2021 надійшла заява (вх. 9136) про проведення судового засідання 01.11.2021 без його участі, первісний позов підтримує у повному обсязі та наполагяє на його задоволенні, зустрічний позов не визнає повністю та заперечує проти його задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги зустрічного позову підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, проти первісного позову заперечив.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 65 055,70 грн заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди № 29 від 01.09.2019, 7 033,30 грн пені, 1569,08 грн - три проценти річних від простроченої суми, 40 530,00 грн штрафу за несвоєчасне перерахування суми орендних платежів, 69 480,00 грн. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення майна після закінчення дії договору, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення договору оренди № 29 від 01.09.2019 не сплачував орендну плату за період січень - липень 2020, у зв`язку з чим, крім суми основної заборгованості, нараховані визначені договором пеня, штраф, 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення майна після закінчення дії договору. Відповідачем частково перераховані кошти за оренду приміщень 29.10.2020 в сумі 16 004,30 грн.

Відповідач в зустрічній позовній заяві просить суд визнати договір оренди №29 від 01.09.2019, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ", припиненим з 30.03.2020 року; судові витрати просить покласти на ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ".

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на 30.03.2020 орендовані приміщення були повністю звільнені, проте представник ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" відмовився від підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення. З 01.04.2020 ФОП ОСОБА_2 для провадження господарської діяльності розпочав використовувати інші нежитлові приміщення на підставі договору оренди з ТОВ "Юридична консалтингова група".

Ухвалою суду від 04.03.2021 у справі №920/1268/20 було задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків (вх.№1124к від 04.03.2021) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних учасників судового процесу, свідків, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд встановив:

01.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди № 29, відповідно до п. 1.1 якого орендар прийняв у строкове користування нежитлові примішення, розташовані за адресою: м. Суми, проспект М. Лушпи, 54. Площа приміщень складає 229,0 та 7,0 кв.м.

Передача орендареві майна в користування оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який підписують сторони (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору за домовленістю сторін орендар сплачує орендну плату в розмірі 48,00 та 84,00 грн за квадратний метр відповідно. Орендна плата самостійно перераховується орендарем у розмірі 11 580,00 грн не пізніше 10-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. У пергший місяць оренжи орендар сплачує орендеу плату та плату за землю одразху за перший та останній місяці оренди. У разі закінчення діх договору чи його дострокового припинення орендна плата та плата за землю за олостанній місяць не сплачуються.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору строк дії договору оренди встановлюється з 01 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року. Договір вступає в дію з моменту прийому майна за актом прийому-передачі.

Договір (та додатки до нього) підписаний представниками сторін та скріплений печаткою орендодавця, факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами 01.09.2019 актом приймання-передачі майна.

Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги про визнання договору оренди припиненим відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що станом на 30.03.2020 орендовані приміщення ним були звільнені, ключі від приміщень передані виконавчому директору ТОВ Усику І.В., проте від підпису акту приймання-передачі майна він відмовився, про що працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вчинений відповідний запис.

Відповідно до п. п. 9.1 - 9.4 договору № 29 від 01.09.2019 договір припиняє свою дію у випадку розірвання договору оренди між орендарем та орендодавцем. Умови договору можуть бути переглянуті або доповнені за пропозицією однієї з сторін, якщо в період дії договору значно змінюються організаційно-правові умови діяльності сторін, а також керівник, назва та місцезнаходженння керівного органу орендаря. Зміни умов договору можуть мати місце при взаємній згоді сторін і оформлюються доповненнями до договору, які підписуються сторонами. Пропозиція сторони щодо перегляду умов договору подається іншій стороні письмово, яка в строк не більше 14-ти днів повинна розглянути пропозицію та дати письмову відповідь. Договір припиняється: у разі закінчення дії договору та письмового підтвердження орендаря про відмову від пролонгації; за рішенням господарського суду; за згодою сторін; у випадку порушення справи про банкрутство орендаря або визнання його банкрутом; загибелі нежитлового приміщення.

Такі умови договору № 29 відповідають приписам ч. 1 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Розірвання договору найму на вимогу наймача відповідно до ст. 784 ЦК України можливе у випадках, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Жодна з наведених вище підстав для припинення/відмови наймача від договору найму у даній справі відсутня.

Згідно з п. 7.2.9 договору оренди № 29 орендар (ФОП ОСОБА_2) зобов`язався письмово повідомити орендодавця про відмову від договору не пізніше як за місяць до припинення використання орендованого приміщення.

Після закінчення строку оренди за договором або у разі дострокового припинення договору, орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів повернути орендодавцю майно, що орендується, за відповідним актом (п. 4.1 договору оренди).

Позивач за зустрічним позовом надав суду пояснення, що у зв`язку з переїздом до іншого приміщення кілька разів повідомляв Товариство про припинення дії договору оренди № 29 та звільнення нежитлових приміщень. Зокрема, зазначав, що останню заяву подавав на бланку, який надавав працівник Товариства, у кінці лютого 2020, тобто за місяць до звільнення приміщень.

На підтвердження зазначеного ФОП ОСОБА_2 надані суду договір оренди № 1/4 від 16.03.2020, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група", та Акт прийому-передачі майна від 16.03.2020, розпорядження №№ 10/1, 10/2 від 26.03.2020 про зміну місця та графіку робочого дня.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 та працівники ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підтвердили, що наприкінці березня 2020 ФОП ОСОБА_2 звільнив приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та з 01.04.2020 здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .

Про намір припинити дію договору оренди № 29 від 01.09.2019 та звільнити орендовані приміщення ФОП ОСОБА_2 письмово повідомив ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ", оформивши підготовлений орендодавцем бланк, в якому був зазначений узгоджений сторонами строк звільнення приміщень - кінець березня 2020. У день звільнення приміщення Товариства були оглянуті виконавчим директором ТОВ ОСОБА_5, який від підпису Акту прийому-передачі приміщень відмовився.

Будь-яких додаткових доказів, які б свідчили про домовленість між орендарем та орендодавцем з приводу припинення (розірвання) договору оренди, сторонами не надано.

Проте, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Виходячи із приписів ст. ст. 651 - 653 ЦК України щодо підстав та порядку зміни або розірвання договору та узгоджених сторонами п. п. 7.2.9, 9.2, 9.3 договору оренди № 29 дострокове припинення (розірвання) договору повинно бути погоджено сторонами шляхом обміну письмовими пропозицією/відповіддю та оформленням відповідних змін до договору.

Зазначене також відповідає вимогам ст. 654 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує наявність письмових листів (пропозицій) про припинення дії договору оренди № 29, досягнення між сторонами згоди щодо дострокового припинення орендних правовідносин. Також зазначає, що у березні 2020 виконавчий директор Товариства ОСОБА_5 не був уповножений директором Товариства ОСОБА_6 на вчинення будь-яких дій, а відповідно до наказу № 15 від 16.03.2020 "Про скорочення діяльності та скорочення тривалості робочого часу найманих працівників" на період карантину з 16 березня по 30 квітня 2020 тривалість робочого часу, зокрема, виконавчого директора ОСОБА_5 була скорочена з 40 до 0 годин на тиждень.

На підтвердження цього суду надані Довіреність від 01.04.2017, якою ОСОБА_5 був уповноважений на укладання договорів оренди та підписання інших документів, зі строком дії до 31.12.2019; витяг із Статуту ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ", затвердженого рішенням одноособового учасника № 5 від 12.11.2019, відповідно до якого одноособовим виконавчим органом Товариства є директор (ОСОБА_6.); наказ № 15 від 16.03.2020 "Про скорочення діяльності та скорочення тривалості робочого часу найманих працівників".

Суд критично оцінює наданий позивачем за зустрічним позовом Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 30.03.2020 як належний доказ. Сама по собі наявність непідписаного з боку орендодавця Акту прийому-передачі нежитлового приміщення з відповідним записом про відмову уповноваженої особи від його підписання не свідчить про припинення орендних правовідносин, оскільки сторонами не був дотриманий визначений законодавством та умовами договору порядок припинення дії (розірвання) договору.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про необгрунтованість зустрічних позовних вимог та відмовляє у задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди № 29 від 01.09.2019 припиненим з 30.03.2020.

Позивач за первісним позовом стверджує, що в результаті невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди утворилася заборгованість зі сплати орендної плати за січень - липень 2020 року (останній місяць оренди у розрахунку не врахований згідно з п. 5.2 договору № 29) у сумі 81 060 грн 00 коп.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 "Найм (оренда)" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України та статей 283- 291 ГК України.

Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Укладаючи договір оренди № 29 сторони визначили, що орендна плата у загальному розмірі 11 580,00 грн самостійно перераховується орендарем не пізніше 10-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця (п. п. 5.1, 5.2 договору).

Отже, надані суду відповідачем ФОП ОСОБА_2 та свідками пояснення про сплату орендної плати готівкою бухгалтеру Товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" з подальшим отриманням розрахункового документу не узгоджуються з вимогами договору оренди № 29, яким альтернативної, крім перерахування коштів на розрахунковий рахунок, форми розрахунку не було передбачено.

До заперечень на відповідь на відзив за первісним позовом ФОП ОСОБА_2 надав суду, зокрема, рахунки № 59 від 10.01.2020 та № 170 від 04.03.2020 про сплату орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги. Проте, належних доказів сплати орендної плати, крім пояснень свідків про передачу готівкових коштів бухгалтеру Товариства, суду не надано. Наявні в матеріалах справи розрахункові документи підтверджують сплату орендної плати у вересні - грудні 2019.

29.10.2020 (до звернення позивача із позовом до суду) відповідачем за первісним позовом перераховано позивачу 16 004,30 грн. в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за договором оренди № 29 від 01.09.2019, які позивачем враховані у розрахунку суми позовних вимог в частині основного боргу - 65 055,72 грн.

Заперечуючи проти первісного позову відповідач вказував, зокрема, на наданий Товариством разом із заявою про видачу судового наказу розрахунок заборгованості з орендної плати в сумі 57 900,00 грн. за період з березня по липень 2020, який, на думку відповідача, суттєво відрізняється від наявного у даній справі розрахунку заборгованості з орендної плати, а також на запис телефонної розмови із представником Товариства Кондратьєвим Ю.П. щодо суми заборгованості за договором оренди.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача за первісним позовому судом досліджені аудіозапис телефонної розмови та матеріали справи № 920/1024/20 про видачу судового наказу за заявою ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати по договору № 29 від 01.09.2019 в сумі 57 900,00 грн.

Так, 06.10.2020 Господарським судом Сумської області виданий судовий наказ про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" 57 900,00 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди № 29 від 01.09.2019 за період з 01.03.2020 по 31.07.2020.

Ухвалою суду від 19.10.2020 вказаний наказ був скасований у зв`язку з надходженням відповідної заяви ФОП ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, суд не враховує позицію відповідача за первісним позовом, оскільки в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України виданий у справі № 920/1024/20 судовий наказ, який в подальшому був скасований, не звільняє сторони від обов`язку доказування обставин даної справи. Телефонна розмова між ОСОБА_2 та представником Товариства Кондратьєвим Ю.П. не спростовує наданих позивачем за первісним позовом доказів наявності заборгованості з орендної плати.

Суд встановив, що в спірний період (січень - липень 2020 року) позивач нарахував відповідачу до сплати, з урахуванням часткового погашення заборгованості, 65 055 грн 70 коп орендної плати. У визначений договором строк відповідач заборгованість не погасив, докази погашення цієї суми заборгованості на час винесення рішення у справі суду не надав. Суд перевірив розрахунок заборгованості та встановив, що його проведено позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору та чинного законодавства.

Отже, оскільки відповідач за первісним позовом не спростував існування заявленої позивачем суми заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня 2020 року по липень 2020 рік в сумі 65 055,70грн.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі пунктів 10.2., 10.4. договору оренди № 29 позивач за первісним позовом нарахував пеню в сумі 7 033 грн 30 коп та штраф в сумі 40 530 грн 00 коп і на підставі статті 625 ЦК України - 3% річних в сумі 1 569 грн 08 коп.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені в розмірі 7 033,30 грн за період з 11.01.2020 по 11.12.2020, суд зазначає наступне.

Як вбачається із поданого позивачем за первісним позовом розрахунку пені, він був зроблений за 335 днів, тобто не в межах шестимісячного строку, визначеного частиною 6 статті 232 ГК України від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, суд зауважує, що у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то з урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення пені в межах визначених позивачем періодів, суд дійшов висновку, що обґрунтованим буде стягнення пені в сумі 3 182,12 грн за період з 11.01.2020 по 11.07.2020 (182 дні), а у стягненні пені у розмірі 3 851,18 грн слід відмовити.

Штраф у розмірі 40 530,00 грн. нарахований позивачем за первісним позовом на підставі п. 10.4 договору оренди, відповідно до якого у разі несвоєчасного перерахування орендарем суми орендних платежів за договором, ним сплачується штраф у розмірі половини суми заборгованості.

50% штрафу нараховано позивачем за первісним позовом від суми заборгованості 81 060,00 без врахування проведеної відповідачем до звернення до суду із позовом сплати заборгованості. Отже, на час звернення до суду із позовом у даній справі заборгованість відповідача по орендній платі становила 65 055,70 грн., тому суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, розмір штрафу в сумі 32 527,85 грн., а в частині стягнення штрафу у сумі 8 002,15 грн слід відмовити.

Разом з тим, стосовно вимог позивача за первісним позовом про стягнення 3% річних в сумі 1 569,08 грн суд визнає розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Строк дії договору оренди № 29 від 01.09.2019 визначений сторонами з 01 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року (п. п. 4.1, 4.2 договору).

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 8.1 договору оренди № 29 передбачено, що після закінчення строку оренди за договором або у разі дострокового припинення договору орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) днів повернути орендодавцю майно, що орендується, за відповідним актом.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів повернення орендованого приміщення орендодавцю, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача за первісним позовом в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати в сумі 69 480,00 грн за користування майном після закінчення дії договору оренди за вересень - листопад 2020.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, співставивши надані позивачем та відповідачем докази, вважає надані позивачем докази більш вірогідними. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у визначеному договором оренди № 29 від 01.09.2019 порядку та сроки вчинив дії щодо сплати орендних платежів та повернення орендованого майна.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом у розмірі 2 589,72 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати позивача за зустрічним позовом зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" (40034, Сумська область, м. Суми, проспект М. Лушпи, будинок 54; код ЄДРПОУ 31066166) заборгованість по сплаті орендної плати за договором № 29 від 01.09.2019 в сумі 65 055,70 грн, пеню в сумі 3 182,12 грн, три проценти річних від простроченої суми, що становить 1 569,08 грн, штраф за несвоєчасне перерахування орендних платежів в сумі 32 527,85 грн, неустойку за невиконання обов`язку щодо повернення майна після закінчення дії договору в сумі 69 480,00 грн., 2 589,72 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні первісного позову - відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКЛАДНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" про визнання договору оренди № 29 від 01.09.2019 припиненим - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 15.11.2021 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Резніченко О.Ю. та відрядженням судді Соп`яненко О.Ю.

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя О.Ю. Резніченко

Суддя Ю.А. Джепа