Постанова

від 15.11.2021 по справі 128/1179/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 128/1179/18

провадження № 61-6110св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Огородником Володимиром Васильовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2021 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.,

у справі за позовомзаступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання державного акта про право власності на землю недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації (далі - Вінницької РДА), Вінницької обласної державної адміністрації(далі - Вінницької ОДА) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, про визнання державного акта про право власності на землю недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги заступник прокурора Вінницької області обґрунтовував тим, що вивченням стану додержання вимог земельного законодавства та законності використання земель державної та комунальної власності на території Вінницької області встановлено факт незаконного оформлення права приватної власності на землі державної власності, які розташовані за межами населеного пункту с. Якушинці Вінницького району Вінницької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-земельний союз Альянс (далі - ТОВ Юридично-земельний союз Альянс ) в 2016 році за заявою ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,4 га для ведення особистого селянського господарства.

Наведена земельна ділянка кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Вінницькій області 10 червня 2016 року зареєстрована у Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 520688900:01:007:0234.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з вказаним вище кадастровим номером знаходиться за адресою: Якушинецька сільська рада, Вінницький район, Вінницька область, 25 серпня 2016 року зареєстрована за № 20177049 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

У матеріалах технічної документації зазначено, що вказана земельна ділянка знаходиться за адресою: Якушинецька сільська рада, Вінницький район, Вінницька область, за межами населеного пункту та належить ОСОБА_1 на підставі державного акта про право власності на землю серії І-ВН № 063486 від 29 листопада 2002 року, копія якого міститься в технічній документації із землеустрою, в якому зазначено, що його видано на підставі рішення 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради від 29 листопада 2002 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів про право власності на землю за № 27.

Відповідно до інформації відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області архівного примірника державного акта серії І-ВН № 063486 на право приватної власності на землю ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства у відділі не виявлено.

На 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради 02 квітня 1994 року будь-які рішення стосовно передачі ОСОБА_1 спірної земельної ділянки чи видачі державного акта на неї не приймались. Рішення 10 сесії 21 скликання в Якушинецькій сільській раді відсутні, оскільки їх передано до архіву Вінницької РДА. Однак, згідно інформації архівного відділу Вінницької РДА, в текстах протоколу 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради та рішеннях, що приймались на вказаній сесії, відсутні відомості про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 25 січня 2018 року за № 0-2-0.2-733/2-18 в Книзі записів державних актів про право власності на землю за № 27 зареєстровано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0576 га ОСОБА_2 для ведення садівництва. Вказаний державний акт видано на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Якушинецької сільської ради від 28 вересня 2001 року.

Згідно з інформацією Вінницького регіонального управління водних ресурсів від 05 грудня 2017 року за № 06/1972 на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 розташований водний об`єкт, що займає частину зазначеної земельної ділянки та знаходиться на річці без назви, правій притоці р. Вишня та відноситься до категорії ставки (відповідно до статті 1 ВК України його об`єм становить менше 1 млн куб. м).

Відділом у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 11 квітня 2018 року за № 385/405-18-0.20 надано інформацію щодо розташування на зазначеній земельній ділянці водного об`єкту та підтверджено факт віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 до земель водного фонду відповідно до плану користування Колективного сільськогосподарського підприємства Правда , розробленого інститутом землеустрою в 1996 році.

Вважає, що спірна земельна ділянка не могла бути переданою відповідачу Якушинецькою сільською радою для ведення особистого селянського господарства у власність, оскільки така дія (рішення) ради виходила б за межі допустимої адміністративної дії (поведінки), оскільки вказана рада не уповноважена передавати у приватну власність земельні ділянки водного фонду.

Указана земельна ділянка протиправно вибула з державної власності з порушенням вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, щодо порядку безоплатного надання земельних ділянок у власність громадян та з порушенням законодавства, що регулює правовий порядок використання земель водного фонду, а тому наявні правові підстави для припинення цього права та відновлення становища, що існувало до порушення, шляхом визнання недійсним державного акта, витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі Вінницької районної державної адміністрації.

Вказує, що хоча спірний державний акт і є оформленим без відповідної правової підстави, проте його слід визнати недійсним, оскільки на його підставі на особу, яка в ньому зазначена, зареєстровано право власності на земельну ділянку і ця особа користується зазначеною земельною ділянкою, а оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом підстави є неправомірним, а державний акт, виданий з порушеннями даних вимог, підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Зазначає, що саме Вінницька РДА та Вінницька ОДА наділені повноваженнями зі здійснення контролю за використанням земельними ділянками, якими вони розпоряджаються та звернення до суду, однак заходи щодо повернення в державну власність вищезазначеної земельної ділянки ними не вживались.

Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсним державний акт серії І-ВН № 063486 від 29 листопада 2002 року, щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,40 га, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області; витребувати земельну ділянку площею 0,4 га з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Вінницької районної державної адміністрації.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2019 року в задоволенні позову заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької РДА, Вінницької ОДА відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних, достатніх доказів того, що на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234, яка належить на підставі державного акта ОСОБА_1 знаходиться водний об`єкт категорії ставки , оскільки у позивача відсутній паспорт такого водного об`єкту, який на розсуд позивача знаходиться на земельній ділянці відповідача; відсутня у позивача і інформація щодо такого водного об`єкту на спірній земельній ділянці яка б містилась у звіті (форма 6-зе, така інформація може міститься в графі 76); відсутній план землекористування КСП Правда розробленого інститутом землеустрою в 1996 році на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234, яка віднесена до земель водного фонду (заболочені землі) на території Якушинецької сільської ради, а наявність такої інформації у листі Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11 квітня 2018 року та витягах за 2012-2014 роки з програми Google Earth, є недостатніми доказами для беззаперечного висновку про те, що на території земельної ділянки відповідача знаходився ставок.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 серпня 2019 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2019 року скасовано, позов залишено без розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані заступником прокурора Вінницької області підстави альтернативного звернення до суду із позовною заявою не відповідають положенням статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 56 ЦПК України, судовій практиці Верховного Суду, яка викладена в постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17, у яких зазначено, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 14 серпня 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для провадження розгляду справи.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив у чому полягає порушення інтересів держави, та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Вінницькою ОДА та Вінницькою РДА, які не вжили заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, що дії відповідача істотно порушують вимоги чинного законодавства і суперечать інтересам держави, який полягає у забезпеченні правопорядку в сфері використання, охорони земель та розпорядження ними, ефективного використання земельних ресурсів. Вінницька РДА та Вінницька ОДА наділені повноваженнями зі здійснення контролю за використанням земельними ділянками, а також звернення до суду, однак заходи щодо повернення в державну власність вищезазначеної земельної ділянки ними не вживались починаючи із серпня 2016 року та до моменту звернення до суду прокурора із указаним позовом.

Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув і дійшов передчасного висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку із відсутністю доказів щодо здійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави Вінницькою ОДА та Вінницькою РДА, які є самостійними юридичними особами та не позбавлені можливості звернутись до суду самостійно за захистом своїх порушених прав.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2021 року апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора Вінницької області задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії І-ВН № 063486 від 29 листопада 2002 року щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,40 га, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Витребувано земельну ділянку площею 0,4 га з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Вінницької районної державної адміністрації.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що передача у власність земель водного фонду приватним особам є неможливою. Витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 387 ЦК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважав, що відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку неправомірно, тому остання підлягала поверненню у державну власність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Огородника В. В., подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14.

На час звернення до суду, розпорядниками земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів було Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та останнє повинно бути належним позивачем у даній справі, а не Вінницька РДА чи Вінницька ОДА.

Крім того, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не надав належних, достатніх доказів того, що на спірній земельній ділянці знаходиться водний об`єкт категорії ставки .

Разом з тим, враховуючи, що відповідач заявляв про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції неправильно розрахував строк позовної давності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У травні 2021 року Вінницька обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Крім того, судом встановлено, що ні в Вінницькому районному архіві, ні в Якушинецькій сільській раді немає рішення, на підставі якого ОСОБА_1 видано державний акт про право приватної власності на земельну ділянку. Зареєстрований державний акт під № 27 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Якушинецької сільської ради стосується іншої особи.

У травні 2021 року Вінницька ОДА подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами с. Якушинці, тому відповідна сільська рада не може бути позивачем у даній справі.

Не заслуговує на увагу твердження заявника про те, що інформація про земельну ділянку відсутня у формі 6-зем, оскільки вказана форма є статистичною звітністю та не визначає категорію земельної ділянки.

Крім того, державний акт про право приватної власності на землю виданий за відсутності рішення уповноваженого органу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Вінницького районного суду Вінницької області.

05 липня 2021 року справа № 128/1179/18 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На замовлення ОСОБА_1 , ТОВ Юридично-земельний союз Альянс було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 (кадастровий номер 0520688900:01:007:0234).

29 листопада 2002 року ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю площею 0,4 га, яка розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, акт зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 27.

Той факт, що ОСОБА_1 на праві власності належить вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером: 0520688900:01:007:0234, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

З кадастрового плану земельної ділянки № 0520688900:01:007:0234 та з плану обмежень земельної ділянки вбачається, що дана земельна ділянка призначена для пасовища.

Відповідно до довідки від 23 лютого 2015 року № 720, виданої Якушинецькою сільською радою Вінницького району, земельна ділянка загальною площею 0,4 га та, яка перебуває у власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою: Якушинецька сільська рада, Вінницький район, Вінницька область, за межами населеного пункту.

З листа Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02 квітня 2017 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 0520688900:01:007:0234, у відповідності до наявних планово-картографічних матеріалів Якушинецької сільської ради, рахується заболоченою місцевістю; цільове призначення даної земельної ділянки, відповідно до відомостей зазначених Державному земельному кадастрі встановлено: для ведення особистого селянського господарства. Цільове призначення даної земельної ділянки за рішенням Якушинецької сільської ради не змінювалося. Зазначена земельна ділянка не входить в межі населеного пункту. Щодо того, чи передавалась вищевказана земельна ділянка у приватну власність ОСОБА_1 , то сільська рада не володіє такою інформацією, в зв`язку з тим, що матеріали рішень сільської ради по 2005 рік включно, передано в архівний відділ Вінницької РДА. Після 01 січня 2006 року рішень по зазначеній земельній ділянці Якушинецька сільська рада не приймала.

Архівним відділом Вінницької РДА надано завірені ксерокопії документів від 02 квітня 1994 року 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району на 37 аркушах, в яких відсутня копія рішення 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.

Відповідно до листа Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23 січня 2018 року № 62/405-18-0.20 вбачається, що ТОВ Юридично-земельний союз Альянс в 2016 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 площею 0,4 га для ведення особистого селянського господарства на території Якушинецької сільської ради. В складі вищенаведеної технічної документації наявна копія державного акта на право власності на землю серії 1-ВН № 063486 виданого гр. ОСОБА_1 , зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 27 від 29 листопада 2002 року. Архівного примірника державного акта на право власності на землю гр. ОСОБА_1 серії І-ВН № 063486 в відділі - не виявлено. Також повідомлено, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на території Якушинецької сільської ради (яка зберігається у відділі) за № 27 від 29 листопада 2002 року зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для ведення садівництва серії I-ВН № 043783.

Згідно з листом Державного агентства водних ресурсів України Південо-бузьке басейнове управління водних ресурсів Вінницького регіонального управління водних ресурсів від 05 грудня 2017 року № 06/1972 убачається, що на звернення прокурора щодо водного об`єкта на території Якушинецької сільської ради Вінницького району, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234, відповідно до Публічної кадастрової карти (з Інтернету), на частині даної земельної ділянки на річці без назви, правій притоці р. Вишня знаходиться ставок (копанка). Даний водний об`єкт можна віднести до категорії ставки (оскільки відповідно до статті 1 ВК України його об`єм становить менше 1 млн куб. м). Відомості щодо площі, довжини ставка, об`єму води у ньому та інших характеристик відсутні. Такі параметри визначаються у паспорті водного об`єкта, який виготовляється на замовлення розпорядників земельними ділянками (для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів - міські (сільські, селищні) ради, за межами - обласна державна адміністрація). Виготовлення паспортів на водні об`єкти передбачається Законом України Про аквакультуру та статті 51 ВК України при наданні водних об`єктів у користування. На даний час паспорт на згаданий ставок не розроблявся.

Відповідно до листа Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11 квітня 2018 року № 385/405-18-0.20 вбачається, що відповідно до плану землекористування КСП Правда розробленого інститутом землеустрою в 1996 році, земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 віднесена до земель водного фонду (заболочені землі) на території Якушинецької сільської ради, про що надано графічні матеріали щодо території на якій розташована вищезазначена земельна ділянка.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до статті 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Відповідно до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статі 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права, землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з листом від 05 грудня 2017 року № 06/1972 Державного агентства водних ресурсів України Південо-бузьке басейнове управління водних ресурсів Вінницького регіонального управління водних ресурсів убачається, що на звернення прокурора щодо водного об`єкта на території Якушинецької сільської ради Вінницького району, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234, Вінницьке РУВР в межах своєї компетенції повідомлено, що відповідно до Публічної кадастрової карти (з Інтернету) на частині даної земельної ділянки на річці без назви, правій притоці р. Вишня знаходиться ставок (копанка). Даний водний об`єкт можна віднести до категорії ставки (оскільки відповідно до статті 1 ВК України його об`єм становить менше 1 млн куб. м). Відомості щодо площі, довжини ставка, об`єму води у ньому та інших характеристик відсутні. Такі параметри визначаються у паспорті водного об`єкта, який виготовляється на замовлення розпорядників земельними ділянками (для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів - міські (сільські, селищні) ради, за межами - обласна державна адміністрація). Виготовлення паспортів на водні об`єкти передбачається Законом України Про аквакультуру та статтею 51 ВК України при наданні водних об`єктів у користування. На даний час паспорт на згаданий ставок не розроблявся.

Відповідно до листа Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11 квітня 2018 року № 385/405-18-0.20 вбачається, що відповідно до плану землекористування КСП Правда , розробленого інститутом землеустрою в 1996 році земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:01:007:0234 віднесена до земель водного фонду (заболочені землі) на території Якушинецької сільської ради, про що надано графічні матеріали щодо території на якій розташована вищезазначена земельна ділянка.

Передача у власність земель водного фонду приватним особам є неможливою.

Відповідно до державного акта від 29 листопада 2002 року, підставою набуття у власність земельної ділянки є рішення 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року. Проте, архівним відділом Вінницької РДА було надано завірені ксерокопії документів від 02 квітня 1994 року 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району на 37 аркушах, серед яких відсутня копія рішення 10 сесії 21 скликання Якушинецької сільської ради народних депутатів від 02 квітня 1994 року про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки. Крім того, відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на території Якушинецької сільської ради за № 27 від 29 листопада 2002 року, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 для ведення садівництва серії I-ВН № 043783.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц зазначено, що власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Крім того, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Крім того, слід зазначити, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Наведене зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку неправомірно, тому остання підлягає поверненню у державну власність.

Також правильними є висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності.

Позов про повернення земельної ділянки можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц).

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14 є безпідставними, оскільки фактичні обставини в цій справі є відмінними від обставин у справі, яка переглядається. Зокрема, у справі № 6-84цс14 предметом спору був договір оренди земельної ділянки.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Як зазначено вище, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Огородником Володимиром Васильовичем, залишити без задоволення.

Постанову Вінницькогоапеляційного суду від 10 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький