Постанова

від 15.11.2021 по справі 500/2617/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2617/21 пров. № А/857/15243/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мартиць О.І. за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні) в справі № 500/2617/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Тернопільської окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:

- визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради з розгляду її заяви (клопотання) від 05.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража орієнтовною площею 0.01 га;

- зобов`язати Тернопільську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану нею заяву від 05.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража орієнтовною площею 0.01 га в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 05.02.2021 вона звернулася до Центру надання адміністративних послуг у місті Тернопіль із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража. Проте, на вказану заяву (клопотання) відповідачем надано лист - відповідь від 13.04.2021 № 7516 котрим повідомлено про те, що в результаті опрацювання долучених до проекту графічних матеріалів і документів, управлінням містобудування, архітектури та кадастру згаданий проекту рішення не погоджено, оскільки встановлено невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлено законом порядку, чим фактично відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки. Вважає, що відмова у формі листа-відповіді є незаконною та необґрунтованою, надана у неналежній формі, та є такою, що грубо порушує її права.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Тернопільська міська рада, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що клопотання позивача від 05.02.2021 не підлягало до задоволення, оскільки бажане місце розташування земельної ділянки, що підлягала відведенню, не відповідає Генеральному плану міста Тернополя та іншій містобудівній документації, у зв`язку з чим, керуючись розпорядженням міського голови від 29.01.2020 № 18, ОСОБА_1 була надана відповідь від 13.04.2021 № 7516. Окрім цього звертає увагу, що підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує на те, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.02.2021 звернулася до Центру надання адміністративних послуг у місті Тернополі із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража. Орієнтовна площа земельної ділянки 0,01 га, що в межах норм безоплатної приватизації. Бажана земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , поруч земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:13:013:0030, навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:13:013:0029. За даними Публічної кадастрової карти України, зазначена земельна ділянка не перебуває у власності або користуванні інших громадян.

29.03.2021 на сайті Тернопільської міської ради оприлюднено проект рішення Тернопільської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 (гр. ОСОБА_2 та інші)".

Відповідно до проекту рішення "Розглянувши звернення громадян, керуючись cт. 12, 40, 118, 121, 122 Земельного кодексу, Генеральним планом м. Тернополя, враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології Тернопільська міська рада вирішила: дати дозвіл громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів за адресою АДРЕСА_1 , згідно з додатком (додається).

Згідно Додатку до "Списку громадян, яким дано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" включено ОСОБА_1 ".

Листом виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.04.2021 № 7516 позивачу повідомлено, що в результаті опрацювання долучених до проекту графічних матеріалів і документів, управлінням містобудування, архітектури та кадастру згаданий проекту рішення не погоджено, оскільки встановлено невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлено законом порядку, чим фактично відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а лист - відповідь незаконним та необґрунтованим, та вважаючи, що заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки має розглядатись на черговій сесії відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач, не приймаючи жодного з визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України рішень з питання надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Тернопільської міської ради щодо неприйняття рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за клопотанням ОСОБА_1 05.02.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, орієнтовною площею 0.01 га.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон № 280/97-ВР).

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Згідно з пунктами а , б статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як визначено пунктом б частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

З огляду на це, позивач має право на набуття права власності на земельну ділянку. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено можливості прийняття іншого рішення при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку землеустрою, крім рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або ж рішення про відмову у наданні такого дозволу.

Відсутність належним чином оформленого рішення Тернопільської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або мотивовану відмову у його наданні свідчить про те, що органом місцевого самоврядування не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен був прийняти за законом.

За наведених обставин, лист відповідача від 13.04.2021 № 7516 не може вважатися належною відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання позивача не розглянуте Тернопільською міською радою у строк та у спосіб, встановлені Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Крім того, частина десята статті 118 ЗК України (згідно з якою відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду) у взаємозв`язку із положеннями КАС України і конституційним правом особи на судовий захист, свідчить про те, що не прийняття органом місцевого самоврядування одного з рішень з питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою може бути предметом судового оскарження, оскільки, фактично, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка бажає реалізувати своє право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений Верховним Судом у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.

Тобто, відповідач, не приймаючи жодного з визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України рішень з питання надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Тернопільської міської ради щодо неприйняття рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 ЗК України, за клопотанням ОСОБА_1 від 05.02.2021 та зобов`язання Тернопільської міської ради повторно розглянути цю заяву.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2617/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький