Постанова

від 08.12.2021 по справі 500/2617/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року ЛьвівСправа № 500/2617/21 пров. № А/857/15243/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення в справі за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мартиць О.І. за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні) в справі № 500/2617/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Тернопільської окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:

- визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради з розгляду її заяви (клопотання) від 05.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража орієнтовною площею 0,01 га;

- зобов`язати Тернопільську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подану нею заяву від 05.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва індивідуального гаража орієнтовною площею 0,01 га в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року позов задоволено.

Також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн, та 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року в адміністративній справі № 500/2617/21 - без змін.

18 листопада 2021 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду в апеляційній інстанції, в якій вона просила стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно із пунктом третім частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої цієї статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозапису-вального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами частин третьої, п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що про здійснення розподілу витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у своєму відзиві на апеляційну скаргу до якого долучено докази понесених витрат, а також подано заяву до суду 18 листопада 2021 року.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як видно з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Адвокатським об`єднанням Сила права був укладений договір про надання правової допомоги від 07.05.2021 та додаток № 1 від 07.05.2021 до договору про надання правової допомоги.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції позивач надав такі докази: копію ордера № 1023952 від 21.09.2021; копію акта № 2 обсягу наданої правничої допомоги від 20.09.2021; копію додатку № 2 від 17.09.2021 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2021.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем подавалося заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у якому він заперечував проти задоволення цієї заяви, вважаючи, що сума правничої допомоги є завищеною та необгрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

З наданого позивачем розрахунку судових витрат видно, що до послуг правничої допомоги, віднесено:

- ознайомлення зі змістом апеляційної скарги;

- підготовку і подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Вартість наданої правової допомоги оцінено у 5000 грн.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, враховуючи, що надані адвокатом позивачу послуги в апеляційній інстанції базуються на попередніх його послугах, зокрема, підготовленому позові, а також на базі рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний так як і час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі Тернопільської міської ради у розмірі 1000 грн.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення та часткового задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній справі № 500/2617/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305) 1000 (одну тисячу) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький