Рішення

від 17.04.2019 по справі 757/38039/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38039/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань - Владіміровій О.К.,

справа № 757/38039/17-ц

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Державна казначейська служба України

третя особа: Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

предмет та підстави позову - стягнення коштів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом Державної казначейської служби України, третя особа Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів. В обґрунтування позову посилається на те, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справа за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2012 було забезпечено позов шляхом накладення арешту, зокрема на автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_1 , автобус марки БАЗ 2215 , д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки Ауді С4 , д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки Рено Майор , д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль марки Fruehauf T34C1NL , д.н.з. НОМЕР_5 , автомобіль марки Ауді А6 , д.н.з. НОМЕР_6 . Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2012 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнено з ОСОБА_2 255600 грн. заборгованості за придбаний транспортний засіб, 214,60 грн. понесених витрат по оплаті судового збору, 495,02 грн. витрат за надання оголошення у ЗМІ. Вказує, що на виконання рішення суду було видано виконавчий лист, на підставі якого Галицьким ВДВС ЛМУЮ 16.07.2012 відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_2 . Проте, з відповіді УДАІ ГУМВСУ у Львівській області йому стало відомо, що автомобіль марки Ауді А6 , д.н.з. НОМЕР_6 та автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_1 , не зареєстровані за ОСОБА_2 та були зняті з обліку для реалізації 17.05.2012, 31.05.2012. 27.06.2014 державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з відсутністю майна в боржника. Вважає, що дії Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо зняття з обліку належних ОСОБА_2 транспортних засобів є незаконними та такими, що унеможливили виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2012, в результаті чого позивачу було завдано матеріальну шкоду, що полягає у неможливості отримання присудженого за судовим рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2012 та завдана матеріальна шкода в розмірі 256309,62 грн. внаслідок неможливості стягнення з боржника вказаних грошових коштів. Просить стягнути з відповідача на його користь 256309,62 грн. завданої матеріальної шкоди, 30000,00 грн. моральної шкоди та 2863,10 грн. судового збору.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва 06.07.2017 відкрито провадження у справі.

01.12.2017 представником відповідача подано заперечення на позовну заяву.

17.05.2018 до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог - Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 на виконання положень п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набула чинності 15.12.2017, у вказаній справі проведено підготовче засідання. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії не вчинялись, оскільки відповідні клопотання заявлені не були.

У судове засідання позивач не з`явився. До суду надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. До суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що казначейство, яке залучено до даної справи в якості відповідача, не в змозі використати зазначені вище права учасника судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує на те, що казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачу не завдавало, то, відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства, казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів. Стягнення шкоди з казначейства є необґрунтованим та таким, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права. Також, вказано про те, що позивачем не надано доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань, наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні. Необґрунтовано пред`явлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 30000,00 грн., не зрозуміло, з яких міркувань виходив позивач, оцінюючи шкоду в такому розмірі.

Представник третьої особи Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в судове засідання не з`явився. Про час та день слухання справи повідомлявся у встановлений законом строк. Причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було забезпечено позов шляхом накладення арешту зокрема на автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_1 , автобус марки БАЗ 2215 , д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль марки Ауді С4 , д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіль марки Рено Майор , д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль марки Fruehauf T34C1NL , д.н.з. НОМЕР_5 , автомобіль марки Ауді А6 , д.н.з. НОМЕР_6 .

19.03.2012 Галицьким районним судом м. Львова було скасовано вжиті ухвалою цього ж суду від 03.03.2012 року заходи забезпечення цивільного позову, зокрема було скасовано арешт з транспортних засобів належних ОСОБА_2 , а саме з автомобіля Ауді А6 , д.н.з. НОМЕР_6 та автобуса марки Богдан А 09202 , д.н.з. НОМЕР_1 .

31.05.2012 Галицьким районним судом м. Львова ухвалено рішення на користь ОСОБА_1 та стягнено з ОСОБА_2 255600 грн. заборгованості за придбаний транспортний засіб, 214,60 грн. понесених витрат по оплаті судового збору, 495,02 грн. витрат за надання оголошення у ЗМІ.

З листа Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУМВС України у Львівській області від 30.08.2012 за №7389зп вбачається, що транспортні засоби AUDI A6 (2000 року випуску, ДНЗ НОМЕР_6 ), БОГДАН А-09202 (2008 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 ), БАЗ 2215 (2005 року випуску, ДНЗ НОМЕР_7 ) зняті з обліку на підставі заяви власника.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 2 ст.16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність встановлену ст.1166 ЦК України.

Аналіз зазначених норм права, дає підстави для висновку, що важливим елементом доказування наявності майнової шкоди є встановлення причинного звязку між протиправною поведінкою особи та збитками потерпілої особи.

У такому разі, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст.ст. 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади та їх посадової або службової особи, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (цієї особи).

Отже, законом визначено спосіб захисту порушеного права фізичної особи внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, шляхом відшкодування цій особі за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, тому належним відповідачем за позовними вимогами позивача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди повинна бути держава Україна в особі уповноважених на розпорядження коштами державного бюджету органів - Державної казначейської служби України.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність шкоди, протиправних дій та причинного зв`язку між шкодою та такими діями, в зв`язку з чим позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача в користь позивача матеріальної шкоди слід відмовити.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 1176 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу - досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 Про незалежність судової влади виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

У відповідності до положень ст.ст. 1, 5 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду , підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у ч.1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється насамперед за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.

За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду (в матеріалах справи відсутні рішення суду або інший акт, передбачений законодавством України, якими б визналась незаконність дій відповідача), суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись п. 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1, 5 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду , ст.ст. 16, 1166, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77, 79, 81, 268, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Державна автомобільна інспекція Головно.гьо управ.ління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_8

відповідач: Державна казначейська служба України, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646

третя особа: Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області 79053, Львівська область, м.Львів вул.Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 23312239

Суддя Р.В. Новак