Постанова

від 21.06.2022 по справі 757/38039/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/38039/17-ц Головуючий у 1 інстанції: Новак Р.В.

Провадження № 22-ц/824/7122/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Верланова С.М.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа: Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа: Державна автомобільна інспекція Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення коштів. Зазначив, що маючі грошові претензії до ОСОБА_2 він звернувся до Галицького районного суду міста Львова з позовом про стягнення коштів. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2012 року його позов був забезпечений шляхом накладення арешту ОСОБА_2 , зокрема на автомобіль марки Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_1 та автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_2 . Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2012 року його позов про стягнено коштів з ОСОБА_2 задоволено. На виконання рішення судом виданий виконавчий лист, на підставі якого Галицьким ВДВС ЛМУЮ 16.07.2012 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_2 . З відповіді УДАІ ГУМВСУ у Львівській області він дізнався, що автомобіль марки Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_1 та автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_2 , не зареєстровані за ОСОБА_2 та були зняті з обліку для реалізації. 27.06.2014 року державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна в боржника. Дії Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо зняття з обліку належних ОСОБА_2 транспортних засобів є незаконними та такими, що унеможливили виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2012 року, внаслідок чого йому завдана майнова шкода, яка полягає у неможливості отримання стягнення коштів з боржника. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь 256 309,62 грн. завданої майнової шкоди, та 30 000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставини справи, неправильну оцінку змісту та підставам позову. Суд також допустив порушення норм процесуального права, оскільки залучив у справі третьої особи без винесення про це відповідної ухвали.

В судове засідання сторони, третя особа, їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 був забезпечений позов шляхом накладення арешту зокрема на автобус марки Богдан А09202 д.н.з. НОМЕР_2 , автобус марки БАЗ 2215, НОМЕР_3 , автомобіль марки Ауді С4, д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіль марки Рено Майор, д.н.з. НОМЕР_5 , автомобіль марки Fruehauf T34C1NL д.н.з. НОМЕР_6 , автомобіль марки Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2012 року частково скасовані заходи забезпечення цивільного позову, вжиті ухвалою від 03.03.2012 року, скасовано арешт автомобіля Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_1 та автобуса марки Богдан А 09202, д.н.з. НОМЕР_2 .

Рішенням Галицького районного судом м. Львова 31.05.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 255600 грн. заборгованості за придбаний транспортний засіб, а також 214,60 грн. понесених витрат по оплаті судового збору, 495,02 грн. витрат за надання оголошення у ЗМІ.

16.07.2012 року Галицьким відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно ОСОБА_2 .

Відповідно до листа а Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУМВС України у Львівській області від 30.08.2012 за №7389зп транспортні засоби AUDI A6 (2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ), БОГДАН А-09202 (2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ), БАЗ 2215 (2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ) зняті з обліку на підставі заяви власника.

27.06.2014 державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю в боржника майна, на яке можна звернути стягнення.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положенням ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до положень ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин.

При цьому держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Враховуючи положення вказаних норм, належним відповідачем в справі за позовом про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, має бути держава в особі органів, які допустили порушення, що слугували підставою для звернення до суду, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги про відшкодування шкоди обґрунтовував неправомірністю дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, як уповноваженого органу щодо зняття з обліку належних ОСОБА_2 транспортних засобів.

Разом з тим, ОСОБА_1 не заявляв вимог до держави в особі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області було визначене як третя особа, а не відповідач.

При цьому ст. 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Оскільки Державна казначейська служба України не є належним відповідачем в справі, вимог до держави в особі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Білинський-Гродзь Ю.М. не заявляв, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та щодозалучення у справі третьої особи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області без винесення про це відповідної ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, суд за клопотанням позивача залучив до участі в справі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області як третю особу.

Наведені ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Верланов С.М.

Матвієнко Ю.О.