Рішення

від 10.11.2021 по справі 274/7463/20

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/7463/20 Провадження № 2/0274/624/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Лободи В.Л.,

представника позивача - адвоката Гуменюка О.В.,

представника відповідача - адвоката Макаренка І.Я.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." про визнання недійсними договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати недійсним договір оренди землі від 03.07.2013, із додатковою угодою від 29.02.2016, укладеними між ТОВ "А.Т.К." та ОСОБА_2 , предметом якого стала земельна ділянка, площею 3,1960 га, розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, кадастровий номер 1820880300:03:000:0501;

- визнати недійсним договір оренди землі від 02.08.2013, із додатковою угодою від 29.02.2016, укладений між ТОВ "А.Т.К." та ОСОБА_2 , предметом якого стала земельна ділянка площею 2,5417 га, розташована на території Буряківської сільської ради, Бердичівського району, кадастровий номер 1820880300:05:000:0057;

- визнати недійсним договір оренди землі від 05.10.2013, із додатковою угодою від 29.02.2016, укладеними між ТОВ "А.Т.К." та ОСОБА_2 , предметом якого стала земельна ділянка площею 3,5099 га, розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, кадастровий номер 1820880300:03:000:1502;

- визнати недійсним договір оренди землі від 05.10.2013, із додатковою угодою від 29.02.2016, укладеними між ТОВ "А.Т.К." та ОСОБА_2 , предметом якого стала земельна ділянка площею 2,2796 га, розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району, кадастровий номер 1820880300:06:000:0625,

право власності на які в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , перейшло до ОСОБА_1 з одночасним припиненням права оренди ТОВ "А.Т.К." на вказані земельні ділянки.

В обгрунтування позовної заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що стало підставою для відкриття спадщини. На підставі свідоцтва про спадщину за заповітом від 13.08.2020 позивач оформила спадщину на належні померлій земельні ділянки. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про реєстрацію за успадкованими земельними ділянками права оренди за ТОВ "А.Т.К.". Позивач вважає дані угоди недійсними через відсутність в них істотних умов, необхідних для договору оренди землі, а саме не зазначено кадастрові номери земельних ділянок, не визначено розміру орендної плати, в зв`язку з чим позивач звернулась до суду для захисту своїх прав.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 16.11.2020 залишено позовну заяву без руху, на виконання вимог ухвали позивачем 27.11.2020 усунуто недоліки, визначені ухвалою суду.

Ухвалою суду від 01.12.2020 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 14 год. 30 хв. 28.01.2021, яке неодноразово відкладалося.

26.02.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема вказує, що позивачем не обґрунтовано підстави визнання недійсними оскаржуваних договорів, не надано належних та допустимих доказів в підтвердження зазначеного, натомість стверджує, що вказані договори відповідають вимогам закону. Звертає увагу, що позивач застосовує до спірних правовідносин неіснуючу редакцію ст. 15 Закону України "Про оренду".

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у ній. Додатково вказав, що у договорах оренди земельних ділянок від 03.07.2013 та від 02.08.2013 не визначено їх кадастрові номери, а договори оренди землі від 05.10.2013 не містять ціни договору, що в свою чергу є підставою для визнання таких договорів недійсними, а також і укладених до них додаткових угод з одночасним припиненням права оренди за відповідачем.

Представник відповідача, не погоджуючись з вимогами, викладеними у позовній заяві, просив відмовити у її задоволенні з підстав, зазначених у відзиві. Додатково вказав, що позивачем не наведено будь-яких обставин порушення її права укладеними договорами оренди земельних ділянок. Крім того, зазначає, що у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначено кадастрові номери таких земельних ділянок, а додатковими угодами внесені зміни до договорів оренди в частині встановлення орендної плати, яка складає 6% від нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з чим договори оренди в цій частині втратили свою чинність. Вказане, на думку представника відповідача, свідчить про відсутність порушеного права позивача. Разом з тим додатково зазначає, що після того як стало відомо, що спадкоємцем земельних ділянок стала позивач, відповідачем відразу перераховано останній орендну плату за земельні ділянки за 2019-2020 роки.

Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Так, за ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 2 Закону України Про оренду землі , (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1, 5 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1,3,4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі , (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо (частина третя статті 15 зазначеного Закону).

Разом з тим частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." укладено:

- договір оренди землі від 03.07.2013 та додаткова угода від 29.02.2016 щодо земельної ділянки площею 3,1960 га, кадастровий номер 1820880300:03:000:0501 (а.с.а.с. 106 - 109, 167); за якою строк дії зазначеного договору продовжено до 29.02.2031 та визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення;

- договір оренди землі від 02.08.2013 та додаткова угода від 29.02.2016 щодо земельної ділянки площею 2,5417 га, кадастровий номер 1820880300:05:000:0057 (а.с.а.с. 123 -128, 155) за якою строк дії зазначеного договору продовжено до 02.08.2031 та визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення;

- договір оренди землі від 05.10.2013 та додаткова угода від 29.02.2016 щодо земельної ділянки площею 3,5099 га, кадастровий номер 1820880300:03:000:1502 (а.с.а.с.110-122) за якою строк дії зазначеного договору продовжено до 29.02.2031 та визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення;

- договір оренди землі від 05.10.2013 та додаткова угода від 29.02.2016 щодо земельної ділянку площею 2,2796 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0625 (а.с.а.с. 138 - 140, 151) за якою строк дії зазначеного договору продовжено до 29.02.2031 та визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додаткова угода набуває чинності з моменту її укладення;

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєсру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна за № 227976694 від 13.10.2020, 227856545 від 12.10.2020, 22797906 від 13.10.2020, 227969402 від 13.10.2020, державними реєстраторами Бердичівського міськрайонного управління юстиції, Житомирської області проведено державну реєстрацію іншого речового права:

11.01.2014 - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820880300:05:000:0057,

13.11.2013 - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820880300:03:000:0501;

13.11.2013 -права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820880300:06:000:0625;

13.11.2013 -права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1820880300:03:000:1502, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ "А.Т.К."

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.19).

Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданих 13.08.2020 (а.с.20, 23, 26, 29) та витягами про реєстрацію в спадковому реєстрі .

З платіжної відомості та поштових квитанції про здійснення поштових переказів коштів в якості виплати позивачу орендної плати за земельні ділянки за 2019-2020 вбачається, що відповідач 12.03.2021 перерахував позивачу орендну плату за договорами оренди землі від 03.07.2013, 02.08.2013, 05.10.2013, 05.10.2013 (а.с. 69-72).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на відсутність у договорах оренди земельних ділянок від 5.10.2013 з кадастровими номерами 1820880300:03:000:1502 та 1820880300:06:000:0625 ціни договору, натомість вказані договори оренди містять розмір орендної плати - 4% від нормативної грошової оцінки землі ( а.с. 116, 138), який в подальшому був збільшений додатковими угодами та встановлений у розмірі - 6% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.146, 151) та позивач не оспорює отримання в рахунок орендної плати від відповідача 27140 грн., а тому і вказані доводи представника позивача не знайшли підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим суд не вважає за можливе визнати вказані договори недійсними із зазначених підстав.

Крім того заявляючи вимогу про визнання недійсними договорів оренди землі від 03.07.2013 та від 02.08.2013 з підстав не зазначення в останніх кадастрових номерів земельних ділянок, суд приймає до уваги наступне.

03.07.2013 між ОСОБА_2 та ТОВ "А.Т.К." укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,1960 га, яка розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02.08.2013 між ОСОБА_2 та ТОВ "А.Т.К." укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,5417 га, яка розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відтак, основні характеристики об`єкта оренди (площа, місце розташування, особа власника) на першій сторінці договору оренди землі було зазначено. Таким чином, при укладенні договору оренди не зазначення кадастрового номера не впливає на дійсність договору і не свідчить про його укладення з порушенням вимог законодавства, зокрема, за відсутності дійсного волевиявлення з боку орендодавця та усіх істотних умов договору.

Крім того, в додаткових угодах до вказаних вище договорів, якими зокрема продовжувався строк їх дії, такі кадастрові номери було зазначено.

З викладених вище умов оскаржуваних договорів оренди вбачається, що вони відповідають вимогам ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", оскільки містять всі істотні умови, визначені вказаною нормою закону.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18) викладений правовий висновок, згідно з яким, визнаючи недійсним договір, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.

Також Верховний Суд України неодноразово висловлював підхід, згідно якого відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 зазначено, що: правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема, в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав .

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено обставин, а позивачем та її представником не надані належні та допустимі докази, які б свідчили, що позивач обмежена у своїх правах. Наведені позивачем аргументи про недотримання істотних умов договорів оренди землі, спростовуються дослідженими судом копіями договорів оренди землі та додатковими угодами до них. Посилання позивача на відсутність у договорах істотної умови не унеможливила виконання договорів, а судом не встановлено в чому саме полягає порушення прав позивача.

Зважаючи на те, що позивач не довела підстав, які б свідчили про недійсність спірних договорів оренди земельних ділянок, які її права чи інтереси порушенні внаслідок укладення цих договорів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." про визнання недійсними договорів оренди землі відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", адреса: вул. Лютеранська, 4, офіс 23, м. Київ, 01001 ЄДРПОУ 32826820.

Повний текст виготовлено 15.11.2021.

Суддя Т.Б. Большакова