Ухвала

від 18.10.2021 по справі 361/2193/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2193/16-ц

провадження № 4-с/361/77/21

18.10.2021

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. перевіривши скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарського О.М., зацікавлена особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Княжицьке ,

в с т а н о в и в :

До Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із вказаною скаргою, посилаючись на те, що згідно постанови державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби від 14.09.2021 року у виконавчому провадженні №64488011 на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 2 400 гривень, який згодом збільшено до 3 400 гривень (постанова від 16.09.2021 про виправлення описки). Заявник вважає, що вказана постанова про накладення штрафу винесена всупереч закону, тому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.09.2021 року у виконавчому провадженні №64488011 про накладенння штрафу; на період вирішення справи по суті зупинити дію постанови від 14.09.2021 року у виконавчому провадженні №64488011.

Перевіривши зазначену скаргу, приходжу до такого висновку.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про виконавче провадження (№ 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Отже, постанова про накладення штрафу є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 448 ЦПК скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК, та його примусовим виконанням.

Частиною другою статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19).

Відтак, скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про накладення на нього штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом у порядку адміністртивного судочинства шляхом пред`явлення позову до відповідного адміністративного суду

Відповідно до пункту 1 частини 1 сттті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження по вищевказаній цивільній справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, так як скарга ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст. ст.260, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарського О.М., зацікавлена особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Княжицьке .

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у порядку і строки, передбачені ст. ст. 354-355 ЦПК України з урахуванням особливостей, передбачених п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Н.М. Петришин