Ухвала

від 16.12.2019 по справі 361/2193/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2193/16-ц

Провадження № 2-р/361/12/19

16.12.2019

У Х В А Л А

16 грудня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Селезньової Т.В. при секретарі Сарбєй А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення , ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке до ОСОБА_1 про усунення перешкод,

встановив:

16.08.2016р. у даній справі судом ухвалено рішення, яким позов ТОВ Княжицьке до ОСОБА_1 про усунення перешкод задоволено частково; даним рішенням зобов`язано відповідача ОСОБА_1 припинити будь-які роботи по обробітку земельних ділянок, які знаходяться у складі полів: №1 площею 30га, №2 площею 63га, №5 площею 60га, №7 площею 63га, №8 площею 82га, № НОМЕР_1 площею 147га, № НОМЕР_2 площею 84га, в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, і не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Княжицьке у здійсненні ним своєї діяльності на земельних ділянках, утворених із розпайованих земель КСП імені Щорса, в адміністративних межах Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, відносно яких ТОВ Княжицьке укладено договори оренди землі.

Рішення набрало законної сили за наслідками касаційного перегляду.

Заява про роз`яснення рішення подана в порядку статті 271 ЦПК України.

Заява обгрунтована тим, що в постанові Верховного Суду від 27.02.2019р. за наслідками касаційного перегляду рішення суду першої інстанції зазначено, що вказане рішення спрямоване також на захист господарської діяльності позивача від втручання з боку відповідача і на майбутнє; але в той же час у самому рішенні суду першої інстанції застосування судом захисту прав позивача здійснено з обмеженням у вислові: відносно яких Товариством укладено договори оренди землі . Суд у даному рішенні зобов`язав відповідача утриматись від перешкоджання господарській діяльності позивача на полях, але предметом договору оренди може бути земельна ділянка, і крім того, на даний час землі КСП, з яких сформовані вказані поля, розпайовані шляхом оформлення окремих державних актів на земельні ділянки. Заявник, пославшись на те, що ситуація, яка існувала на момент ухвалення судового рішення, на сьогоднішній день змінилась, оскільки він і інші особи (відмінні від позивача), набули права на деякі земельні ділянки. Оскільки ухвалене судове рішення на захист прав позивача носить безстроковий характер, але захист прав позивача обмежений договорами оренди, то з цього приводу для відповідача виникла незрозуміла ситуація щодо його прав та обов`язків за даним рішенням у тих випадках, коли він набув права на земельні ділянки (в певних випадках уклав договори оренди земельних ділянок, у інших випадках отримав від власників земельних ділянок чи орендарів довіреності на представництво інтересів власників/користувачів під час обробки землі): чи поширюється на нього обов`язок, покладений судом (відносно тих земельних ділянок, щодо яких він набув права власності чи користування, а також у тих випадках, коли він став представником власників/користувачів); чи обмежені такі його права вказаним судовим рішенням, та чи має право він користуватись такими земельними ділянками і захищати свої права, в тому числі і від порушень з сторони позивача; чи обмежує дане рішення його в таких правах. Тому в поданій заяві відповідач просить надати роз`яснення, зокрема, щодо наступного:

-чи має право відповідач на користування земельними ділянками на підставі укладеного договору оренди та зареєстрованого права користування з можливістю вжиття заходів захисту свого права користування відповідно до способів захисту, визначених чинним законодавством;

-чи зобов`язаний відповідач утримуватись від здійснення дій щодо припинення порушення права користування земельними ділянками довірителів (осіб, що видали належним чином засвідчені доручення на його ім.,я щодо представництва та захисту інтересів) та захисту таких прав, навіть з боку позивача у справі, якщо такі довірителі уклали договори оренди та належним чином зареєстрували користування земельними ділянками, чи він (відповідач) має право, діючи від імені третіх осіб як їх представник, вживати передбачених чинним законодавством заходів захисту їх прав, в тому числі з боку позивача ТОВ Княжицьке .

Представник позивача не заперечував проти роз`яснення судового рішення відповідачу, зазначив, що йому рішення зрозуміле і що позивач користується і користуватиметься вказаними землями (земельними ділянками) на підставі укладених договорів оренди протягом всього строку оренди; просив суд при роз`ясненні рішення врахувати, що на певні земельні ділянки, про які зазначає відповідач у своїй заяві, накладено арешт правоохоронними органами.

Згідно статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Заява подана учасником справи, в порядку і в строк, передбачені даною нормою процесуального закону, тому має бути прийнята до розгляду.

Суд вважає можливим роз`яснити відповідачу резолютивну частину рішення та її зміст, з метою уникнення її різного тлумачення сторонами та щоб досягти мети належного виконання судового рішення. Розглядаючи заяву, суд виходить з наступного:

Даним судовим рішенням встановлено конкретний спосіб захисту прав позивача на ведення господарської діяльності на земельних ділянках, що знаходяться у складі вказаних у рішенні полів, які сформовані із розпайованих земель КСП імені Щорса, і відносно яких позивачем ТОВ Княжицьке укладені договори оренди землі.

Вислів поля вжитий з урахуванням сільськогосподарської діяльності на земельних ділянках, з метою кращого сприйняття та розуміння змісту рішення та обсягу і змісту способу захисту порушеного права позивача, з метою уникнення непомірної і непотрібної деталізації (перерахування понад 700 земельних ділянок/паїв, які до того ж фактично не визначені явними візуальними межами чи межовими знаками і уявляли собою спільні земельні масиви), та з урахуванням того, що орендовані земельні ділянки складені в такі поля у карті сівозмін, і такі поля мають візуальне визначення. Вжитий термін поля слід розуміти як сукупність земельних ділянок/земельних паїв, відносно яких укладені договори оренди з конкретними орендодавцями.

Суд виходив з того, що права, на захист яких ухвалено рішення, позивач набув на підставі договорів оренди земельних ділянок/паїв, які були укладені ним і були чинними на день подання позову, та які існували на день ухвалення рішення.

Відповідно даним рішенням відповідач зобов`язаний не перешкоджати позивачу у веденні позивачем господарської діяльності на таких земельних ділянках, відносно яких у позивача виникли права на законній підставі (з договорів оренди).

Застосовуючи в резолютивній частині рішення вислів відносно яких позивачем ТОВ Княжицьке укладені договори оренди землі - суд встановив а) об`єктні і дислокаційні межі захисту прав позивача, маючи на увазі, що даним рішенням захищаються права позивача виключно в межах орендованих ним земельних ділянок/паїв, які у сукупності складаються в зазначені у резолютивній частині рішення поля; б) юридичні межі захисту прав позивача (за підставою набуття таких прав: які виникли у позивача з договорів оренди) - тобто даним рішенням суд захистив права позивача, які виникли у нього з укладених позивачем договорів оренди; в) часові (строкові) межі захисту прав позивача: термін зобов`язати не перешкоджати означає захист права позивача (орендаря) не від разового порушення, а на весь період наявності у позивача права оренди, тобто на весь строк дії договору (договорів) оренди, стороною у якому (у яких) є позивач; саме так слід розуміти незрозумілу відповідачу тезу з постанови Верховного Суду про те, що даним рішенням захищені права позивача на майбутнє. Покладене даним рішенням на відповідача зобов`язання не чинити перешкоди позивачу діє протягом строку дії договорів оренди, орендарем у яких був і залишається позивач.

В мотивувальній частині рішення суд зазначив, що відповідач не обмежується у праві користування земельними ділянками, відносно яких є чинні договори щодо набуття ним прав на земельні ділянки. Тому зобов`язання, які покладені на відповідача вказаним судовим рішенням, не стосуються земельних ділянок, орендарем яких є відповідач.

Суд виходив з того, що у разі спорів з приводу укладення договорів оренди - такі спори мають вирішуватись у визначеному законом порядку, і суд у своєму рішенні не надавав оцінку окремим договорам з точки зору їх дійсності чи недійсності та не робив таких висновків. Тому в цій частині суд не має підстав для роз`яснення свого рішення і для надання відповідей на запитання, які виникли у відповідача.

Також суд у своєму рішенні зробив висновки про відсутність у відповідача права використання земельних ділянок у сільськогосподарських цілях - відносно тих земельних ділянок, за якими власники/користувачі видали відповідачу довіреності, - виходячи з того, що закон не передбачає такого способу і форми передачі права користування земельною ділянкою як видача довіреності. Для вирішення питання чи має відповідач право використання таких земельних ділянок (відносно яких власники/користувачі видали йому довіреності) і чи поширюється покладений на відповідача судовим рішенням обов`язок не чинити перешкоди на такі земельні ділянки - у сенсі виконання даного судового рішення - слід дотримуватись тої логіки, що визначальним фактором є те, з ким власник уклав договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, дане рішення слід розуміти так, що відповідач зобов`язаний не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним сільськогосподарської діяльності на земельних ділянках/паях, відносно яких позивачем укладені договори оренди, протягом всього строку дії таких договорів.

Але це не означає, що право позивача на здійснення господарської діяльності на певних земельних ділянках даним рішенням захищене безстроково, незмінно і абсолютно:

У випадках зміни правовідносин (тобто у разі втрати позивачем права оренди конкретної земельної ділянки та/або у разі набуття відповідачем права на конкретну земельну ділянку (ділянки), - відповідно змінюється обсяг захищеним судовим рішенням прав позивача і змінюється обсяг зобов`язань відповідача, які були на нього покладені даним судовим рішенням.

Щодо прохання відповідача роз`яснити, чи має він право захищати свої права у способи, визначені законом, то суд не вбачає підстав для надання такого роз`яснення у межах роз`яснення конкретного судового рішення, оскільки відповіді на дані питання, що виникли у відповідача, явно виходять за межі розглянутої справи і даного рішення. При цьому слід зазначити, що будь-яка особа має право на захист своїх прав у разі, якщо вважає, що її права порушені, і особа не може бути обмежена у реалізації такого права на захист у спосіб і методи, встановлені законом.

Таким чином, суд вважає можливим частково задовольнити заяву відповідача і роз`яснити зміст ухваленого рішення та його резолютивну частину - щодо меж захисту прав позивача та відповідно меж відповідальності відповідача (покладених на нього зобов`язань).

Керуючись ст.271 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Роз`яснити рішення, ухвалене 16.08.2016р. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Княжицьке до ОСОБА_1 про усунення перешкод, наступним чином:

вжитий у резолютивній частині рішення термін поля слід розуміти як сукупність земельних ділянок/паїв, відносно яких позивачем були укладені і станом на день ухвалення рішення були чинними договори оренди з конкретними орендодавцями;

резолютивну частину рішення слід розуміти так, що даним рішенням захищено право позивача на здійснення його діяльності на сформованих у поля земельних ділянках/паях, відносно яких позивачем на день ухвалення рішення були укладені договори оренди;

відповідач даним рішенням зобов`язаний не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним діяльності на сформованих у поля земельних ділянках, відносно яких позивачем були укладені договори оренди, протягом всього строку дії таких договорів;

зобов`язання, які покладені на відповідача вказаним судовим рішенням, не поширюються на земельні ділянки, відносно яких відповідач набув або набуде право користування з законних підстав.

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повної ухвали. Якщо ухвала не вручена учаснику справи у день складення, він має право на поновлення строку, якщо подасть апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання копії. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду або згідно п.15.5 перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції, що ухвалив рішення.

Ухвала складена 20.12.2019р.

Суддя Т.В. Селезньова