Рішення

від 11.11.2021 по справі 569/15667/17

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Рівне Справа №569/15667/17

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради

про стягнення упущеної вигоди

В засідання приймали участь:

від органу прокуратури: Прокопчук О. В.;

позивач: не з`явився;

представник відповідача: Пузирко О. О.

представник третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення упущеної вигоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 здійснював будівництво об`єкту "Комплекс гаражів" за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до вимог Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради за №2703 від 27.12.2012, зобов`язаний був внести кошти у розмірі 3% від кошторисної вартості будівництва - в якості пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рівне. Оскільки відповідачем було порушено вказане зобов`язання, останній повинен відшкодувати Рівненській міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі 312 765, 00 грн.

03 жовтня 2018 року відповідачем подано відзив, згідно якого позов не визнає. Вказує, зокрема, що оскільки договір про пайову участь не був укладений з вини Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, а тому відсутні правові підстави вимагати у відповідача коштів, як внеску у пайову участь інфраструктури міста. Просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Від заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури 27.11.2018 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначає, що неукладення останнім договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого укладення.

Також судом встановлено, що у зв`язку з утворенням окружних прокуратур відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора №40 від 17.02.2021, було змінено найменування Рівненської місцевої прокуратури на Рівненську окружну прокуратуру.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12.01.2021 провадження у даній справі закрито та роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури було задоволено та ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12.01.2021 скасовано, справу передано до Рівненського міського суду Рівненської області для продовження розгляду.

В судовому засіданні 11.11.2021 прокурор Прокопчук О. В. позов підтримала повністю та просила його задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2021 заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши надані у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Під час опрацювання Рівненською місцевою прокуратурою акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №13-17-08- 06/10 від 24.03.2017 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за період з 01.01.2015 по 01.02.2017 встановлено ряд завершених об`єктів будівництва на території міста Рівне, які не залучені до пайової участі в розвитку інфраструктури міста.

Згідно додатку 10 до вказаного акту, ОСОБА_1 як замовник будівництва не сплатив пайовий внесок у розмірі 312 765, 00 грн.

29 липня 2017 року інспекцією ДАБК у Рівненській області (далі - Інспекція) зареєстровано декларацію РВ 083142100591 про початок виконання будівельних робіт, об`єкт - "Комплекс гаражів" за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому Інспекцією 21.08.2015 зареєстровано декларацію РВ 143152331277 про готовність вказаного вище об`єкта до експлуатації.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 затверджено "Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного" (далі - Порядок) , відповідно до п. 1.3 якого, дія цього порядку поширюється на замовників будівництва, які здійснюють будівництво на території міста Рівного, за винятком тих, що визначені пунктом 1.5 цього порядку.

Крім того, відповідно до п. 1.8 Порядку, обумовлення Рівненською міською радою або Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у своєму рішенні (щодо відведення земельної ділянки під забудову чи надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки) про зобов`язання фінансового характеру щодо пайової участі є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього договірних зобов`язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування, прийнятті в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 29.07.2014 за №01-М/102 видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 14 вказаних містобудівних умов і обмежень передбачено необхідність замовнику укласти договір з виконавчим комітетом міської ради (управлінням містобудування та архітектури) на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста не пізніше ніж за 15 днів до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Крім того, згідно п. 3.1. Порядку, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до Рівненської міської ради про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Разом з тим як свідчать матеріали справи, відповідач, як замовник будівництва з відповідною заявою до Рівненської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону, обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Неукладення такого договору у зазначений період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов`язку укласти відповідний договір та від обов`язку сплатити пайовий внесок.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17.05.2019 у справі №920/403/18.

Враховуючи викладене, відповідач як замовник будівництва мав обов`язок до реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації укласти договір про пайову участь. Проте такий обов`язок ним не був виконаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами у справі та характер позовних вимог, які ґрунтуються на завданні відповідачем позивачу шкоди внаслідок неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та несплати внеску пайової участі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які регулюють деліктні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Порушення відповідачем зобов`язання, встановленого Законом та Порядком, щодо укладення договору та сплати пайової участі, вказує на протиправність поведінки відповідача.

Відповідач не звертався з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, в результаті чого настали негативні наслідки: Рівненська міська рада була позбавлена коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту у відповідному розмірі.

Протиправна поведінка відповідача у формі бездіяльності перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наслідками у формі упущеної вигоди. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Доказів відсутності вини у заподіянні шкоди Рівненській міській раді відповідачем не надано та судом їх також не здобуто.

Згідно п. 2.6 вказаного Порядку, розрахунок пайової участі замовників під час будівництва об`єктів, вартість яких згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами не визначена, здійснюється за формулою: ПУ = (ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім) х Ю % (або інша кількість відсотків), у якій: ПУ - пайова участь; ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва; Вз - витрати, пов`язані з придбанням та виділенням земельної ділянки; Вбм - витрати, пов`язані із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, що включають також вартість придбання знесеного майна; Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; 10 % (або інша кількість відсотків) - відсоток від вартості будівництва, визначений згідно з пунктом 2.4 Порядку.

Суд також враховує, що здійснений позивачем розрахунок заподіяної шкоди у формі упущеної вигоди на суму 312 765, 00 грн відповідачем не спростований, відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону, згідно з якою встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 3 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для будівництва комерційних та промислових об`єктів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується факт бездіяльності відповідача, що призвела до недоотримання місцевим бюджетом коштів для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рівне, та на момент прийняття рішення доказів погашення збитків відповідач суду не представив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди підлягає задоволенню .

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Таким чином з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 4 691, 48 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення упущеної вигоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської міської ради упущену вигоду в сумі 312 765, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 4 691, 48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач: Заступник керівника Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, 33001, ІК 02910077) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, 33000, ІК 34847334);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, буд. 6, м. Рівне, 33028, ІК 02499015).

Повне судове рішення складене та підписане 16 листопада 2021 року.

Суддя Левчук О. В.