Постанова

від 06.10.2021 по справі 910/15686/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа№ 910/15686/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.02.2021 (повний текст складено 29.03.2021)

у справі №910/15686/20 (суддя - Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008

до Київської міської ради

про визнання договору укладеним та проведення державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеним договору про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2010 року, у запропонованій позивачем редакції та проведення державної реєстрації відповідних змін.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що внаслідок введення на території України карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211, було значно обмежено роботу об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:88:013:0059, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Салютна, відповідно до умов вищевказаного договору оренди. Згідно з вказаною вище постановою орендарі приміщень у торгово-розважальному центрі, який розташований на зазначеній земельній ділянці, були звільнені від сплати орендної плати за весь період дії обмежень здійснювати підприємницьку діяльність під час карантину, що негативно вплинуло на діяльність позивача та призвело до його незадовільного фінансового стану і до неможливості своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. У зв`язку з викладеним, Товариство звернулося до Ради листом від 12 серпня 2020 року з пропозицією підписати договір про внесення змін до спірної угоди та проектом цього правочину, в якому виклало доповнення щодо ненарахування та несплати Товариством орендної плати за період з 1 березня 2020 року по 31 березня 2020 року, а також зменшення річної орендної плати до 3 % від її нормативної грошової оцінки за період з 1 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/15686/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що фізичні та юридичні особи на підставі закону звільнені від сплати земельного податку (орендної плати) за землю лише за березень 2020 року. За квітень 2020 року плату за землю потрібно було сплатити в повному обсязі до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій. У зв`язку з цим укладення відповідних додаткових угод не вимагається. Водночас, суб`єкти господарювання фізичні та юридичні особи можуть не сплачувати орендну плату за землю лише за березень 2020 року та при цьому обов`язковою умовою є подання до податкового органу уточнюючої податкової декларації з відображенням зміни (зменшення) податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

При цьому, позивачем не доведено обов`язку відповідача, визначеного законом або договором, в укладенні договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2010 року в запропонованій позивачем редакції, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2021, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі №910/15686/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.06.2021.

У судовому засіданні 09.06.2021 оголошено перерву на 07.07.2021.

Ухвалою від 07.07.2021 розгляд справи відкладено на 08.09.2021.

07.09.2021 від позивача надійшли пояснення з планом-схемою розміщення майна на земельній ділянці.

08.09.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці.

Ухвалою від 20.09.2021 розгляд справи призначено на 06.10.2021.

У судове засідання 06.10.2021 з`явились представники сторін, які надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині позовної вимоги про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди у запропонованій позивачем редакції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач посилається на те, що у зв`язку з запровадженням карантину істотно змінились умови господарювання, що є підставою для внесення змін до договору на підставі ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі

У судовому засіданні 06.10.2021 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2021 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

31 березня 2010 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисаном В.І. 15 квітня 2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 155 (надалі - Договір).

Відповідно до умов вказаного договору, на підставі рішення Ради від 18 червня 2009 року № 668/1724, за актом приймання-передачі відповідач передав, а позивач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 19 200 кв.м (кадастровий номер 8000000000:88:013:0059), місце розташування: вулиця Салютна у Шевченківському районі міста Києва, для експлуатації та обслуговування існуючих будівель та споруд з будівництвом та обслуговуванням житлово-адміністративних будівель з торгово-розважальними приміщеннями та благоустроєм і озелененням прилеглої території.

Зазначена угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками вказаних юридичних осіб.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що договір укладений на 15 років.

Відповідно до пункту 4.1 Договору визначена ним орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку на період експлуатації та обслуговування будівлі кінотеатру встановлюється у розмірі 5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Річна орендна плата за земельну ділянку на період будівництва об`єкта встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Після введення об`єкта в експлуатацію річна орендна плата встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель та споруд житлового фонду та у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель та споруд, зайнятих адміністративними та торгово-розважальними приміщеннями. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 4.2 Договору).

Згідно до пунктом 4.5 Договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Ради та внесення змін до даного договору.

Орендна плата вноситься орендарем рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33216812700011, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019. Одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов`язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку (пункт 4.7 Договору).

У пункті 4.9 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

У відповідності до п. 6.1 Договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цієї угоди.

Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього правочину (пункт 6.2 Договору).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок введення на території України карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року № 211 орендарі приміщень у торгово-розважальному центрі, який розташований на зазначеній земельній ділянці, були звільнені від сплати орендної плати за весь період дії обмежень здійснювати підприємницьку діяльність під час карантину, що негативно вплинуло на діяльність позивача та призвело до його незадовільного фінансового стану, а також до неможливості своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Листом від 12 серпня 2020 року позивач звернувся до Ради з проханням прийняти в установленому чинним законодавством України порядку рішення, яким погодити внесення змін до Договору оренди земельної ділянки щодо ненарахування та несплати Товариством орендної плати за період з 1 березня 2020 року по 31 березня 2020 року, а також зменшення річної орендної плати до 3 % від її нормативної грошової оцінки за період з 1 квітня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Проте вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 № 211 (із відповідними змінами і доповненнями), відповідно до положень якої, з 12 березня 2020 року на всій території України введено карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 2 квітня 2020 року № 540-ІХ змінено норму пункту 524 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо плати за землю, а саме не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Платники плати за землю, які на підставі Закону № 533-ІХ подали уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2020 рік на зменшення податкових зобов`язань за березень та квітень 2020 року, враховуючи вимоги Закону № 540-ІХ, зобов`язані були подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій) та відновити податкові зобов`язання з плати за землю. Оплатити відновлені суми податкових зобов`язань з плати за землю за квітень 2020 року потрібно було у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України за порушення термінів сплати податкових зобов`язань.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, фізичні та юридичні особи на підставі закону звільнені від сплати земельного податку (орендної плати) за землю лише за березень 2020 року. За квітень 2020 року плату за землю потрібно було сплатити в повному обсязі до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій. У зв`язку з цим укладення відповідних додаткових угод не вимагається.

З огляду на обставини справи та норми якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що суб`єкти господарювання фізичні та юридичні особи можуть не сплачувати орендну плату за землю лише за березень 2020 року та при цьому обов`язковою умовою є подання до податкового органу уточнюючої податкової декларації з відображенням зміни (зменшення) податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, зобов`язання сплачувати орендну плату за землі, що перебувають у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб, є податковим зобов`язанням. У зв`язку з цим встановлення будь-яких пільг або зменшення ставок по орендній платі за землю можливо лише шляхом прийняття відповідного закону про внесення змін до Податкового кодексу України.

Оскільки позивачем не доведено обов`язку відповідача, визначеного законом або договором, в укладенні договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2010 року в запропонованій позивачем редакції, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимоги останнього щодо визнання договору укладеним, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

При цьому, колегія суддів наголошує, що позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилається на одній й ті самі обставини, однак надає їм різної правової кваліфікації.

У позовній заяві позивач вказує, що запровадження карантину, по суті є достатньою підставою для внесення змін до Договору на підставі постанов Кабінету Міністрів України, перехідних положень Цивільного кодексу України та положень Податкового кодексу України, натомість у апеляційній скарзі, позивач наголошує, що у зв`язку з запровадженням карантину умови господарювання істотно змінились, що є підставою для зміни Договору у зв`язку зі змінами обставин якими сторони керувались при його укладенні і посилається на положення ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України та ст. 286 Господарського кодексу України.

Відповідно до принципу jura novit curia ( суд знає закони ) суд сам має надати правову кваліфікацію обставинам на які посилається сторона.

При цьому, дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів встановила, що позивачем не надано доказів, що сам по собі факт введення карантину є достатньою підставою для внесення змін до Договору, а також і не надано доказів існування обставин на які він посилається як на істотну зміну обставин . Так, зокрема, позивачем не надано відомості ні про площі які здавались ним в оренду та від оплати за використання яких були звільнені орендарі, не надано жодних відомостей щодо результатів господарської діяльності позивача які б свідчили про істотність змін обставин до введення карантину та після нього, а тому у суду, виключно на підставі припущень, відсутні підстави для висновків, що обставини змінились на стільки, що сторони не укладали б Договір оренди якби їм було заздалегідь відомо про введення карантину, а отже й відсутні підстави для внесення змін до спірного Договору.

Оскільки судом було встановлено безпідставність первісної позовної вимоги про визнання укладеним договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 31 березня 2010 року, вимоги позивача про проведення державної реєстрації змін у зв`язку з укладенням такого договору також правомірно відхилені судом першої інстанції.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено, що невнесення змін до Договору оренди призводить до порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для внесення змін до Договору, обґрунтованим є висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Законом України Про оренду землі передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України.

11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 № 211 (із відповідними змінами і доповненнями), відповідно до положень якої, з 12 березня 2020 року на всій території України введено карантин.

Пунктом 14 Перехідних положень ЦК України визначено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його відміни в установленому законом порядку, наймач, господарська діяльність або робота якого заборонена рішенням про встановлення карантину, звільняється від плати за користування майном, яке використовується в такій господарській діяльності або роботі, відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) № 533-ІХ, який набрав чинності 18 березня 2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема.

Підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пункт 52-4, відповідно до якого не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому, платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 2 квітня 2020 року № 540-ІХ змінено норму пункту 524 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо плати за землю, а саме не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Платники плати за землю, які на підставі Закону № 533-ІХ подали уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2020 рік на зменшення податкових зобов`язань за березень та квітень 2020 року, враховуючи вимоги Закону № 540-ІХ, зобов`язані були подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій) та відновити податкові зобов`язання з плати за землю. Оплатити відновлені суми податкових зобов`язань з плати за землю за квітень 2020 року потрібно було у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України за порушення термінів сплати податкових зобов`язань.

Також згідно з 269.1 статті 269 Податкового кодексу України землекористувачі є платниками земельного податку.

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пункт 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Нормами ч.ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів враховує доводи позивача, що у зв`язку з запровадженням карантину змінились умови господарювання, однак матеріали справи не містять доказів, що зміна обставин є істотною та достатньою для виникнення у відповідача обов`язку погодити внесення змін до Договору, а крім того, чинне законодавство не визнає сам лише факт запровадження карантину як самостійну та достатню підстав для внесення змін до договору оренди землі.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/15686/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Арагон-2008 .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу колегії суддів з відпусток 15.11.2021.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова