Вирок

від 30.04.2010 по справі 1-69/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-69/10

ВИРОК

Іменем України

30 квітня 2010 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.В.

з участю прокурорів Нідзельської О.О., Яценка В., О.В.,Байдюка Д.А.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого виконавчим директором ТОВ «Вістабуд», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2.ст.15 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, обіймаючи в період з 08.10.2002 р. по 01.09.2008 р. посаду директора ТОВ «Техноекспорт», являючись службовою особою даного товариства, за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, шляхом документального оформлення «псевдо експортної» операції з начебто продажу за межі митної території України «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» та начебто проведених розрахунків за нього, штучно зависив податковий кредит підприємства з податку на додану вартість за жовтень 2002 року в сумі 1030000 грн. та незаконно заявив його до відшкодування з державного бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок товариства, вчинивши при цьому службове підроблення документів, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки спробу незаконного відшкодування ПДВ було своєчасно виявлено органами податкової служби.

Зокрема, ОСОБА_3, діючи із корисливих спонукань, вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами, матеріали відносно який виділені в окреме провадження, переслідуючи при цьому злочинну мету, направлену на незаконне заволодіння коштами державного бюджету України, під виглядом відшкодування надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Розроблений для досягнення злочинної мети спільний план ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб полягав у необхідності створити документальну видимість придбання підприємством ТОВ “Техноекспорт” певного товару за завищеними цінами, незаконному оприбуткуванні такого товару у бухгалтерському та податковому обліку, оформлення документальної видимості здійснення оплати за такий товар, документального оформлення видимості експорту такого товару із застосуванням пільгової «нульової» ставки із податку на додану вартість, з подальшим формуванням відємного значення чистої суми податкових зобовязань з ПДВ та відшкодуванням вказаної суми із державного бюджету.

Спільний злочинний план ОСОБА_3 та невстановлених осіб був реалізований в декілька етапів.

На першому етапі реалізації спільного злочинного плану було створено документальну видимість виробництва на митній території України товару під назвою «управляючий комплекс поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» підприємством ТОВ СП «Вікторія-Холдинг», послідовну реалізацію цього «товару» від «виробника» через АТЗТ «Капітал» до ТОВ “Техноекспорт”, із складанням первинних документів, необхідних для незаконного формування податкового кредиту, подальшого документального оформлення передачі цього «товару» комісіонеру - ПП «СВ і К» для вивезення його за межі митної території України в режимі експорту.

При цьому, невстановлені слідством особи створили видимість виробництва «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» (далі «комплекс») підприємством ТОВ СП «Вікторія-Холдинг». Для цього, на орендованих у ВАТ «САТП-0904» площах за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72, малокваліфіковані особи, яким не було відомо про злочинну діяльність ОСОБА_3 та інших осіб, імітували процес виробництва зазначеного вище «комплексу». Для завищення собівартості виробництва «комплексу», в якості постачальників комплектуючих та програмного забезпечення були використанні реквізити підприємств ТОВ «Зварко» та ПП «Віната», які знаходилися за цією ж адресою. Імітація виробництва «комплексу» учасниками злочинної групи здійснено у звязку із необхідністю задекларувати його вартість при вивезенні за межі митної території України в режимі експорту, а також з урахуванням того, що документи щодо виробництва та послідовного продажу зазначеного «комплексу» являються предметом дослідження органами ДПС при перевірці законності заявленого до відшкодування із державного бюджету ПДВ.

Таким чином, невстановлені слідством особи, в 2002 році здійснили імітацію виробництва підприємством ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів», при цьому документально оформивши начебто здійснене придбання комплектуючих для його виробництва на суму 5.980.000 грн. у ТОВ «Зварко» та програмного забезпечення на суму 300.000 грн. у ПП «Віната».

Далі, невстановлені слідством особи документально оформили начебто здійснену реалізацію «комплексу» від «виробника» - ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» до його першого «покупця» - АТЗТ «Капітал». Для цього за невстановлених обставин було складено наступні завідомо підроблені документи:

1. Договір № 1 від 01.08.2002, згідно якого ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» реалізовує АТЗТ «Капітал» комплекти управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів.

2. Податкова накладна № 14 від 08.10.2002, щодо передачі одного комплекту управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів АТЗТ «Капітал» загальною вартістю 6290000,00 грн., в тому числі ПДВ 1.048.333,33 грн.

3. Видаткова накладна № ВХ-020 від 08.10.2002 щодо отримання АТЗТ «Капітал» зазначеного вище товару на суму 6290000,00 грн., в тому числі ПДВ 1048333,33 грн.

4. Доповнення до договору зберігання № 01-08 від 01.08.2002, згідно якого АТЗТ «Капітал» зберігає в складському приміщенні ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект 72 один комплект управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів.

Рішенням Господарського суду м. Києві від 15.08.2005 у справі № 11/341-46/446, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір №1 від 01.08.2002, укладений між ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» та АТЗТ «Капітал» як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Далі ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи документально оформили начебто здійснену реалізацію «комплексу» від АТЗТ «Капітал» до ТОВ «Техноекспорт». Для цього ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи склали наступні завідомо підроблені документи:

Договір №18/10-2 від 18.10.2002, предметом якого є придбання ТОВ «Техноекспорт» у АТЗТ «Капітал» «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів».

Специфікацію №1 від 18.10.2002 до договору №18/10-2 від 18.10.2002 із переліком комплексності обладнання, що поставляється.

Акт приймання-передачі від 18.10.2002 до договору №18/10-2 від 18.10.2002.

Податкову накладну №22 від 18.10.2002, щодо передачі ТОВ «Техноекспорт» одного комплекту «комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» загальною вартістю 6.300.000 грн. в тому числі ПДВ 1.050.000 грн.

Видаткову накладну № РН-0000022 від 18.10.2002, щодо отримання ТОВ «Техноекспорт» одного комплекту «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» загальною вартістю 6.300.000 грн. в тому числі ПДВ 1.050.000 грн.

Договір безоплатного зберігання №18-10-01 від 18.10.2002, предметом якого є зберігання АТЗТ «Капітал» «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» належного ТОВ «Техноекспорт» за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 72.

Доповнення до договору зберігання №18-10-01 від 18.10.2002, предметом якого є зберігання АТЗТ «Капітал» одного комплекту управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів належного ТОВ «Техноекспорт» загальною вартістю 6.300.000 грн.

Всі зазначені вище підроблені документи ОСОБА_3 засвідчив своїм підписом як директора ТОВ «Техноекспорт».

Далі, ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи документально оформили начебто здійснену передачу «комплексу» від ТОВ «Техноекспорт» до ПП «СВ і К», для його реалізації на експорт. Для цього ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи склали наступні завідомо підроблені документи:

1. Договір комісії №21/10-2 від 21.10.2002, предметом якого є доручення комітентом (ТОВ «Техноекспорт») комісіонеру (ПП «СВ і К») від свого імені укласти зовнішньоекономічний контракт щодо реалізації за межі митної території України «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів», належного ТОВ «Техноекспорт».

2. Специфікацію №1 до договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002 із переліком комплексності обладнання, що поставляється.

3. Акт прийому-передачі від 25.10.2002 до договору комісії 21/10-2 від 21.10.2002, згідно якого комісіонер ПП «СВ і К» отримав від ТОВ «Техноекспорт» один комплект «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» для реалізації його підприємству-покупцю.

Всі зазначені вище підроблені документи ОСОБА_3 засвідчив своїм підписом як директора ТОВ «Техноекспорт».

В продовження реалізації першого етапу спільного злочинного плану, невстановленими слідством особами було документально оформлено експорт одного комплекту «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» за межі митної території України. Так, за невстановлених обставин, було складено наступні завідомо підроблені документи:

1. Контракт на поставку обладнання №140 від 23.10.2002, предметом якого є постачання ПП «СВ і К» в адресу російського підприємства ТОВ «Транслес» (Росія, м. Томськ) двох комплектів «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» загальною вартістю 10538999,00 грн. Згідно зазначеного контракту вантажоотримувачем товару являється підприємство-нерезидент «Colors Powder Establishment» customer warehouse «Spaarman» Kurt Rudiger S 03149, Fost, Germany.

2. Специфікація №1 до контракту №140 від 23.10.2002, предметом якої є поставка на адресу ТОВ «Транслес» (Росія, м. Томськ) двох комплектів «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» загальною вартістю 10538999,00 грн.

В подальшому, співробітники Київської регіональної митниці, які не були обізнані із злочинною діяльністю ОСОБА_3 та інших осіб, на підставі наданих на митницю документів, оформили вантажно-митну декларацію №10000/2/268413 від 25.10.2002, згідно якої підприємством ТОВ «Техноекспорт» через комісіонера - ПП «СВ і К» 25.10.2002 вивезено за межі митної території України один комплект «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів» вартістю 5269000 грн. в адресу ТОВ «Транслес» (Росія, м. Томськ).

При реалізації другого етапу спільного злочинного плану, ОСОБА_3 здійснив оприбуткування начебто придбаного у АТЗТ «Капітал» одного комплекту «комплексу» в регістрах бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Техноекспорт». Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах, будучи обізнаним про фіктивність та мету документально проведеної експортної операції через «комісіонера» - ПП «СВ і К», а також про те, що згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підставою для отримання відшкодування з бюджету сум податкового кредиту є дані податкової декларації за звітний період, 20.11.2002, знаходячись в приміщенні ТОВ «Техноекспорт» за адресою: м. Київ, вул. Дмитріївська 25, офіс №1, надав невстановленій слідством особі первинні документи, укладені між ТОВ «Техноекспорт» та АТЗТ «Капітал» і ПП «СВ і К» про придбання «комплексу» та передачу його «комісіонеру» для експорту. Після цього, невстановлена слідством особа, діючи з відома ОСОБА_3, склала податкову декларацію ТОВ «Техноекспорт» та розрахунок експортного відшкодування за вказаний період (додаток № 1 до декларації з ПДВ), в які внесла неправдиві дані, відобразивши в складі податкового кредиту суми ПДВ з придбання у АТЗТ «Капітал» «комплексу» в розмірі 1.030.000 грн., та визначила в ній порядок відшкодування у вигляді повернення 100 відсотків цієї суми на рахунок ТОВ «Техноекспорт» в установі банку. Після складання зазначених документів, які містили неправдиві відомості, невстановлена особа повернула їх ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_3, усвідомлюючи недостовірність даних, внесених до зазначених вище документів та незаконність вимоги відшкодування ПДВ з державного бюджету, особисто підписав податкову декларацію з ПДВ та розрахунок експортного відшкодування ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2004 р., та надав їх на підпис бухгалтеру підприємства ОСОБА_5 Після цього, податкова декларація з ПДВ ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2002 року (разом із розрахунком експортного відшкодування, тобто додатком № 1) була подана ОСОБА_3 до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де 20.11.2002 вона була офіційно зареєстрована за вхідним номером 45949.

На третьому етапі спільного злочинного плану ОСОБА_3 та інші невстановлені слідством особи забезпечили зовнішню видимість надходження на Україну із-за кордону експортної виручки та зовнішню видимість здійснення розрахунків між «комісіонером» (ПП «СВ і К»), «експортером» (ТОВ «Техноекспорт») та «постачальником» (АТЗТ «Капітал») зазначеного вище «комплексу» в межах митної території України.

На цьому етапі, для документального оформлення зовнішньої видимості надходження експортної виручки, невстановленими слідством особами використано кореспондентський рахунок російського «Альфа-Банку» у АКБ «Легбанк». Так, невстановленими слідством особами 24.01.2003 з рахунку банка-нерезидента - ЗАТ «Альфа Банк» (м. Москва) № 30101810200000000593 через кореспондентський рахунок цього ж банку № 1500953, який відкрито у АКБ «Легбанк» (м. Київ) платіжним дорученням № 00614 на рахунок № 260092880, відкритий для ПП «СВ і К», були перераховані грошові кошти в сумі 31.430.466 російських рублів. В АКБ «Легбанк» зазначена сума була перерахована через розподільчий рахунок № 26034386 та мала наступне призначення платежу: «ТОВ «Транслес» контр.140 від 23.10.2002 без ПДВ».

Цього ж дня, тобто 24.01.2003 невстановлені особи, платіжним дорученням № 223.1 перерахували вказані кошти в сумі 31.430.466 рос. руб. із рахунку ПП «СВ і К» № 260092880 на рахунок АКБ «Легбанк» № 2901870 в якості оплати за придбання 97 ощадних сертифікатів на предявника АКБ «Легбанк» під номерами 00628 - 006724.

В цей же день, тобто 24.01.2003, невстановлені особи, діючи від імені ПП «ТПК-сервіс», отримавши за невстановлених обставин ощадні сертифікати на предявника АКБ «Легбанк» під номерами 00628 006724, предявили їх в АКБ «Легбанк» для дострокової оплати, звернувшись до банківської установи із листом № 24/01-1 від 24.01.2003. АКБ «Легбанк» в цей же день власні ощадні сертифікати під номерами 00628 006724 були прийняті до дострокового погашення та платіжним дорученням № 1 з рахунку № 332013768 на рахунок ПП «ТПК-сервіс» № 260053162 здійснено їх оплату в сумі 31.430.466 рос. руб.

Далі, в цей же день, тобто 24.01.2003, невстановлені особи, які діяли від імені ПП «ТПК-сервіс», подали до АКБ «Легбанк» заяву № 2 на переказ за кордон грошових коштів в сумі 31.430.466 рос. руб., раніше отриманих від предявлення до оплати сертифікатів. Виконуючи заяву ПП «ТПК-сервіс» №2 від 24.01.2003, службовими особами АКБ «Легбанк» грошові кошти в сумі 31.430.466 рос. руб. з рахунку ПП «ТПК-сервіс» № 260053162 на підставі меморіального валютного ордеру № 0064, через розподільчий рахунок № 2909465 перераховані на кореспондентський рахунок «Альфа Банк», відкритий в АКБ «Легбанк» № 1500953 та одразу ж перераховані на рахунок № 30101810200000000593 ЗАТ «Альфа Банк» (м. Москва). Далі, вказані кошти були перераховані до латвійського АО «Огрес Комерцбанк» на рахунок 3204050843 для компанії «ASHCROFT INVESTMENTS LLC».

Таким чином, 24.01.2003, невстановлені особи, використовуючи кореспондентський рахунок «Альфа Банк», відкритий в АКБ «Легбанк», здійснили перерахування на Україну грошових коштів в розмірі 31.430.466 рос. руб. на рахунок ПП «СВ і К», зазначивши при цьому, що здійснено оплату по контракту № 140 від 23.10.2002, тобто за експорт «комплексу», послідовно перерахували вказані кошти через ряд рахунків, після чого перерахували їх за межі території України. Вказане свідчить про відсутність фактичного надходження валютної виручки, за начебто експортований за межі митної території України «комплекс» на адресу «комісіонера» (ПП «СВ і К»). Однак, імітація таких перерахувань надала ОСОБА_3 та іншим особам документальне підтвердження платіжні виписки про зарахування на рахунок «комісіонера» валютної виручки від експорту.

Для створення видимості оплати через банківську установу придбання «комплексів» ТОВ «Техноекспорт» у АТЗТ «Капітал», із виділенням суми ПДВ, яка відповідно до норм Закону підлягає відшкодуванню, ОСОБА_3 та інші невстановлені особи, в той же день, коли була створена імітація надходження на рахунок «комісіонера» валютної виручки, тобто 24.01.2003, документально створили видимість оплати від «комісіонера» (ПП «СВ і К») до «експортера» (ТОВ «Техноекспорт») та до «постачальника» (АТЗТ «Капітал») зазначеного вище «комплексу» в межах митної території України.

Для цього, 24.01.2003 на підставі обяви №2 о 14 год. 50 хв. невстановленою слідством особою із використанням паспортних даних ОСОБА_6 внесено на рахунок №260053162, відкритий ПП «ТПК-сервіс» в АКБ «Легбанк», грошові кошти в сумі 5.269.000 грн. Вказана сума є гривневим еквівалентом суми 31.430.466 рос. руб., які надійшла із-за кордону як начебто валютна виручка від експорту «комплексу».

Цього ж дня, о 15 год. 28 хв., з рахунку № 260053162 «ТПК-сервіс» грошові в сумі 5.269.000 грн. платіжним дорученням №1414 невстановленими слідством особами перераховані на рахунок ПП «СВ і К» №260092880, відкритий в АКБ «Легбанк», як оплату за цінні папери.

Далі, цього ж дня, через хвилину, тобто о 15 год. 29 хв., з рахунку ПП «СВ і К» № 260092880 грошові в сумі 5.269.000 грн. платіжним дорученням №2 невстановленими особами перераховані на рахунок ТОВ «Техноекспорт» № 260033166 з призначенням платежу: «плата за обладнання згідно договору №21/10-2 від 21.10.2002 без ПДВ». Таким чином, на цьому етапі створено документальну видимість оплати від «комісіонера» «комітенту» гривневого еквіваленту валютної виручки, а директор АТЗТ «Капітал» ОСОБА_3 отримав документальне підтвердження цьому платіжну виписку.

Далі, цього ж дня, з рахунку ТОВ «Техноекспорт» № 260033166 грошові в сумі 5.269.000 грн. ОСОБА_3 платіжним дорученням №1 перерахував на рахунок АТЗТ «Капітал» № 260072884 в АКБ «Легбанк» з призначенням платежу: «плата за обладнання згідно договору №18/10-2 від 18.10.2002». Таким чином, на цьому етапі створено документальну видимість оплати від «експортера» «постачальнику» вартості «експортованого» обладнання, а директор АТЗТ «Капітал» ОСОБА_3 отримав документальне підтвердження цього платіжну виписку банку, із зазначенням суми ПДВ, яка підлягає експортному відшкодуванню.

Далі, цього ж дня, з рахунку АТЗТ «Капітал» № 260072884 грошові в сумі 5.396.468 грн. (із яких 5.269.000 грн., отримані від ТОВ «Техноекспорт» та 127.468 грн. залишок власних коштів АТЗТ «Капітал») платіжним дорученням № 2 перераховані на рахунок ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» № 260032879 в АКБ «Легбанк».

Далі, цього ж дня, о 15 год. 30 хв., з рахунку ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» № 260032879 грошові кошти в сумі 5.393.918 грн. платіжним дорученням № 3 перераховані на рахунок № 260003031 ТОВ «Зварко» в АКБ «Легбанк».

Далі, цього ж дня, о 15 год. 30 хв., з рахунку № 260003031 ТОВ «Зварко» грошові кошти в сумі 5.384.918 грн. платіжним дорученням № 3 повернуті на рахунок № 260053162 «ТПК-сервіс» в АКБ «Легбанк».

Таким чином, 24.01.2003, ОСОБА_3 та інші невстановлені слідством особи, протягом двох хвилин, з 15 год. 28 хв. до 15 год. 30 хв., здійснили послідовне перерахування грошових коштів в сумі 5.269.000 грн., яка начебто є гривневим еквівалентом «експортної» виручки, по колу між рахунками наступних підприємств: ПП «ТПК-сервіс» - ПП «СВ і К» - ТОВ «Техноекспорт» - АТЗТ «Капітал» - ТОВ СП «Вікторія-Холдинг» - ТОВ «Зварко» - ПП «ТПК-сервіс». При цьому, на етапі перерахування цих коштів від ПП «СВ і К» до ТОВ «Техноекспорт», в призначенні платежу невстановленими особами зазначалось, що ці кошти надходять за зовнішньоекономічним контрактом, тобто створена видимість розрахунку із «експортером», а при перерахуванні цих коштів від ТОВ «Техноекспорт» до АТЗТ «Капітал» створена видимість розрахунку «експортера» з постачальником, із виділенням суми ПДВ, яка підлягає експортному відшкодуванню.

Таким чином, в результаті своїх злочинних дій директор АТЗТ «Капітал» ОСОБА_3, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами державного бюджету в сумі 1.030.000 грн. грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, вчинив всі необхідні дії, направлені на реалізацію свого злочинного умислу, намагаючись незаконно відшкодувати вказану суму із державного бюджету, однак свої злочинні наміри реалізувати не зміг з причин, які не залежать від його волі, оскільки спроба незаконного відшкодування ПДВ з державного бюджету була попереджена працівниками органів Державної податкової служби України.

Крім цього, ОСОБА_3, будучи службовою особою директором ТОВ «Техноекспорт», тобто виконуючи на підприємстві організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обовязки, в процесі реалізації злочинного плану, направленого на заволодіння коштами державного бюджету, протягом 2002-2003 років, складав та використовував завідомо підроблені офіційні документи.

Так, в 4-му кварталі 2002 року, ОСОБА_3 за вищеописаних обставин вчинив замах на заволодіння коштами державного бюджету, шляхом зловживання своїм службовим становищем. При цьому, ОСОБА_3, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська 25, офіс №1, разом із невстановленими особами склав та особисто підписав наступні документи, які містять завідомо неправдиву інформацію про начебто здійснене придбання ТОВ «Техноекспорт» у АТЗТ «Капітал» «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів»:

1.Договір № 18/10-2 від 18.10.2002, який містить завідомо неправдиву інформацію про придбання ТОВ «Техноекспорт» у АТЗТ «Капітал» «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів».

2. Специфікація № 1 від 18.10.2002 до договору №18/10-2 від 18.10.2002, яка містить завідомо неправдиву інформацію про перелік комплексності обладнання, що поставляється.

3. Акт приймання-передачі від 18.10.2002 до договору №18/10-2 від 18.10.2002, із завідомо неправдивою інформацією про приймання саме «комплексу», який є предметом угоди.

4. Податкова накладна № 22 від 18.10.2002, яка містить неправдиву інформацію про загальну вартість комплексу в розмірі 6.300.000 грн. та суму ПДВ в розмірі 1.050.000 грн.

5. Видаткова накладна № РН-0000022 від 18.10.2002, щодо отримання ТОВ «Техноекспорт» одного комплекту «комплексу», яка містить неправдиву інформацію про загальну вартість комплексу в розмірі 6.300.000 грн. та суму ПДВ в розмірі 1.050.000 грн.

6. Договір безоплатного зберігання №18-10-01 від 18.10.2002, предметом якого є зберігання АТЗТ «Капітал» «комплексу» належного ТОВ «Техноекспорт» за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект 72, який містить завідомо неправдиву інформацію про предмет зберігання.

8. Доповнення до договору зберігання №18-10-01 від 18.10.2002, який містить завідомо неправдиву інформацію про предмет зберігання та його вартість.

Всі вказані вище завідомо підроблені документи директор ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3 підписав особисто, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №4795 від 26.05.2008.

Крім цього, ОСОБА_3, в 4-му кварталі 2002 року, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Дмитріївська 25, офіс №1, разом із невстановленими особами склав та особисто підписав наступні документи, які містять завідомо неправдиву інформацію:

1. Договір комісії № 21/10-2 від 21.10.2002, предметом якого є доручення комітентом (ТОВ «Техноекспорт») комісіонеру (ПП «СВ і К») від свого імені укласти зовнішньоекономічний контракт щодо реалізації за межі митної території України «управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів», належного ТОВ «Техноекспорт», який містить завідомо неправдиву інформацію про предмет договору.

2. Специфікація №1 до договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002 із переліком комплексності обладнання, що поставляється, яка містить завідомо неправдиву інформацію про перелік комплексності обладнання, що поставляється.

3. Акт прийому-передачі товару від 25.10.2002 до договору комісії 21/10-2 від 21.10.2002, із завідомо неправдивою інформацією про предмет, який передається для реалізації на експорт.

Всі вказані вище завідомо підроблені документи директор ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3 підписав особисто, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 7845 від 22.07.2008.

Крім цього, д иректор ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3 20.11.2002 року, знаходячись в приміщенні ТОВ «Техноекспорт» за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська 25, офіс №1, надав невстановленій слідством особі первинні документи, укладені між ТОВ «Техноекспорт» та АТЗТ «Капітал» і ПП «СВ і К» про начебто придбання «комплексу» та передачу його «комісіонеру» для експорту. Після цього, невстановлена слідством особа власноручно склала податкову декларацію ТОВ «Техноекспорт» із відображенням в складі податкового кредиту суми ПДВ з придбання у АТЗТ «Капітал» «комплексу» в розмірі 1.030.000 грн., визначивши в ній з відома ОСОБА_3 порядок відшкодування у вигляді повернення 1.030.000 грн. із цієї суми на рахунок ТОВ «Техноекспорт» в установі банку, після чого повернула заповнену таким чином декларацію безпосередньо ОСОБА_3 За аналогічних обставин невстановлена особа разом із декларацією з ПДВ за жовтень 2002 року ТОВ «Техноекспорт» заповнила розрахунок експортного відшкодування за вказаний період (додаток № 1 до декларації з ПДВ), в рядках 6 та 7 якого з відома ОСОБА_3 зазначила суму в розмірі 1.050.000 грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню в різний спосіб.

При цьому, в декларацію з ПДВ ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2002 р. ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами були внесені наступні завідомо неправдиві відомості:

- в рядках 2.1, 5, 5.2 колонки «А» першого розділу «Податкові зобовязання» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про начебто здійснену в жовтні 2002 року експортну операцію в розмірі 5.269.000 грн.,

- в рядку 10.1 колонки «А» другого розділу «Податковий кредит» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про начебто здійснене в жовтні 2002 року придбання «комплексу» в сумі 5.250.000 грн., а в колонці «Б» цього рядка завідомо неправдиву інформацію про розмір податкового кредиту із цієї операції в сумі 1.050.000 грн.,

- в рядку 17 колонки «Б» другого розділу «Податковий кредит» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про загальний розмір податкового кредиту за жовтень 2002 року в сумі 1.050.000 грн.,

- в рядках 18.2 та 21 колонки «Б» третього розділу «Розрахунки з бюджетом за звітний період» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про відємний розмір чистої суми зобовязань з ПДВ в сумі 1.050.000 грн. та про суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету в такому ж самому розмірі,

- в рядку 23 колонки «Б» третього розділу «Розрахунки з бюджетом за звітний період» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиву інформацію про розмір експортного відшкодування в сумі 1.030.000 грн., а в колонці «А» рядка 23.3 зазначила напрямок відшкодування цієї суми перерахування 100 відсотків цієї суми на рахунок ТОВ «Техноекспорт» в установі банку,

- в рядку 25 колонки «Б» третього розділу «Розрахунки з бюджетом за звітний період» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиву інформацію про залишок суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 20.000 грн., а в колонці «А» рядка 23.3 зазначила напрямок відшкодування цієї суми зарахування 100 відсотків цієї суми в рахунок майбутніх платежів.

В розрахунку експортного відшкодування (додаток № 1 до декларації з ПДВ) були внесені наступні завідомо неправдиві відомості:

- в рядку 1 колонки «Б» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про загальну суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню за результатами звітного періоду в розмірі 1.050.000 грн.,

- в рядку 2 колонки «Б» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про частину суми податкового кредиту оплаченого коштами постачальникам в розмірі 1.030.000 грн.,

- в рядку 3 та 4 колонки «А» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиву інформацію про загальний обсяг продаж та вартість експортних операцій в сумі 5.269.000 грн., зазначивши, при цьому, в рядку 5, що частка експортних операцій в загальній сумі продажу за жовтень 2002 року склала 100 відсотків,

- в рядку 6 колонки «А» невстановлена особа на вимогу ОСОБА_3 внесла завідом неправдиву інформацію про суму експортного відшкодування в розмірі 1.030.000 грн., а в рядку 7 суму в розмірі 20.000 грн., що відшкодовується в рахунок майбутніх платежів.

При цьому, ОСОБА_3, усвідомлюючи недостовірність даних, внесених до зазначених вище документів та незаконність вимоги відшкодування ПДВ з державного бюджету, особисто підписав як директор ТОВ «Техноекспорт» податкову декларацію з ПДВ та розрахунок експортного відшкодування ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2004 року, Після цього, податкова декларація з ПДВ ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2002 року (разом із розрахунком експортного відшкодування, тобто додатком № 1) була подана ОСОБА_3 до ДПІ у Печерському районі м.Києва за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 2, де 20.11.2002 вона була офіційно зареєстрована за вхідним номером 45949.

Крім цього, 24.01.2003 року ОСОБА_3, за невстановлених слідством обставин, склав платіжне дорученням №1, на підставі якого з рахунку ТОВ «Техноекспорт» № 260033166 грошові в сумі 5.269.000 грн. перерахував на рахунок АТЗТ «Капітал» №260072884 в АКБ «Легбанк», з призначенням платежу: «плата за обладнання згідно договору №18/10-2 від 18.10.2002», тобто вказаний офіційний документ містив неправдиву інформацію про призначення платежу.

Складання і видача директором ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3 , за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, завідомо неправдивих документів, дало змогу виконати всі обєктивні дії, спрямовані на розкрадання грошових коштів в сумі 1.030.000 грн., однак ці дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах не визнав і показав, що ні з ким в злочинну змову не вступав та не розробляв злочинний план по незаконному заволодінню коштами з державного бюджету. З моменту створення ТОВ «Техноекспорт», тобто з 10.10.2002, постійно займав посаду директора зазначеного субєкта господарювання та являвся єдиною службовою особи, яка мала право підпису на документах фінансово-господарської діяльності та податкової звітності ТОВ «Техноекспорт», контролював фінансову діяльність підприємства. Печатка підприємства постійно знаходилась у нього. На підприємстві в період жовтня-листопада 2002 року працювало дві особи: він як директор та бухгалтер підприємства ОСОБА_5 18.10.2002 він уклав договір №18/10-2 із АТЗТ «Капітал» щодо придбання у останнього двох комплектів управляючого комплексу поліграфічного обладнання та друку оригінал-макетів на загальну суму 12600000,00 грн. В подальшому, з метою отримання прибутку для підприємства, 21.10.2002 уклав договір комісії №21/10-2 з ПП «СВ і К» щодо реалізації за межі митної території України одного комплекту зазначеного обладнання. В свою чергу, на виконання договору комісії ПП «СВ і К» 23.10.2002 уклав контракт №140 з підприємством-нерезидентом ТОВ «Транслес» (Росія, м. Томськ, вул. Фрунзе 130, офіс №96) на реалізацію зазначеного вище обладнання за ціною 5269000,00 грн. Обставин укладання зазначених вище договорів він не памятає.

Отримавши 24.01.2003 грошові кошти від ПП «СВ і К» за експортований товар, він на підставі договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002 кошти в сумі 5269000,00 грн. перерахував в адресу підприємства-постачальника обладнання - АТЗТ «Капітал», розрахувавшись таким чином за придбаний товар.

За результатами проведеної експортної операції він як директор ТОВ «Техноекспорт», 20 листопада 2002 року відобразив в податковій декларації №457949 та розрахунку експортного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2002 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 1030000,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його вина повністю доводиться іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними акта №44/23-20/32207959 від 14.04.2005 «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Техноекспорт» за період з 10.10.2002 по 30.09.2004, яким встановлено, що ТОВ «Техноекспорт» незаконно заявлено до відшкодування ПДВ за жовтень 2002 року в розмірі 1050000 грн. т. 1 а.с.31-49

- рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги службових осіб ТОВ «Техноекспорт» на податкове повідомлення-рішення №692302/0 від 14.04.2005, відповідно до якого службовим особам скаржника розяснено підстави не підтвердження сум бюджетного відшкодування заявлених ТОВ «Техноекспорт» у жовтні 2002 року. т. 3 а.с. 186-189

- даними акта №26/23-707-32207959 від 31.03.2003 «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТОВ «Техноекспорт» код ЄДРПОУ 32207959 за період з 01.10.2002 по 31.10.2002, відповідно до якого службовим особами ТОВ «Техноекспорт» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2002 року в розмірі 1050000 грн.

т. 1 а.с.170-174

- розпорядженням ДПІ у Печерському районі м. Києва №95/23-727 від 31.03.2003, відповідно до якого службовим особами ТОВ «Техноекспорт» не підтверджено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2002 року в розмірі 1050000 грн.

т. 1 а.с.137

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який в повному обсязі підтвердив дані ним покази на досудовому слідстві та висновки акту перевірки «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Техноекспорт» за період з 10.10.2002 по 30.09.2004» №44/23-20/32207959 від 14.04.2005 та показав, що ТОВ «Техноекспорт» безпідставно відобразило в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2002 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 1030000 грн. При проведенні перевірки ОСОБА_3 були надані документи, які свідчили про здійснення ТОВ «Техноекспорт» фінансово-господарських операцій по придбанню та поставці товару із АТЗТ «Капітал» та ТОВ «Вікторія Холдинг». При проведенні зустрічної перевірки із постачальниками було встановлено фіктивність операцій.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що з 21.10.2002 року вона працювала на посаді бухгалтера ТОВ «Техноекспорт». Податкову декларацію та розрахунок експортного відшкодування ПДВ за жовтень 2002 року вона не заповнювала, однак, довірившись переконанням директора ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3 щодо достовірності внесення інформації в податкову декларацію та розрахунок експортного відшкодування ПДВ за жовтень 2002 року, підписала їх. Дані декларації підтверджувались документами, які їй надав ОСОБА_3 і якому вона повністю довіряла.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про те, що в жовтні 2002 року, працюючи на підприємстві ТОВ «Т+Т» водієм автомашини марки «Мерседес-114», отримав вантаж по вул. Волинській в м. Києві, який в подальшому доставив до Німеччини. Вантаж складався із однієї коробки розміром 1,5 м. на 2. м.. Що саме за обладнання він поставляв і на підставі яких угод, йому невідомо. На підприємство ТОВ «Транслес» він вантаж не доставляв. Фірми ТОВ «Транслес» (РФ) і « ОСОБА_9 Естаблішмент»(Німеччина), які згідно документів, значаться покупцем та вантажоотримувачем комплексу, йому невідомі.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, яка повністю підтвердила дані нею на досудовому слідстві покази і пояснила, що на прохання малознайомого чоловіка на імя «Саша» зареєструвала на своє імя ПП «Віната» (яке у схемі незаконного відшкодування ПДВ виконувало функцію начебто підприємства - постачальника комплектуючих в адресу підприємства - виробника комплексів ТОВ «Вікторія-Холдинг») . Чим займалось це підприємство, їй невідомо. На посаду директора підприємства вона нікого не призначала.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що вони ніколи не працювали на підприємстві ТОВ «СУРП Вікторія-Холдинг» та виробництвом і складанням поліграфічного обладнання друку оригіналів макетів ніколи не займались.

т. 11 а.с.103-104, 108, 114

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що службові особи ПП „ТПК-сервіс” їй не відомі, ніяких рахунків в АКБ „Легбанк” вона не відкривала та готівкові кошти на рахунок зазначеного підприємства не вносила.

т. 11 а.с.243-244

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, яка повністю підтвердила дані нею на досудовому слідстві покази і пояснила, що 24.01.2003 грошові кошти в сумі 31430466,00 руб. перераховані з банка нерезидента ЗАТ «Альфа Банк» м. Москва, через кореспондентський рахунок АКБ «Легбанк» №1500.9.53, на рахунок який належить ПП «СВ і К», в якості оплати згідно контракту №140 від 23.10.2002 за обладнання від ТОВ «Транслес» конвертовані в гривню не були. В подальшому, за зазначені рублі ПП «СВ і К» придбаває у АКБ «Легбанк» ощадні сертифікати на предявника. В той же день ПП «ТПК-сервіс», отримавши по предявленим сертифікатам грошові кошти в сумі 31430466,00 руб., в подальшому перерахував їх на кореспондентський рахунок № 1500.9.53 АКБ «Легбанк» для перерахування їх на рахунок №16000000057052 АТ «Огрес Комерцбанка» на рахунок №3204050843 ASHCROFT INVESTMENTS LLC, в якості оплати за маркетингові послуги по контракту №09/03-01-R від 15.12.2002 року.

Крім цього, 24.01.2003 о 14 годині 50 хвилин службові особи ПП «ТПК-сервіс» внесли через касу банку грошові кошти в сумі 5269 00 грн. В подальшому, цього ж дня о 15 годині 28 хвилин з рахунку ПП «ТПК-сервіс» грошові кошти в сумі 5269 000 грн. були перераховані на рахунок №260092880, який належить ПП «СВ і К», в якості оплати за цінні папери згідно договору №9Т-03 від 24.01.2003 року.

ПП «СВ і К», отримавши грошові кошти в сумі 5269000,00 грн., перерахував їх 24.01.2003 року о 15 годині 29 хвилин на рахунок №260033166, який належить ТОВ «Техноекспорт», в якості оплати за обладнання згідно договору №21/10-2 від 21.10.2002.

В подальшому, 24.01.2004 ТОВ «Техноекспорт» з рахунку №260033166 перерахував зазначені грошові кошти на рахунок №260072884, який належить АТЗТ «Капітал», в якості оплати за обладнання згідно договору №18/10-2 від 18.10.2002.

АТЗТ «Капітал», отримавши на свій рахунок грошові кошти від ТОВ «Техноекспорт», 24.01.2003 перерахував їх на рахунок №260032879 СП ТОВ «Вікторія-Холдинг», платежем №2 в сумі 5396168,00 грн., в якості оплати за обладнання згідно договору №1 від 01.08.2002 року.

В подальшому, СП ТОВ «Вікторія-Холдинг» 24.01.2003 о 15 годині 30 хвилин перераховує отримані грошові кошти від АТЗТ «Капітал» в адресу ТОВ «Зварко» на рахунок №2600003031, в якості оплати за комплектуючі згідно рахунку №0926 від 26.09.2002.

ТОВ «Зварко» зі свого поточного рахунку №260003031 24.01.2003 о 15 годині 30 хвилин перераховую отримані від СП ТОВ «Вікторія-Холдинг» грошові кошти в адресу ПП «ТПК-сервіс» на рахунок №260053162 в сумі 5384918 грн., в якості оплати за комплектуючі згідно договору №10/15-02 від 15.10.2002 року.

В подальшому, ПП «ТПК-сервіс» 24.01.200з року частину отриманих від ТОВ «Зварко» грошових коштів в сумі 5384918 грн. перерахувало в АКБ «Легбанк», в якості оплати за ощадні сертифікати, а іншу частину - на банківський рахунок №262572 для подальшого перерахування фізичним особам на їх карткові рахунки, в якості оплати за сільськогосподарську продукцію.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що в період 2002 по 2004 роки являвся заступником директора ТОВ «Транслес», яке мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «СВ і К» та підприємством «Morris Industrial Corporation» (США). В обовязки директора ТОВ «Транслес» входило тільки підписання відповідних контрактів із зазначеними субєктами господарювання за відповідну комісійну винагороду. Поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів ТОВ «Транслес» ніколи не отримувало. т.9 а.с.52-55

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що в період 2002 по 2005 роки він являвся директора ТОВ «Транслес». Очолюване ним товариство в жовтні 2002 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «СВ і К» та підприємством «Morris Industrial Corporation» (США). Бізнес-проект по зазначеним взаємовідносинам йому надавала невідома особа, яка представилася ОСОБА_1. В подальшому, після обговорення зазначеного бізнес-плану, ТОВ «Транслес» погодилося приймати участь у ньому. Він підписував контракти із зазначеними вище підприємствами за відповідну комісійну винагороду. Поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів ТОВ «Транслес» ніколи не отримувало. Всі документи на придбання та реалізацію товару надходило від вищезазначених підприємств поштою DHL, які він підписував та повертав назад. т. 9 а.с. 56-77

- постановою Київського Апеляційного Господарського суду №33/336 від 31.10.2006, відповідно до якої у позові ТОВ «Техноекспорт» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним розпорядження №95/23-727 від 31.03.2003 по акту перевірки №26/23-707-32207959 від 31.03.2003 відмовлено. т. 1 а.с.152-156

- постановою Господарського суду м. Києва №33/583-А від 27.03.2006, відповідно до якої визнано недійсним договір №18\10-2 від 18.10.2002, укладений між ТОВ «Техноекспорт» та АТЗТ «Капітал». т. 4 а.с. 112-117

- рішенням Господарського суду м. Києва №11/341-46/466 від 15.08.2005, відповідно до якого визнано недійсним договір №1 від 01.08.2002, укладений між АТЗТ «Капітал» та СУРП «Вікторія-Холдинг». т. 4 а.с. 64-71

- вироком Соломянського суду м. Києва від 08.06.2006 (справа №1-407), відповідно до якого громадянина ОСОБА_18 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 357 ч.2 КК України. т. 1 а.с.132-133

- даними висновку судово-економічної експертизи №8964 від 26.11.2008 року про те, що включення ТОВ «Техноекспорт» до суми експортного відшкодування в листопаді 2002 року за жовтень 2002 року податку на додану вартість в сумі 1050000,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства. т. 1 а.с.127-130

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №4795 від 26.05.2008 про те, що підписи в договорі №18/10-2 від 18.10.2002, специфікації №1 до договору №18/10-2 від 18.10.2002, акті прийому-передачі до договору №18/10-2 від 18.10.2002, податковій декларації з ПДВ за жовтень 2002 року та розрахунку експортного відшкодування з ПДВ за жовтень 2002 року виконано ОСОБА_3 т. 1 а.с.102-106

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №7845 від 22.07.2008 про те, що підписи в договорі комісії №21/10-2 від 21.10.2002, договорі зберігання №18-10-01 від 18.10.2002, в графі «УТВЕРЖДАЮ» директор ТОВ «Техноекспорт» у верхній частині в звіті комісіонера до договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002, в графі «От Комітента Директор ОСОБА_3В.» в акті прийому-передачі товару від 25.10.2002 до договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002, в графі «Директор» в доповненні до договору зберігання №18-10-01 між АТЗТ «Капітал» та ТОВ «Техноекспорт» від 18.10.2002 року виконано ОСОБА_3

т. 1 а.с.109-112

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №525 від 26.01.2009 року про те, що податкову декларацію та розрахунок експортного відшкодування з ПДВ ТОВ «Техноекспорт» за жовтень 2002 року складено не ОСОБА_3 та ОСОБА_5. а іншою особою. т. 1 а.с.116-121

- даними аналітичної довідки №344/35-40 від 18.08.2008 «Про результати аналізу операцій з руху та використання коштів ТОВ «Техноекспорт», АТЗТ «Капітал», ПП «СВ і К», ПП «ТПК-сервіс», СП ТОВ «Вікторія-Холдинг», ТОВ «Зварко» протягом 24 січня 2003 року», із якої встановлено, що валютні кошти у сумі 31430446,00руб., які надійшли 24.01.2003 з рахунку №1500953, відкритого для ЗАТ «Альфа банк» (м. Москва) у АКБ «Легбанк», на рахунок комісіонера ПП «СВ і К» як виручка від здійснення експортної операції, в подальшому були перераховані в повному обсязі останнім за ощадні сертифікати №№ 006628-006724 на рахунок № 2901870 АКБ «Легбанк». Кошти у сумі 31430446,00руб. ПП «СВ і К», які були перераховані на рахунок АКБ «Легбанк», не були конвертовані в гривну. В подальшому, АКБ «Легбанк» перераховує ПП «ТПК-сервіс» на рахунок №260053162 кошти у сумі 31430446,00руб. з призначенням платежу «Погашення ОС серії А/1-В №№ 006628-006712, 006714-006723, 006814 ном. 325000 рос. руб. №006724 ном. 230446 рос. руб. Лист ПП «ТПК-Сервіс» від 24.01.03 №24/01-1». Надалі, АКБ «Легбанк» перераховує кошти у сумі 31430446,00руб. з рахунка ПП «ТПК-сервіс» на рахунок № 1500953, відкритого для ЗАТ «Альфа банк» (м. Москва) у АКБ «Легбанк», на підставі заяви на переказ № 2 від 24.01.2003 від ПП «ТПК-сервіс».

24.01.2003, згідно документів наданих до аналізу, на рахунок ПП «ТПК-сервіс» через касу банку вносять кошти у сумі 5269000,00грн., які в подальшому підприємством було перераховано на рахунок ПП «СВ І К», який в свою чергу перераховує кошти у сумі 5269000,00грн. на рахунок ТОВ «Техноекспорт». В подальшому, 24.01.2003 ТОВ «Техноекспорт» кошти у сумі 5269000,00грн. перераховує на рахунок АТЗТ «Капітал», який в свою чергу перераховує отримані кошти разом з іншими надходженнями у сумі 5396468,00грн. на рахунок СП ТОВ «Вікторія-Холді». Цього ж дня, а саме 24.01.2003, СП ТОВ «Вікторія-Холді» перераховує кошти у сумі 5393918,00грн., отримані від АТЗТ «Капітал», на рахунок ТОВ «Зварко». В подальшому, 24.01.2003 ТОВ «Зварко» перераховує кошти у сумі 5384918,00грн. на рахунок ПП «ТПК-сервіс». При цьому слід зазначити, що вищезазначені операції проводилися протягом 24 січня 2003 року з 14 години 50 хвилин по 15 годину 30 хвилин. т. 9 а.с. 133-147

Вина ОСОБА_3 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні речовими доказами:

- документами, вилученими 08.12.2005 у службових осіб ТОВ «Техноекспорт» щодо ведення фінансово-господарської діяльності зазначеного субєкта господарювання та книгою продажу товарів ТОВ «Техноекспорт», відповідно до якої оплата від підприємства-нерезидента ТОВ «Транслес» за товар на підставі договору комісії №21/10-2 від 21.10.2002 через ПП «СВ і К» отримана ТОВ «Техноекспорт» 24.01.2003.

т. 4 а.с.44-47

- документами, вилученими 23.08.2005 та 22.01.2009 в ДПІ у Печерському районі м. Києва, які засвідчують те, що ОСОБА_3 в період жовтня-листопада 2002 року обіймав посаду директора ТОВ «Техноекспорт».

т. 3 а.с.133-138

- документами, вилученими 25.08.2005 в РДА Печерського району м. Києва, відповідно до яких ОСОБА_3 з моменту реєстрації ТОВ «Техноекспорт» являється його директором та одноособово несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства.

т. 3 а.с.227-228

- документами, вилученими 23.05.2008 в АКБ «Легбанк», відповідно до яких право підпису платіжних доручень мав тільки директор ТОВ «Техноекспорт» ОСОБА_3

т. 10 а.с. 121-123

Показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 про те, що з кінця 2001 року по 2003 роки він займав посаду директора ПП «Віната» та підтвердив факт реалізації на підставі відповідних договорів постачання програмного забезпечення до поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів в адресу СУРП «Вікторія-Холдинг» вартістю 300 тис. грн., суд до уваги як доказ, який би виправдовував ОСОБА_3, не приймає, оскільки вони спростовуються обґрунтованими показами засновника ПП «Віната» ОСОБА_10 про те, що на посаду директора підприємства вона нікого не призначала, а зареєструвала вказане підприємство на прохання невстановленої особи, яка пообіцяла їй робоче місце на підприємстві. При проведенні очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_19 їй не відомий, а останній по питаннях, що стосується обставин призначення його на посаду директора ПП «Віната» показати нічого не зміг.

Показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 про те, що 18.10.2002 року між АТЗТ «Капітал» в його особі як директора та ТОВ «Техноекспорт» в особі ОСОБА_3 укладався договір №18/12-2 про придбання останнім двох комплектів поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів, суд до уваги як доказ, який би виправдовував ОСОБА_3, не приймає, оскільки вони спростовуються постановою Господарського суду м. Києва №33/583-А від 27.03.2006, якою зазначений договір визнано недійсним.

Показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 про те, що в 2002 році він займав посаду директора ТОВ «Зварко» та підтвердив факт реалізації в вересні 2002 року на підставі відповідних договорів постачання комплектуючих до поліграфічного обладнання та друку оригіналів макетів в адресу СУРП «Вікторія-Холдинг», спростовуються вироком Соломянського суду м. Києва від 08.06.2006 (справа №1-407), яким його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 357 ч.2 КК України.

Суд не вбачає істотних порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства по даній справі та зібранні доказів, які можуть перешкодити суду повно, всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Докази, якими обґрунтовується вина підсудного ОСОБА_3, суд вважає належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Невизнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення даного злочинів.

Суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні замаху на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання ним як службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, складанні і видачі завідомо неправдивих документів, в звязку з чим його дії кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, обставини справи, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України не було доведено до кінця, характер та ступінь співучасті ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, особу підсудного, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, шкода його злочинними діями не заподіяна.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_3, суд визнає те, що на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, його молодий він, вчинення ним злочину вперше.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд не вбачає.

Зазначені вище обставини, що помякшують покарання ОСОБА_3, а також дані про його особу, суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і дають суду підстави застосувати при призначенні покарання по ч.5 ст.191 КК України положення ст.69 КК України та призначити ОСОБА_3 основне покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.5 ст.191 КК України, що є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів, оскільки навіть призначення підсудному покарання з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України або мінімальної міри покарання, буде в даному випадку занадто суворим та несправедливим.

Суд також вважає за необхідне призначити підсудному додаткову міру покарання, передбачену ч.5 ст.191 КК України, у вигляді позбавлення права займати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, а також застосувати конфіскацію всього належного ОСОБА_3 майна.

По ч.1 ст.366 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків.

Враховуючи, що даний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості і з дня вчинення ОСОБА_3 цього злочину по даний час минуло більше трьох років, суд у відповідності до положень ч.1 ст.49 КК України вважає за можливе звільнити його від призначеного покарання за вчинення даного злочину на підставі ч.5 ст.74 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_3 покарання положень ст.ст.75, 76 КК України.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили необхідно залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати, повязані із проведенням експертних досліджень, із засудженого на користь експертної установи не стягувати, оскільки вони відшкодовані за рахунок бюджету.

Питання по речових доказах вирішити у відповідності зі ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначити йому покарання:

- по ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права займати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

- по ч.1 ст.366 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права займати на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: документи, вилучені 08.12.2005 року у службових осіб ТОВ «Техноекспорт» (т.4 а.с.12-43); документи, вилучені 23.08.2005 року та 22.01.2009 року в ДПІ у Печерському районі м. Києва (т.3 а.с.133-138); документи, вилучені 25.08.2005 року в РДА Печерського району м. Києва (т.3 а.с.227-228); документи, вилучені 23.05.2008 року в АКБ «Легбанк» (т.10 а.с.83-86), які містяться в матеріалах кримінальної справи, залишити там же.

Вирок може бути оскаржений та на нього прокурором може бути внесено апеляційне подання до апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, на протязі 15 днів, починаючи з моменту його оголошення.

Суддя