Рішення

від 02.11.2021 по справі 522/10347/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10347/20

Провадження №2-др/522/105/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання - Смоковій А.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чуєвої Катерини Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 30.06.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2021 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) щомісяця, починаючи з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позову відмовлено.

18.10.2021 року представник позивача звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про негайне виконання рішення суду в межах всієї суми присуджених аліментів, стягнення витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, стягнення витрат на правову допомогу, в обґрунтування якої зазначено, що суд не вирішив питання про негайне виконання рішення суду, позивачем понесено витрати на відправлення поштової кореспонденції, на отримання послуг з перекладу, на друкарські послуги на загальну суму 2 935,90 грн., також позивачка понесла витрати на правову допомогу в розмірі 30 600,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт, прибутковими касовими ордерами, які додаються до заяви.

Порядок ухвалення додаткового рішення урегульований ст. 270 ЦПК України, а саме: 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання 02.11.2021 року сторони по справі не з`явились, повідомленні належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 12.11.2021 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) щомісяця, починаючи з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно позовної заяви з урахуванням уточнень, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 000,00 грн. щомісяця починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття, позовна заява задоволено частково в розмірі 2500,00 грн. щомісяця починаючи з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач разом із першою заявою по суті, якою є позовна заява, не подала до суду попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

20.04.2021 року представник позивача адвокатом Чуєвою К.О. було подано до суду розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи на суму 2935,90 грн., які складаються з витрат, пов`язаних з відправленням поштової кореспонденції, на суму 767,60 грн., витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання клопотання із забезпечення доказів, на суму 1261,20 грн., витрат, пов`язаних з отриманням послуг перекладу документів, ну суму 660 грн., витрат, пов`язаних з отриманням друкарських послуг, на суму 247,10 грн.

18.10.2021 року представник позивача адвокат Чуєва К.О. звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення про негайне виконання рішення суду в межах всієї суми присуджених аліментів, стягнення витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, стягнення витрат на правову допомогу, в обґрунтування якої зазначено, що суд не вирішив питання про негайне виконання рішення суду, позивачем понесено витрати на відправлення поштової кореспонденції, на отримання послуг з перекладу, на друкарські послуги на загальну суму 2 935,90 грн., також позивачка понесла витрати на правову допомогу в розмірі 30 600,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом виконаних робіт, прибутковими касовими ордерами, які додаються до заяви.

Адвокатом Чуєвою К.О. разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надано договір про надання правової допомоги №057240 від 17.06.2020 року, акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №057240 від 17.06.2020 року на суму 30 600 грн., копію прибуткового касового ордеру №03/18 від 02.08.2021 року на суму 10 000 грн., копію прибуткового касового ордеру №07/18 від 10.09.2021 року на суму 10 000 грн., копію прибуткового касового ордеру №09/18 від 29.09.2021 року на суму 10 600 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера №09/18 від 29.09.2021 року на суму 10 600 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера №07/18 від 10.09.2021 року на суму 10 000 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера №03/18 від 02.08.2021 року на суму 10 000 грн.

02.11.2021 року представником відповідача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких представник відповідача просить суд залишити без задоволення заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат разом з першою заявою по суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом із першою заявою по суті, якою є позовна заява від 30.06.2020 року, не подала до суду попередній розрахунок суми судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до акту виконаних робіт від 01 жовтня 2021 року за договором про надання правової допомоги №057240 від 17.06.2020 року, який був укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Чуєвою К.О., позивачу надавалась правова допомога у період з 15.06.2020 року по 29.09.2021 року. Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги №057240 від 17.06.2020 року розмір гонорару за надання правової допомоги у суді першої інстанції встановлюється відповідно до акту виконаних робіт зробленим по результату розгляду справи у відповідній інстанції, але не менше 15 000 грн.

Таким чином, позивачу на час подання позовної заяви було відомо попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З огляду на те, що під час розгляду справи позивач разом з першою заявою по суті спору не подала до суду попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікувала понести у зв`язку з розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі N 904/4494/18.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вбачає, що позивачем 30.06.2020 року згідно квитанції №0.0.1752774149.1 було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. за забезпечення доказів, також позивачем 16.09.2020 року згідно квитанції №0.0.1837380231.1 було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. за забезпечення доказів та 07.10.2020 року згідно квитанції №0.0.1861021012.1 було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. за забезпечення доказів.

За викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1261,20 грн., отже дане питання дійсно не було вирішено судом при винесенні рішення від 29 вересня 2021 року.

За приписами пункту 4 статті першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішенням суду від 29.09.2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) щомісяця, починаючи з 30.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання цього рішення у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чуєвої К.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, ч.1 ст. 223, 229, 241, 246, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Чуєвої Катерини Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, згідно якого у порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми платежу за один місяць у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1261,20 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12.11.2021 року.

Суддя Д.Ю. Донцов