Постанова

від 29.03.2022 по справі 522/10347/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №522/10347/20

Апеляційне провадження № 22-ц/813/745/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Чугуєва Катерина Олександрівна,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Козак Алла Вікторівна,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чугуєвої Катерини Олександрівни на додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Донцова Д.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву

30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 2 500 грн. щомісячно, починаючи з 30 червня 2020 року до повноліття сина (т.2а.с.212-217).

У жовтні 2021 року представник позивача адвокат Чугуєва К.О. звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом першої інстанції не вирішено питання про негайне виконання рішення суду в межах всієї суми присуджених аліментів. Окрім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, витрачені ОСОБА_1 на сплату судового збору, на відправлення поштової кореспонденції, переклад документів та отримання друкарських послуг на загальну суму 2 935,9 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 600 грн.(т.3а.с.1-2).

У запереченнях на вказану заяву представник відповідача Козак А.В. , зокрема, зазначила, що:

- на протязі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач добровільно сплачував аліменти та, виходячи із розміру аліментів, визначеним судом, має переплату по ним у розмірі 10 900 грн.;

- судовий збір позивач не сплачувала, що витрати, пов`язані з розглядом справи мають бути задоволені пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте витрати на витребувані позивачем докази не мали доказової сили у даній справі;

- позивач не надала детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що розмір витрат на оплату послуг адвоката у справі про стягнення аліментів, яка є нескладною, не є співмірним (т.3а.с.22-26).

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 листопада 2021 року заяву представника позивача задоволено частково.

Допущено негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 2 500 грн., а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 261,20 грн. В іншій частині вимог відмовлено (т.3а.с.48-52).

Доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу

В апеляційній скарзі представник позивача просить додаткове рішення суду в частині:

- стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, змінити та стягнути їх з відповідача на користь позивача у розмірі 2 935,9 грн.;

-відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та

постановити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача зазначені витрати у розмірі 30 600 грн.

Окрім того, апелянт просила стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, від оплати якого була звільнена позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Неправильність рішення суду першої інстанції обґрунтовано порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, доводи скарги зводяться до того, що витрати, пов`язані із розглядом справи та витрати на професійну правничу допомогу є доведеними; що судом порушено правила, встановлені ч.6 ст.141 ЦПК України (т.3а.с.81-83).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Козак А.В. просила залишити її без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів, та залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції (т.3а.с.97-103).

Додаткове рішення суду в частині допущення негайного виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць не оскаржено та відповідно до правил ч.1ст.367 ЦПК України не перевіряється.

Позиція апеляційного суду

Згідно з ч.13ст.7,ч.1ст.369 ЦПК України розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції підлягає:

- зміні в частині визначення розміру судових витрат, пов`язаних з розглядом справи;

- скасуванню в частині відмови в стягненні з відповідача судового збору в дохід держави;

- залишенню без розгляду частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 у справі №522/10347/20 була адвокат Чугуєва К.О., яка діяла на підставі ордеру серії ОД№057240 від 17 червня 2020 року та договору про надання правової допомоги №057240 від 17 червня 2020 року (т.1 а. с.101,102).

Зазначені документи були приєднані до позовної заяви ОСОБА_1 , яка 30 червня 2020 року звернулась до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина (т.1а.с.1-2).

Встановлено, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 не подала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

20 квітня 2021 року в Приморському районному суді м.Одеси зареєстрований, поданий її представником, розрахунок судових витрат, які позивач понесла у зв`язку із розглядом справи у розмірі 2 935,90 грн., які складаються з витрат, пов`язаних:

-з відправленням поштової кореспонденції у розмірі 767,60 грн.,

-зі сплатою судового збору за подання клопотання із забезпечення доказів у розмірі 1 261,20 грн.;

-з отриманням послуг перекладу документів у розмірі 660 грн.;

-з отриманням друкарських послуг у розмірі 247,10 грн.

Всі зазначені судові витрати документально підтверджені копіями чеків та квитанцій (т.2 а.с.140, 141-162).

Дані про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач або її представник просили відшкодувати витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та надали відповідні докази, матеріали справи не містять.

Так, у письмовій промові представника позивача у судових дебатах 29 вересня 2021 року, яка приєднана до справи, адвокат Чуєва К.О. не просила суд вирішити питання про судові витрати (т.2а.с.201-204).

Не містить такого прохання позивача та його представника й запис фіксування судових засідань в суді першої інстанції технічними засобами, в тому числі і 29 вересня 2021 року.

Відповідно до протоколу судового засідання від 29 вересня 2021 року вступна та резолютивна частини рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2021 року проголошені 29 вересня 2021 року у присутності сторін та їх представників, в тому числі й представника позивача (т.3 а.с.209-210).

Згідно змісту вступної та резолютивної частин рішення суду, проголошеного публічно, судом першої інстанції не вирішувалося питання про судові витрати (т.3а.с.211).

Таким чином, про те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про судові витрати позивачу та її представнику стало відомо 29 вересня 2021 року і саме з цієї дати має відліковуватися п`ятиденний строк, встановлений ч.8ст.141 ЦПК України, про що буде викладено нижче.

Повний текст рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2021 року складено 08 жовтня 2021 року (т.2 а.с.212-217).

Заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав п.3ч.1 ст.270 ЦПК України подана до суду першої інстанції 18 жовтня 2021 року, що не заперечується заявницею в апеляційній скарзі (т.3а.с.1-2).

В цій заяві, крім іншого, представником порушено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 600 грн. та додано наступні докази: копії договору про надання правової допомоги від 17 червня 2020 року, акту виконаних робіт від 01 жовтня 2021 року до вказаного договору та прибуткових касових ордерів на загальну суму 30 600 грн. (т.3а.с.1-2, 3-4,5,6-7).

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2022 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2021 року змінено в частині розміру аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. щомісяця, починаючи з 30 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3а.с.117-121).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За змістом п.3ч.1ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1,3 ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно до ч.8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

1.Вирішуючи вимоги заявниці в частині стягнення судових витрат на загальну суму 2 935,9 грн., які складалися зі сплати судового збору за подачу клопотань про забезпечення доказів у розмірі 1 261,20 грн., на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 767,60 грн., переклад документів у розмірі 660 грн. та отримання друкарських послуг у розмірі 247,10 грн., суд першої інстанції керувався ч.ч.1,2 ст. 134 ЦПК України та виходив з того, що під час розгляду справи позивач разом з першою заявою по суті спору не подала до суду попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а тому стягнув з відповідача на користь позивача витрати, які складалися зі сплати судового збору за подачу клопотань про забезпечення доказів у розмірі 1 261,20 грн.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні судових витрат на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 767,60 грн., переклад документів у розмірі 660 грн. та отримання друкарських послуг у розмірі 247,10 грн. є помилковим, оскільки зазначені витрати позивач понесла під час розгляду справи в суді першої інстанції та об`єктивно не могла подати відповідний розрахунок до суду разом з подачею позову.

Окрім того, ч.2 ст.134 ЦПК України передбачено право, а не обов`язок суду відмовляти стороні у разі недотримання нею вимог, встановлених ч.1 цієї статті.

За таких обставин є помилковим й посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18, яка не є аналогічною за обставинами, встановленими у даній справі.

Висновки у справі №904/4494/18 і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними. У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду виходила з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. У справі №904/4494/18 застосовано інше нормативно-правове регулювання, ніж застосовано у справі, яка переглядається, з урахуванням встановлених у ній конкретних обставин.

При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

З огляду на те, що представник позивача подала вказаний розрахунок до суду 20 квітня 2021 року, тобто до ухвалення рішення по суті, зазначені витрати є дійсними та необхідними, виходячи із критерію розумності їх розміру та фінансового стану сторін, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення суду у вказаній частині підлягає зміні, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 935,9 грн.

2. Відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з аналогічних підстав (ч.ч.1,2ст.134 ЦПК України), суд першої інстанції не звернув увагу на те, що:

- до ухвалення 29 вересня 2021 року Приморським районним судом м.Одеси рішення по справі, позивач або її представник заяв та доказів про сплату судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 600 грн. не подавали;

- після прийняття рішення у цій справі і після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України, представник позивача лише 18 жовтня 2021 року подала такі докази.

Апеляційний суд вважає, що заявниця пропустила строк для подання доказів, понесених витрат на професійну правничу допомогу. При цьому у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, зареєстрованій в суді 18 жовтня 2021 року, представник позивача не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску.

У зв`язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 600 грн. заяву представника позивача необхідно залишити без розгляду. Дані докази були надані заявницею поза межами строку, встановленого ч.8ст.141 ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

3. Відносно судового збору за подачу позову колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до вимог п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення п.3 ч.1 ст.5 Закону «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України).

За ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

На час подачі позову 2020 року судовий збір за подачу позову про стягнення аліментів становив 840,80 грн.

Враховуючи наведене та встановлення розміру аліментів на дитину, що підлягає стягненню з відповідача, у розмірі 5 000 грн. щомісячно, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 840,80 грн., що становить нижню межу ставки судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, суд виходить з такого розрахунку 5 000 х 6 = 30 000 грн х 1% : 100% = 300 грн., але з огляду на положення п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід сплатити судовий збір не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чугуєвої Катерини Олександрівни задовольнити частково.

Змінити додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 листопада 2021 року в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у загальному розмірі 2 935,90 грн.(дві тисячі дев`ятсот тридцять пять гривень дев`яносто копійок), які складаються з витрат:

-зі сплати судового збору за подачу клопотань про забезпечення доказів у розмірі 1 261,20 грн (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня двадцять копійок),

-з відправлень поштової кореспонденції у розмірі 767,60 грн. (сімсот шістдесят сім гривень шістдесят копійок),

-з переклад документів у розмірі 660 грн.(шістсот шістдесят гривень);

-з отримання друкарських послуг у розмірі 247,10 грн. (двісті сорок сім гривень десять копійок).

Скасувати додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 листопада 2021 року в частині відмови у стягненні судових витрат з ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 та в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 судового збору у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Залишити без розгляду заяву представника позивача адвоката Чугуєвої Катерини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 600 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку визначеному ст.389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: