Постанова

від 30.04.2010 по справі 4-793/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 4-793/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О. при секретарі Москаленко К.О. за участю прокурорів Гриньова С.О., Желтової Т.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Каліфіцького О.А. від 01.03.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції від 1960 року) в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 звернувся в інтересах ОСОБА_2 до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Каліфіцького О.А. від 01.03.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції від 1960 року) в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2./а.м.1-3/

В обґрунтування поданої скарги захисником адвокатом ОСОБА_1 зазначається, що оскаржувана постанова старшим слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України Каліфіцьким О.А. винесена без достатніх приводів, підстав та достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), визначених законом. Просить оскаржувану постанову скасуватися в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Зокрема, заявник посилається на те, що в оскаржуваній постанові не наведено жодних даних, на підставі яких слідчим зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), а зроблено загальний висновок про те, що наявні дані є достатніми для порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав повністю, просить її задовольнити. В обґрунтування поданої скарги ним зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 від 01.03.2010 є незаконною, оскільки в діях ОСОБА_2, стосовно якого порушена кримінальна справа відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), слідчим зроблено штучні, необґрунтовані висновки про наявність ознак злочину без врахування фактичних обставин та норм чинного законодавства. Зазначив про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 Надав суду письмові пояснення на скаргу.

В судове засідання ОСОБА_2, який утримується в Київському СІЗО № 13 не доставлявся, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином та судом визнано можливим розглянути скаргу у його відсутності.

Від потерпілої ОСОБА_5 на адресу суду надійшла телеграма, в якій потерпіла покази дані нею раніше підтримує та повідомляє про причини неявки. Судом визнано можливим розглянути скаргу у її відсутність.

Прокурор Желтова Т.В. доводи, викладені у скарзі, не визнала. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просила залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим на підставі наявних достатніх даних в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), які містяться в протоколах допиту потерпілої, протоколах предявлення для впізнання особи по фотографії та інших матеріалах. Просить скаргу залишити без задоволення. Прокурор виклала думку у письмовому вигляді.

Дослідивши надані матеріали, на підставі яких винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи від 01.03.2010, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, приходжу до наступних висновків.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Каліфіцького О.А. від 01.03.2010 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) (а.м. 244).

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), за якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2, виходячи з кваліфікуючих ознак цього злочину згідно оскаржуваної постанови, полягають в умисному вбивстві, скоєному без ознак, визначених ст. 93 КК України ( в редакції Закону 1992року).

Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, що узгоджується та відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України.

Так в постанові зазначено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 04 серпня 1995 року, близько 20 год. 30 хв., на сходовій клітці пятого поверху, будинку АДРЕСА_1 з пістолета «ТТ» умисно здійснили не менше семи вистрілів в ОСОБА_7 Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2452 від 26.10.1995 причина смерті ОСОБА_7 сукупність вогнестрільних поранень, які ускладнились кровотечею в заочеревенний простір з просочуванням крові в черевну порожнину. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 з місця злочину зникли. Таким чином, в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_2, які виразились в умисному вбивстві ОСОБА_7, містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року).

Підставами для порушення зазначеної кримінальної справи відносно ОСОБА_2 стали фактичні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року) України. Як перевірено судом, вказані фактичні дані містяться в протоколах допиту потерпілої ОСОБА_5 (а.м.105-108, 219-223), протоколах предявлення для впізнання особи по фотографії (а.м. 109-111, 224-231) та інших матеріалах, і відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України вбачаються достатніми для порушення кримінальної справи .

Порушення вимог закону при отриманні цих даних, судом не встановлено.

Доводи скарги та доводи, викладені в поясненнях захисника адвоката ОСОБА_1 у справі щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 з приводу умисного вбивства, а також щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи не узгоджуються з іншими отриманими в ході перевірки даними, які оцінюються судом в їх сукупності.

Вважаю, що зясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, в оскаржуваній постанові слідчим зазначено приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю Кримінального кодексу України, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи, а викладені в скарзі доводи про те, що кримінальна справа порушена без достатніх обєктивних даних, які б підтверджували викладені в постанові факти та обставини необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Каліфіцького О.А. від 01.03.2010 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції від 1960 року) в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2,- залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: