Постанова

від 17.11.2021 по справі 347/209/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/209/21

Провадження № 22-з/4808/99/21

Головуючий у 1 інстанції Драч Д.С.

Суддя-доповідач Бойчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без виклику сторін заяву представника ОСОБА_1 про вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 25 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання майна, набутого за час шлюбу, спільною сумісною власністю та договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними

в с т а н о в и в:

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Косівського районного суду від 25 червня 2021 року залишено без змін.

До апеляційного суду 08 листопада 2021 року надійшла заява представника ОСОБА_1 , щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу, в обґрунтування якої вказала, що апеляційним судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу.

Просить стягнути ОСОБА_2 витрати на правову допомогу.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін та інших учасників справи, так як вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат можливе за наявності відповідних документів в матеріалах справи і не потребує надання додаткових доказів.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у постанові зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Апеляційним судом встановлено, що між адвокатом Мельничук Ілоною Вікторівною та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №2 від 24 вересня 2021 року до Договору №14-01/21 від 14.01.2021 про надання правової допомоги.

Згідно акту наданих послуг №3 від 05.11.2021 представником ОСОБА_1 адвокатом Мельничук І.Є. за договором №14-01/21 про надання правової допомоги від 14 січня 2021 рокубули надані послуги щодо: 1) підготовки та надання пояснень до суду апеляційної інстанції стосовно апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду по справі №347/209/21, кількість годин 3,5, вартість 1000 грн/год., сума 3500 грн; 2) представництва інтересів клієнта в Івано-Франківському апеляційному суді, кількість 1,5, вартість 1000 грн/год, сума 1500 грн. Разом 5000 грн. (а.с. 105-106).

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №154/1435/18-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Міркувань або заперечень стосовно заяви представника ОСОБА_1 про вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу від ОСОБА_2 та інших учасників справи не надходило.

Враховуючи наведене та ту обставину, що під час ухвалення апеляційним судом постанови у цій справі від 04 листопада 2021 року не було вирішено питання про судові витрати на правову допомогу, тому клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Мельничук І.В. про їх вирішення під час апеляційного провадження слід задовольнити частково, про що постановити додаткове рішення.

З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірними.

Відповідно до відрізку часу, проведеного адвокатом в засіданні апеляційного суду, який у двох судових засіданнях складає всього біля однієї години, апеляційний суд дійшов висновку про їх стягнення у меншому розмірі, ніж заявлено представником ОСОБА_1 адвокатом Мельничук І.В., а саме стягнути з ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. (1 год х 1 000 грн).

При цьому колегія судді вважає, що підготовка та надання пояснень представником позивачки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості апеляційної скарги входить до послуги щодо представництва інтересів клієнта в суді, тому не доведеними є посилання адвоката про надання такої послуги. Адвокатом Мельничук І.В. апеляційному суду подане клопотання про розгляд апеляційної скарги у режимі відеоконференції і у цьому ж клопотанні зазначені нею пояснення по суті апеляційної скарги. Проте у сторони чи її представника судом надання пояснень не вимагалося і не передбачено таку процесуальну дію нормами процесуального права на цій стадії апеляційного розгляду, тому в стягненні частини судових витрат на правову допомогу у розмірі 3 500 грн слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 133, 141, 270, 368, 381, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання майна, набутого за час шлюбу, спільною сумісною власністю та договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати за надання правничої допомоги при розгляді цієї справи в апеляційному суді в розмірі 1 000 (одна тисяча гривень) грн.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст додаткової постанови складено 17 листопада 2021 року.

Судді: І.В. Бойчук

В.А. Девляшевський

В.Д. Фединяк