Рішення

від 05.10.2021 по справі 907/208/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"05" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/208/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , м. Ужгород

з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Ужгород

до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» ,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - Павліченко О.В., адвокат, угода про надання правової

допомоги б/н від 20.03.2019 року

Відповідач - Зеленяк С.С., довіреність № 03-22/8 від 04.01.2021 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , м. Ужгород заявлено позов до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» . Ухвалою суду від 26.01.2021 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Ужгород.

Позивач просить суд задоволити заявлений у даній справі позов повністю, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що прийняте відповідачем рішення № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» суперечить вимогам законодавства, оскільки даним оспорюваним рішенням без згоди позивача та на підставі непідписаних зі сторони позивача документів, Ужгородська міська рада безпідставно змінила цільове призначення земельних ділянок (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160, 2110100000:18:001:0161, 2110100000:18:001:0162, 2110100000:18:001:016З, 2110100000:18:001:0164, визначивши цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16, що потягло наслідки значного збільшення орендної плати.

Позивач стверджує, що зазначене оспорюване рішення прийнято на підставі документів, які зі сторони позивача підписані неповноважною особою, оскільки директор позивача жодних документів не підписував. Всі документи замість керівника позивача підписала особа, яка виконує обов`язки бухгалтера товариства, однак, не є уповноваженою на вчинення подібного роду дій від імені позивача - ТОВ «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» .

Як стверджує позивач, зазначені земельні ділянки відносяться до земель промислового призначення, оскільки на них розміщені об`єкти, які набуті позивачем на підставі договорів купівлі - продажу, як об`єкти, які не є будівлями торгівлі, а тому, відповідач не мав права змінювати їх цільове призначення на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідач проти позову заперечив, про що подав суду письмовий відзив на позовну заяву від 07.06.2019 року.

Зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними та незаконними, оскільки вчинені відповідачем дії відповідають вимогам законодавства. Зокрема, пунктом 2.1. рішення сесії Ужгородської міської ради № 682 від 30.05.2017 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з подальшою передачею в оренду земельних ділянок під власними нежитловими будівлями та для їх обслуговування по вул. Минайській, 16.

15 березня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» , від імені якого на підставі довіреності від 15.03.2018 року діяла Свірська А.С., було подано заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16 з подальшою передачею у користування на умовах оренди.

В подальшому, 10.07.2018 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1157 «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (5 ділянок) по вул. Минайській, 16 та передано їх в оренду строком на 5 років до 10 липня 2023 року, а 15.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» здійснило державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 10.07.2018 року № 2003, що підтверджується відповідними інформаційними довідками. При цьому, реєстраційні дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» здійснювала уповноважена особа - Свірська Алла Степанівна на підставі довіреності від 15.03.2018 року, яка їй надавала право на подання заяви (з правом підпису) та документів до неї, для отримання результату адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради. Термін такої довіреності встановлений до 14.04.2018 року.

При цьому, спростовуючи аргументи позивача про те, що оспорюване у даній справі рішення відповідача прийнято на підставі документів, які підписані неуповноваженою особою, відповідач додатково покликаєтеся на те, що Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж) земельних ділянок в натурі (на місцевості) Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16, було розроблено ПП «Сьомий регіон» згідно технічного завдання на розроблення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), затвердженого замовником та на підставі договору на розроблення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно рішення сесії Ужгородської міської ради від 30.05.2017 року № 682 (п. 21). Підставою для виконання робіт ПП «Сьомий регіон» було клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , із яким звернувся і підписав сам керівник - Яцьків М.М., в якому зазначалося про зміну цільового призначення земельної ділянки, а саме, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Поряд з тим, на акті прийому - передачі межових знаків на зберігання щодо кожної із 5 земельних ділянок, міститься погодження замовника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , тобто, підпис Яцьків М.М. і відтиск печатки Товариства. Вказані документи є складовою затвердженої технічної документації та стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, а тому, на переконання відповідача, неправдивими є покликання позивача на те, що з боку керівника позивача не було підписано жодного документу, який би став передумовою прийняття оспорюваного рішення.

Із покликанням на той факт, що при передачі земельної ділянки в оренду слід визначати її цільове призначення з видом використання, так як це є істотною умовою договору згідно з ст.15 Закону України «Про оренду землі» , відповідач стверджує, що Ужгородська міська рада керувалася заявою позивача, яка міститься в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідач оспорює законність аргументів позивача щодо підроблення Свірською А.С. документів, в тому числі і договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року, оскільки за результатами виявлення фактів з підробки документів позивачем не вчинено жодних дій, спрямованих на визнання винною особи, яка вчинила такі дії. Більш того, за переконанням відповідача, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» здійснив подальше схвалення договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року та оспорюваного рішення, звернувшись у статусі орендаря земельної ділянки до орендодавця - Ужгородської міської ради про зміну істотних умов договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року. Вказані дії, за твердженням відповідача, свідчать про схвалення позивачем правочину щодо використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 на умовах, визначених оспорюваним рішенням № 1157 від 10.07.2018 року.

Поряд з цим, відповідач оспорює законність вимог позивача про визнання недійсним оспорюваного рішення вцілому, оскільки останнім було затверджено технічну документацію більш ніж 150 фізичним та юридичним особам, і позивачем не доведено порушення його прав оспорюваним рішенням у цій частині.

Позивач оспорює аргументи відповідача щодо заперечення позовних вимог у даній справі, подавши суду заперечення на відзив від 10.01.2020 року. Зазначає, що згідно змісту рішення Ужгородської міської ради № 682 від 30.05.2017 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , на яке покликається відповідач, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося, а дозвіл на виготовлення технічної документації був наданий як на земельні ділянки для обслуговування власних нежитлових будівель, а не будівель торгівлі. При цьому, не зважаючи на вказаний факт, виконавець робіт по виготовленню технічної документації - ПП «Сьомий регіон» самостійно змінив цільове призначення вказаних земельних ділянок, вдавшись до фальсифікації документів. Наведена обставина стала підставою відмови керівника позивача подавати вказану технічну документацію на затвердження Ужгородської міської ради, проте, такі дії вчинені від імені позивача бухгалтером ОСОБА_2 на підставі підробленого доручення від 15.03.2018 року. Вказані факти ОСОБА_2 підтвердила та надала нотаріально засвідчені пояснення з цього приводу.

В ході проведення підготовчого провадження у даній справі, відповідач звернувся до суду із заявою, якою просив залучити до участі у справі громадянку ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Клопотання обґрунтоване покликанням на те, що оспорюваним рішенням у даній справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки загальною площею 0,2655 га: - земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га; - земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0161) площею 0,1230 га; - земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0162) площею 0,0580 га; - земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0163) площею 0,0185 га; - земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16 та передано їх в оренду строком на 5 років до липня 2023 року. Вказує на те, що 12.03.2019 року ТОВ «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» в особі директора Яцьків М.М., звернулось до Ужгородської міської ради з заявою про припинення договору оренди землі № 2003 від 10.07.2018 року в частині користування земельними ділянками, а саме, земельною ділянкою площею 0,0455 га (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) та земельною ділянкою площею 0,0215 га (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164), у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вказаних земельних ділянках, іншим особам.

Пунктом 10 рішення сесії Ужгородської міської ради від 30.05.2019 року № 1574 «Про зміни та скасування рішень міської ради» ТОВ «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» було внесено зміни до договору оренди від 10.07.2018 року № 2003 шляхом виключення із нього земельних ділянок (2110100000:18:001:0164 та 2110100000:18:001:0160).

В подальшому, як стверджує представник відповідача, пунктом 3.3. рішення сесії Ужгородської міської ради від 30.05.2019 року № 1565, гр. ОСОБА_1 було надано в оренду без складання технічної документації земельні ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га та (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 строком на 5 років до 30.05.2024 року. На виконання вищезазначеного рішення, 30.05.2019 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди вказаних земельних ділянок та підписано відповідний акт приймання-передачі.

За твердженням представника відповідача, оспорюваним рішенням Ужгородської міської ради було затверджено технічну документацію та визначено вид використання земельних ділянок за кадастровими номерами 2110100000:18:001:0160, 2110100000:18:001:0164 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), орендарем яких на даний час є гр. ОСОБА_1 .

На думку представника відповідача, скасування рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , вплине на права і обов`язки гр. ОСОБА_1 , як орендаря, так як чинність рішення сесії Ужгородської міської ради від 30.05.2019 року № 1565 може бути поставлено в безпосередню залежність від законності оспорюваного рішення сесії Ужгородської міської ради № 1157.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2021 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Залучена до участі у справі третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 подала суду письмові пояснення від 12.02.2021 року, якими заявлені у даній справі позовні вимоги підтримала та просила провести судове засідання по розгляду даної справи без її участі.

Відповідач в ході розгляду справи письмовими поясненнями від 28.10.2020 року надав для долучення до матеріалів справи документи, з врахуванням яких, за твердженням відповідача, було прийняте оспорюване у даній справі рішення. Крім того, вказаними поясненнями відповідач зазначив, що Генеральний план міста Ужгорода, затверджений рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року № 312, згідно з пояснюючою запискою, розроблявся на основі та коригував окремі розділи Генерального плану, який був розроблений і затверджений у 1991 році.

Аналізуючи зміст генерального плану міста Ужгорода відповідач зазначає, що заводоуправління будматеріалів по вул. Героїв Сталінграду планувалось перенести в приміську зону і вивільнену територію передбачено використати як зелену зону. При цьому, відповідач звертає увагу суду не те, що «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану м. Ужгорода, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Ужгорода, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Ужгорода, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок. Цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Таким чином, відповідач наголошує, що відомості щодо цільового призначення земельної ділянки відображаються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населеного пункту, який розробляється з урахуванням його даних. Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були у власності чи користуванні осіб до встановлення нового функціонального призначення територій. Разом з тим, при відведенні земельної ділянки чи зміні її цільового призначення органи, що погоджують та затверджують проект землеустрою, повинні перевіряти, чи співвідноситься нове цільове призначення земельної ділянки із функціональним призначенням території у відповідності до переліку видів переважного та супутніх видів допустимого використання в межах відповідної територіальної зони. При цьому, первинним документом для визначення категорії земельної ділянки та її цільового призначення є генеральний план, яким передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання.

З покликанням на те, що проектним рішенням, зафіксованим у Генеральному плані міста Ужгорода 1991 року, було запроектовано виніс Цегельного заводу № 2 (Заводоуправління будматеріалів) по вул. Героїв Сталінграда за межі міста, відповідач наполягає, що спірні земельні ділянки не могли відноситися до категорії земель промисловості з огляду на їх функціональне призначення згідно містобудівної документації. Тому, при прийнятті оспорюваного рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок 2110100000:18:001:0160, 2110100000:18:001:0161, 2110100000:18:001:0162, 2110100000:18:001:0163, 2110100000:18:001:0164 в діях Ужгородської міської ради відсутні будь - які ознаки протиправної поведінки, а передача земельних ділянок з функціональним призначенням - територія громадської забудови, для земель промисловості є порушенням вимог, встановлених законодавством.

Позивач в ході розгляду справи, на підтвердження підставності заявлених у даній справі позовних вимог, подав для долучення до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/83/19 та копію постанови Західного апеляційного господарського суду у цій справі, якими визнано недійсним договір оренди землі № 2003 від 10.07.2018 року, укладений між Департаментом міського Господарства Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , з мотивів його підписання неуповноваженою особою.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

Рішенням Ужгородської міської ради № 682 від 30.05.2017 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з подальшою передачею в оренду земельних ділянок площею 0,1520 га, 0,1230 га, 0,0580 га, 0,0215 га, 0,0185 га під власними нежитловими будівлями та для їх обслуговування по вул. Минайській, 16.

В подальшому, 10.07.2018 року Ужгородською міською радою (відповідачем у справі) прийнято рішення № 1157 «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» (оспорюване рішення), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» (позивачу у справі) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2655 га, а саме, земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0161) площею 0,1230 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0162) площею 0,0580 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0163) площею 0,0185 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16 та передано їх в оренду строком на 5 років до липня 2023 року.

Вказане рішення Ужгородської міської ради від 10.07.2018 року № 1157 позивач вважає незаконним, оскільки таким рішенням Ужгородська міська рада без згоди позивача та на підставі непідписаних зі сторони позивача документів безпідставно змінила цільове призначення земельних ділянок (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160, 2110100000:18:001:0161, 2110100000:18:001:0162, 2110100000:18:001:016З, 2110100000:18:001:0164, а саме, визначила цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що потягло наслідки значного збільшення орендної плати.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом п. 4 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 по справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

В силу ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико - культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як встановлюють положення ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України).

На підставі абз. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі, розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як встановлюють положення абз. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186 1 Земельного кодексу України (ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України).

Із системного аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування.

При цьому, процедура прийняття рішення відповідною радою про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування передбачає наступні етапи:

1) звернення особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, із відповідним клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України);

2) розгляд заяви відповідною радою та надання дозволу на розробку проекту її відведення (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України);

3) розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України);

4) погодження проекту відведення земельної ділянки компетентними органами (ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України);

5) розгляд проекту відведення земельної ділянки відповідною радою та прийняття рішення про надання земельної ділянки (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України).

У даному випадку, як вбачається зі змісту рішення Ужгородської міської ради № 682 від 30.05.2017 року, позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» за його заявою надавався дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , звертаючись із заявою до Приватного підприємства «Сьомий регіон» , просив виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,0445 га; земельну ділянку 0,1230 га; земельну ділянку площею 0,0580 га; земельну ділянку площею 0,0185 га; земельну ділянку площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16 у м. Ужгороді. Відповідальність за достовірність та погодження меж із суміжними землекористувачами/землевласниками позивач взяв на себе.

У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розробленій Приватним підприємством «Сьомий регіон» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , вказаний вид цільового призначення земельних ділянок: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

В подальшому, технічна документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), розроблена на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , була подана на затвердження Ужгородської міської ради згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» від 15.03.2018 року. Вказана заява від імені позивача підписана Свірською А.С. згідно доручення, а саме, довіреності від 15.03.2018 року, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» в особі директора Яцьківа Миколи Михайловича, доручило Свірській Аллі Степанівні представляти його інтереси з питань подання заяви (з правом підпису) і документів до неї для отримання результату адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради. Довіреність видана строком до 14.04.2018 року.

Такою заявою сторона позивача просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,2655га, а саме, земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0161) площею 0,1230 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0162) площею 0,0580 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0163) площею 0,0185 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га, що розташована по вул. Минайській, 16, з подальшою передачею у користування на умовах оренди. Після прийняття відповідного рішення міської ради про затвердження технічної документації просила укласти відповідний договір оренди земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» від 15.03.2018 року, Ужгородською міською радою прийнято оспорюване рішення № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , пунктом 1.157 якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» (позивачу у справі) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2655 га, а саме, земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0161) площею 0,1230 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0162) площею 0,0580 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0163) площею 0,0185 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16 та передано їх в оренду строком на 5 років до липня 2023 року.

Разом з тим, як вбачається із наявних у матеріалах даної справи документів та пояснень позивача, підпис від імені Яцьківа М.М. на довіреності від 15.03.2018 року, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» в особі директора Яцьківа Миколи Михайловича, доручило Свірській Аллі Степанівні представляти його інтереси, виконано не ним.

За змістом доданої позивачем до матеріалів даної справи нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 19.11.2018 року (1964 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , бухгалтера ТзОВ «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» ), адресованої господарському суду в межах справи № 907/581/18, остання стверджує про те, що у липні 2018 року їй передали кілька примірників договору № 2003 від 10.07.2018 року і додатки до нього та повідомили, що це формальний договір, який вже діє і його необхідно продовжити; у зв`язку із відсутністю ОСОБА_3 , вона підписалася на всіх примірниках і додатках, намагаючись повторити підпис Яцьківа М.М., та проставила відбитки печатки товариства, яка у неї зберігалася.

Висновком експертного дослідження № 4/1 від 21.02.2019 року, складеним судовим експертом Закарпатського науково - дослідного експертного - криміналістичного центру МВС України, за заявою керівника ТзОВ «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» Яцьківа М.М. з приводу наступного питання: «Чи виконаний підпис від імені гр. Яцьківа М.М. у договорі оренди № 2003 від 10.07.2018 року на 4-му аркуші у графі «Орендар» , на додатку № 1 до договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року у гр. «Орендар керівник центру «Будтех» , на акті приймання - передачі земельної ділянки від 10.07.2018 року у гр. «Керівник центру «Будтех» гр. Яцьків М.М., на довіреності від 15.03.2018 року у гр. ОСОБА_3 » , підтверджено, що підписи від імені ОСОБА_3 у всіх наданих документах виконано не ним.

Під час розгляду даної справи відповідач не спростував тверджень позивача щодо підписання довіреності від 15.03.2018 року не директором позивача, а іншою особою від його імені. Аргументи відповідача щодо цього факту зводяться до позиції про те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» здійснив подальше схвалення договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року та оспорюваного рішення, звернувшись у статусі орендаря земельної ділянки до орендодавця - Ужгородської міської ради про зміну істотних умов договору оренди № 2003 від 10.07.2018 року. Вважає, що вказані дії свідчать про схвалення позивачем правочину щодо використання земельної ділянки по вул. Минайській, 16 на умовах, визначених оспорюваним рішенням № 1157 від 10.07.2018 року.

При оцінці наведеного твердження відповідача судом враховується до уваги той факт, що саме позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» був ініційований інший судовий спір, а саме, про визнання недійсним договору оренди землі № 2003, укладеного 10.07.2018 року територіальною громадою м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, від імені якої діяв Департамент міського господарства Ужгородської міськради, з Товариством з обмеженою відповідальність «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» , оскільки від імені останнього діяла неуповноважена особа.

Так, судовим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2020 року у справі № 907/83/19 позов задоволено, визнано недійсним договір оренди землі № 2003 від 10.07.2018 року, укладений Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради від імені територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» .

Вказане рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2020 року у справі № 907/83/19 набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року.

При цьому, заслуговують на увагу і твердження позивача про те, що згідно змісту рішення Ужгородської міської ради № 682 від 30.05.2017 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , на яке покликається відповідач, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося, а дозвіл на виготовлення технічної документації був наданий як на земельні ділянки для обслуговування власних нежитлових будівель, а не будівель торгівлі. При цьому, незважаючи на вказаний факт, виконавець робіт по виготовленню технічної документації - ПП «Сьомий регіон» самостійно змінив цільове призначення вказаних земельних ділянок. Наведена обставина стала підставою відмови керівника позивача подавати вказану технічну документацію на затвердження Ужгородської міської ради, проте, такі дії вчинені від імені позивача бухгалтером Свірською А.С. на підставі підробленого доручення від 15.03.2018 року. Вказані факти Свірська А.С. підтвердила та надала нотаріально засвідчені пояснення з цього приводу, а висновком експертного дослідження підтверджено факт підписання довіреності на ім`я Свірської А.С. не керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - координаційний центр «Будівельні технології» .

З врахуванням вищенаведених обставин у сукупності, аналізуючи вчинені сторонами спору дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки та отримання такої у користування, які мали наслідком прийняття оспорюваного у даній справі рішення, суд доходить висновку, що рішення про внесення змін до цільового призначення спірної земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин не приймалось, а надання позивачу земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі без зміни її цільового призначення, суперечить вимогам законодавства.

Як встановлюють положення ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

В силу ст. 170 Цивільного кодексу України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, оспорюване у даній справі рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» , пунктом 1.157 якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» (позивачу у справі) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2655 га, а саме, земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0160) площею 0,0445 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0161) площею 0,1230 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0162) площею 0,0580 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0163) площею 0,0185 га; земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0164) площею 0,0215 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Минайській, 16 та передано їх в оренду строком на 5 років до липня 2023 року, підлягає визнанню недійсним як таке, що прийнято в порушення вимог законодавства та призвело до порушення прав позивача у даній справі.

Наведене вище порушення законодавства надає підстави для визнання оспорюваного рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» частково недійсним, а саме, в частині його підпункту 1.157. пункту 1, оскільки позивач не довів документальними доказами порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним рішенням ради в іншій частині та не вказав, яким нормам актів цивільного законодавства воно суперечить у зазначеній частині.

Аргументи відповідача про те, що вчинені Ужгородською міською радою дії при прийнятті оспорюваного рішення відповідають вимогам законодавства, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та положеннях законодавства.

Твердження відповідача про те, що проект землеустрою має відповідати генеральному плану населеного пункту не можуть спростувати висновків суду щодо задоволення позовних вимог частково, оскільки не спростовують аргументів щодо порушення відповідачем процедури зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої у користування позивача.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, на підставі поданих сторонами доказів суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 1.157. пункту 1 рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» .

При цьому, надаючи оцінку доводам та доказам учасників справи судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 921 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати підпункт 1.157. пункту 1 рішення Ужгородської міської ради № 1157 від 10.07.2018 року «Про затвердження та відмову у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» .

3. Стягнути з Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-координаційний центр «Будівельні технології» , вул. Минайська, будинок 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 30261768) суму 1 921 (Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 17.11.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.