Ухвала

від 17.11.2021 по справі 154/3107/20

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3107/20

1-кс/154/939/21

УХВАЛА

іменем України

17 листопада 2021 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника власника майна: ОСОБА_5

представника володільця майна: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42020030220000024 від 15.04.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, про арешт майна -

встановив:

28 жовтня 2021 року керівник Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42020030220000024 від 15.04.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

В обгрунтування клопотання, уточненого в ході розгляду справи своїм клопотанням від 11 листопада 2021 року, покликається на ту обставину, що СВ Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030220000024 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у 2018 році між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський в особі начальника ОСОБА_8 та ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» укладений договір про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10 вересня 2018 року за № 02-СО-2018 на загальній площі 873,5965 га, який діє до збору урожаю 2024 року.

У відповідності до технічного звіту по топографо-геодезичних роботах комісією у складі представників КЕВ м. Володимир-Волинський та директора ДП «АФ «Луга-Нова» 1111 «Універсам» ОСОБА_9 було обстежено земельні ділянки військових містечок №9, загальною площею 146,2923 га та №14, загальною площею 727,3042 га, про що складено Акт обстеження земельних ділянок, які виділяються КЕВ м. Володимир- Волинський для обробітку та вирощування на них зернових культур згідно договору від 10.09.2018 №02-СО-2018.

Згідно вказаного Акту, у військовому містечку №14 Володимир- Волинський полігон використовується сім вивільнених земельних ділянок загальною площею 727,3042 га, зокрема: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 80 га; земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 87,0766 га; земельна ділянка №6 площею 305,9276 га; земельна ділянка №7 площею 150,00 га; земельна ділянка №8 площею 31,00 га; земельна ділянка №9 площею 35,00 га; земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 26,30 га, які готові до початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за договором від 10.09.2018 №02-С0-2018, тобто перейшли у користування ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам».

Під час використання вищевказаних земельних ділянок стало відомо, що площу обробітку земельної ділянки №7 безпідставно збільшено.

Згідно акту перевірки питань дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної від 19.08.2021 №410-ДК/402/АП/09/01-21 та акту обстеження земельної ділянки від 19.08.2021 №4Ю/ДК143/АО/Ю/01-21 встановлено, що частина вищезазначеної земельної ділянки площею 150 га використовується ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» згідно договору який укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Володимир-Волинський в особі начальника ОСОБА_8 та ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10 вересня 2018 року за № 02-СО-2018 та засіяна сільськогосподарськими культурами.

У цих же актах зазначено, що частина земельної ділянки площею 62,01 га оброблена та засіяна єдиним масивом, як і земельна ділянка №7 площею 150 га та не входить до земельних ділянок переданих для спільного обробітку, а відтак протиправно використовується ДП «Агрофірма Луга-Нова ПП «Універсам», що підтверджується схемою зйомки земельної ділянки.

З метою розмежування самовільно захоплених земельних ділянок від земельної ділянки №7, наданої для використання та обробітку ДП «Луга-Нова» ПП Універсам, здійснено зйомку з визначенням їх координат, за результатами якої встановлено загальну площу земельної ділянки 212,01 га, з яких земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 150 га., самовільно захоплена земельна ділянка площею 18,1241 га та самовільно захоплена земельна ділянка площею 38,6225 га.

Вказаним оглядом встановлено, що самовільно захоплена земельна ділянка площею 18,1241 га та самовільно захоплена земельна ділянка площею 38,6225 га згідно каталогу координат мають наступні межі, наведені у тексті клопотання.

З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 02.09.2021 №10-3-041-4954/2-21 вбачається, що попередній орієнтовний розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 62,01 га становить 4155600,15 грн.

27.10.2021 вищевказані земельні ділянки площею 38,6225 га та 18,1241 га визнано речовими доказами, оскільки є предметом злочину.

З огляду на викладене, просить накласти арешт на земельні ділянки військового містечка № НОМЕР_5 військового полігону військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_1 з метою заборони їх сільськогосподарського обробітку (збору урожаю, посіву, тощо), а саме: на самовільно захоплену земельну ділянку площею 18,1241 га та самовільно захоплену земельну ділянку площею 38,6225 га, які згідно каталогу координат мають відповідні межі, наведені у тексті клопотання.

В подальшому, під час розгляду клопотання слідчим суддею, уточнив редакцію, покликаючись на ту обставину, що 08.11.2021 на адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері з Волинської філії ДП «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за вихідним №100/1-11 від 08.11.2021 надійшли матеріали зйомки земельної ділянки частини загальновійськового полігону військової частини НОМЕР_6 , що розташована на території АДРЕСА_1 з координатами, з яких вбачається, що у однієї з прилеглих самовільно захоплених земельних ділянок до земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 150 га недостовірно зазначено площу та координати, зокрема попередньо зазначена ділянка площею 38,6225 га насправді має площу 43,8659 га,, а загальна площа самовільно захоплених земельних ділянок становить 61,99 га.

11.11. 2021 року з метою забезпечення подальшого правильного визначення площ самовільно захоплених земельних ділянок, їх зберігання як речового доказу та використання за цільовим призначенням внесено зміни до постанови про визнання речовим доказом самовільно захоплених земельних ділянок від 27.10.2021 року.

Відтак, відомості тексту про земельну ділянку площею 38,6225 га у клопотанні про накладення арешту із зазначеними координатами необхідно замінити на земельну ділянку площею 43,8659 га із координатами зазначеними у прохальній частині даного клопотання, а прохальну частину клопотання викласти наступним чином: накласти арешт на земельні ділянки військового містечка № НОМЕР_5 військового полігону військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_1 , що прилягають до земельної ділянки №7 (згідно Договору №02-СО-2018), з метою заборони їх сільськогосподарського використання, зокрема : обробітку, вирощування сільськогосподарських культур, збирання урожаю, посіву, тощо), а саме: на самовільно захоплену земельну ділянку площею 18,1241 га та самовільно захоплену земельну ділянку площею 43,8659 га, які згідно каталогу координат мають відповідні межі, наведені у тексті вказаного клопотання.

У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання про арешт майна підтримали та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник власника майна КЕВ м.Володимир-Волинський, який на праві постійного користування володіє вказаними земельними ділянками, ОСОБА_5 підтримала дане клопотання та просила його задовольнити. Пояснила, що дійсно між КЕВ м. Володимир-Волинський та ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» укладений договір про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10 вересня 2018 року за № 02-СО-2018 на загальній площі 873,5965 га, який діє до збору урожаю 2024 року. Стверджує, що підприємство використовує не ті земельні ділянки, які надавались їм згідно умов договору та не в тому розмірі. З претензіями чи з позовами з приводу порушення умов договору КЕВ м.Володимир-Волинський до даного підприємства не зверталось.

Представник володільця майна - ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» ОСОБА_6 заперечила проти задоволення даного клопотання. Пояснила, що дійсно між КЕВ м. Володимир-Волинський та ДП «Агрофірма ЛУГА-НОВА» ПП «Універсам» укладений договір про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10 вересня 2018 року за № 02-СО-2018 на загальній площі 873,5965 га, який діє до збору урожаю 2024 року. Підприємство добросовісно виконує умови договору, здійснює його оплату, фактично використовує ті земельні ділянки, які візуально були надані їм для обробітку в орієнтовному розмірі, визначеному умовами Договору. Уточнені розміри площ та їх кадастрові номери невідомі, оскільки КЕВ м.Володимир-Волинський досі не виготовило відповідної технічної документації. Надала на підтвердження своїх доводів копію примірника вказаного Договору. Окрім цього, вважає клопотання прокурора безпідставним та необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників, перевіривши надані матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частина 2 ст.170 КПК України передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З матеріалів клопотання слідує, що СВ Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030220000024 від 15.04.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до норм ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з постанови про внесення змін та доповнень до постанови про визнання речовим доказом від 27.10.2021 року, винесеної керівником Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 11 листопада 2021 року, зазначені у клопотанні (з урахуванням змін та уточнень) самовільно захоплені земельні ділянки визнані речовими доказами.

Відповідно до приписів ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а, отже, за правилами ст.132 КПК України, його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно із положеннями ч.2 і ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вимогами ч.ч.1, 2 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що прокурор повною мірою не перевірив наявності підстав для накладення арешту та обмежився лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України, адже матеріали провадження не містять достатньо даних, які вказували б на те, що зазначені у клопотанні земельні ділянки можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, клопотання про арешт майна не конкретизоване, зокрема, не зазначено кадастрових номерів, а визначення їх меж відповідними уповноваженими державними органами містить неточності та виправлення, що призвело до зміни редакції прокурором свого клопотання.

Надані представниками власника майна та володільця майна пояснення та докази, ставлять під сумнів доводи прокурора, викладені у тексті клопотання, щодо самовільного захоплення вказаних земельних ділянок, їх площ, розташування, за відсутності кадастрових номерів та з урахуванням умов Договору про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції від 10 вересня 2018 року за № 02-СО-2018 на загальній площі 873,5965 га, який діє до збору урожаю 2024 року.

Крім того, на момент розгляду клопотання слідчим суддею жодна особа у даному кримінальному провадженні не набула статусу підозрюваного.

Стороною обвинувачення не наведені та не обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України, та відповідність вказаного у клопотанні майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» була висловлена правова позиція про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.

У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Зважаючи на викладене, оскільки прокурором, на якого покладено обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, ні в клопотанні, ні безпосередньо в судовому засіданні не надано достатніх доказів та не доведено правових підстав щодо для накладення арешту на земельні ділянки, не доведено наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України, а тому в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на майно слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання клопотання керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42020030220000024 від 15.04.2020 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її постановлення.

Повний текст ухвали слідчого судді складено 18 листопада 2021 року.

Слідчий суддя /-/ підпис.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду Волинської області ОСОБА_10