Постанова

від 15.11.2021 по справі 921/426/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2021 р. м.Львів Справа №921/426/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Бойко С.М., Зварич О.В.

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області(суддя Чопко Ю.І.) від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Західсир та ОСОБА_1 про стягнення 221 268,31 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява АТ КБ Приватбанк до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Західсир (далі ТОВ Західсир ) та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №б/н від 24 липня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 липня 2017 року ТОВ Західсир та АТ КБ Приватбанк уклали кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із анкети-заяви та умов. 26 липня 2017 року на підставі укладеного договору позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ Західсир кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн, підтвердженням чого є виписка з банківського рахунку. Також 24 липня 2017 року АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 уклали договір поруки №POR1500878439731. В порушення умов договору та приписів ст. 509, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України ТОВ Західсир не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 задовольнив позовні вимоги - стягнув солідарно з ТОВ Західсир та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк 221 268,31 грн заборгованості за кредитом та 3 319,02 грн сплаченого судового збору.

Рішення мотивовано тим, що на виконання умов кредитного договору позивачем 26.07.2017 надано відповідачу 1 (позичальнику) кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн. що підтверджується банківською випискою. В свою чергу відповідачі не виконали належним взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, відповідно до цього керуючись положеннями ст. 525, 526, 553, 554, 1054, 1048, 1049 ЦК України , місцевим господарським судом зроблено висновок, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачами, а тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 221 268,31 грн. визнано обґрунтованими.

ОСОБА_1 (відповідач 2) подав апеляційну скаргу, просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 в частині стягнення заборгованості за кредитом та сплаченого судового збору солідарно з ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_1 відмовити; змінити розподіл судових витрат , понесених у зв`язку з розглядом в суді першої інстанції та здійснити розподіл судових витрат понесених у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В оскарженій частині ОСОБА_1 вважає рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з огляду на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків обставинам справи. Зазначає, що з умов договору неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою. За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що визначено, що договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов кредитного договору від 24 липня 2019 року не підтверджені умовами договору поруки, не відповідають обставинам справи, а обставина забезпечення договором поруки виконання боржником саме зобов`язань за кредитним договором від 24 липня 2019 року, яку суд першої інстанції вважає встановленою, є недоведеною. Крім цього, вважає недоведеною обставину щодо надання позивачем 26 липня 2019 року відповідачеві ТОВ Західсир кредитних коштів в розмірі 300 000,00 грн. Банківську виписку, яку суд визнав підтверджуючим фактом надання позивачем кредитних коштів ТОВ Західсир , вважає недостовірним доказом, оскільки суд не зазначив будь-які реквізити письмового доказу (банківської виписки). Вказує й на те, що суд першої інстанції невірно присудив до солідарного стягнення з відповідачів судовий збір у розмірі 3319,02 грн, оскільки чинним законодавством не передбачено солідарного обов`язку боржників щодо сплати судових витрат, в тому числі і судового збору , який підлягає відшкодуванню позивачу. Також ОСОБА_1 стверджує, що його не було повідомлено про час і місце розгляду справи та він не отримував рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15 квітня 2021 року поновив строк на апеляційне оскарження рішення, відкрив провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 та зупинив дію оскарженого рішення до завершення апеляційного провадження. Ухвалено апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 розглядати без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За обставинами справи 24 липня 2017 року ТОВ Західсир (позичальник) та АТ Приватбанк (банк) уклали кредитний договір №б/н шляхом підписання анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання послуг КУБ які розміщенні на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк , а саме до розділу 3.2.8. Строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів, розмір кредиту - визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua, строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуги КУБ підписана із використанням електронного цифрового підпису ТОВ Західсир .

Пунктом 3.2.8.1. Умов та Правил надання кредиту Кредит КУБ передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг , а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват 24 або в сервісі Paperless" або іншим шляхом , що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Згідно з п. 3.2.8.3.1.3. Умов та Правил надання кредиту КредитКУБ встановлено, що остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно ст. 212 , 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91 (дев`яносто першого) дня порушення будь-якого із зобов`язань, вправі змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у визначений термін вся заборгованість, починаючи з наступного дня з дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.3.2.8.11 Умов та Правил надання кредиту Кредит КУБ ).

Договір поруки №POR1500878439731 укладений 24 липня 2017 року ОСОБА_1 (поручитель) та ПАТ КБ Приватбанк . Предметом договору визначено надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Західсир , ЄДРПОУ 35219218 (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до :1.1.1.розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг, далі угода 1, по сплаті: а). процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно угоди 1 - 2.0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний у угоді 1.Якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Після підписання 24 липня 2017 року ТОВ Західсир анкети-заявки про приєднання до розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг КУБ які розміщенні на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк , позивач 26 липня 2017 року надав ТОВ Західсир (позичальнику) кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн, що підтверджено банківською випискою (а.с.37). За розрахунком позивача, який не спростований відповідачем, заборгованість ТОВ Західсир за кредитом становить 221 268,31 грн, 108 006,74 грн - заборгованість по відсотках, 54 000 грн - комісія, 145 118, 15 грн - пеня(а.с.36).

07 грудня 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача-1 та відповідача-2 повідомлення про оплату заборгованості, яке залишено без належного реагування. Доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до цього, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість суми 221 268,31 грн заборгованості за кредитом та стягнув таку солідарно з відповідачів.

ОСОБА_1 не погоджується з рішенням лише в частині солідарного стягнення з нього 221 268,31 грн заборгованості за кредитом та судового збору.

Отже, в силу приписів статті 269 ГПК України Західний апеляційний господарський суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині правомірності задоволення позову АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення 221 268,31 грн заборгованості за кредитом і солідарного стягнення судового збору.

Згідно з статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання) , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України ).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України ).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України ).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України ).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України ). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України ).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. А обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І ІІ кн.5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ураховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки належить віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

За умовами договору поруки № POR1500878439731, укладеному 24 липня 2017 року ОСОБА_1 (поручитель) та ПАТ КБ Приватбанк (кредитор) його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю Західсир , ЄДРПОУ 35219218, (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1 .

Відтак з умов названого договору поруки неможливо встановити за яким саме правочином і яке основне зобов`язання забезпечене порукою, відсутні відомості про поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

З огляду на це твердження позивача що договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов кредитного договору б/н від 24 липня 2017 року є лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки, а відтак з матеріалів справи суду невідомо які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Подібна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/2913/18, від 12.03.2020 у справі №902/447/19.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для висновку про те, що договір поруки №POR1500878439731 забезпечує виконання зобов`язань ТОВ Західсир саме за кредитним договором, укладеним 24 липня 2017 року шляхом підписання анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання послуг КУБ які розміщенні на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк , а саме до розділу 3.2.8.

Водночас суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника про недоведеність надання ТОВ Західсир кредитних коштів у сумі 300 000,00 грн, оскільки банківською випискою (а.с.37) підтверджено, що 26 липня 2017 року позивач надав ТОВ Західсир (позичальнику) кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн, а ТОВ Західсир не надало жодних заперечень щодо отримання ним цих коштів чи доказів повернення таких.

Суд апеляційної інстанції констатує, що за відомостями ЄДРЮО,ФОП та ГО Гарбера Андрій Михайлович був і залишається керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Західсир (ідентифікаційний код 35219218), місцезнаходженням якого є: 46008, місто Тернопіль, вул. Шашкевича, буд.3.

У матеріалах справи №921/426/19 та в апеляційній скарзі вказана та сама адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Господарський суд Тернопільської області та Західний апеляційний господарський суд усі поштові відправлення у справі № 921/426/19 надсилали:

- ТОВ Західсир за адресою: 46008, місто Тернопіль, вул. Шашкевича, буд.3;

- ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Названі процесуальні документи повернулись до суду першої інстанції із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ; до суду апеляційної інстанції із відміткою за закінченням терміну зберігання .

Водночас, ОСОБА_1 виконав ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29 березня 2021 року та усунув недоліки апеляційної скарги - сплатив 2489,27 грн судового збору, що вказує на те, що ОСОБА_1 відомо про розгляд його апеляційної скарги.

Крім того, до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Фльорків Олександр Володимирович надійшло клопотання з додатками щодо понесених витрат за надання ОСОБА_1 правничої допомоги - для здійснення розподілу судових витрат.

За наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Відповідно, про розгляд справи повідомлене і ТОВ Західсир , керівником якого є ОСОБА_1 . За обставин, коли відповідачі не отримують поштової кореспонденції, суд не має іншого способу повідомити відповідачів про розгляд справи.

Необхідно зазначити й те, що усі судові рішення є у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого відкритий.

Відповідно до частини 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Господарський суд Тернопільської області визнав встановленими недоведені обставини про те, що договір поруки №POR1500878439731 забезпечує виконання зобов`язань ТОВ Західсир саме за кредитним договором, укладеним 24 липня 2017 року шляхом підписання анкети-заявки про приєднання до Умов та Правил надання послуг КУБ і дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення з ТОВ Західсир і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк 221 268,31 грн заборгованості за кредитом та 3 319,02 грн сплаченого судового збору.

Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції суд покладає на АТ КБ Приватбанк .

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 серпня 2019 року у справі №921/426/19 скасувати в частині стягнення заборгованості та сплаченого судового збору солідарно з ОСОБА_1 . У скасованій частині прийняти нове рішення:

Відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення солідарно 221 268,31 грн заборгованості за кредитом та 3 319,02 грн судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства Приватбанк (ідентифікаційний код 14360570; 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 4 978,53 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Гриців В.М.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Зварич О.В.