Постанова

від 08.11.2021 по справі 910/14740/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. Справа №910/14740/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Нікітенко А.В.

представники сторін згідно з протоколом судового засідання

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 (повний текст складено 28.05.2019)

у справі №910/14740/18 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 ,

2. Аселон Інвестментс Лімітед (Республіка Кіпр),

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (далі - ТОВ "Український науковий інститут сертифікації") від 28.09.2018 №28-09/18/КП/1, скасування реєстраційних записів від 28.09.2018 №10741070013071436 та від 29.09.2018 №10741070014071436, які здійснені приватним нотаріусом Змисловською Тетяною Василівною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також скасування реєстраційного запису від 30.10.2018 №1074105001507146, який здійснений ОСОБА_7 (Філія №1 Комунального підприємства "Реєстраційний-центр"), щодо відомостей про ТОВ "Український науковий інститут сертифікації".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" вбачається, що належна позивачу частка в статутному капіталі товариства відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, якого, за твердженнями позивача, ніколи не існувало та позивачу невідомо про особу ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 29.09.2018, продала належну позивачу частку Аселон Інвестментс Лімітед. Однак, позивач жодних дій щодо відчуження спірної частки на користь ОСОБА_2 не здійснював, а отже, означена частка вибула з володіння позивача за відсутності його волі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Аселон Інвестментс Лімітед (Республіка Кіпр), ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 відмовлено у забезпеченні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018, ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/14740/18 скасовано частково. Заборонено, до вирішення спору по суті у справі №910/14740/18, суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", а саме, щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників та розміру статутного капіталу товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 по справі №910/14740/18 в задоволенні позову відмовлено, а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018 №28-09/18/КП/1 вчинено з порушенням чинного законодавства. Крім того, вимоги про скасування реєстраційний записів є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №28-09/18/К11/1, отже є такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є таким, що ухвалено: з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 справу №910/14740/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 та призначено до розгляду.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 повністю та закрити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що на думку ОСОБА_2 , мотивувальну частину оскаржуваного рішення обґрунтовано неналежним чином та викладено без належної правової оцінки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 відновлено ОСОБА_2 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 та призначено до розгляду.

Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів та неодноразово відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Суліма В.В. від розгляду справи №910/14740/18.

Справу №910/14740/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 №09.1-07/451/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв`язку з задоволенням заяви головуючого судді Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/14740/18.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 та призначено до розгляду на 04.10.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, в зв`язку з перебуванням судді Пашкіної Л.В. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 справу №910/14740/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та від 04.11.2021 оголошено перерви в судових засіданнях при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 до 04.11.2021 та 08.11.2021 відповідно.

В судовому засіданні 08.11.2021 представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення. Представники третіх осіб-2,3 надали свої пояснення по суті спору.

Відповідач та треті особи-1, 4-6 про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу на адресу суду не надходило.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб-2,3 , колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 22.03.2010 зареєстровано ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10711020000026692.

Як стверджує ОСОБА_1 , він є власником частки у розмірі 20 184,00 грн, що становить 24% статутного капіталу ТОВ "Український науковий інститут сертифікації".

Право власності на частку в товаристві він набув на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 17.10.2016, за умовами якого громадянка України ОСОБА_8 зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати ОСОБА_1 частку розміром 25 230,00 грн, що складає 30% статутного капіталу товариства, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначеному у цьому договорі, прийняти та оплатити корпоративні права.

1 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язується відступити, шляхом продажу, 6% частки, номінальна вартість якої становить 5 046,00 грн, належних йому в статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", а покупець зобов`язується прийняти частку та сплатити за неї обумовлену договором вартість.

До 28.09.2018 учасниками ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", статутний капітал якого складав 84 100,00 грн були: ОСОБА_3 - 52% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 24% статутного капіталу; ОСОБА_9 - 24 % статутного капіталу, що затверджено рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом від 01.06.2018 №11.

28 вересня 2018 року між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_5 , який діяв на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1793.

За умовами зазначеного договору продавець продає, а покупець купує корпоративні права у вигляді 24,00% частки статутного капіталу ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", номінальною вартістю 20 184,00 грн на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 вказаного договору встановлено, що своїми підписами під цим правочином сторони досягли згоди, що договірна вартість корпоративних прав у статутному капіталі товариства, що продаються за цим договором, становить 20 184,00 грн, без урахування ПДВ. За купівлю корпоративних прав покупець зобов`язується сплатити продавцю 20 184,00 грн.

Відповідно до пункту 5.3 договору, право власності на корпоративні права у статутному капіталі товариства, які продаються за цим договором, переходить до покупця після здійснення приймання-передачі корпоративних прав, про що сторони оформлюють акт, що підтверджує отримання покупцем корпоративних прав за цією угодою.

На виконання умов оскаржуваного договору від 28.09.2018 між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_5 та ОСОБА_2 складено акт від 28.09.2018 приймання-передачі корпоративних прав по договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1796 та №1797, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв корпоративні права у вигляді 24,00% частки статутного капіталу ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", номінальною вартістю 20 184,00 грн.

Позивач обґрунтовує позов тим, що з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" вбачається, що належна йому частка в статутному капіталі товариства відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, якого за твердженнями позивача, ніколи не існувало. Позивачу невідомо про особу ОСОБА_5 та, відповідно, позивач ніколи не мав волі вчиняти будь-які правочини з ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 29.09.2018, продала належну позивачу частку Аселон Інвестментс Лімітед. Однак, позивач жодних дій щодо відчуження спірної частки на користь ОСОБА_2 не здійснював, а отже, означена частка вибула з володіння позивача за відсутності його волі.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними, на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

З вищевикладеного, слід дійти висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу №28-09/18/КН/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018, сторонами дотримано вимоги, встановлені статтею 203 ЦК України, необхідні для дійсності відповідного правочину. Зокрема, зміст оскаржуваного договору не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Оскаржуваний правочин вчинено у встановленій законом формі та спрямований на реальне настання правових наслідків, зокрема, на отримання ОСОБА_2 частки корпоративних прав ТОВ "Український науковий інститут сертифікації".

Договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, на підставі якого було укладено спірний договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі), не визнавався недійсним у судовому порядку. Доказів зворотного суду не надано.

Крім того, ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження того, що договір управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017 з ОСОБА_5 ним не укладався. Доказів на підтвердження того, що такий договір не відповідав його внутрішній волі щодо передачі в управління своїх корпоративних прав в ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" суду також не надано.

За приписами пункту 14-16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним. Якщо фізична особа, внаслідок фізичної вади або хвороби, не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про нотаріат" нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості і (або) документи повинні бути подані в строк, зазначений нотаріусом. Проте, цей строк не може перевищувати одного місяця.

У зв`язку з наведеним, при посвідченні оспорюваного договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", приватним нотаріусом Змисловською Т.В. перевірялися повноваження ОСОБА_5 надані йому договором на управління корпоративними правами від 14.04.2017.

Представником позивача долучено до матеріалів справи заяву свідка - ОСОБА_1 в якій останній вказує, що про особу ОСОБА_5 нічого не відомо, згоди на відчуження корпоративних прав ОСОБА_5 не надавав.

Частиною 1 статті 218 ЦК України встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана заява не може бути належним доказом по справі.

Приписами частини 6 статті 91 ГПК України передбачено, що в разі подання копії (електронної копії) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Слід зазначити, що судами вживалися заходи щодо витребування з Управління з питань нотаріату головного територіального управління юстиції у м. Києві оригіналу договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жердєвою Наталією Олександрівною.

У відповідь на запит адвоката позивача Головне територіальне управління юстиції у м. Києві повідомило, що 14.04.2017 за реєстрованим №29 приватним нотаріусом Жердовою Н.О., з використанням спеціального бланку нотаріальних документів, посвідчено інший договір, вчинено іншу нотаріальну дію. У відповідь на запит суду (за підписом ОСОБА_10 ) та третьої особи 3 (за підписом ОСОБА_11 ) Головне територіальне управління юстиції у м. Києві надало дві аналогічні відповіді, про те, що вилучені документи, не упорядковані, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані. Більшу частину справ вилучено розсипом документів. 12 січня 2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшов аналогічний за змістом лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.01.2021 №47531/6-20.

Враховуючи вищевикладене, станом на час розгляду справи, доказів щодо відсутності оригіналу вищезазначеного договору, суду не надано.

Позивачем до матеріалів справи додано заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.10.2018 №12018100100011368. Проте, доказів щодо відкриття кримінального провадження суду не надано.

Враховую вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018 вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

Крім того, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити з його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду вкотре звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02.07.2019 у справі №48/340 (провадження №12-14звг19).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено, відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі корпоративних прав до договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 29.09.2018 ОСОБА_12 фактично передала, а Аселон Інвестментс Лімітед прийняло корпоративні права у вигляді 48,00% частки статутного капіталу ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", номінальною вартістю 40 360,00 грн. Недійсність вищевказаного договору від 29.09.2018 позивачем доведено не було, у зв`язку з цим відсутні жодні порушення прав останнього.

Оскільки позивачем не було належним чином доведено, що договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 29.09.2018 є недійсною, вимога останнього про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018 №28-09/18/КП/1, в даних правовідносинах є неефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав позивача на спірну частку у статутному капіталі. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту прав позивача по даному спору буде судове рішення про стягнення (повернення з володіння) відповідача частки у статутному капіталі товариства, що, в свою чергу буде підставою для державної реєстрації змін про склад учасників ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" та розміри часток у статутному капіталі.

Відповідно до статей 73, 74, 77 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Інші доводи, на які посилалися апелянти під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/1717/21 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ПГТ-Україна" витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/14740/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржників.

4. Матеріали справи №910/14740/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2021

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Кропивна

В.В. Шапран