Ухвала

від 18.11.2021 по справі 904/7800/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

18.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7800/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Доля Олексія Анатолійовича, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1080013,53 грн.

Суддя Крижний О.М.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Доля Олексія Анатолійовича 108013,53 грн., з яких:

- 683679,35 грн. - основний борг;

- 82464,26 грн. - пеня;

- 74367,94 грн. - штраф (п.8.4 договору);

- 111551,90 грн. - штраф (п.6 додатку до договору);

- 71627,04 грн. - 12% річних;

- 56323,04 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ОА23/03-2 від 23.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що в силу форс-мажорних обставин, у зв`язку з тим, що пропав врожай, відповідач не має матеріальної можливості розрахуватися за договором з позивачем, тому на підставі п. 9.1 договору відповідача може бути звільнено від відповідальності в частині стягнення штрафних санкцій. . Відповідач зазначає, що між ним та Дніпропетровською торгово-промисловою палатою укладено договір про надання послуг №1347 від 08.10.2021, за умовами якого буде надано документ, який буде підтверджувати настання обставин непереборної сили, який в подальшому може суттєво вплинути на фактичні обставини справи та її подальший розгляд. Також для встановлення якості врожаю між відповідачем та Інститутом овочівництва і баштанництва НААН було укладено договір про надання послуг №188 від 19.10.2021. Відповідач вважає, що наданий висновок може бути доказом підтвердження неналежної якості поставленого позивачем товару. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, зокрема, зазначає про невірне визначення позивачем періоду для нарахування пені та щодо подвійного нарахування штрафу.

Відповідачем також подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,113 га, кадастровий номер 1220384400:01:049:0006, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, Ленінська с/рада, та належить на праві власності Доля Олексію Анатолійовичу, в межах, що дорівнює сумі позовних вимог в розмірі 1080013,53 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідач не сплатив та ухиляється дотепер від сплати своїх боргових зобов`язань. Позивач зазначає, що неодноразово повідомляв відповідача про непогашену заборгованість та вимагав сплатити борг. Натомість, відповідач не надавав жодних пояснень чи належних повідомлень про наявність поважних причин невиконання зобов`язань. Крім того, позивач вказує, що пропонував укласти додаткову угоду, згідно з якою відповідач визнає свій борг та сплатить його у встановлений строк. Однак, відповідач відмовився від будь-яких зазначених дій та свідомо продовжує ухилятись від сплати боргу. Позивач зауважує, що наведене дає підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Свідоме ігнорування звернень позивача, свідчить про наявність ризику переведення всіх наявних грошових коштів на інші рахунки та/або переведення майна на інших людей, для того щоб унеможливити або ускладнити виконання судового рішення. Майно відповідача, в тому числі грошові кошти, може бути знищено відповідачем, в тому числі умисно, що може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду. В такому випадку позивач не зможе реалізувати своє право на ефективний захист своїх порушених прав або інтересів, за захистом яких товариство звернувсь до суду.

Крім зазначеного, позивач вважає підставою для ускладнення невиконання рішення по даній справі обтяження майна відповідача. Так, згідно відкритих даних, 01.04.2021 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Папуча М.О. було посвідчено Фінансову аграрну розписку, серія та номер 538, згідно з якою встановлюється заборона відчужувати майбутній врожай соняшника, на площах посіву 64,2677 га, загальною вагою 224,93695 т, з земельних ділянок, які мають кадастрові номери: 1220384400:01:002:0058, 1220384400:01:034:0113, 1220384400:01:033:0413, 1220384400:01:033:0419, 1220384400:01:033:0412, 1220384400:01:015:0096, 1220384400:01:015:0087, 1220384400:01:015:0095, 1220384400:01:013:0061, 1220384400:01:049:0421, Дніпропетровська область, Апостолівський район, Ленінська с/рада.

Таким чином, позивач зауважує, що з огляду на відсутність прибутку від користування земельними ділянками, відповідач не матиме більшої частини своїх доходів, що ускладнюватиме виконання рішення, а коштів на рахунками відповідача може бути недостатньо, тому єдиним майном, на яке може бути звернено стягнення є вказана земельна ділянка.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Пунктами 3, 4, 7 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1080013,53 грн., з яких: 683679,35 грн. - основний борг; 82464,26 грн. - пеня; 74367,94 грн. - штраф (п.8.4 договору); 111551,90 грн. - штраф (п.6 додатку до договору); 71627,04 грн. - 12% річних; 56323,04 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ОА23/03-2 від 23.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві власності відповідачу, в межах, що дорівнює сумі позовних вимог в розмірі 1080013,53 грн.

Звичайно, що заходи забезпечення позову у майнових спорах повинні бути співрозмірними ціні позову. У той же час, позивачем не надано інформації щодо вартості земельної ділянки, на яку просить накласти арешт.

Крім того, у відповідності із ст.181 Цивільного кодексу України земельні ділянки відносяться до нерухомих речей.

У даному випадку заявник просить накласти арешт на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,113 га, однак зауважує що арешт слід накласти в межах суми позову. У той же час, не наводить обґрунтування яким чином запропонований позивачем захід забезпечення (арешт на земельну ділянку "в межах, що дорівнює сумі позовних вимог в розмірі 1 080 013 грн. 53 коп.") може бути фактично реалізований у порядку виконання ухвали про забезпечення позову (зокрема, хто має визначити вартість земельної ділянки, та яким чином повинно відбутися накладення арешту на частину земельної ділянки (чи можливо частину прав на земельну ділянку) в межах суми позову).

Суд звертає увагу, що у суду відсутні повноваження тлумачити, що саме мав на увазі заявник.

При цьому ефективність захисту прав полягає і у реальній виконуваності судового рішення. Щодо забезпечення позову така виконуваність повинна бути негайною і не викликати будь-яких проблемних питань при її виконанні.

Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

При повторному зверненні заявнику потрібно обґрунтувати необхідність та можливість вжиття саме таких заходів забезпечення позову з урахуванням необхідності реального виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову (вх.№54710/21 від 16.11.2021) - повернути заявнику.

Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.

Додаток: заява про забезпечення позову з додатками на 17 арк., в т.ч. платіжне доручення про сплату судового збору №942 від 18.10.2021 на суму 1135,00 грн.; конверт.

Суддя О.М. Крижний