Постанова
від 24.05.2022 по справі 904/7800/21
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7800/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

представник позивача: Хекало Олег Олексійович, адвокат, свідоцтво №000726 від 30.09.2019 року

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року (повне рішення складено 17.12.2021 року) у справі № 904/7800/21 (суддя Крижний О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Доля Олексія Анатолійовича, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 904/7800/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Доля Олексія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, 16, ідентифікаційний код 34691463) основний борг у розмірі 683 679,35 грн., пеню у розмірі 68 226,21 грн., 12% річних у розмірі 71 435,33 грн., штраф у розмірі 70 000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 54 858,24 грн., судовий збір у розмірі 15 026,86 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем надані докази на підтвердження заборгованості відповідача за договором поставки №ОА23/03-2 від 23.03.2020 року в розмірі 683 679,35 грн., отже є доведеним факт порушення відповідачем умов договору та вимог діючого законодавства.

Суд вказав, що право позивача на стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання передбачено п.8.3 договору, однак розрахунок періоду нарахування позивач визначив не вірно. Тому суд провів сам розрахунок за правильний період і вимоги позивача щодо стягнення пені задовольнив частково.

Суд звернув увагу, що позивач нарахував штраф згідно п.8.4 договору та п.6 додатку до договору. Суд вважав, що стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів і штраф за порушення умов здійснення чергових платежів є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором поставки. Порушення зобов`язань в частині внесення чергових платежів поєднує в собі і порушення зобов`язання на строк понад 30 календарних днів. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів та штрафу за порушення умов внесення чергових платежів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України.

Вирішуючи питання конкуренції штрафів, суд надав перевагу штрафу, зазначеному у додатках до договору та визнав обгрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15% від загальної вартості товару у розмірі 111 551,90 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат суд зазначив, що розрахунок позивача не є вірним, провів свій розрахунок з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо стягнення інфляційних втрат.

Також суд надав оцінку клопотанню відповідача про зменшення розміру неустойки та визнав доводи ФОП Доля О.А. необгрунтованими.

Суд зазначив, що обставини непереборної сили, про які вказує відповідач - можливе неякісне насіння, що він отримав за договором від позивача, обставини щодо втрати врожаю, мають доводитися належними доказами. У даному випадку це має бути відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України. Такі докази відповідач не надав суду.

Суд вирішив питання щодо зменшення за власною ініціативою штрафу та пені, зазначивши, що нараховані санкції є неспівмірними основній сумі боргу. При цьому суд врахував, що порушення зобов`язання зі сторони відповідача продовжує тривати, відповідач не підтвердив суду допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов`язання у визначений договором строк. Крім того, відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено лише 60 000,00 грн., що складає менше 10% від загальної вартості товару. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку в частині задоволених вимог.

В апеляційній скарзі вказує, що не погоджується з доводами суду щодо наявності обставин непереборної сили чи неякісного насіння.

Зазначає, що:

- ним надано суду першої інстанції договір про надання послуг, укладений з Торгово-промисловою палатою України 08.10.2021 року, згідно якого відповідач очікував отримання висновку щодо обставин непереборної сили. Строк дії договору - 31.12.2021 року;

- також надано укладений ним з Інститутом овочівництва та баштанництва НААН договір про надання послуг від 19.10.2021 року. Строк дії договору - 31.12.2021 року. За цим договором відповідач очікував отримати висновок щодо якості насіння та можливих прихованих дефектів, які можуть проявитись в процесі зростання;

- суд першої інстанції не надав додатковий час відповідачу для надання цих доказів, що в подальшому призвело до задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій з апелянта.

Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року по справі №904/7800/21 в частині задоволення позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, процентів річних та інфляційних втрат з Фізичної особи-підприємця Долі Олексія Анатолійовича.

10.02.2022 року від ТОВ "Хазера Україна" надійшло заперечення щодо відкриття апеляційного провадження, в якому позивач вказує на те, що звернення з апеляційною скаргою для відповідача є способом продовжити строк невиконання зобов`язання.

У судовому засіданні 25.05.2022 року представник позивача надав пояснення щодо доводів апеляційної скарги. Заперечує проти наведених апелянтом обставин, заперечує проти задоволення апеляційної скарги в цілому.

Просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року по справі №904/7800/21 без змін.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності скаржника, колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 202 ГПК України визначені наслідки неявки у судове засідання учасника справи.

Згідно частини першої цієї статті передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (частина 2 ).

Відповідно до матеріалів справи апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2022 року.

Представник апелянта адвокат Артем Авраменко заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке судом задоволено відповідно до ухвали від 24.05.2022 року. Призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "ЕasyCon".

В ухвалі суду зазначено, що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

В день і час проведення судового засідання представник скаржника на відеозв`язок не вийшов, про необхідність з`єднання був завчасно повідомлений телефоном секретарем судового засідання.

Згідно акту Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2022 року Авраменко А.В. повідомив секретаря судового засідання про відсутність інтернетзв`язку.

Відповідно до положень ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано. Правова позиція по даній справі викладена відповідачем письмово.

Стаття 42 ГПК України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

Суд зазначає, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась. Тому, з урахуванням викладеного, а також ч.5 ст.197, п.3 ч.2 ст.202 ГПК України, колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи за відсутності скаржника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ч.1 ст. 13, ч. ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Статтею 4 ГПК України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 23.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Доля Олексієм Анатолійовичем (покупець) укладено договір поставки №23/03-2, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві насіння сільськогосподарських культур (далі - товар) у кількості і в строки згідно з умовами договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами договору.

Згідно з п. 1.2 договору предметом поставки є товар, найменування, кількість та асортимент якого вказуються у додатках до договору (далі - специфікації), які є невід`ємною частиною договору.

Ціна товару та його вартість визначаються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. Загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним договором (п.п.2.1, 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в специфікаціях до даного договору.

У відповідності з п. 2.4 договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строки, що зазначаються в специфікаціях до договору. Датою оплати вважаються дата надходження грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. В призначенні платежу має бути зазначений номер та дата договору, а також номер додатку до договору, згідно якого здійснюється оплата (п.2.5 договору).

Датою поставки товару є дата передачі товару покупцю, що оформлюється видатковою накладною, якщо інше не встановлено в додатках до договору. Поставка товару здійснюється в строки, що обумовлені у специфікації (п.п.5.2, 5.3 договору). Факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною. Умови щодо можливості повернення товару мають бути окремо письмово погоджені сторонами (п.п.6.1- 6.4 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає законної сили з моменту підписання його сторонами і діє протягом трьох років. При цьому, датою підписання договору сторонами є дата, що зазначена нижче назви та вище преамбули договору. Якщо на дату терміну дії договорів існують непогашені грошові зобов`язання та/або несплачені штрафні санкції, платежі за користування чужими грошовими коштами тощо дія договору автоматично продовжується ще на один рік, а також на наступні роки, якщо вказані зобов`язання залишаються невиконаними в повному обсязі протягом періоду пролонгації (п. 11.2 договору).

Сторонами підписано наступні специфікації до договору:

У специфікації від 23.03.2020 року (додаток №1 до договору) сторони погодили поставку товару на суму 388 069,98 грн. з ПДВ. Згідно умов специфікації оплата за товар здійснюється на підставі договору із зазначенням номеру додатку та перераховується на банківський рахунок постачальника, що зазначений у договорі, наступними черговими платежами в строки:

- 30%, що складає 116 420,99 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 3939,80 євро, до валютного курсу вказаного в п.2 даного додатку - до 1 серпня 2020 року;

- 30%, що складає 116 420,99 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 3939,80 євро, до валютного курсу вказаного в п.2 даного додатку - до 15 серпня 2020 року;

- 40%, що складає 155 228,00 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 5253,06 євро, до валютного курсу вказаного в п.2 даного додатку - до 1 вересня 2020 року.

Згідно п. 4 специфікації сторони домовилися, що чергові платежі згідно з п.3 даної специфікації, підлягають коригуванню за формулою: відкоригований платіж = черговий платіж в євро х на валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/. У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкоригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п.3 цієї специфікації.

Сторони погодили, що суми чергових відкоригованих платежів в гривнях не можуть бути меншими, ніж зазначені суми в гривнях в п. 3 специфікації.

Згідно з п. 6 специфікації за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в п.4 даної специфікації, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15% загальної вартості товару в гривнях за даною специфікацією.

Постачальник зобов`язаний поставити товар в строк до 01 квітня 2020 року (п.7 специфікації).

Відповідно до п.8 специфікації у разі здійснення оплати товару в повному обсязі в строк до 25 березня 2020 року, пункт 4 даної специфікації не діє. Передоплата в гривнях не підлягає коригуванню у разі сплати до 25 березня 2020 року.

Згідно специфікації від 21.04.2020 року (додаток №2 до договору), сторони погодили поставку товару на суму 68 006,40 грн. з ПДВ. Згідно умов специфікації оплата за товар здійснюється на підставі договору із зазначенням номеру додатку та перераховується на банківський рахунок постачальника, що зазначений у договорі, наступними черговими платежами в строки:

- 30%, що складає 20 401,92 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 691,83 євро, до валютного курсу вказаного в п.2 даного додатку - до 1 серпня 2020 року;

- 30%, що складає 20 401,92 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 691,83 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 15 серпня 2020 року;

- 40%, що складає 27 207,56 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 922,42 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 1 вересня 2020 року.

В п. 4 специфікації сторони домовилися, що чергові платежі згідно з п.3 даної специфікації підлягають коригуванню за формулою: відкоригований платіж = черговий платіж в євро х на валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/. У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п.3 цієї специфікації.

Сторони погодили, що суми чергових відкоригованих платежів в гривнях не можуть бути меншими, ніж зазначені суми в гривнях в п. 3 специфікації.

Згідно з п. 6 специфікації за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в п.4 даної специфікації, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15% загальної вартості товару в гривнях за даною специфікацією.

Постачальник зобов`язаний поставити товар в строк до 01 травня 2020 року (п.7 специфікації).

Відповідно до п.8 специфікації у разі здійснення оплати товару в повному обсязі в строк до 23 квітня 2020 року, пункт 4 даної специфікації не діє. Передоплата в гривнях не підлягає коригуванню у разі сплати до 23 квітня 2020 року.

У специфікації від 18.05.2020 року (додаток №3 до договору) сторони погодили поставку товару на суму 89 600,28 грн. з ПДВ. Згідно умов специфікації оплата за товар здійснюється на підставі договору із зазначенням номеру додатку та перераховується на банківський рахунок постачальника, що зазначений у договорі, наступними черговими платежами в строки:

- 30%, що складає 26 880,08 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 931,72 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 1 серпня 2020 року;

- 30%, що складає 26 880,08 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 931,72 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 15 серпня 2020 року;

- 40%, що складає 35 840,12 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 1242,29 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 1 вересня 2020 року.

В п.4 специфікації сторони домовилися, що чергові платежі згідно з п.3 даної специфікації, підлягають коригуванню за формулою: відкоригований платіж = черговий платіж в євро х на валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/. У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище, не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п.3 цієї специфікації.

Сторони погодили, що суми чергових відкоригованих платежів в гривнях не можуть бути меншими, ніж зазначені суми в гривнях в п. 3 специфікації.

Згідно з п. 6 специфікації за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в п.4 даної специфікації, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15% загальної вартості товару в гривнях за даною специфікацією.

Постачальник зобов`язаний поставити товар в строк до 28 травня 2020 року (п.7 специфікації).

Відповідно до п.8 специфікації у разі здійснення оплати товару в повному обсязі в строк до 20 травня 2020 року, пункт 4 даної специфікації не діє. Передоплата в гривнях не підлягає коригуванню у разі сплати до 20 травня 2020 року.

У специфікації від 26.08.2020 року (додаток №4 до договору) сторони погодили поставку товару на суму 198 002,69 грн. з ПДВ. Згідно умов специфікації оплата за товар здійснюється на підставі договору із зазначенням номеру додатку та перераховується на банківський рахунок постачальника, що зазначений у договорі, наступними черговими платежами, в строки:

- 100%, що складає 198 002,69 грн. з ПДВ, що є грошовим еквівалентом 6111,19 євро, до валютного курсу, вказаного в п.2 даного додатку - до 1 квітня 2021 року.

В пункті 4 специфікації сторони домовилися, що чергові платежі згідно з п.3 даної Специфікації, підлягають коригуванню за формулою: відкоригований платіж = черговий платіж в євро х на валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/. У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п.3 цієї специфікації.

Сторони погодили, що суми чергових відкоригованих платежів в гривнях не можуть бути меншими, ніж зазначені суми в гривнях в п. 3 специфікації.

Згідно з п. 6 специфікації за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в п.4 даної специфікації, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15% загальної вартості товару в гривнях за даною специфікацією.

Постачальник зобов`язаний поставити товар в строк до 28 серпня 2020 року (п.7 специфікації).

Відповідно до п.8 специфікації у разі здійснення оплати товару в повному обсязі в строк до 28 серпня 2020 року, пункт 4 даної специфікації не діє. Передоплата в гривнях не підлягає коригуванню у разі сплати до 28 серпня 2020 року.

Відповідач у апеляційній скарзі не заперечував факт отримання товару, обумовленого договором. Крім того, даний факт підтверджується наявними у справі видатковими накладними №737 від 24.03.2020 року на суму 388 069,98 грн., №919 від 21.04.2020 року на суму 68 006,40 грн., №1083 від 18.05.2020 року на суму 89 600,28 грн., №1419 від 26.08.2020 року на суму 198 002,69 грн.

Позивачем виставлено рахунки на оплату: №749 від 23.03.2020 року на суму 388 069,98 грн., №918 від 21.04.2020 року на суму 68 006,40 грн., №1072 від 18.05.2020 року на суму 89 600,28 грн., №1425 від 26.08.2020 року на суму 198 002,69 грн.

Відповідачем частково здійснено оплату за отриманий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Залишок боргу складає 683 679,35 грн.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час звернення позивача до суду строк оплати отриманого товару є таким, що настав.

За відсутності доказів сплати боргу вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 683 679,35 грн. обгрунтовано задоволена судом і доводи суду щодо стягнення вказаної суми апелянт не спростовує.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В межах доводів та вимог апеляційної скарги підлягає перегляду питання правильності стягнення з відповідача штрафних санкцій, процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом апеляційної скарги єдиною підставою для скасування рішення скаржник зазначає те, що суд не надав йому час для надання доказів щодо існування обставин непереборної сили та можливого неякісного насіння. Такі посилання скаржника колегія суддів відхиляє.

Згідно ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що певні обставини мають бути підтверджені відповідними доказами, які відповідач не надав.

Колегія суддів звертає увагу, що провадження у даній справі відкрито ухвалою від 13.09.2021 року.

Договір з Дніпропетровською торгово-промисловою палатою про надання послуг №1347 щодо встановлення ніби-то форс-мажорних обставин, відповідач уклав 08.10.2021 року.

З Інститутом овочівництва і баштанництва НААН відповідач уклав договір про надання послуг №188 від 19.10.2021 року стосовно встановлення ніби-то неякісного поставленого насіння.

Відповідно до укладеного сторонами по даній справі договору поставки передбачено, що сторона, яка потерпає від дії обставин непереборної сили, повинна письмово протягом 10 днів з моменту закінчення таких обставин повідомити іншу сторону про їх вплив на виконання умов договору та надати в цей строк відповідне підтвердження Торгово-промислової палати України, а неповідомлення у встановлений строк іншої сторони та не надання у цей строк необхідного підтвердження позбавляє сторону можливості посилатись на обставини непереборної сили для уникнення відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором.

Щодо неякісного насіння сторони у договорі передбачили, що постачальник (позивач) не відповідає за врожайність та інші показники сільськогосподарських культур, вирощених з насіння, отриманого в якості товару за даним договором, що залежать від вжиття необхідних агротехнічних заходів при їх вирощуванні та існуючих при цьому кліматичних умов.

Крім того, згідно умов договору, для виявлення прихованих недоліків товару по якості може бути здійснене арбітражне визначення посівних якостей насіння.

Колегією суддів встановлено, що суд правомірно, відповідно до умов кожної специфікації, стягнув штраф за порушення здійснення чергових платежів, вірно визначив розмір належної до стягнення згідно п.8.3 договору пені. Щодо правильності стягнутих сум штрафу, пені та інфляційних втрат скаржник доводи та заперечення не наводить.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Встановлені під час апеляційного перегляду обставини справи та наявні докази підтверджують, що висновки оскаржуваного рішення є обґрунтованими та законними. Скаржник доводи суду не спростував. Апеляційна скарга є не доведеною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладється на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі № 904/7800/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 06.06.2022 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.05.2022
Оприлюднено22.06.2022
Номер документу104643181
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —904/7800/21

Судовий наказ від 20.06.2022

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Постанова від 24.05.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 23.05.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 18.04.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 26.01.2022

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 14.12.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Рішення від 14.12.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 02.12.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 23.11.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

Ухвала від 18.11.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Крижний Олександр Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні